ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Згадаймо батька Чіпки (роман Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»). Він прийшов до Пісок з Дону, назвався Остапом Хрущем. І лише потім, після одруження з Мотрею, виявилося, що в Остапа на Дону дружина й троє дітей, а сам він не Хрущ, навіть не Притика, а Іван Вареник.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні?..»

Завдання перевіряє вміння визначати провідний мотив художнього твору. Вірш Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..» – це зворушлива сповідь ліричного героя коханій, яка згордувала його почуттям.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє знання сюжету, тематики та героїв програмових творів.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

У творі змальовано типові образи селян. Згадаймо Омелька Кайдаша. Уже немолодий, він більшу частину свого життя відробив на панщині, яка «...наклала на нього свій напечаток». Образ Омелька Кайдаша змальовано в побутовому реалістичному плані. Крок за кроком минає в повісті сумне життя затурканого селянина. Його недолі автор співчуває, хоча й насміхається із його нерозсудливих вчинків, з його сімейної війни. Але цей сміх гіркий, у якому бачимо сум. Кайдаш втратив авторитет голови родини, не може зрозуміти, чому це його не слухають діти, виглядає нещасною людиною.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Земля»

Завдання перевіряє ваше знання тематики літературних творів та образів головних героїв.

Згадаймо, хто такі Каїн й Авель.

У біблійній Книзі Буття розповідається, як Каїн, піддавшись заздрощам, убив свого рідного брата Авеля.

Цей біблійний сюжет по-новому осмислено у творі Ольги Кобилянської «Земля». Повість створена на основі реальної трагедії братовбивства, що сталася в селі Димка, у якому довгий час мешкала письменниця.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Зеров. «Київ – традиція»

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.

Сонет – ліричний вірш, який складається з чотирнадцяти рядків п'ятистопного або шестистопного ямба, тобто з двох чотиривіршів (катренів) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцин) тернарного римування за основною схемою (abab abab bbd ggd), хоча можливі й інші конфігурації рим.

Микола Зеров називав сонет формою «ліро-епічної мініатюри окремої схеми». Найвищого розвитку досягає сонет у творчості неокласиків Миколи Зерова (його «Sonnetarium», виданий 1948 р. за кордоном, містить 85 оригінальних і 28 перекладних сонетів), Максима Рильського й інших. Вірш Миколи Зерова «Київ – традиція» за жанром є сонетом.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Слова Лукаша перегукуються з рядками вірша Олександра Олеся «Чари ночі»:

Сміються, плачуть солов’ї

І б’ють піснями в груди:

«Цілуй, цілуй, цілуй її, –

Знов молодість не буде!»

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Виконуючи це завдання, згадайте тематику й проблематику новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

У цьому творі центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов’язком та гуманістичним началом.

На поданому рисунку зображено проблему морального вибору головного героя: «Я – главковерх чорного трибуналу революції, зовсім чужа людина, бандит за однією термінологією, інсургент – за другою. Я – чекіст, але я і людина».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Згадайте події кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Оповідач у творі – сам письменник, який виступає у двох образах: як автор і як герой кіноповісті – маленький Сашко. Основні риси малого Сашка – безпосередність, довірливість, допитливість, спостережливість. Він жадібно вбирає перші життєві враження. Хлопець згадує, що «… картиною над картинами була картина страшного Божого суду… Вона була така страшенна й разом з тим повчальна, що на неї боявся дивитися навіть Пірат…». Спочатку Сашко жахався картини Божого суду, а потім звик, «як солдат звикає до грому гармат».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О, панно Інно…»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Основним художнім засобом у запропонованих рядках є метафора – це перенесення назви з одних предметів, явищ, дій, ознак на інші на основі подібності між ними.

Згадаймо, гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії; паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя; тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова; порівнянням називається словесний вираз, у якому уявлення про зображуваний предмет конкретизується шляхом зіставлення його з іншим предметом, таким, що містить у собі необхідні для конкретизації уявлення ознаки в більш концентрованому вияві.

Відповідь – А.