ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Кому (3) в завданні обґрунтовано як кому при відокремленому означенні. Насправді це кома при однорідних означеннях, адже непоширене і поширене означення, які розташовані в реченні поруч, є однорідними.

Решта знаків пояснено правильно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Безсполучникове складне речення. Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати тип складного речення, розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Проаналізуйте речення, підкресліть граматичні основи, визначте, які з них будуть складними. Таких речень у завданні два.

Якщо до запропонованої частини додамо варіант і ми прагнемо осягнути її глибинну суть, то утворимо складносурядне речення, адже частини буде поєднано єднальним сполучником сурядності і.

Безсполучникове складне речення – це складне речення, частини якого пов’язані лише змістом та інтонацією.

У складному безсполучниковому реченні двокрапку потрібно ставити тоді, коли друга частина пояснює, уточнює, конкретизує першу чи вказує на причину дії в ній. Друга частина речення Головною в байках Сковороди є його філософія: саме вона становила сенс життя мудреця пояснює першу, конкретизує її. Саме тому між частинами цього речення потрібно поставити двокрапку.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою.

Завдання перевіряє ваше вміння перетворювати пряму мову на непряму.

Проаналізуймо запропоновані речення.

При заміні прямої мови на непряму в тексті відбуваються певні зміни. Треба стежити за тим, щоб вони не спотворювали змісту висловлюваного. Найчастіше непряму мову передають складнопідрядним реченням.

При заміні прямої мови на непряму змінюються особові форми дієслів та форми займенників з погляду того, хто вводить непряму мову у своє висловлення, а не з погляду автора прямої мови. Важливо також узгоджувати рід діяча в головній і підрядних частинах складнопідрядного речення.

Отже, правильним буде реченням Іван сказав, що, як і будь-якій людині, йому важливо знати, що про нього думають інші, як сприймають його ідеї.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Визначмо граматичні основи в тих реченнях, які поєднані сполучниками сурядності.

У реченні Поглиблюйте свої знання зі слововживання й слідкуйте за правильністю мови, збагачуючи її синонімічними рядами граматична основа одна. Це просте речення з однорідними присудками.

А от у реченні Слова стосунки, ставлення, відносини, взаємини утворюють синонімічний ряд, проте кожне з них має своє лексичне значення й відрізняється лексичною сполучуваністю є дві граматичні основи, частини поєднані протиставним сполучником сурядності проте. Це складносурядне речення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Кличний відмінок.

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників.

Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також врахувати групу.

У кличному відмінку імена по батькові мають закінчення -у (чоловічий рід ) та -о (жіночий рід). Отже, правильна форма кличного відмінка в діалозі – Жанно Сергіївно.

Відповідь – Б.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, поєднання іменників з числівниками.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Завдання також перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Дієслова подякувати, дякувати поєднують з іменниками у формі давального відмінка. Отже, подякували Людмилі Володимирівні.

У місцевому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни в множині мають закінчення -ах. Отже, розбіглися по класах.

Збірні числівники в українській мові НЕ поєднують з іменниками жіночого роду. Отже, три учениці.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник . Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета та пов’язаний з присудком. У рядку Побачивши в такому списку проблемні теми, нехай відчай не охоплює вас дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються різних діячів. Відчай не може побачити проблемні теми. Це речення потребує редагування.

Відповідь – Д.

ТЕМА. Морфологія. Поєднання іменників з числівниками

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Дробові числівники поєднують з іменником у родовому відмінку однини – п’ять десятих відсотка.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Слово половина має таке лексичне значення: «Одна з дворівних частин чого-небудь цілого». Отже, вона не може бути більшою чи меншою.

Проаналізуймо наступні слова:

Дипломат – службова особа відомства закордонних справ.

Дипломник – той, хто виконує дипломну роботу.

Дипломант – особа, відзначена дипломом за видатні успіхи в якійсь галузі.

Отже, обираємо дипломант.

Дієслово зустрічаються вживаємо на позначення процесу, що виконують істоти (люди зустрічаються). Отже, перешкоди трапляються.

На позначення негативного наслідку дії зазвичай вживають слово призводить.

Тепер потрібно поєднати обрані слова.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

У слові районний подвоєння відбувається на межі різних частин слова (корінь + суфікс).

У родовому відмінку множини іменників чоловічого роду І відміни подовження відбувається : суддя – судді – суддів. У прикметнику нескінченним подвоєння відбувається, адже наголос падає на суфікс -енн- та слово має значення перебільшення. Ім’я Геннадій пишемо з подвоєними літерами.

У слові непродуманий подвоєння не відбувається, адже це особлива форма дієслова – дієприкметник.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні прикметники.

Проаналізуймо запропоновані слова.

З дефісом потрібно писати слова ніжно-блакитний (відтінок + колір), кисло-солоний, (відтінок + смак), а також слова ідейно-політичний, ідейно-художній, ідейно-виховний (частину ідейно- переважно пишемо через дефіс, також зазвичай від таких слів можна утворити сурядне сполучення (ідея і виховання).

Разом потрібно писати слова, від яких можна утворити підрядне словосполучення: ніжноколірний (бо ніжний колір), кисломолочний (бо кисле молоко), легкоатлетичний (бо легка атлетика) тощо.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (уживання великої літери у власних назвах) й пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

У власних назвах на позначення культових споруд з великої літери пишемо лише перше слово. Слово лавра потрібно писати з малої, адже це загальна назва (як монастир, собор, церква).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У рядку чобіт, лічба, качці підкреслена літера позначає різні звуки. У словах чобіт, лічба літера ч передає звук [ч]. У слові качці літери чц передають звук [ц′:].

У рядку жолудь, отож, книжці підкреслена літера теж позначає різні звуки. У словах жолудь та отож – це звук [ж], а от у слові книжці підкреслена літера – це звук [з′].

У рядку зір, відзимувати, газ підкреслена літера теж позначає різні звуки: у слові зір – це [ з′], у словах відзимувати та газ – це звук [з].

У рядку зі словами потічок, аякже, кроки підкреслена літера теж позначає різні звуки: потічок, кроки – це звук [к], а в слові аякже – це звук [ґ], адже глухий перед дзвінким вимовляємо дзвінко.

У рядку добрий, під’їхати, вигляд підкреслена літера означає однакові звуки. У всіх словах вона передає звук [д].

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати кількісні числівники. Речення необхідно читати дуже уважно, щоб правильно визначити відмінок, у якому стоїть числівник.

Проаналізуймо запропонований числівник. Він стоять у формі давального відмінка.

Числівники на позначення сотень за будовою є складними. У таких числівниках змінюємо дві частини. Отже, у давальному відмінку числівник двісті матиме форму двомстам.

Відповідь – В.