ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше вміння аналізувати художні твори.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. Цей твір є яскравим зразком «реалістичної соціально-побутової повісті, у якій на матеріалі з повсякденного життя селянства розкрито внутрішні спонукання та імпульси дрібних власників утвердити себе господарями на землі…».

Зверніть увагу, що в рядку Б описано епізод з повісті «Кайдашева сім’я», коли Мелашка йде на прощу до Києва.

Проаналізуймо інші варіанти: у рядку А йдеться про роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»; після заробітків повертається в Полтаву Петро – персонаж драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка» (рядок В); у рядку Г згадано Мирославу – героїню повісті Івана Франка «Захар Беркут»; епізод з роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» описано в рядку Д.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Зверніть увагу, що такі самі ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті Г.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Виконати це завдання допоможе знання головних персонажів літературних творів.

Згадаймо головну героїню драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Саме в образі Наталки зображено просту, чесну, роботящу і розумну українську дівчину. Вона вміє щиро й вірно кохати. Дівчина заявляє матері: «Лучче посідію дівкою, як піду замуж за таких женихів, як на мені сватались… Нехай вони будуть розумні, багаті і письменнійші од нашого возного, та коли серце моє не лежить до їх і коли мені вони осоружні!..»

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Згадайте події кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Оповідач у творі – сам письменник, який виступає у двох образах: як автор і як герой кіноповісті – маленький Сашко. На запропонованій в умові завдання схемі відображено основні  риси  малого  Сашка – мрійництво, любов до природи, допитливість,  спостережливість, бачення краси в буденності. 

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Valse mélancolique»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.

У новелі «Valse mélancolique» Ольга Кобилянська проявила себе як новаторка щодо створення художньої форми. Словесний твір не лише наповнений музикою, а й звучить, як музика. Це виражається і в ритмічності оповіді з її перепадами від розміреного й неспішного темпу до швидкого й напруженого, а потім знову сповільненого, й у відтворенні симфонії почуттів героїнь, й у напруженій мелодійності слова. 

«Ти не знаєш, як можна любити те, що люди називають артизмом, що живе в нас і заповняє нашу душу... Се щось таке велике, сильне... Заглушити в собі той світ, щоб жити лише для одного чоловіка і для самих дітей? Се неможливо... мені неможливо... тому неможливо, хто носить справдішній артизм у душі!..» – переконана Ганна – героїня твору «Valse mélancolique»

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє вміння аналізувати художній твір.

Основною темою драми «Мартин Боруля» є зображення нестримного потягу головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства.

Ідеєю комедії «Мина Мазайло» є засудження міщанства, комплексу меншовартості, національної упереджено­сті та зверхності; висміювання носіїв великодержавного шовінізму. Отже, головну думку цього твору можна увідповіднити з прислів’ям «Гріх пишатися й других зневажать: хто вище залізе – дужче падає».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й історію написання літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте, що «Майстер корабля» Юрія Яновського є автобіографічним романом. В основі твору – власний досвід роботи письменника на Одеській кіно­студії в 1925–1927 рр. та його співпраця з В. Кричевським, П. Нечесою, О. Довженком та Ітою Пензо, які згодом стали прототипами головних героїв.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-ті роки XX ст. Персонажами цього твору є тьотя Мотя й Мокій Мазайло.

Пригадаймо, що Софія Дорошенко й Марта – героїні новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique», Марися Боруля й Націєвський діють у драмі Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля», То-Ма-Кі й Тайах є персонажами роману Юрія Яновського «Майстер корабля», доктор Тагабат й Андрюша – герої новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

Відповідь: А.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

Виконуючи це завдання, згадайте пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови».

Сюжет твору розгортається з інтригуючої зав’язки: на останній станції виявляється, що втік найнебезпечніший в’язень Григорій Многогрішний, якого пильнував сам начальник ешелону.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно…»

Виконати це завдання допоможе знання поезій.

Зізнання ліричного героя «Сестру я вашу так любив – / Дитинно, злотоцінно» є у творі Павла Тичини «О панно Інно…». У цьому вірші є й такі рядки: «Зимовий вечір. Тиша. Ми. / Я Вам чужий – я знаю».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників.

В уривку поезії Максима Рильського згадано кононівські лани, саме тут відбуваються події новели «Intermezzo», а також епізод цього твору: зустріч митця з «мужиком». Отже, йдеться про Михайла Коцюбинського.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Заповіт»

Завдання перевіряє знання змісту поезій.

Вірш Тараса Шевченка «Заповіт» – своєрідний гімн визво­льної боротьби українського народу. У кінці твору — звернення до майбутніх поко­лінь:

Поховайте та вставайте.

Кайдани порвіте

І вражою злою кров'ю

Волю окропіте.

І мене в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій

Не забудьте пом'янути

Незлим тихим словом.

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. «Повість  минулих  літ»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Виконуючи це завдання, пригадайте уривок про помсту княгині Ольги з «Повісті минулих літ».

Після того як у 945 році древляни вбили князя Ігоря, княгинею Київської Русі стала Ольга, оскільки на момент смерті Ігоря їхній син Святослав був ще зовсім малим для правління. У першу чергу Ольга вирішила помститись за смерть чоловіка й приборкати древлян, від яких княгиня й вимагала данину: «Лише малого я у вас прошу: дайте мені од двора по три голуби і по три горобці. Бо не хочу я тяжкі данини накласти на вас, як ото муж мій, а сього прошу у вас малого…». 

Відповідь: А.

Зразок написання власного висловлення

Життя – це складний процес, упродовж якого постійно виникають проблеми й непорозуміння. На жаль, інтереси й цілі людей не завжди збігаються. Саме тому конфлікти є частиною нашого щоденного життя. Я глибоко переконаний, що розв’язувати конфлікти можна різними способами, проте найефективнішими є компроміс і конкуренція. Усе залежить від ситуації, у якій ти опиняєшся.

Наведу такі, як на мене, переконливі аргументи. По-перше, компроміс забезпечує мирне врегулювання конфлікту, виключає насилля, адже веде до вироблення рішення, що влаштовує обидві сторони.

Варто зазначити, що в історії вільної України є досить багато прикладів компромісів. Проголошення 24 серпня 1991 року незалежності нашої країни теж було результатом негласного компромісу між частиною партійної еліти й національно-демократичними силами. Ці взаємні поступки стали підставою для загальнонаціонального консенсусу, коли більшість громадян на референдумі підтримала Акт про незалежність України.

По-друге, використання стилю конкуренції є ефективним, коли кінцевий результат дуже важливий для людей. Він дозволяє швидко приймати рішення, відстоювати свою позицію, незважаючи ні на що, та боротися до кінця.

Згадаймо повість Івана Франка «Захар Беркут». Головний конфлікт твору розгортається між поважним радником тухольської громади Захаром Беркутом і зверхнім боярином-зрадником Тугаром Вовком. Вони є носіями двох протилежних ідеологій. Тухольці не можуть розв’язати конфлікт шляхом компромісу, адже йдеться про оборону рідної землі від монголо-татарської навали. Саме тому Захар Беркут разом зі своєю громадою впевнено й рішуче бореться з ворогом, відстоюючи національні інтереси.

Отже, у кожній конкретній ситуації треба шукати певні шляхи розв’язання конфліктів. Компроміс є ефективним для досягнення стабільності й порядку в суспільстві, він є також важливою складовою культури людей. Конкуренція ж необхідна тоді, коли людині нічого втрачати й вона мусить боротися до кінця.