ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Шевченко».

Завдання перевіряє знання змісту програмових творів.

Рядки «Не поет – бо це ж до болю мало / Не трибун – бо це лиш рупор мас, / І вже менш за все – «Кобзар Тарас» / Він, ким зайнялось і запалало…» є в сонеті Євгена Маланюка «Шевченко».

Відповідь – В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк

Завдання перевіряє знання творчості письменників, а також уміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку літератури, пояснювати поняття «празька школа поетів».

Потужна енергія «Розстріляного відродження» виявилася незнищенною. Водночас існувало ще одне відгалуження української літератури на теренах еміграції – «празька школа». До неї вхо­дили: Ю. Дараган, Є. Маланюк, Олег Ольжич (Кандиба), Л. Мосендз, О. Теліга, Н. Лівицька-Холодна, О. Лятуринська, О. Стефанович та ін.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Завдання перевіряє знання змісту літературних творів.

Уривок «Коло хати мати-зозуля кує мені розлуку. Довго-довго, не один десяток років буде проводжати мене мати, дивлячись крізь сльози з молитвами на зорях вечірніх і ранішніх, щоб не взяла мене ні куля, ні шабля, ні наклеп лихий» узятий із кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Лебеді материнства»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів поетичних творів.

У жанрі колискової пісні написано вірш «Лебеді материнства» Василя Симоненка, у ньому ніби відтворено материнський спів над колискою дитини, у якому висловлено тривогу жінки за долю сина, чистоту його душі. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література ХХ ст. Василь Стус. «На колимськім морозі калина»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки узяті з вірша Василь Стуса «На колимськім морозі калина».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Євген Маланюк. «Сучасники»

Завдання перевіряє знання змісту програмових творів.

Живучи за кордоном, Євген Маланюк слідкував за творчістю українських письменників. У його творчому доробку є кілька посвят, одна з яких – «Сучасникам».

Є. Маланюк відгукується на творчість двох найбільших поетів України – Павла Тичини і Максима Рильського, оцінюючи їхні здобутки й прорахунки.

Поезія М. Рильського приваблювала щирістю почувань, ніжністю тембру, зануреністю у світ мистецтва й краси, довершеністю форми. Саме про нього у творі «Сучасники» Маланюк пише: «Ще молитесь, далекий брате, / Серед Звенигородських піль. / Ще не стомились карбувати / В коштовних ямбах вічний біль» .

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання творчості письменників.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Автором цього твору є Пантелеймон Куліш.

Відповідь – А.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Василь Барка. «Жовтий князь»

Завдання перевіряє вміння визначати художні символи і їхню роль у літературному творі.

Роман Василя Барки «Жовтий князь» – це твір не тільки про страшний Голодомор 1932–1933 років, а й про нищення духовності, віри, усього того, на чому одвічно стояли народ, нація.

Золота чаша, яку вдалося врятувати, коли руйнували храм, стає для селян символом віри, оберегом, який дає надію: «Палахкотливий стовп… прибрав обрис, подібний до чаші, що сховали її селяни в чорнозем і нікому не відкрили її таємниці… Здається над ними, з нетлінною непоборимою силою, сходить вона: навіки принести порятунок».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Володимир Сосюра. «Любіть Україну!»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Рядки «Всім серцем любіть Україну свою – і вічні ми будемо з нею!» узяті з вірша Володимира Сосюри «Любіть Україну!».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів художніх творів.

П’єса Миколи Куліша «Мина Мазайло» є комедією.

Романом є твір Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

Василь Стефаник написав новелу «Камінний хрест».

«Шевченко» – це сонет Євгена Маланюка.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати автора літературного твору.

Василь Стус написав вірш «Сто років, як сконала Січ».

Автором роману «Жовтий князь» є Василь Барка.

«Два кольори» – це поезія Дмитра Павличка.

«Баладу про соняшник» написав Іван Драч.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Родина Гната Кухарчука є в романі Уласа Самчука «Марія».

У центрі кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні» родина Запорожців.

Родина Сірків діє в романі Івана Багряного «Тигролови».

У романі Василя Барки «Жовтий князь» є родина Катранників.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових поезій.

Рядки «Можна вибрать друга і по духу брата, / Та не можна рідну матір вибирати» узято з поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства».

Уривок «Мене водило в безвісті життя, / Та я вертався на свої пороги, / Переплелись, як мамине шиття, / Мої сумні і радісні дороги» є у вірші Дмитра Павличка «Два кольори».

Цитату «Ви знаєте, як сплять старі гаї? / Вони все бачать крізь тумани. / Ось місяць, зорі, солов’ї… / «Я твій» – десь чують дідугани, / А солов’ї!.. / Та ви вже знаєте, як сплять гаї!» узято з твору Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…».

Уривок «Я візьму той рушник, простелю, наче долю, / В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. / І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: / І дитинство, й розлука, і вірна любов» є у творі Андрія Малишка «Пісня про рушник».

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів іншомовного походження

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, а саме написання і та и в словах іншомовного походження.

Букву и у словах іншомовного походження в загальних назвах пишемо після дев’яти літер, а саме: д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (правило «дев’ятки»), якщо далі є приголосний, крім й. Тому колектив, диктант, сигнальні, речитатив, цитата.

А букву і пишемо на початку слова (інженерний), після літер, які не входять до дев’ятки (аналогією) та після літер, що входять до «дев’ятки», якщо далі голосний (соціологічне).

Відповідь – Г.