ТЕМА: Література XX ст. Максим Рильський. «У теплі дні збирання винограду…»

Завдання скеровано на перевірку знання авторів програмових творів.

Миксим Рильський написав свій вірш «У теплі дні збирання винограду…» в жанрі сонету. Тут він, як і середньовічні поети, уславлює красу життя і головне його джерело – кохання.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня».

Завдання скеровано на перевірку знання персонажів драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

В образі дядька Лева письменниця втілила мудру, зі знанням законів природи людину, яка вміла використовувати дари природи. Дядько Лев «дуже добрий з виду», у нього «по-поліському довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої повстяної шапки-рогатки».

Лісовик у творі – це «малий, бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям; у брунатному вбранні барви кори, у волохатій шапці з куниці».

Образ Водяника в «Лісовій пісні» Леся Українка змальовує так: «Він древній сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж по пояс. Шати на ньому – барви мулу, на голові корона із скойок. Голос глухий, але дужий».

Той, що греблі рве є міфічною істотою: «Молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими злотистими іскрами».

Відповідь: 1В, 2Д, 3Б, 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних творів та їхніх жанрів, а саме:

• Лаврін і Карпо – герої повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». На початку твору брати обговорюють дівчат і вирішують, кого Карпо свататиме;
• епізодом із повісті є також розповідь про Івана Палійчука, який вирушає на літо на заробітки – випасати овець на полонині (Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків»);
• Чіпка, головний герой роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», дізнається, що батьки посватали Галю за нелюбом Сидором. Коли Варениченко випадково зустрівся з москалем біля шинку, то умовляє солдата не губити дівочої душі, пропонує гроші, виставляє могорич. Сидір погоджується;
• у романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» є епізод, коли гетьман дає Кирилу Туру перстень, із яким козака мають пропустити до темниці. За допомогою цього персня запорожець намагається врятувати Сомка;
• виснажливо працює на кам’янистому горбі, що дістався йому в спадок, Іван Дідух – головний герой новели Василя Стефаника «Камінний хрест»;
• епізодом із новели також є розповідь про Софію Дорошенко, героїню твору Ольги Кобилянської «Valse melancolique», якій дядько відмовляє в утриманні;
• у поемі Тараса Шевченка «Катерина» батьки виганяють дочку з дому через те, що вона завагітніла від москаля;
• злий дух Азазель з’являється перед пророком Мойсеєм у пустелі, отруюючи його душу сумнівами, у поемі Івана Франка «Мойсей».

Відповідь: 1В, 2Д, 3Б, 4Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня».

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати літературні напрями та стилі.

Драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня» написана в стилі неоромантизму, однією з ключових рис якого є намагання подолати невідповідність між ідеалом і дійсністю, завдяки могутній силі волі зробити бажане дійсним. Саме це втілено в коханні Мавки до Лукаша.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання скеровано на перевірку знання жанрів програмових творів.

У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка роздумує про негаразди в житті та висловлює сподівання на краще.

Віршем також є твір Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..»

«Intermezzo» – новела, «Віють вітри» – пісня, «Бджола та Шершень» – байка, «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» – послання.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

Рядки «Звідси дивився на гори, близькі й далекі верхи, що голубіли на небі, на смерекові чорні ліси з їх синім диханням, на ясну зелень царинок, що, мов дзеркала, блищали в рамах дерев. Під ним, в долині, кипів холодний Черемош» узято з повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

У новелі Михайла Коцюбинського «Intermezzo» є уривок: «Мене втомили люди. Мені докучило бути заїздом, де вічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і смітять. Повідчиняти вікна! Провітрить оселю! Викинуть разом із сміттям і тих, що смітять. Нехай увійдуть у хату чистота й спокій».

Рядки «А всього маєтку лишив йому тато букату горба щонайвищого і щонайгіршого над усе сільське поле. На тім горбі копали жінки пісок, і зівав він ярами та печерами під небеса, як страшний велетень. Ніхто не орав його і не сіяв і межі ніякої на нім не було» узято з новели Василя Стефаника «Камінний хрест».

«І класичну музику люблю. Навчила мене її розуміти й відгадувати по «мотивах», одна з моїх товаришок, якої душа немов складалася з тонів і була сама олицетворена музика», – стверджує героїня новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique».

Відповідь: 1Д, 2А, 3Б, 4В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання героїв літературних творів, а саме:

• Палагна і мольфар Юра – це персонажі повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків»;
• Ниви у червні, Залізна рука города – образи новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo»;
• Марта й Ганна – це героїні новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique»;
• Тугар Вовк і Бурунда діють у повісті Івана Франка «Захар Беркут»;
• Іван Дідух – персонаж новели Василя Стефаника «Камінний хрест».

Відповідь: 1А, 2Д, 3Б, 4В.

ТЕМА: Література ХХ ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo».

Завдання скеровано на перевірку знання сюжету та композиції твору Михайла Коцюбинського «Intermezzo».

«Intermezzo» – імпресіоністична новела без чітко окресленої сюжетної лінії та діалогів, усі події, що відбуваються, проходять ніби крізь душу героя і ним оцінюються.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література ХХ ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo».

Завдання скеровано на перевірку знання сюжету літературних творів та образів головних героїв.

Сюжет новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo» особливий, внутрішній. Головну сюжетну канву становить розвиток думок і почуттів ліричного героя. Рядки «На небі сонце – серед нив я. Більше нікого. Йду. Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі» належать ліричному героєві твору, який вирушає на відпочинок з міста в село.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів, а саме:

• «Тіні забутих предків» – повість Михайла Коцюбинського;
• «Кайдашева сім’я» – повість Івана Нечуя-Левицького;
• «Мартин Боруля» – драма Івана Карпенка-Карого;
• «Захар Беркут» – повість Івана Франка.

Відповідь: 1Б, 2А, 3Г, 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних творів та вміння визначати їхні жанри, а саме:

• «Захар Беркут» Івана Франка й «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського – повісті;
• «Мойсей» Івана Франка й «Енеїда» Івана Котляревського – поеми;
• «Чорна рада» Пантелеймона Куліша та «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного – романи;
• «Чого являєшся мені у сні?..» Івана Франка й «Заповіт» Тараса Шевченка – вірші.
• «Ой летіла стріла» – балада.

Відповідь: 1Г, 2Б, 3В, 4А.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків».

Завдання скеровано на перевірку знання героїв літературних творів.

Характеристики Івана Палійчука, головного персонажа повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків», подано в усіх уривках, ОКРІМ варіанта «В своїх дужих руках тримав сили небесні й земні, смерть і життя, здоров’я маржини й людини, його боялись, але потребували усі», у якому йдеться про мольфара Юру.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків».

Завдання скеровано на перевірку вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Під час виконання завдання потрібно уважно прочитати висловлювання і знайти в ньому так званий «маркер», що допоможе визначити, у якому рядку йдеться про повість «Тіні забутих предків».

Тема повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» – стосунки природи та людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами. Саме в цьому творі «… реальне і міфічне займають два плани: у зображенні суспільного життя домінує реальний компонент, у змалюванні життя особи – міфічний».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

Рядки «В житті ти мною згордувала, / Моє ти серце надірвала, / Із нього визвала одні / Оті ридання голосні – / Пісні» та  «І того дива золотого / Зазнає, щастя молодого, / Бажаного, страшного того / Гріха!» узято з вірша Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..».

Уривки з поеми Івана Франка «Мойсей» – «Твоїм будущим душу я тривожу, / Від сорому, який нащадків пізніх / Палитиме, заснути я не можу» та «О, якби хвилю вдать, що слова слуха, / І слово вдать, що в хвилю ту блаженну / Вздоровлює й огнем живущим буха!».

У посланні Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» є такі рядки: «Нема на світі України / Немає другого Дніпра; / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра…»; «Якби ви вчились так, як треба, / То й мудрість би була своя. / А то залізете на небо: / – І ми – не ми, і я – не я!».

Уривки  «Отак, ідучи попідтинню / З бенкету п’яний уночі, / Я міркував собі йдучи, / Поки доплентавсь до хатини» та «У всякого своя доля / І свій шлях широкий, / Той мурує, той руйнує, / Той неситим оком / За край світа зазирає…» є в поемі «Сон (У всякого своя доля…)» Тараса Шевченка.

Відповідь: 1Г, 2А, 3Д, 4Б.