ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначають спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Отже, спрощення є у словах цілісність, проїзний, жалісний, свиснути, блиснути, тижневик, капусняк, ненависний, вісник.

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах (баластний, контрастний, форпостний).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок. У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. Учасникам ЗНО рекомендовано перелік слів з наголосами.

У демонстраційному тесті це завдання дещо іншої форми, як було в минулих сертифікаційних роботах: слова, у яких потрібно перевірити правильність наголосу, утворюють речення.

У запропонованому реченні неправильно підкреслено літери на позначення наголошених голосних у таких словах: листопада, випадок, центнер, виразний (правильні наголоси такі: листопада, випадок, центнер, виразний).

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення. Цьогоріч у завданні запропоновано речення, в окремих словах яких підкреслено певні звуки.

Розглянемо рядок з такими слова: заспівала, сопілка, осьдечки.

Підкреслені букви в цих словах позначають різні звуки: у слові сопілка це [с], а в словах заспівала (далі в слові після [с′] пом’якшений губний [п’]) та осьдечки (після [с′] далі м’який знак) – [с′].

У рядку зі словами відповідаючи, забудьте, подякувати підкреслені літери теж позначають різні звуки: у слові відповідаючи це звук [д]; у словах забудьте та подякувати це звук [д′], адже далі відповідно бачимо м’який знак та букву я.

У словах квитки та касі вимовляємо звук [к], а в слові вокзалу це звук [ґ], адже глухий звук [к] перед дзвінким вимовляємо як [ґ].

У словах можливості, живокосту, безмежні всі підкреслені літери позначають звук [ж]

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання та знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Про Івана Карпенка-Карого йдеться в рядку Г. На це вказує згадка про «одного з батьків новочасного українського театру». Саме родину Тобілевичів називають основою українського театру, бо Іван Карпенко-Карий був драматургом і актором, його брати – режисерами та акторами, сестра – актриса й співачка.

У рядку В йдеться про роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», автором якого є Панас Мирний.

Висловлювання в рядку Б стосується твору Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Це перший історичний роман нової української літератури.

Висловлювання в рядку А стосується Тараса Шевченка. Пригадайте основні події життя і творчості митця. Саме Шевченко «Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри…».

Відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання напрямів (стилів) написання літературних творів.

Виконуючи це завдання, увідповідніть запропоновані уривки з назвами творів, а потім з’ясуйте, до якого літературного напряму (течії) він належить.

Повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» є прикладом реалізму, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ. Уривок з цього твору є в рядку В.

Імпресіонізм – художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань.

Згадаймо новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo», уривок з якої подано в рядку Б. Письменник за допомогою вмілих імпресіоністичних мазків зображує враження героя від природи, його внутрішній стан. Іноді новелу ще називають «поезією в прозі».

Термін «експресіонізм» був покликаний визначити сутність мистецтва, що є за своїми цілями протилежний імпресіонізму й реалізму: мистецтво не зображає дійсність, а виражає її сутність. Представником є Василь Стефаник. Уривок з його новели «Камінний хрест» є в рядку Г.

Бароко – напрям у мистецтві XVI – першої половини XVII ст. Митці бароко центральне місце приділяють Богові і релігії, цінують дотепність, парадоксальність, контрастні сполучення. Представник бароко в українській літературі – Григорій Сковорода, який є автором байки «Бджола і Шершень» (рядок А).

Відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання персонажів художніх творів.

У першому уривку є опосередкована вказівка на Мавку – героїню драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Пригадайте епізод, коли дівчина готова була порізати серпом свою руку, аби не нашкодити живій природі.

В уривку, позначеною цифрою 2, читач легко впізнає Марусю Богуславку, яка випустила з турецької неволі козаків («Дума про Марусю Богуславку»).

Третій уривок передає звернення жінки до моря й вітру, аби вони врятували її коханого. Згадаймо Ярославну – дружину князя Ігоря («Слово про похід Ігорів…»), вона так само  відчайдушно й розпачливо вимолювала життя свого чоловіка в сил природи.

В уривку 4 легко впізнати Катерину – героїню однойменної поеми Тараса Шевченка.

Відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – В, 4 – А.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

У вірші «О слово рідне! Орле скутий!..» Олександр Олесь використовує яскраві ме­тафори й епітети. Українське слово уподібнюється «скутому орлу», тобто поневоленому народові, слово якого звучало завжди як «співочий грім бать­ків моїх», а тепер «дітьми безпам’ятно забутий». Поет висловлю своє творче кредо: «О слово! Будь мечем моїм! / Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, / Осяй мій край і розлетися / Дощами судними над ним».

У поезії «Любіть Україну» Володимир Сосюра змальовує Україну, як «в світі єдину, одну», бо вона, «Як та купина, що горить – не згора, / живе у стежках, у дібровах…». Поет захоплюється солов’їною мовою, вічно живою красою своєї Батьківщини.

Вірш Василя Симоненка «Лебеді материнства» зображує любов до дитини й турботу за її долю, любов до Батьківщини. Художні образи «синова колиска; приспані тривоги; білява хата» є в цій колисковій.

Поезія Євгена Маланюка «Уривок з поеми» слугує яскравим прикладом «козацької лірики». Перед чи­тачем з’являються імена Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Залізняка, І. Гонти, а також образи «кривавої дороги; зрадника руки; Нового Заповіту».

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Д, 4 – Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, мотив літературного твору.

Герой-в’язень поезії І. Світличного «Парнас» знаходить вихід із межової ситуації неволі й полишеності.

Якщо тебе гнітить зовнішній простір – відкривай інші простори в собі, рятуй свою душу в них, оскільки «вільний той, хто вільний духом».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

У творі згадано шістдесятників.

Шістдесятники – це молоде покоління митців шістдесятих років двадцятого століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму (1956 року відбувся ХХ з’їзд КПРС – Комуністичної партії Радянського Союзу, – що засудив культ особи Сталіна й узяв курс на десталінізацію).

Письменники: поети Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Василь Стус, Борис Олійник, Дмитро Павличко, Іван Драч; прозаїки Григір Тютюнник, Євген Гуцало, Валерій Шевчук.

Характерні риси шістдесятництва:

• критика інакшістю, тобто заперечення соцреалізму власною творчістю;
• відстоювання свободи митця, естетична незалежність, самобутність;
• єдність традицій і новаторства;
• витончений інтелектуалізм, естетизм.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше вміння визначати наскрізні образи та ключові слова в літературному творі.

Аналізуючи поезію, зверніть увагу, що слова «стіни, ґрати, допит» указують на перебування митців в ув’язненні.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом першої строфи є метафора – троп поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю.

Згадаймо, оксиморон – літературно-поетичний прийом, що полягає в поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення; анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць; епіфора – стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукових сполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків; паралелізм – уподібнення, спільність характерних рис або чину (паралельне зображення двох явищ із різних сфер життя).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять. За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму. Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів.

Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Основними жанрами лірики є вірш, послання, пісня, сонет.

Поєднанням лірики та епосу утворено проміжний жанр мішаної форми – ліро-епос (балада, дума, поема та ін.).

Запропонований для аналізу твір – це сонет – ліричний вірш, що складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба: двох чотиривіршів з перехресним римуванням та двох тривіршів тернарного римування. Основна схема сонета абаб абаб ввд еед, хоча можливі й інші варіанти. У такій же віршовій формі написано поезію Максима Рильського «У теплі дні збирання винограду…». Цей сонет є зразком неокласичної інтимної лірики.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

У поемі «Мойсей» Іван Франко використав біблійну легенду про Мойсея, який вивів євреїв з єгипетського рабства.

Відданий своєму народові, Мойсей беззавітно його любить і бореться за його визволення. Але після того, як Мойсей «на момент» засумні­вався, йому призначено, уже побачивши обіцяний край, не ступити до нього. Словами «А що ти усумнивсь на момент / Щодо волі моєї, / То, побачивши сю вітчину, / Сам не вступиш до неї…» звертається Єгова до Мойсея.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше вміння аналізувати художні твори.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. Цей твір є яскравим зразком «реалістичної соціально-побутової повісті, у якій на матеріалі з повсякденного життя селянства розкрито внутрішні спонукання та імпульси дрібних власників утвердити себе господарями на землі…».

Зверніть увагу, що в рядку Б описано епізод з повісті «Кайдашева сім’я», коли Мелашка йде на прощу до Києва.

Проаналізуймо інші варіанти: у рядку А йдеться про роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»; після заробітків повертається в Полтаву Петро – персонаж драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка» (рядок В); у рядку Г згадано Мирославу – героїню повісті Івана Франка «Захар Беркут»; епізод з роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» описано в рядку Д.

Відповідь: Б.