ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях. 

Кому (коми) треба поставити в реченнях 2, 3, 4, 6, 7:

2. Якщо людину підтримати, похвалити, підкреслити щось хороше в ній, вона намагається дорівнювати уявленню, яке про неї склалося. (Коми потрібно поставити між частинами складнопідрядних речень, а також при однорідних членах речення).

3. Ось чому так важливо з дитинства культивувати в людині почуття власної гідності, відчуття певної «собівартості», аби згодом не склався комплекс меншовартості. (Коми потрібно поставити між частинами складнопідрядного речення, а також при однорідних членах речення).

4. Недарма кажуть: «Якщо казати людині постійно, що вона свиня, то згодом вона зарохкає». (Коми потрібно поставити між частинами складнопідрядних речень).

6. Краще зачекати, познайомившись ближче чи навіть заприятелювавши з ними. Комою потрібно відокремити поширену обставину, виражену дієприслівниковим зворотом).

7. Але пам’ятаймо, що слова похвали потрібні кожному. (Кому потрібно поставити між частинами складнопідрядного речення).

Відповідь: 2, 3, 4, 6, 7.

ТЕМА: Синтаксис. Тире між підметом і присудком

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому реченні. 

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Уміння радіти чужим успіхам – мірило шляхетності».

Відповідь – 1.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова

Завдання перевіряє вміння розпізнати речення з прямою мовою.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Згадаймо, що пряма мова – це спосіб передачі чужої мови, при якому мовець або автор тексту повністю зберігає її лексичні, синтаксичні та стилістичні особливості.

Пряма мова є в реченні: Недарма кажуть: «Якщо казати людині постійно, що вона свиня, то згодом вона зарохкає».

Відповідь – 4.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово свій указує на ознаку, але не називає її. Отже, це займенник.

Найчастіше – вказує на  спосіб дії, відповідає на питання як?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Стримуючи – дієприкметник, означає додаткову дію, що супроводить головну, виражену дієсловом, відповідає на питання що роблячи?

Слово потепління є іменником, має значення предметності (називає особу, предмет, явище) та відповідає на запитання що?

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів:

золота молодь – розбещені діти багатих батьків;

сім п’ятниць на тиждень – часта й легка зміна своїх рішень;

хоч греблю гати – дуже багато;

честь мундира – гідність особи як представника певної організації.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати відокремлені члени в реченні.

Відокремлене означення є в реченні «Ночували гайдамаки в зеленій діброві, на припоні пасли коні, сідлані, готові».

Відокремлена прикладка є в реченні «Він, п’ятирічний хлопчик, міг би гратися годинами».

Відокремлена обставина є в реченні «Данилко радо, з підскоком, біг до сусідів».

Відокремлений додаток є в реченні «На світі все знайдеш, крім рідної матері».

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Складнопідрядне речення з підрядним означальним є в рядку Г, оскільки від головної частини можна поставити питання яким?.

Складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним є в рядку А, оскільки від головної частини можна поставити питання що?.

Складнопідрядне речення з підрядним причини є в рядку Д, оскільки від головної частини можна поставити питання чому?.

Складнопідрядне речення з підрядним місця є в рядку Б, оскільки від головної частини можна поставити питання куди?.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–Б

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Буду хлібом і цвітом ділитись, відчиняти ворота гінцям», граматична основа якого – присудок у формі 1 особи однини.

Неозначено-особовим є речення «Кругом гомоніли, вешталися, лагодилися до чогось», головний член тут – присудок у формі множини минулого часу.

Узагальнено-особовим є речення «З гармат по горобцях не стріляють». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Безособовим є речення «Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати», присудок у цьому реченні виражений інфінітивом.  

Речення «Довго спали вітри у ярах на припоні» є двоскладним.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Правильну вимову відображено в рядку В.

Розглянемо рядок А: у слові джміль буква м передає звук [м’], оскільки губні перед [і] пом’якшуються.

У рядку Б у слові свято буква я передає один звук.

У рядку Г у слові колеться відбувається асиміляція за місцем і способом творення, оскільки зімкнені передньоязикові [д], [т] перед свистячими, шиплячими або африкатами частково або повністю африкатизуються: [ц′:а].

У рядку Д у слові дзвін дві букви д і з передають один звук (африката дз).

Відповідь – В.