ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Підтвердження думки тексту А Освіта – це процес здобуття інформації та навичок, необхідних для створення фундаменту, що знадобиться в житті знаходимо в таких рядках тексту Б: « Знання забезпечують гарну платформу, з якої ви можете оцінити свої здібності в тій чи тій галузі, а відтак сформувати навички, що сприятимуть професійному успіху, допоможуть у кар’єрі».

Підтвердження думки тексту А Навчаючись тут, майбутній фахівець не тільки накопичує корисну інформацію, а й набуває необхідних важливих навичок знаходимо в цих же рядках: «…а відтак сформувати навички, що сприятимуть професійному успіху, допоможуть у кар’єрі».

Підтвердження думки тексту А Постійно вчитися потрібно для того, щоб почуватися щасливо й задоволено, претендувати на гарну роботу, гідну зарплату знаходимо в таких рядках тексту Б: «Освіта сприяє задоволенню особистих амбіцій, підвищенню самоповаги та забезпеченню фінансової стабільності».

А от підтвердження думки тексту А Хороший фахівець повинен мати вищу освіту, навіть якщо він працює не за своєю спеціальністю у тексті Б немає.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Змісту текстів Б і В стосується твердження для життєвого успіху необхідні самовдосконалення і постійний розвиток. Про це йдеться в абзацах 14, 15 (текст В) та в абзаці 11 (текст Б). 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

До слова мета в реченні Жити на повну, без обмежень і страху – ось мета успішної особистості  можна поставити питання є що? Отже, це частина складеного іменного присудка, виражена іменником. Також перед словом мета стоїть частка ось, яка зазвичай стоїть перед присудком.

У реченні У європейських школах елементом форми для дівчат є спідниця в клітинку  до  виділених слів можна поставити питання яка?,  а також підібрати синонім картата. Отже, це неузгоджене означення.

У реченні Скасовано всілякі заборони – і волі дух зривається в простір до виділеного слова можна поставити питання кого? що?. Отже, це додаток.

У реченні Крізь високий густий очерет біліла широкою срібною стрічкою Рось до виділеного слова можна поставити питання як? Отже, це обставина.

У реченні Циферблат наріжного годинника хуртовина снігом замела до виділеного слова можна поставити питання хто? що? Отже, це підмет.

Відповідь – ГАВБ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів. Це завдання також перевіряє ваше вміння встановлювати синонімічні зв’язки між простим і складним реченням, порівнювати структури таких речень. 

Ви маєте увідповіднити фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання яких? На таке ж питання відповідає фрагмент у реченні А: Науковий слем – своєрідний розважальний жанр у вигляді виступу, (якого?) під час якого вчені з гумором розповідають про свою роботу як дослідників.

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання з якої причини? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні В: Під час виступу треба зосередитися на об’єктах і методах дослідницької роботи,(з якої причини?) оскільки в науково-популярних лекціях найважливішим є пояснити суть проблеми.

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання коли? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні Б: Як тільки участь у науковому слемі підтверджено, (коли?) треба надіслати організаторам докладну презентацію виступу, збагачену цікавинками й спецефектами.

До фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання з якою метою? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні Г: Автори обов’язково мають додати до виступу кілька жартів,(з якою метою?) щоб легше було сприймати інколи складну наукову інформацію.

 Відповідь – АВБГ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення До кожного лікарського засобу додано інструкцію; спочатку може здатися, що інформація в ній призначена лише для фахівців, але це не так має чотири граматичні основи, складається з чотирьох частин. Перша та друга частини поєднані безсполучниковим зв’язком; друга й третя – сполучником підрядності що. Це підрядний зв’язок. А третя й четверта поєднані сполучником сурядності але. Отже, у цьому реченні є безсполучниковий та сполучникові сурядний та підрядний зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення Насамперед потрібно впевнитися, чи назва препарату на упакуванні збігається з назвою в інструкції, що містить надзвичайно важливі для пацієнта розділи має три граматичні основи, складається з трьох нерівноправних частин, що пов’язані сполучником чи та сполучним словом що. Від одного речення до іншого можна поставити питання (у чому?, якої?) Отже, це складнопідрядне речення з послідовною підрядністю.

Речення У частині «Показання до застосування» має бути зазначено захворювання чи стан, проте в будь-якому разі треба з’ясувати в лікаря доцільність уживання цього засобу має лише дві граматичні основи. Воно має дві частини, що пов’язані сполучником сурядності проте. Отже, це складносурядне речення.

Речення Ліки, як і продукти харчування, мають властивість псуватися: за неправильного зберігання їх ефективність істотно знизиться, застосування ж може завдати більше шкоди, ніж користі має три граматичні основи, складається з трьох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією, друга й третя частини пояснюють першу. Отже, це складне безсполучникове речення.

Відповідь – ДВБГ.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово надуживаність відповідає на питання що?, указує на предмет. Отже, це іменник.

Слово зазвичай відповідає на питання як? та вказує на ознаку дії, не змінюється. Це прислівник.

Слово той відповідає на питання який? і вказує на ознаку, але не називає її. Отже, це займенник.

А слово однак не має лексичного значення, поєднує частини складного речення. Отже, це сполучник.

Відповідь – ГДАВ.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів. Зверніть увагу: у завданні запропоновано не окремі фразеологізми, а речення зі стійкими конструкціями.

Спочатку з’ясуймо значення фразеологізмів.

Рвали боки – дуже сміятися, реготати.

Рвали руки – дуже важко, з надмірним напруженням, над силу працювати.

Рвали вуха – викликати неприємні відчуття, вражати (про звуки).

Рвали горло – дуже кричати, галасувати.

Тепер додаймо в запропоновані речення відповідні фразеологізми.

Відповідь – ДАБВ.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно, комунікативно доцільно використовувати речення з однорідними членами в мовленні, розставляти розділові знаки.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Однорідні присудки є в реченні, позначеному символом   (людина прагне, хоче вийти, зменшити).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Будова складнопідрядного речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє знання про складнопідрядне речення та ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, правильно розставляти розділові знаки в них.

У реченні, позначеному символом  (Такий стан якому немає альтернативи, – це своєрідне ув’язнення в одиночній камері, адже бути людиною можна тільки в громаді), потрібно поставити кому перед словом якому, адже це початок підрядної частини складнопідрядного речення, що стоїть усередині головної.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).

Встане слово на позначення активізації уваги співрозмовника є в реченні, позначеному символом .

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при відокремлених членах речення

Вам потрібно продемонструвати свої знання про головні й другорядні члени речення, уміння визначати їх у реченні, правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, є в реченні, позначеному символом  (лише перебуваючи в ній).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Це робота з так званим деформованим текстом, яка перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати, логічно мислити, установлювати зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його. 

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-ромбом  є початковим реченням запропонованого деформованого тексту. Це визначення поняття «ізоляція».

Наступні речення мають поглиблювати цю інформацію, розширювати чи конкретизувати її. Речення із символом-кружечком  буде другим у тексті, адже продовжує думку, що ізоляція – це захід, який не має альтернативи, та стверджує, що людині необхідна громада.

Наступним є речення, позначене символом-квадратом  : воно пояснює, конкретизує почуття тих, хто усамітнений, їхню необхідність перебувати в спільноті.

Відсутність громади руйнує людину – і вона починає боротися із самотністю, телефонуючи друзям. Про це йдеться в реченні, позначеному символом-трикутником .

Речення, позначене символом-трапецією , є своєрідним висновком: автор тексту продовжує попередню думку, апелює до уявного співрозмовника, стверджуючи, що навіть така телефонна розмова – це певний засіб протидії наслідкам ізоляції.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати порядкові та кількісні числівники.

Проаналізуймо запропоновані варіанти.

У складених порядкових числівниках відмінюємо лише останнє слово. Отже, необхідно обрати форму тисяча дев’ятсот двадцятого.

У кількісному числівнику п’ятдесят два відмінюємо два слова: у складному числівнику п’ятдесят потрібно відмінювати лише другу частину. Отже, потрібний варіант – п’ятдесяти двох. Форма двух є скалькованою з російської мови. Останній запропонований числівник ужитий у родовому відмінку. Отже, правильними є форми дев’ятнадцяти, дев’ятнадцятьох. 

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Рід іменників. Форми ступенів порівняння якісних прикметників. 

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників, а також правильно утворювати ступені порівняння якісних прикметників.

Рід іменників, утворених словоскладанням, визначаємо за першим словом, якщо обидві частини складного слова є змінюваними. Отже, запропоноване слово робот-газонокосарка чоловічого роду і його потрібно поєднати з дієсловом став.

Серед запропонованих варіантів прикметників необхідно обрати слово найбільшу. Під час творення ступенів порівняння прикметників не використовують слів сама, самий, саме, адже це скалькована форма.

Форму вищого ступеня порівняння від слова великий утворюємо від іншої основи: великий – більший, відповідно – найбільший (найвищий ступінь, проста форма).

Відповідь – Г.