ТЕМА: Синтаксис. Просте двоскладне речення. Зв'язок між підметом і присудком

Завдання перевіряє вміння правильно визначати особливості зв’язку між підметом і присудком.

При підметі, вираженому займенником хто, дехто, дещо, ніхто, ніщо та ін., присудок ставимо у формі однини: Я звертаюся до всіх, хто виявив…

Відповідь: Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У реченні «Степи поступово втрачали свої яскраві барви, свою весняну […] свіжість» замість пропуску має бути слово «моложаву». Навесні природа прокидається, оживає, тому весняна свіжість не може бути змарнілою, спекотливою чи сонливою.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Втрачали кого? що? барви – знахідний відмінок.

Минали хто? що? дні – називний відмінок.

Хто? що? степи – називний відмінок.

Ріжечок кого? чого? хмари – родовий відмінок.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Проаналізуймо п’яте речення: Із-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної, синьої хмари, що не/забаром уже закрив собою величезний сектор неба.

Це складнопідрядне речення, перша частина якого має означення ледве помітної синьої, які не є однорідними, оскільки характеризують предмет з різних боків, тому кома між ними не потрібна.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Проаналізуймо третє речення.

У ньому йдеться по те, що степ починає втрачати свої барви. Це стається внаслідок того, що дощів довго не було (перше речення), навіть небо дихало спекою (друге речення), повітря теж було сухим (четверте речення).

Останнє речення розповідає, що хмара поступово закриває небо, отже зміст третього речення не є наслідком п’ятого.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И, О

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Щоб з’ясувати, Е чи И треба писати, потрібно змінити слово або дібрати спільнокореневе, у якому ненаголошений стане наголошеним: клекотіли, бо клЕкіт; стеблина, бо стЕбла; зернина, бо зЕрна; зупинися – бо зупИнка.

Е пишемо в іменниках зі зменшувально-пестливим значенням: горлечко, стежечка; у словах-винятках: марево, зарево; у сполученнях -ере-, -еле-: очерет.

Пишемо Е, якщо при змінюванні слова сумнівний звук випадає: справедливий, бо правда.

И пишемо в дієслівних коренях -бир-, -мир-, -пир-, -тир-, -стил-, -дир- перед наголошеним суфіксом -а-(-я-): забирати;

У деяких словах (переважно іншомовних) написання Е та И ніяк не перевіряється, такі слова треба запам’ятати: левада, пиріг, операція, ретельно.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.

Подвоєння відбувається при збігу однакових приголосних на межі морфем, частин складноскорочених слів, основи дієслова на -с і постфікса -ся: беззахисний, баштанник, цілинний, підданий, міськком, розрісся, пронісся; у словах ссати, бовван та похідних: ссавці, бовваніти; у формах теперішнього часу дієслова лити й похідних: віділлється.

Подвоєні літери треба писати в слові сприяння. Це іменник середнього роду ІІ відміни, який має закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками.

Не подовжується н в прикметниках, які не вказують на більшу, ніж звичайна, міру якості, та в дієприкметниках, на­віть якщо суфікс -ен- чи -ан- у них наголошений: шалений, написаний.

Подовження відсутнє, якщо приголосні не між голосними: ніжністю, передмістя.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Згадаймо, що через дефіс пишемо назви відтінків кольору, смаку, поєднання кольорів: молочно-білий.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних.

Зверніть увагу, що не утворюють ступенів порівняння прикметники із суфіксами -еньк-,

-есеньк-, -уват-, -ав-, -езн-. Отже, в рядках А і Д є помилки: старезний, холоднуватішого.

Складені форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників утворюємо за допомогою слів більш, менш або найбільш, найменш та початкової форми прикметника, тому в реченнях рядків Б і Г вжито помилкові форми: найбільш коротшим, більш гарнішим.

Отже, граматичних помилок немає в реченні рядка В.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова. У рядках А і Г є помилки, оскільки велику літеру пишемо в географічних, топографічних, астрономічних назвах; назвах найвищих державних установ і міжнародних організацій, держав і автономних адміністративних одиниць: острів Нова Гвінея, Івано-Франківська область, сузір’я Великого Пса, Балканський півострів, Європейський Союз, Російська Федерація.

З великої букви пишемо прізвища, імена, по батькові людей: Іван Нечуй-Левицький.

Велику літеру пишемо в назвах найважливіших документів: Конституція України.

Помилка є також у рядку Д: назву балету треба брати в лапки, але з великої літери пишемо лише перше слово: балет «Лісова пісня».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Поєднання іменників з числівниками

Завдання перевіряє ваше вміння правильно поєднувати числівники з іменниками.

Зверніть увагу, що власне кількісні числівники два, три, чотири поєднуються з іменниками у формі називного відмінка множини. Отже, у варіанті Б помилка, правильна форма – два з половиною роки. Правильно поєднано іменник із числівником у рядку Д: двадцять чотири відсотки.

Неозначено-кількісні числівники кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот поєднуються з іменниками у формі родового відмінка множини, тому правильним варіантом у рядку Г є форма кількадесят учасників.

Відмінювані дробові числівники поєднуються з іменниками у формі родового відмінка однини. Отже, помилково поєднано числівник з іменником у рядку В, правильно – одна десята кілометра.

Дробовий числівник півтори вимагає форми родового відмінка ж. р. однини, а числівник півтора – родового відмінка ч. р. або с. р. однини, тому правильною формою в рядку А є півтора центнера.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Писати просто – це найбільша майстерність і якість справжнього таланту».

Тире після однорідних членів речення «У будь-яку погоду: у дощ, у туман, у шторм – виходять рибалки на промисел».

Тире ставимо в неповному реченні «Привчав мене батько трудитись до поту, а мати – любити пісні».

Безсполучниковим є речення «Збагачуйте життя своєю щедрістю – тоді добрим словом вас згадуватимуть люди». Друга частина виражає наслідок того, про що йдеться в першій, тому ставимо тире.

У рядку Д в реченні є вставне слово ясна річ, яке треба відокремити комою, тире тут не потрібно ставити.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е].

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Буква щ завжди передає два звуки – шч.

Африкати дж та дз також передають один звук.

Проаналізуймо запропоновані слова:

У рядку А у слові вибоїна на один звук більше.

У рядку Б у слові баластний на один звук менше.

У рядку В у слові ліщина на один звук більше.

У рядку Г у слові затишшя на один звук менше.

А в рядку Д однакова кількість звуків і букв у кожному слові: ЩодеННий, ЯлівецЬ, діЄздатністЬ.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Прислівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно писати прислівники.

Правильно написано всі прислівники рядка А.

Зверніть увагу, що в рядках Б, В, Г, Д є помилки. Разом треба писати прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником, займенником, прикметником, числівником, прислівником, а також прислівники, утворені з кількох основ: вп’яте, позаторік, щоночі, зліва.

Відповідь: А.