Однакова кількість звуків і букв у всіх словах рядка
ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі.
Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.
Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е]. Буква ї завжди передає два звуки. Отже, у словах Юшечка, бджолосім’Я, розмаЇтість, Єднання, сором’Язливість, рум’Янець букви я, ю, є, ї позначатимуть два звуки.
М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.
Африкати ДЖ та ДЗ також передають один звук (надзьобувати, бджолосім’я, джерельце, дзеркальце).
Буква Щ завжди передає два звуки – ШЧ (щасливець, щирість, щільний).
Подвоєні приголосні завжди передають один звук (обличчя, єднання).
А тепер застосуємо цей матеріал до нашого завдання.
У рядку А у слові надзьобувати на два звуки менше, у слові юшечка на один звук більше, у слові щасливець – однакова кількість.
У рядку Б у словах бджолосім’я, розмаїтість однакова кількість букв і звуків, а у слові обличчя – на один звук менше.
У рядку В у всіх словах однакова кількість букв і звуків.
У рядку Г у слові джерельце на два звуки менше, у слові льодовий на один звук менше, у слові щільний – однакова кількість букв і звуків.
У рядку Д однакова кількість звуків і букв у словах зшивати, рум’янець, а у слові дзеркальце – на два звуки менше.
Відповідь – В.
Лексично правильне словосполучення утворить прикметник повчальний з іменником
ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.
Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.
Слово повчальний в українській мові має значення «той, який містить у собі повчання, служить уроком, збагачує знаннями, досвідом». Отже, лексично правильне словосполучення утворить прикметник повчальний з іменником досвід.
Відповідь – Г.
Прочитайте уривок.
І радісн(1)о, що Київ наш осін(2)ій,Хоч довгу путь у світі перейшов.Весь у труді, в натхнен(3)і, у горін(4)і.Весь на риштован(5)ях нових будов.
Подвоєні літери треба писати на місці всіх цифр, ОКРІМ
ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.
У слові осінній подвоєння відбувається на межі частин слова (кореня та суфікса).
В іменниках ІІ відміни середнього роду відбувається подвоєння приголосних д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш у позиції між двома голосними. Отже, натхнеННі, горіННі, риштоваННях. У слові радісно подвоєння не відбувається.
Відповідь – А.
Разом з не треба писати слово у варіанті
ТЕМА: Орфографія. Правопис частки НЕ з різними частинами мови.
Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.
Прислівник не високо, а низько потрібно писати окремо, бо тут є протиставлення.
Не надано, не відчув, не сказавши потрібно писати окремо, адже дієслова з часткою НЕ пишемо саме так.
У словосполученні невже ми зустрілися частку невже потрібно писати разом.
Відповідь – Д.
Через дефіс треба писати кожен прислівник у рядку
ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.
Через дефіс треба писати прислівники, які
Суфікс -ев- має прикметник, утворений від слова
ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Творення прикметників.
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення відносних прикметників.
Якщо наголос палає на закінчення, завжди вживаємо суфікс -ов-. Отже, крайовий, кущовий.
Якщо наголос падає на основу, то після м’яких і шиплячих вживаємо суфікс -ев- . Отже, грушевий.
Після твердих пишемо -ов-. Отже, вечоровий, кварцовий.
Відповідь – Б.
Відмінкову форму числівника вжито правильно в реченні
ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати порядкові числівники.
Проаналізуймо запропоновані числівники.
При відмінюванні складних порядкових числівників потрібно змінювати тільки останнє слово.
Отже, правильною буде форма тисяча шістсот п’ятдесят першого.
Граматичну помилку допущено в рядку
ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників.
Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.
Проаналізуймо запропоновані слова.
Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою слів найбільш, найменш, які додаються до звичайного прикметника: найбільш міцний.
Складена форма вищого ступеня утворюється за допомогою слів більш, менш, які теж додаються до простого прикметника: більш сучасний, менш корисний.
Отже, форму більш цікавіший утворено неправильно, адже в ній використано прикметник простої форми вищого ступеня. Потрібна форма – більш цікавий.
У формі наказового способу вжито всі наведені дієслова, ОКРІМ
ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Наказовий спосіб.
Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.
Дієслова наказового способу в ІІ особі однини (ти) мають закінчення -и (під наголосом та після збігу приголосних – вези, кажи, бери, кричи) та -(ь) (в інших випадках – стань, сядь).
Форма пішли передає дію, яка вже відбулася. Отже, це минулий час.
Прочитайте речення.
Фігуристка, [...] хворобу, блискуче виконала складний стрибок.
Замість пропуску можуть стояти всі слова, ОКРІМ
ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова
Проаналізуймо наведені словосполучення.
Сполука не дивлячись на в українській мові означає відсутність зорового контакту; те, на що не дивляться.
У запропонованому словосполученні це калька з російської. Отже, таке вживання слова є помилковим. Решта словосполучень утворено правильно.
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.
Речення перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в простому ускладненому реченні, зокрема в реченні з однорідними членами речення.
Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-от, наприклад, то перед ними потрібно поставити кому, а після них – двокрапку.
Отже, треба написати так: «У наших ріках водяться різні породи риб, а саме: щука, лин, лящ, сом».
Відокремленою обставиною можна замінити підрядне речення в рядку
ТЕМА: Синтаксис. Синонімія складнопідрядних речень та простих ускладнених речень.
Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.
Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.
Такі дії є в реченні Як купуєте товар, вимагайте від продавця чек. Саме тут підрядне речення можна замінити відокремленою обставиною: «Вимагайте від продавця, купуючи товар».
Складнопідрядне речення з підрядним часу утвориться, якщо до частини «Я буду згадувати свої шкільні роки...» додати
ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень.
Завдання перевіряє ваше вміння визначати види підрядних речень.
Обставинне підрядне речення часу відповідає на питання коли?, відколи?, як довго?
Я буду згадувати свої шкільні роки як довго? доки буду топтати ряст.
А – обставинне причини.
Б – обставинне мети.
В – обставинне допустове.
Д – обставинне допустове.
Замініть фразеологізм одним словом
ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.
Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.
Запропоновані фразеологізми мають такі значення:
скреготати зубами – гніватися,
уривати терпець – дратувати,
тягти жили – визискувати,
задирати носа – бундючитися.
Відповідь – 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.
Визначте синтаксичну роль виділеного дієслова в реченнях
ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.
Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.
Проаналізуймо запропоновані речення.
До слова написати в реченні Поет не міг написати рядка без вогненного перевтілення в образи можна поставити питання що зробити? Отже, це частина складеного дієслівного присудка, виражена інфінітивом.
У реченні Звичай робити писанки виник в Україні ще з дохристиянських часів до виділеного слова можна поставити питання який? Отже, це неузгоджене означення.
У реченні Він мені казав вивчити напам’ять про Каїна та Авеля до виділеного слова можна поставити питання кого?що?. Отже, це додаток.
У реченні На колишній Гетьманщині на Водохреще парубоцтво сходилося на лід помірятися силами до виділеного слова можна поставити від дієслова на позначення руху питання з якою метою?. Отже, це обставина.
У реченні Співати – це обов’язкого, як дихати до виділеного слова можна поставити питання хто?що? Отже, це підмет.
Відповідь – 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–В.
