ТЕМА: Орфографія. Правила вживання апострофа

Завдання перевіряє рівень ваших навичок  розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф ставимо перед я, ю, є, ї:

• після губних приголосних (б, п, в, м, ф): марнослів’я, скип’ятити, львів’янин, підрум’янений, дев’яносто, Карп’юк;
• після р (в кінці складу): подвір’я, Мар’яна;
• після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний (я, ю, є, ї):  підʼїхати, з’являтися, пан’європейський, між’ярусний але безініціативний; 
• у слові Лук’ян і похідних: Лук’яненко.

Апостроф не ставимо, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: Святослав, але торф’яний. Апостроф не ставимо, коли ря, рю, рє означають сполучення м'якого р із наступними а, у, е: ряжанка.

Апостроф у словах іншомовного походження та похідних  ставимо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р:  кон’юнктура. 

Апостроф не ставимо, коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: фюзеляж.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

У загальних назвах іншомовного походження приголосні зазвичай не подвоюються: група, асиміляція, інтелект, алея.

Подвоєння зберігається в загальних назвах слів-винятків: мадонна.

При збігу однакових приголосних префікса й кореня подвоєний приголосний маємо, якщо в мові вживається слово без префікса: інновація (новація), ірраціональний (раціональний).

Подвоєні приголосні зберігаються у власних назвах та в похідних: Голландія, Пікассо, роттердамець, діккенсівський, буддист, галльський

Подвоюються букви на межі значущих частин слова, якщо одна з них кінчається, а друга починається на ту саму букву: годинник. 

У прикметниках на -енн(ий) старослов’янського походження: священний.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників 

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних. 

Форми ступенів порівняння прикметників правильно утворено в рядку А.

Не утворюють ступені порівняння прикметники, які називають абсолютну якість: сліпий; які мають префікси пре-, за-, ультра- та ін.: пресильніший.

Не можна утворювати ступенi порiвняння прикметникiв за допомогою слова самий: самий тонкий.

Зверніть увагу, що складена форма порівняння вищого ступеня утворюється шляхом додавання слова більш або менш до звичайної форми прикметника: видатний – більш видатний.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком. Не може мати дієприслівникового звороту односкладне безособове речення.

Отже, граматично правильне продовження речення «Обираючи стиль одягу,..» матиме, якщо додати до нього частину, подану в рядку Б.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Граматично правильно утворено словосполучення в рядку В.

Прийменник по властивий українській мові, коли йдеться про місце дії, мету дії, час, міру, кількість чогось, а також сферу діяльності: виплатити по сто гривень. Функціонування прийменника по в таких випадках є нормативним, проте надужиття цим прийменником призводить до небажаних повторень певних висловів, що сьогодні трапляється доволі часто.

В інших випадках, наведених у завданні, цей прийменник треба замінити безприйменниковими конструкціями або відповідними синонімічними прийменниками:

• програміст по професії – програміст за професією;
• відправити по пошті – відправити поштою; 
• дбайливий по відношенню до майна – дбайливий стосовно роботи;
• подорожувати по європейським країнам – подорожувати європейськими країнами.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Поєднання іменників з числівниками 

Завдання перевіряє ваше вміння правильно поєднувати числівники з іменниками.

Зверніть увагу, що власне кількісні числівники два, три, чотири поєднуються з іменниками у формі називного відмінка множини. Отже, правильно узгоджений числівник з іменником у реченні «Квартет утворюють чотири виконавці».

Виправмо помилки в рядках Б, Г, Д: два сценарії, чотири прожектори, два з половиною місяці.

Дробовий числівник півтори вимагає форми родового відмінка ж. р. однини, а числівник півтора – родового відмінка ч. р. або с. р. однини, тому правильною формою в рядку В є півтори години. 

Відповідь – А. 

ТЕМА: Морфологія. Сполучник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати сполучники, визначати групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю.

Згадаймо, що підрядні сполучники поєднують залежні (підрядні) речення з головним у складному.

Сполучник умови вжито в реченні «Коли бажання добре, то й дорога легка»: від головної частини до підрядної в цьому реченні ставимо питання за якої умови?

Відповідь – В. 

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми чоловічих і жіночих імен по батькові від помилкових. 

Чоловічі імена по батькові утворюють за допомогою суфіксів -ович, -йович, жіночі – -івн(а), -ївн(а). Окремі імена утворюють форму по батькові з іншими суфіксами: Савович, Ілліч, Кузьмич. 

Правильно утворено всі імена по батькові в рядку Б.

В інших варіантах потрібно виправити помилки: Валерійович, Ігорівна, Іллівна, Якович.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у складносурядному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у реченні. 

Прості речення, що входять до складносурядного, відокремлюються одне від одного комою.

Зверніть увагу! Перед другою частиною складносурядного речення, яку приєднано до першої єднальним чи розділовим сполучником, коми не ставимо, якщо частини мають спільний другорядний член або вставне слово: «На подвір’ї голосно сміються діти і пурхають горобці».

Відповідь – А.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е]. 

Буква ї завжди передає два звуки.

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Буква щ завжди передає два звуки – шч.

Африкати дж та дз передають один звук.

Проаналізуймо запропоновані слова:

У рядку Д однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка: б’ЮтЬ, від’ЄднаННЯ, барелЬЄф.

У рядку А у слові Юридичний на один звук більше. 

У рядку Б у слові шампінЬйон на один звук менше.

У рядку В у слові узбереЖЖЯ на один звук менше.

У рядку Г у слові МакіЇвка на один звук більше.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Особливості побудови речення 

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення.

Граматично правильно побудовано речення «Доповідач наголосив на важливих моментах і узагальнив роботу семінару».

Граматичну помилку допущено в рядку А, оскільки дієприкметниковий зворот не може бути розірваний іншими другорядними членами, таке речення потребує редагування: «Проаналізуймо висновки, зроблені попередніми дослідниками».

У реченні Б потрібно прибрати зайве слово «вони».

У реченні «Секретарка надрукувала звіт директора, що був готовий для публікації» також є граматична помилка, оскільки сполучне слово «що» вказує на те, що директор, а не звіт був готовий до публікації.

Речення в рядку Г теж неправильно побудовано: дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.

Згадаймо:

• у дієслів першої дієвідміни всі особові закінчення (крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини) мають -е- (-є-);
• у дієслів другої дієвідміни всі особові закінчення (крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини) мають -и-(-і, -ї-).

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями:

• 2-га особа однини: -и, = ø (нульове закінчення);
• 1-ша особа множини: -ім(о), -мо;
• 2-га особа множини: -іть, -те.

Отже, правильно утворені дієслівні форми в рядку В: пролити – проллю, проллєш, пролийте.

В інших рядках потрібно виправити помилки: лікувати – лікую; очолити – очольте; полоскати – полощеш; провести – проведу.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: листопАд, новинА, стОляр, літОпис.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Зверніть увагу, що в українській мові м’який знак пишемо після м’якого л перед наступним приголосним, зокрема перед суфіксами -ськ-, -ств-, -чик: гуцульське; м’який знак пишемо у словах різьбяр, тьмяний, бриньчати, няньчити та похідних: різьблення.

Отже, м’який знак треба писати на місці обох пропусків у словах рядка В.

Зверніть увагу, що не треба писати м’який знак у словах: промінчик (після н перед шиплячими); книгозбірні, велетнів (між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого).

Відповідь: В.