ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

У VІ розділі  («Проща») роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» розповідається про те, як Маруся вирушила в Київ на прощу, дорогою дівчина зустріла мандрівного дяка, душа її вже знову була готова до спілкування з людиною. Затамувавши подих, слухала Маруся розповіді дяка про його життя. Дорогою вони бачать міста і села, що стали болем і славою України. Слухаючи Марусину пісню, дяк висловлює гіркоту з того, як мало справжнього слова є в Україні. Невже її так ніхто і не створить – велику книгу історії життя і боротьби великого народу:

Усі віки ми чуєм брязкіт зброї,

були боги в нас і були герої,

який нас ворог тільки не терзав!

Але говорять: «Як руїни Трої».

Про Київ так ніхто ще не сказав…

Відповідь – В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови».

Завдання перевіряє ваше знання перебігу подій художнього твору.

Життя українських поселенців на Далекому Сході – важливі сторінки нашої історії. На прикладі родини Сірків із твору Івана Багряного «Тигролови» ми знайомимось з людьми, які утворили в кінці XIX – на початку XX століття Зелений Клин. Автор змальовує сувору природу цього Уссурійського краю. Для української літератури це екзотичні пейзажі, створені на основі вражень митця.

Відповідь – А.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 1980–1990-х років, найвизначніших представників літератури. Визначати найхарактерніші ознаки постмодернізму.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 80-90-х років.

У літературознавстві період 80-90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, елітарної та масової культури; епатажність, абсурдизм, комічність, буфонада як основні засоби зображення.

Саме в цей період з’являються нові літературні угруповання й об’єднання. У березні 1997 року письменники-члени Спілки письменників України, які були незгодні з творчими й організаційними принципами цього об’єднання, утворили Асоціацію українських письменників (АУП).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання авторів художніх творів. Григорій Сковорода є автором творів «De libertate» і «Всякому місту – звичай і права», Тарас Шевченко написав «Заповіт» і «До Основ’яненка», перу Івана Котляревського належать такі твори, як «Енеїда» і «Наталка Полтавка», автором поезії «О слово рідне, орле скутий!..» і романсу «Чари ночі» є Олександр Олесь.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Д, 4 – Г. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

У висловлюванні, поданому в рядку А, ідеться про поета, який збагатив художню скарбницю феноменальними творами. Але в добу тоталітаризму у творчості Тичини, митця глибоко самобутнього, відбуваються жорстокі психологічні злами і кризи. Як зазначав Василь Стус: «В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням».

Висловлювання в рядку Б стосується Лесі Українки. Максим Рильський у своєму «Слові про Лесю Українку» назвав її нащадком Прометея. Леся Українка мусила глибоко й відповідально розуміти своє покликання в українській літературі, коли писала: «Тяжкий твій спадок, батьку Прометею, / Та я, дочка твоя, прийму його...»

Маркерами, які вказують на те, що висловлювання в рядку А стосується Ольги Кобилянської, є згадка про буковинську письменницю та новий спосіб писання, узятий з німецької літератури. Пригадайте, що письменниця народилася на півдні Буковини (у містечку Гура-Ґумора). У віці 13-14 років Ольга Кобилянська писала вірші німецькою мовою. У 1880 р. написане перше німецькомовне оповідання О. Кобилянської «Гортенза, або Нарис з життя одної дівчини», у 1883 р. – «Доля чи воля?». Потім були створені алегоричні замальовки «Видиво»(1885), «Голубка і дуб» (1886), оповідання «Вона вийшла заміж»(1886-1887).

У рядку Д йдеться про «Енеїду» Івана Котляревського, який ставить перед собою завдання – переосмислити патетичну проблематику римського оригіналу, наблизити твір до української дійсності. Через образи античних богів, царів, героїв Котляревський змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків.

Відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – А, 4 – Б. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.

Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр. Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку згадати, з якого твору узятий персонаж, а потім установити жанри цих творів. Чіпка – персонаж роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Іван Палійчук – герой повісті «Тіні забутих предків», Бондарівна – героїня однойменної балади, Степан Боруля – персонаж комедії «Мартин Боруля».

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – В. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Мавка і Перелесник діють у драмі-феєрії «Лісова пісня», Мартин Пушкар і Галя Вишняківна – у романі у віршах «Маруся Чурай», Леся Черевань і Шрам – в історичному романі «Чорна рада», Лушня і Чіпка – у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє  ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) і пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф ставиться перед я, ю, є, ї після префіксів і словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: з’єднаний, пред’явник.

Також апостроф ставиться перед я, ю, є, ї  після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять:

• на початку кореня (в’юнкий, п’єса, зів’яти);
• після голосного (трав’янистий, жнив’яний);
• якщо перед кореневим приголосним стоїть Р (черв’ячок).

​В іншомовних словах роздільна вимова після Л з наступним голосним передається м’яким знаком – мільярд.

Апостроф після Р ставимо, якщо є роздільна вимова: пір’їнка, але рюмсати.

Не пишемо також апостроф у слові безіменний, адже тут немає я, ю, є, ї.

Відповідь –В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Антоніми.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання, уміння добирати до слів антоніми та вживати їх у мові.

Антоніми – це слова з протилежним значенням.

Характерною рисою пари антонімів є спільність їхнього лексичного значення, тому антонімічна пара – це завжди слова однієї частини мови. Антоніми широко використовуються в художній літературі як стилістичний засіб.

Така пара слів є в реченні Малі діти – малий клопіт, а підростуть – буде великий.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Займенник. Відмінювання займенників.

Завдання перевірює ваше вміння відмінювати займенники, розрізняти правильні та неправильні відмінкові форми займенників.

Проаналізуймо запропоновані словосполучення.

Правильними є такі відмінкові форми займенників: з твого району (Р.в.), звернутися до них (Р.в.), всім (усім) підприємцям (Д.в.).

При відмінюванні займенника той нормативними є паралельні форми: на тому і на тім.

Отже, словосполучення на тім березі ріки є правильним.

Відповідь –А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання традиційно пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: запитАння, сантимЕтр, одинАдцять,завдАння.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Будова складнопідрядного речення.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості цих речень у процесі спілкування.

Проаналізуймо речення Степ розлігся перед мандрівником, який переливався барвами весняного цвіту. Така побудова речення є помилковою, адже виходить, що барвами весняного цвіту переливався не степ, а мандрівник.

Доречно було б побудувати речення так: Перед мандрівником розлігся степ, який переливався барвами весняного цвіту або ж Степ, який переливався барвами весняного цвіту, розлігся перед мандрівником.

Відповідь – В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо запропоновані в завданні слова.

Унісон (від італійського unison) – одночасне звучання двох або кількох звуків на одній висоті.

Соняшник – однорічна трав’яниста олійна рослина складноцвітих з високим грубим стеблом і великою жовтою квіткою, схожою на сонце

Соната (від італійського sonata) – музичний твір для одного чи кількох інструментів.

Спросонку – у напівсонному стані, не зовсім прокинувшись. Отже, спільнокореневими до цього слова будуть сон, сонько, сонливий, СОННИЙ.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексика. Синоніми.

Це завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати до слів синоніми, знаходити їх в тексті та використовувати у мовленні.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Слово розлоге має таке лексичне значення: «Те, що розкинулося на великій площі, обіймає великий простір, має широко розкинуте гілля (про кущі, дерева)». Отже, синонімами будуть слова гіллясте, крислате.

Відповідь – В.