ТЕМА: Фразеологія. Значення фразеологізмів

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів, їхнього значення.

Піррова перемога – перемога, отримана надто дорогою ціною.

Ахіллесова п’ята – слабке місце.

Сізіфова праця – тяжкий, нескінченний труд.

Гаряча голова – запальна людина.

Відповідь – 1Б 2Д 3В 4Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (позначення ненаголошеного [е]) та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• при зміні слова ненаголошений е зникає: стЕжечка – стежка.
• у буквосполученнях -ере-, -еле- (осередок);
• у словах, які перевіряються наголосом (земляний – зЕмлі, крилатий - крИла, плекати - плЕканий, блищати – блИск, піднебесний – нЕбо, пекти – пЕчений, верховий – вЕрхи);
• завжди в суфіксах дієприкметників (побілЕний);
• у суфіксі -ев- у словах на позначення абстрактних понять (марЕво, але мережИво, бо це конкретне поняття);
• коли при зміні слова е чергується з і: злетіти – політ;

И пишемо у буквосполучення ри-, ли- (кривавий).

Правопис деяких слів потрібно запам’ятати: тремтіти.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

У словах воєнний, піввідра, піддатливий, віддзвеніти, заввишки, звіддаля, віддавна, віконниця подвоєння відбувається на межі різних частин слова. У прислівнику зрання потрібно писати подвоєні приголосні, тому що це виняток.

У слові дозвілля подовження відбувається, тому що м’який звук [л´] подовжується в іменниках середнього роду ІІ відміни, якщо вони мають закінчення -а.

У прикметнику невгомонний потрібно писати подвоєні приголосні, тому що це прикметник з наголошеним суфіксом -енн-, який має значення перебільшення.

У словах пореформений, буквений подвоєння не відбувається, адже тут немає однакових приголосних на межі різних морфем.

В іменниках четвертої відміни подвоєння не відбувається: індиченя.

Немає подвоєння і у слові зацікавленість, адже воно походить від дієприкметника зацікавлений.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (префікси) та пояснювати їх за допомогою правил.

Префікс с- пишеться перед глухими к, п, т, ф, х. Отже, потрібно писати саме префікс с- у словах сплутати, скасувати, схотіти, сформувати.

У решті слів потрібно писати префікс з-.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Ступені порівняння в українській мові утворюються тільки від якісних прикметників.

Але також є якісні прикметники, які не утворюють ступені порівняння, а саме:

• назви мастей коней: гнідий;
• прикметники на позначення абсолютної (непорівнюваної) ознаки: лисий;
• прикметники із суфіксами -уват-(-юват-)-, -ав- (-яв-), -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -езн-,-енн-: кругленький, здоровенний.

Від решти якісних прикметників можна утворити ступені порівняння.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати відмінкові форми іменників.

Проаналізуймо запропоноване речення.

На місці першого пропуску потрібно поставити іменник четвертої відміни коліща в родовому відмінку. Пам’ятаємо, що при відмінюванні іменників цієї групи з’являються суфікси -ат-, -ят-. Отже, коліщати.

Іменник Ігор належить до м’якої групи другої відміни. Отже, правильна форма цього слова в орудному відмінку Ігорем.

У родовому відмінку множини іменник другої відміни співгромадянин має нульове закінчення, адже втрачає в цій формі суфікс -ин-. Отже, співгромадян.

А іменник першої відміни галузь у родовому відмінку множини має закінчення -ей: галузей.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Словозміна дієслів І та II дієвідміни.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати форми дієслів, ураховуючи чергування приголосних звуків.

В українській мові при зміні дієслів відбуваються чергування приголосних:

з – ж: лаЗити – лаЖу; воЗити – воЖу;

зд – ждж: їЗДити – їЖДЖу;

д – дж: сиДіти – сиДЖу; воДити – воДЖу.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з однорідними членами, звертанням, вставними конструкціями, відокремленими членами речення.

У першому рядку слово дочко вказує на особу, до якої звертаються. Отже, це речення ускладнено звертанням.

У другому реченні слово однак вказує на ставлення мовця до змісту повідомлення. Отже, це речення ускладнено вставним словом.

У третьому реченні слова годині о сьомій конкретизують, звужують попередню обставину часу під вечір. Отже, це уточнювальна обставина.

У четвертому реченні слова старий бурлака дають другу назву діячеві. Отже, це відокремлена прикладка.

Відповідь – 1Б 2В 3А 4Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені обставини.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У рядку А дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються одного діяча: ви купуєте телефон, ви не забуваєте уточнити терміни.

У решті речень ця умова порушена.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Головне й залежне слово у словосполученні.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно добирати форми слів і поєднувати їх у словосполученні.

Коректними є такі словосполучення: позначитися на звучанні хору, знатися на джазовій музиці, опанувати складний інструмент, вибачити їй невдале виконання.

А от дієслово наслідувати вимагає від залежного слова форму знахідного відмінка: наслідувати (кого? що?) великого піаніста, а не великому піаністу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою.

Завдання перевіряє ваше вміння перетворювати пряму мову на непряму.

Проаналізуймо запропоновані речення.

При заміні прямої мови на непряму в тексті відбуваються певні зміни. Треба стежити за тим, щоб вони не спотворювали змісту висловлюваного. Найчастіше непряму мову передають складнопідрядним реченням.

При заміні прямої мови на непряму змінюються особові форми дієслів та форми займенників з погляду того, хто вводить непряму мову у своє висловлення, а не з погляду автора прямої мови. Важливо також узгоджувати рід діяча в головній і підрядних частинах складнопідрядного речення: Іван сказав, що, як і будь-якій людині, йому важливо знати, що про нього думають інші, як сприймають його ідеї.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Перша кома виділяє порівняльний зворот як рожеві птахи, друга кома стоїть між однорідними присудками зашуміли, заспівали. Третя кома стоїть на межі частин складносурядного речення, а четверта – на початку підрядного означального речення.

А якщо поставити кому на місці цифри 5, то вона розділить однорідні члени речення, пов’язані неповторюваним сполучником чи. Отже, цієї коми ставити не треба.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Запропоновані фразеологізми мають такі значення:

до сьомого поту – тяжко,

на всю губу – заможно;

з притиском – суворо;

на чистоту – відверто.

Відповідь – ДАБГ.

ТЕМА: Синтаксис. Типи односкладних речень

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні А граматична основа виражена присудками не шукай, шукай. Зміст речення стосується великого загалу людей. Це прислів’я. Отже, це односкладне узагальнено-особове речення.

У реченні в рядку Б граматична основа виражена присудком пахло. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні В граматична основа виражена присудком у формі І особи однини – сліпну. Це односкладне означено-особове речення.

У реченні в рядку Г граматична основа виражена дієсловом минулого часу у формі множини полягали. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні в рядку Д граматична основа виражена підметами. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях названо предмет, але нічого не сказано про дію.

Відповідь – 1В 2Г 3А 4Б.