ТЕМА: Орфографія. И та І в іншомовних словах.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (И та І в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

У цьому завданні помилку допущено в написанні слова косінус.

В українській мові в основах загальних іншомовних назв після дев’яти букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед наступним приголосний, крім Й, пишемо И.

Отже, потрібно написати косинус.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів. Сполучний звук.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (правопис складних слів) і пояснювати їх за допомогою правил.

Сполучний звук [о] вживається в таких випадках:

• якщо перша частина слова – прикметник твердої групи;
• якщо перша частина слова – іменник або займенник після твердого приголосного, зокрема шиплячого.

Отже, потрібно писати тисячолітній, гірничорудний, світогляд, дощомір.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (ненаголошений [е]) та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• у словах, які перевіряються наголосом (скЕлистий – скЕля, вЕрховний – вЕрхи, рЕберце – рЕбра, клЕкотіти – клЕкіт, рЕшітце – рЕшето, причЕпити – причЕпа, збЕрігається - бЕрежний);
• при зміні слова ненаголошений Е зникає: качЕчка – качка, але кошИчок, бо кошИк;
• завжди в закінченнях дієприкметників – розроблЕний;
• у сіфіксі – ець – виборЕць;

И пишемо у відкритих складах РИ-, ЛИ- в групі слів – бриніти.

У деяких словах (переважно іншомовних) написання Е та И правилами не регламентується. Такі слова потрібно запам’ятовувати : цитата, коридор, ремісник.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Фонетика. Орфографія. Чергування У-В.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у/в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності зокрема тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних. Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування У-В. Але в деяких випадках таке чергування не можливе, бо слово починає змінювати лексичне значення. Саме літера У чи В визначає його: вступ – уступ, управа – вправа; вмова – умова; вклад – уклад. Отже, ці пари слів потрібно писати лише з відповідною літерою.

Незалежно від лексичного значення у слові влада вживаємо тільки В.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати відмінкові форми іменників.

Проаналізуймо запропоновані словосполучення.

В українській мові не відмінюються жіночі прізвища на -о (вдячність Ірині Савченко) та на приголосний (офіс Марини Козачук).

Також не відмінюються деякі іншомовні жіночі та чоловічі прізвища, зокрема Дюма (роман Олександра Дюма).

Українські чоловічі прізвища на приголосний та -ко змінюються. Отже, практикум Івана Ющука, Концерт Олега Білоноженка.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати порядкові числівники.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Числівник сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного, має закінчення -а. У рядку Б цей числівник ужитий у формі родового відмінка. Отже, потрібно вжити форму ста.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівні форми.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів.

Дієслово хотіти належить до І дієвідміни. Отже, правильна форма хочуть.

Дієслово їсти у ІІ особи однини теперішнього часу має форму їси. Форма їсиш є діалектною.

Дієслово кришити належить до ІІ дієвідміни. Отже, правильна форма кришать.

Дієслово гоїти належить до ІІ дієвідміни. Отже, правильна форма гоять.

У рядку В усі дієслівні форми правильні.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні. Однорідні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в простому ускладненому реченні, зокрема в реченні з однорідними членами.

У реченні В обручі робили прорізи, куди вмонтовували маленькі дзвіночки, металеві пластинки-брязкальця – усе, що могло давати дзвін слова маленькі дзвіночки, металеві пластинки-брязкальця – це однорідні члени речення, після яких стоїть узагальнювальне слово усе. Отже, тут необхідно поставити тире (після однорідних членів речення перед узагальнювальним словом).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Складносурядне речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Визначимо граматичні основи в тих частинах, які поєднані сполучниками сурядності. У реченні Земля не може жити без сонця і води – цих першооснов життя граматична основа одна (земля не може жити). Це просте речення з однорідними членами. А от у реченні Земля не може жити без сонця, а людина – без щастя граматичних основ дві (земля не може жити, у другій частині підмет людина, а присудок пропущений, на його місці стоїть тире), частини поєднані протиставним сполучником сурядності а. Це складносурядне речення.

Інші варіанти не розглядаємо, бо в них немає сполучників сурядності.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях.

Перша та друга коми стоять на межі частин складного речення, які пов’язані між собою сурядним зв’язком.

Четверта кома стоїть на межі частин складного речення, пов’язаних підрядним зв’язком. А п’ята кома розділяє однорідні обставини, пов’язані повторюваними сполучниками.

А от на місці цифри 3 потрібно поставити не кому, а двокрапку, адже наступна частина складного речення пояснює, уточнює попередню.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти лексичне значення слів, утворюючи словосполучення та речення.

Слова незважаючи на, забувши про, подолавши, попри вказують на те, усупереч чого відбувалася дія.

У такому значенні форма не дивлячись на є помилковою, адже має значення не спрямувавши погляд.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово виявляючи відповідає на питання що роблячи?, означає додаткову дію. Отже, це дієприслівник (особлива форма дієслова).

Слово до служить для зв’язку слів у реченні, не відповідає на питання, не має лексичного значення. Отже, це прийменник.

Слово найглибше відповідає на питання як? якою мірю?, вказує на ознаку дії, виконує в реченні функцію обставини. Отже, це прислівник.

Слово цей вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Відповідь: АГДВ.

ТЕМА: Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Антоніми – це слова, словосполучення з протилежним значенням.

З’ясуємо значення кожного фразеологізму:

Гнути кирпу – зазнаватися.

Мотати на вус – запам’ятовувати, помічати.

Водити за носа – обдурювати.

Ловити ґав – байдикувати.

Відповідь: ВДАГ.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані одна стосовно одної пряма мова та слова автора.

У рядку А необхідно поставити тире, адже слова автора розривають пряму мову, яка є одним реченням.

У рядку Б необхідно поставити лапки після прямої мови.

У рядку Г необхідно поставити двокрапку, адже слова автора містять два дієслова на позначення процесу мовлення.

У рядку В необхідно поставити крапку, адже пряма мова складається з двох окремих речень і розірвана словами автора.

У рядку Д необхідно поставити кому, адже слова автора розривають пряму мову, яка є одним реченням.

Відповідь: ДГБА.