ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні?..»

Завдання перевіряє вміння визначати провідний мотив художнього твору. Вірш Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..» – це зворушлива сповідь ліричного героя коханій, яка згордувала його почуттям.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє знання сюжету, тематики та героїв програмових творів.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

У творі змальовано типові образи селян. Згадаймо Омелька Кайдаша. Уже немолодий, він більшу частину свого життя відробив на панщині, яка «...наклала на нього свій напечаток». Образ Омелька Кайдаша змальовано в побутовому реалістичному плані. Крок за кроком минає в повісті сумне життя затурканого селянина. Його недолі автор співчуває, хоча й насміхається із його нерозсудливих вчинків, з його сімейної війни. Але цей сміх гіркий, у якому бачимо сум. Кайдаш втратив авторитет голови родини, не може зрозуміти, чому це його не слухають діти, виглядає нещасною людиною.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Земля»

Завдання перевіряє ваше знання тематики літературних творів та образів головних героїв.

Згадаймо, хто такі Каїн й Авель.

У біблійній Книзі Буття розповідається, як Каїн, піддавшись заздрощам, убив свого рідного брата Авеля.

Цей біблійний сюжет по-новому осмислено у творі Ольги Кобилянської «Земля». Повість створена на основі реальної трагедії братовбивства, що сталася в селі Димка, у якому довгий час мешкала письменниця.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Зеров. «Київ – традиція»

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.

Сонет – ліричний вірш, який складається з чотирнадцяти рядків п'ятистопного або шестистопного ямба, тобто з двох чотиривіршів (катренів) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцин) тернарного римування за основною схемою (abab abab bbd ggd), хоча можливі й інші конфігурації рим.

Микола Зеров називав сонет формою «ліро-епічної мініатюри окремої схеми». Найвищого розвитку досягає сонет у творчості неокласиків Миколи Зерова (його «Sonnetarium», виданий 1948 р. за кордоном, містить 85 оригінальних і 28 перекладних сонетів), Максима Рильського й інших. Вірш Миколи Зерова «Київ – традиція» за жанром є сонетом.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Слова Лукаша перегукуються з рядками вірша Олександра Олеся «Чари ночі»:

Сміються, плачуть солов’ї

І б’ють піснями в груди:

«Цілуй, цілуй, цілуй її, –

Знов молодість не буде!»

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Виконуючи це завдання, згадайте тематику й проблематику новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

У цьому творі центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов’язком та гуманістичним началом.

На поданому рисунку зображено проблему морального вибору головного героя: «Я – главковерх чорного трибуналу революції, зовсім чужа людина, бандит за однією термінологією, інсургент – за другою. Я – чекіст, але я і людина».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Згадайте події кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Оповідач у творі – сам письменник, який виступає у двох образах: як автор і як герой кіноповісті – маленький Сашко. Основні риси малого Сашка – безпосередність, довірливість, допитливість, спостережливість. Він жадібно вбирає перші життєві враження. Хлопець згадує, що «… картиною над картинами була картина страшного Божого суду… Вона була така страшенна й разом з тим повчальна, що на неї боявся дивитися навіть Пірат…». Спочатку Сашко жахався картини Божого суду, а потім звик, «як солдат звикає до грому гармат».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О, панно Інно…»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Основним художнім засобом у запропонованих рядках є метафора – це перенесення назви з одних предметів, явищ, дій, ознак на інші на основі подібності між ними.

Згадаймо, гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії; паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя; тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова; порівнянням називається словесний вираз, у якому уявлення про зображуваний предмет конкретизується шляхом зіставлення його з іншим предметом, таким, що містить у собі необхідні для конкретизації уявлення ознаки в більш концентрованому вияві.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Завдання перевіряє ваше знання тематики літературних творів та образів головних героїв.

В основу твору Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» покладено реальний автобіографічний факт.

У центрі сюжету – любовний трикутник. Марфа, одружена з нелюбом, кохає Михайла, якого незабаром засилають до Сибіру на каторгу. У Михайла залишилися дружина Софія та малолітній син. Між двома жінками, Софією та Марфою, немає ревнощів, їх об’єднують горе й туга. Час од часу від Михайла надходять листи до дружини. У них він пише, що любить її та сина. Марфа раніше, ніж Софія, відчуває, що прийшов лист від Михайла; благає листоношу дати їй його, щоб просто потримати в руках. В останньому листі до дружини Михайло, ніби відчуваючи, що більше ніколи цього не скаже, зізнається Соні, що кожного дня коло нього «ходить Марфина душа нещасна» і просить навідати її та передати від нього «три зозулі з поклоном».

Відповідь – Г.