ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Гімн»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи. Образ волелюбного народного духу є в поезії Івана Франка «Гімн»:

Вічний революцьйонер –

Дух, що тіло рве до бою,

Рве за поступ, щастя й волю, –

Він живе, він ще не вмер.

Поет переконує, що дух, який тільки «вчора розповився», гучним голосом кличе до себе мільйони скривджених.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Марко Вовчок. «Максим Гримач»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

В оповіданні «Максим Гримач» Марко Вовчок розповідає про Катрю і Семена, про їхнє кохання, долю і смерть. Семен розуміє, що не може свататися до Катрі, бо не є заможним і вільним. У наймах він добуває останній рік і сподівається, що отаман добре розрахується із Семеном, і тоді хлопець купить хутір, стане вільним козаком і зможе йти до Гримача просити руки його красуні-дочки. А тим часом Семен знову збирається на небезпечний промисел і обіцяє повернутися вільним козаком: «Зацвіте перша вишня у твоєму садочку, закує сива зозуля – я припливу до тебе, припливу не наймитом – вільним козаком, Катре!».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Виконуючи завдання, уважно прочитайте запропоновану цитату, з’ясуйте, про кого з персонажів ідеться в цих рядках. У цьому вам допоможе знання героїв літературних творів.

В уривку сказано про паволоцького полковника й попа Івана Шрама. Саме йому відведено багато місця в історичному романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Катерина».

На картині зображено головну героїню поеми «Катерина».

Перед нами – живописне полотно геніального майстра пензля Тараса Шевченка. Усі образи тут явно пов’язані між собою: опустивши очі, іде Катерина, услід їй осудливо дивиться селянин, холодно зиркає на неї москаль, і все це – на тлі чудового краєвиду.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»

Повість М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» розповідає про ті особливості життя гуцулів, які для нас незвичні й не завжди зрозумілі. Адже Гуцульщина – це єдиний регіон України, де найповніше збереглися стародавні звичаї, обряди, вірування, традиції, зумовлені природно-географічними та історичними умовами. Архітектура, ремесла, побут, одяг гуцулів – усе носить відбиток давньослов’янського світогляду, світосприйняття.

У листі до В. Гнатюка від 12 січня 1911 року М. Коцюбинський згадував: «Я у свій час з головою пірнув у Гуцульщину, яка мене захопила. Який оригінальний край, який незвичний, казковий народ. Але книжка книжкою, треба мати живі враження, щоб щось зробити, – хочеться швидше дочекатися літа». Варто згадати, що М. Коцюбинський приїхав на запрошення галицьких друзів до Криворівні, де збирав фольклорно-етнографічні матеріали про Гуцульщину, яка цікавила автора як одне з «найкращих диких місць».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. Місце і роль митця в літературному процесі.

Виконати це завдання допоможе розуміння творчості письменника.

Запропоноване висловлювання – це слова Остапа Вишні, який був одним з найпопулярніших письменників у сатирико-гумористичних жанрах (памфлетах, фейлетонах, гуморесках). Саме Остап Вишня утвердив жанр усмішки в українській літературі. Він робив усе для того, «щоб народ мій усміхнувся!».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно». Теоретико-літературне поняття асонанс.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є асонанс – стилістичний прийом, який полягає в нанизуванні одного й того самого голосного звука в одному рядку чи в більшій частині вірша, завдяки чому може створюватися додаткова інтонаційна виразність і смислова глибина вірша. Згадаймо, антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ; анафора – це єдинопочаток, протилежна їй риторична фігура – епіфора. Інверсія – стилістична фігура, що полягає в незвичному розташуванні слів у реченні, порушенні розміщення частин тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.

«Прославити завоювання міста українським елементом села» – таке завдання поставив перед собою Валер’ян Підмогильний, автор урбаністичного роману «Місто».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Лебеді материнства».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Зверніть увагу, що в умові завданні вказано, що героїня співає в колисковій. Твір Василя Симоненка «Лебеді материнства» за формою – це колискова, мудре й щире напучування матері маленькому синові.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Це завдання перевіряє знання відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.

Справжнє прізвище Івана Карпенка-Карого (автора твору «Мартин Боруля») – Тобілевич, Олександра Олеся – Кандиба,  Миколи Хвильового – Фітільов, Івана Багряного – Лозов’ягін, Панаса Мирного – Рудченко.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє знання змісту програмових творів.

Дія комедії відбувається в домі Мини Мазайла на Н–ській вулиці, 27, Холодної Гори м. Харкова, у тридцяті роки XX ст., у період найбільшого поширення українізації.

Зверніть увагу, що майже 32 % всіх учасників ЗНО 2014 року обрали варіант Г (Полтава), і лише 44 % відповіли правильно, обравши варіант А (Харків). На те, що дія твору відбувається в Харкові, указує також репліка Мотрони Розторгуєвої, коли вона приїхала до Мазайлів: «Дивлюсь – не «Харьков», а «Харків»! Навіщо, питаюсь, навіщо ви нам іспортіли город?».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Максим Рильський. «Молюсь і вірю…»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій, уміння визначати символічні образи в них. Образ веселого світу змальовано в поезії Максима Рильського. «Молюсь і вірю…».

«Кленусь тобі, веселий світе, / Кленусь тобі, моє дитя. / Що буду жити, поки жити / Мені дозволить дух життя», – таку клятву дає ліричний герой усьому світові, який відчуває  ніжним і щирим, як дитя.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

У VІ розділі  («Проща») роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» розповідається про те, як Маруся вирушила в Київ на прощу, дорогою дівчина зустріла мандрівного дяка, душа її вже знову була готова до спілкування з людиною. Затамувавши подих, слухала Маруся розповіді дяка про його життя. Дорогою вони бачать міста і села, що стали болем і славою України. Слухаючи Марусину пісню, дяк висловлює гіркоту з того, як мало справжнього слова є в Україні. Невже її так ніхто і не створить – велику книгу історії життя і боротьби великого народу:

Усі віки ми чуєм брязкіт зброї,

були боги в нас і були герої,

який нас ворог тільки не терзав!

Але говорять: «Як руїни Трої».

Про Київ так ніхто ще не сказав…

Відповідь – В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови».

Завдання перевіряє ваше знання перебігу подій художнього твору.

Життя українських поселенців на Далекому Сході – важливі сторінки нашої історії. На прикладі родини Сірків із твору Івана Багряного «Тигролови» ми знайомимось з людьми, які утворили в кінці XIX – на початку XX століття Зелений Клин. Автор змальовує сувору природу цього Уссурійського краю. Для української літератури це екзотичні пейзажі, створені на основі вражень митця.

Відповідь – А.