ТЕМА: Література XX ст. Володимир Сосюра. «Любіть Україну!»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Рядки «Всім серцем любіть Україну свою – і вічні ми будемо з нею!» узяті з вірша Володимира Сосюри «Любіть Україну!».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів художніх творів.

П’єса Миколи Куліша «Мина Мазайло» є комедією.

Романом є твір Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

Василь Стефаник написав новелу «Камінний хрест».

«Шевченко» – це сонет Євгена Маланюка.

Відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати автора літературного твору.

Василь Стус написав вірш «Сто років, як сконала Січ».

Автором роману «Жовтий князь» є Василь Барка.

«Два кольори» – це поезія Дмитра Павличка.

«Баладу про соняшник» написав Іван Драч.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Родина Гната Кухарчука є в романі Уласа Самчука «Марія».

У центрі кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні» родина Запорожців.

Родина Сірків діє в романі Івана Багряного «Тигролови».

У романі Василя Барки «Жовтий князь» є родина Катранників.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання змісту програмових поезій.

Рядки «Можна вибрать друга і по духу брата, / Та не можна рідну матір вибирати» узято з поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства».

Уривок «Мене водило в безвісті життя, / Та я вертався на свої пороги, / Переплелись, як мамине шиття, / Мої сумні і радісні дороги» є у вірші Дмитра Павличка «Два кольори».

Цитату «Ви знаєте, як сплять старі гаї? / Вони все бачать крізь тумани. / Ось місяць, зорі, солов’ї… / «Я твій» – десь чують дідугани, / А солов’ї!.. / Та ви вже знаєте, як сплять гаї!» узято з твору Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…».

Уривок «Я візьму той рушник, простелю, наче долю, / В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. / І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: / І дитинство, й розлука, і вірна любов» є у творі Андрія Малишка «Пісня про рушник».

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів іншомовного походження

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, а саме написання і та и в словах іншомовного походження.

Букву и у словах іншомовного походження в загальних назвах пишемо після дев’яти літер, а саме: д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (правило «дев’ятки»), якщо далі є приголосний, крім й. Тому колектив, диктант, сигнальні, речитатив, цитата.

А букву і пишемо на початку слова (інженерний), після літер, які не входять до дев’ятки (аналогією) та після літер, що входять до «дев’ятки», якщо далі голосний (соціологічне).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

Слово мішати в українській мові має значення «перемішувати, змішувати». У запропонованому словосполученні це калька з російської. Отже, таке вживання слова є помилковим.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Чергування голосних у корені слова

Це завдання перевіряє знання основних правил чергування голосних.

Звук [e], що стоїть після шиплячих, чергується з [o]. Тому чергування відбувається в таких парах: чорний – чернець, жених – жонатий. Також [о] пишемо після шиплячих перед твердими нешиплячими (шести, але шість, бо далі м’який приголосний).

Літеру о пишемо після ж, ч, ш, щ, дж, й перед літерами, що позначають тверді приголосні, а також перед складами з а, о, у та и. Тому бджола – бджоляр.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання традиційно пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. Правильно наголошені слова треба вимовляти так: розвАл, тонкИй, рАзом, люблЮ.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Складена форма вищого ступеня порівняння утворюється за допомогою слів більш, менш, які додаються до звичайного прикметника: більш цікавий, більш потрібний. Отже, додавання під час творення складеної форми вищого ступеня прикметника у простій формі вищого ступеня не є нормативним. Правильною є форма більш низький.

Словосполучення, запропоновані в рядках А, Б, В, не мають граматичних помилок.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені обставини

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У запропонованих складнопідрядних речень основна і додаткова дія стосуються одного діяча тільки в рядку А. Отже, саме тут підрядне речення можна замінити відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом: Журавлі прощально курличуть, відлітаючи в теплі краї.

Відповідь – А.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми

Завдання перевіряє ваше вміння правильно пояснювати значення фразеологізмів.

Запропоновані фразеологізми мають такі значення:

наріжний камінь – основа, найсуттєвіша частина чогось;

підводний камінь – прихована небезпека;

камінь на шиї – тягар, зайві, обтяжливі турботи;

пробний камінь – суть, ознака чогось.

Отже, замість слова основа в тексті можна використати фразеологізм наріжний камінь.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту. Проаналізуймо його.

Також виконуючи це завдання, необхідно ставити подвійне відмінкове питання.

Основою кого?чого? пізнання – родовий відмінок.

Відіграє хто?що? оточення – називний відмінок.

Відіграє кого?що? роль – знахідний відмінок.

Уважають кого?що? особистість – знахідний відмінок.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Види речень у сучасній українській мові

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості та складні речення.

Просте речення – це речення, яке має одну граматичну основу або її частину.

Щоб правильно виконати запропоноване завдання, необхідно підкреслити в реченнях граматичні основи.

Друге речення має три граматичні основи (відомо, немає, кожен із нас неповторний). Це складнопідрядне речення.

Третє речення має дві граматичні основи (людина формується , розвивається та оточення відіграє роль). Це складносурядне речення.

Четверте речення має одну граматичну основу (учені вважають). Це просте речення.

П’яте речення має дві граматичні основи (науковці переконані та людина не народжується особистістю, стає). Це складне безсполучникове речення.

Відповідь – В.