АРаптово усі поставали борцями.
  Усі з піджаків майорять прапорцями.
 А я – не борець, не трибун, не оратор.
 Дурна в мене вдача, паскудний карахтер…
БТи не дивись, що буде там,
  Чи забуття, чи зрада:
  Весна іде назустріч вам,
  Весна в сей час вам рада.
ВЯк я малим збирався навесні
  Піти у світ незнаними шляхами,
  Сорочку мати вишила мені
  Червоними і чорними нитками.
ГВ довгу, темную нічку невидну
 Не стулю ні на хвильку очей,
  Все шукатиму зірку провідну,
  Ясну владарку темних ночей.
ДВнук кремезного чумака,
  Січовика блідий праправнук,
 Я закохавсь в гучних віках,
  Я волю полюбив державну.