Морфологія – Морфологія

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, творення ступенів порівняння прикметників, уживання прийменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, правильно утворювати ступені порівняння прикметників і вживати правильні прийменники. 

У родовому відмінку множини маємо форму відвідувачів.

Складену форму найвищого ступеня порівняння утворюємо за допомогою слів найбільш, найменш, які додаємо до звичайного прикметника: найбільш давній.

Просту форму найвищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня префікса най- та суфіксів -іш- чи -ш-: найдавніший. 

Прийменник по в українській літературній мові вживаємо досить рідко. Із місцевим відмінком він переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії. Отже, з математики.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієвідміни. Дієприкметник

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати особові форми дієслів, визначати, до якої дієвідміни належить певне дієслово.

До І дієвідміни належать дієслова з частиною -оло- – молоти. Отже, молоти – мелють, мелемо, мелеш, мелете.

Нормативним є слово родючий.

Відповідь – Д.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників та числівників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники та складені числівники.

Аналізуючи відмінкові форми іменників та числівників, треба правильно визначити, у якому відмінку вони вжиті в реченні.

У родовому відмінку множини маємо форму автомагістралей.

Числівник сто у формі родового відмінка – ста, вісімдесят – вісімдесяти (це складний числівник, змінюємо лише другу частину), сім – семи. Отже, ста вісімдесяти семи.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Кличний відмінок. Дієслова в наказовому способі

Завдання з пропусками перевіряє одразу кілька тем з морфології.

Це завдання перевіряє ваше вміння утворювати кличний відмінок іменників та наказовий спосіб дієслів. 

Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також врахувати групу. 

Іменники Настя, Ілля – це іменники І відміни (м’яка група). Також потрібно врахувати, що Настя – це повне українське ім’я, а не ласкава форма від імені Анастасія. Отже, у кличному відмінку ці іменники матимуть закінчення -е – Насте, Ілле.

Дієслова наказового способу в І особі множини ( ми) мають закінчення -імо (якщо основа закінчується на голосний) або -мо (якщо основа закінчується на приголосний). Наприклад, ходімо, заспіваймо, повірмо, сядьмо, провітрімо, тчімо, біжімо тощо.

Отже, правильною буде форма провітрімо.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Рід іменників.

Завдання з пропусками перевіряє одразу кілька тем з морфології.

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників і поєднувати їх з прикметниками.

В українській мові іншомовні незмінні іменники на позначення назв тварин і птахів належать до чоловічого роду (фламінго, какаду). А от іменник цеце – жіночого роду (бо родова назва, муха, має жіночий рід).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета. У рядках А, Б, В, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються одного діяча.

А от у рядку Д дієприслівниковий зворот споживаючи його щодня вжито в безособовому реченні (присудок – відомо). Діяча в цьому реченні немає взагалі. Тому вживати тут зворот не можна.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з однорідними членами, звертанням, вставними конструкціями, відокремленими членами речення.

Речення А ускладнено однорідними членами речення (заварюємо, проціджуємо, накриваємо, ставимо).

Речення Б ускладнено відокремленим додатком (зокрема кардамон, тертий імбир, гвоздику).

Речення В ускладнено відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом (вичавлений незадовго до вживання). 

Речення Г ускладнено відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом (даючи напоєві трохи охолонути).

Речення Д ускладнено відокремленою прикладкою (легкого східного смаку), яка дає іменнику шарм другу назву.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово що в запропонованому реченні можна замінити на слово які, у підрядному реченні воно виконує функцію підмета. Отже, це займенник.

Слово обабіч відповідає на питання де? та вказує на місце дії. Отже, це прислівник.

Слово то не відповідає на питання, а лише пов’язує однорідні члени речення. Отже, це сполучник.

Слово шарудіння відповідає на питання що?. Отже, це іменник. 

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення. Підмет. Додаток

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Слова процес, кошти, термінали, період відповідають у тексті на питання знахідного відмінка кого?, що? 

А от слово утручання відповідає на питання кого?, чого? Отже, це слово стоїть у формі родового відмінка.

Відповідь – А.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, творення ступенів порівняння прикметників, правопис дієслів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, утворювати ступені порівняння прикметників, змінювати дієслова за особами.

При словозміні в дієслівних формах відбувається чергування приголосних: д – дж, тому пересадити – пересаджу.

У називному відмінку множини іменники ІІ відміни мішаної групи мають закінчення -і (кущі). Також числівник чотири поєднуємо з іменниками в називному відмінку. Отже, чотири кущі.

Складену форму вищого ступеня порівняння утворюємо за допомогою слів більш, менш, які додаємо до звичайного прикметника: більш світлу. Просту форму вищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня суфіксів -іш- чи -ш-: світлішу. 

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Поєднання іменника з числівником.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Іменник середнього роду пальто належить до ІІ відміни. У родовому відмінку множини цей іменник має нульове закінчення – пальт.

В українській мові чоловічі прізвища на -о відмінюємо. Отже, Тараса  Демиденка.

Числівник півтора поєднують з іменником у родовому відмінку однини. Отже, півтора місяця.

Послідовно заповнюємо пропуски в реченні: Демонстрація модних пальт нової колекції Тараса Демиденка відбудеться через півтора місяця.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Рід іменників. Кличний відмінок

Завдання з пропусками перевіряє одразу кілька тем з морфології.

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників, поєднувати їх із прикметниками, а також утворювати кличний відмінок.

В українській мові іншомовний невідмінюваний іменник кольрабі жіночого роду (бо родова назва капуста – жіночого роду).

Іменники другої відміни м’якої групи в кличному відмінку мають закінчення -ю. Отже, Андрію.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, творення ступенів порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники та правильно утворювати ступені порівняння прикметників. 

Також завдання перевіряє ваші знання щодо складних випадків керування в словосполученнях. 

Повідомляти кого? – слухачів; навчати чого? – правил.

Складену форму найвищого ступеня порівняння утворюємо за допомогою слів найбільш, найменш, які додаємо до звичайного прикметника: найбільш імовірні. Просту форму найвищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня префікса най- та суфіксів -іш- чи -ш-: найімовірніші.

Слово самі при творення ступенів порівняння ніколи не використовуємо, це калька з російської.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – В.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання числівників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати числівники.

Аналізуючи форми числівників, треба правильно визначити, у якому відмінку вони вжиті в реченні.

Числівник дев’яносто у формі родового відмінка – дев’яноста, числівники вісім і вісімдесят – восьми, вісімдесяти (це складний числівник, змінюємо лише другу частину). 

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник . Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У рядках А, Б, Г, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються одного діяча.

А от у рядку В дієприслівниковий зворот промчавши англійським графством Камберленд вжито з безособовим реченням (присудок – було відкрито). Діяча в цьому реченні немає взагалі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

Зазвичай разом пишемо прислівники на позначення часових проміжків та прислівники, що називають пори року (зранку, улітку, навесні, відтоді, донині).

Прислівники з префіксом по- пишемо з дефісом, якщо в слові є суфікси -ому, -е(є), -єму, -ки. Але разом пишемо потихеньку, бо тут інший суфікс.

Більшість прислівників з початковими на- та за- теж пишемо разом: начисто, навічно, занадто.

Правопис деяких прислівників треба запам’ятати: до вподоби, без упину, в основному.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

До слова вчених логічно поставити питання хто? Це слово в реченні вказує на діяча, а не на ознаку. Отже, вчені – це іменник.

Себе – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Долаючи – це особлива форма дієслова дієприслівник, відповідає на питання як?, утворює зворот.

Зайвий – вказує на ознаку предмета, відповідає на питання який?. Отже, це прикметник.

Відповідь: 1-А, 2-В, 3-Д, 4-Б.

ТЕМА. Морфологія. Синтаксис. Відмінювання іменників. Узгодження присудка з додатком

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, узгоджувати присудок з підметом.

Від слова вимови ставимо питання кого?, чого? Отже, обираємо варіант важких французьких звуків.

Від присудка опанували ставимо питання кого?, що? Отже, обираємо варіант правила.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Уживання прийменникових форм.

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

У запропонованому реченні недоречним буде вживання прийменників по і за; правильно використати варіант на прохання.

У давальному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення -ові, -еві, -єві або -у, -ю.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Ступені порівняння прикметника. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати числівники та утворювати ступені порівняння прикметників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Серед запропонованих варіантів прикметників необхідно обрати слово найдовший. Під час творення ступенів порівняння прикметників простої форми найвищого ступеня додаємо до прикметника простої форми вищого ступеня (довший) префікс най-. 

Числівник вісім у родовому відмінку однини має форму восьми.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Уживання прийменникових форм.

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно добирати форми слів і поєднання їх у словосполучення. 

Під час виконання цього завдання нам обов’язково потрібно ставити подвійне відмінкове запитання.

У родовому відмінку множини іменники, у яких немає суфікса -ин-, зазвичай мають закінчення -ів: секрети – секретів. 

Займенники в родовому відмінку множини мають закінчення -іх: усі – усіх. 

Нормативним також є поєднання дієслова навчати з відмінковою формою родового відмінка: навчати кого? чого? 

Якщо ми вживаємо слово в орудному відмінку й говоримо про об’єкт, на який переходить дія, то нормативним є вживання прийменника за: за ким? чим? – за мотивами.

Відповідь: Д.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, поєднання іменників з числівниками

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Іменник Ігор – це іменник чоловічого роду м’якої групи ІІ відміни. Отже, в орудному відмінку правильна форма – Ігорем. 

У родовому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни на позначення назв населених пунктів мають закінчення -а.  Отже, Житомира. 

Числівники два, три, чотири поєднуються з іменниками в називному відмінку множини. Отже, п’ятдесят чотири кілометри. 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Творення й правопис неозначених і заперечних займенників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема займенники.

Із заперечними займенниками частку ні пишемо разом: ніякий, ніскільки, нічий.

Частки ані-, аби-, де-, сь- потрібно також писати із займенниками разом: дехто, абищо, абихто, деякий, якийсь.

Частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь потрібно писати із займенниками через дефіс: скільки-небудь, будь-який, що-небудь, будь-хто, хто-небудь, будь-чий, будь-хто, хтозна-що.

Частку хтозна- потрібно писати разом: не хто-зна, а хтозна.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Прислівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно писати прислівники.

Літеру и пишуть:

• у кінці прислівників після г, к, х: завбільшки, навкулачки, навпаки, пошепки, навколішки, завглибшки, трохи;
• після к, ч, якщо прислівники мають префікс по-: по-лицарськи, по-корейськи, по-лисячи, по-вовчи, по-людськи. 

З літерою и пишемо також прислівник почасти. 

Літеру і пишуть у кінці прислівника після літер, що позначають м’які та пом’якшені приголосні: тричі, заочі, насторожі.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Комп’ютерним – вказує на ознаку предмета, відповідає на питання яким? Отже, це прикметник.

Використовуючи – це дієприслівник, який означає другорядну дію порівняно з основною дією того самого предмета (що роблячи?).

Всіх – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Слово лікування є іменником, має значення предметності (називає особу, предмет, явище) та відповідає на запитання чого?

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

У запропонованому реченні спостерігаємо ненормативне вживання прийменника по, його варто замінити на за: за місцем; іменник ІІ відміни чоловічого роду лікар належить до м’якої групи, тому має закінчення -я в родовому відмінку однини;  прикметники лЮбий, лЮба вживаємо на позначення коханої людини, а зі значенням «однаково (байдуже) який; всякий» треба вживати не слово любИй, а слово будь-який.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Згадаймо, що іменники ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи у кличному відмінку мають закінчення -у(ю): Андрію.

Згадаймо, що незмінювані іменники іншомовного походження, що називають неістоти, належать до середнього роду, але кольрабі – іменник жіночого роду (кольрабі – різновид капусти, капуста – жіночого роду), тому тушкована кольрабі.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати ступені порівняння прикметників і прислівників, а також відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Проста форма вищого ступеня порівняння прикметників і прислівників утворюється за допомогою додавання суфіксів -ш та -іш: цікавий – цікавіший. Але будьте уважні, тому що деякі прикметники і прислівники можуть втрачати суфікси -к, -ек, -ок: легко – легше.

Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника вищого ступеня порівняння префікса най-: сильніший – найсильніший. 

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати числівники і відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Зауважмо, що в складних числівниках п’ятдесят – вісімдесят відмінюється тільки друга частина; у числівниках від двохсот до дев’ятисот змінюються обидві частини; слово гривня (грошова одиниця України) відмінюється як іменник першої відміни м’якої групи: гривень.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Згадаймо, що іменники пальто, вино, ситро відмінюються за традицією і належать до середнього роду: пальт.

Чоловічі прізвища на -о і на приголосний відмінюються: Тараса Демиденка.

Числівник півтора поєднується з іменником чоловічого або середнього роду, а числівник півтори – з іменником жіночого роду. Треба пам’ятати, що після числівників півтора й півтори в називному, родовому та знахідному відмінках іменник виступає у формі Р. в. однини: півтора місяця.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Навіть – частка, уживається для виділення і підсилення значення того слова або словосполучення, якого стосується.

Закінчивши – це дієприслівник, який означає другорядну дію порівняно з основною дією того самого предмета (що зробивши?).

Коло – прийменник, який ужито з іменником при позначенні незначної відстані від чого-небудь.

Вчора – вказує на  час дії, відповідає на питання коли?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

У родовому відмінку множини іменники ІІІ відміни мають закінчення -ей: галузей; просту форму найвищого ступеня порівняння прикметників творимо від вищого ступеня за допомогою префікса най-: найкращі.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Зверніть увагу, що форму наказового способу ІІ особи множини утворюємо, додаючи до форми ІІ особи однини закінчення -іть (якщо закінчується на голосний) або -те (якщо закінчується на приголосний): економити – ти – економ, ви – економте.

Дієслово подовжити у ІІ особі множини має форму подовжите.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Числівник півтора поєднується з іменником чоловічого або середнього роду, а числівник півтори – з іменником жіночого роду. Треба пам’ятати, що після числівників півтора й півтори в називному, родовому та знахідному відмінках іменник виступає у формі Р. в. однини: півтора місяця.

Конструкція більше з числівником у родовому відмінку, що вказує на перевищення якоїсь кількості (більше ста), не характерна для української мови, варто використовувати один з нормативних варіантів: більш ніж, більш як, понад: понад сто телеканалів.

Правильна форма числівника тисяча двісті в орудному відмінку – тисячею двомастами рекламодавцями.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів і відрізняти їх від помилкових.

Зауважмо, що в запропонованому реченні потрібно вжити прийменник завдяки (чому), а не дієприслівник дякуючи; пораді (кого?) Миколи Івановича; правильним варіантом є також краще за інших (прислівники вищого ступеня вживаємо з прийменниками від, за або сполучниками ніж, як). 

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Згадаймо, що іменники ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи у кличному відмінку мають закінчення -у(ю): українцю.

Зверніть увагу, рід незмінюваних іменників іншомовного походження, що позначають власні географічні назви, визначається за родовою ознакою (місто, озеро, гора тощо): Батумі (місто) – середній рід, отже, старовинне; хачапурі – середній рід, оскільки це незмінюваний іменник іншомовного походження, назва неістоти, отже, смачне.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово віднайденого відповідає на питання якого? і вказує на ознаку,одержану від дії (віднайти). Отже, це особлива форма дієслова дієприкметник.

Що – займенник, який виконує функцію сполучного слова на початку підрядної частини складного речення (можна замінити на слово який).

Донедавна відповідає на питання доколи?, як довго? та вказує на ознаку дії. Отже, це – прислівник.

Слово повнометражного відповідає на питання якого? та вказує на постійну ознаку предмета. Отже, це прикметник.

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот зазвичай передає додаткову дію підмета. У рядках А, Б, Г, В дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються різних діячів.

А от у рядку Д дієприслівник передає додаткову дію до основної дії того ж суб’єкта. Ми обираємо стиль одягу, і ми хочемо бути в центрі уваги й відчувати на собі сповнені захоплення погляди. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Проаналізуймо запропоновані слова. Ступені порівняння не утворюють від таких груп слів:

• слова на позначення масті коней (вороний, гнідий тощо);
• слова, які передають неповну ознаку (білуватий, чорнявий тощо);
• слова, які передають непорівнювану ознаку (лисий, сліпий тощо);
• слова з префіксами ультра-, екстра-, пре-, супер-;
• слова з суфіксами –ісіньк-, -юсіньк-, -еньк- тощо.

Просту форму найвищого ступеня утворюємо додаванням до прикметника вищого ступеня префіксів най-, що-, як-.

Отже, помилку у творенні ступеня порівняння прикметників допущено в словах найекстраординарніший та найпрекрасніший.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Число іменників.

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати число іменників.

Іменник джерела має форму знахідного відмінка множини: прикрашали що? джерела. 

Займенник їх у відокремленій обставині, вираженій дієприслівниковим зворотом, також має форму множини.

Граматична основа в шостому реченні –  криниці були споруджені, а в сьомому – покоління виплекали,  отже, ці слова (криниці, покоління) теж ужито в множині.

Слово стилі узгоджено з прикметником готичному (у готичному стилі), отже, вжито в однині.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно визначати частини мови.

Обов’язково потрібно зважити на те, що частиномовна належність слова часто залежить від контексту. Щодо кожного із запропонованих слів:

• всім – указує на предмет, але не називає його, тобто це займенник;
• що – служить для зв’язку частин складнопідрядного з’ясувального речення, тобто це сполучник;
• майбутньому – має значення предметності, вираженої у формах роду, числа й відмінка, відповідає на питання хто? або що?, тобто це іменник;
• навіть – частка, уживана для виділення і підсилення значення того слова або словосполучення, якого стосується.

Відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення.

Завдання скеровано на перевірку вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Важливо пам’ятати, що іменники ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи у кличному відмінку мають закінчення -у(ю): українцю.

Рід незмінюваних іменників іншомовного походження, що позначають власні географічні назви, визначають за родовою ознакою (місто, озеро, гора тощо): Батумі (місто) – середній рід, тож старовинне.

Хачапурі – середній рід, оскільки це незмінюваний іменник іншомовного походження, назва неістоти, тож смачне.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання скеровано на перевірку вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Потрібно взяти до уваги, що:

• чоловічі прізвища на приголосний – -ко, -енко, -о – відмінюють як іменники II відміни відповідної групи (Карпенко – Карпенка);
• власне кількісні числівники два, три, чотири  поєднують з іменниками у формі називного відмінка множини (два персонажі);
• складену форму порівняння найвищого ступеня утворюють додаванням слова «найбільш» або «найменш» до звичайної форми прислівника  (оригінально – найбільш оригінально).

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Виконуючи це завдання, обов’язково аналізуйте мікротекст: ставте подвійне відмінкове питання до кожного іменника. А саме:

• хто? що? процес – називний відмінок;
• докоряйте за кого? що? безлад – знахідний відмінок;
• наводимо кого? що? порядок – знахідний відмінок;
• викиньте кого? що? мотлох – знахідний відмінок.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово і не відповідає на питання, поєднує однорідні члени речення. Отже, це сполучник.

Слово завжди відповідає на питання як? та вказує на ознаку дії, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово усе відповідає на питання що? і вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

А слово до не має лексичного значення, з’єднує різні слова в реченні. Отже, це прийменник.

Відповідь – ГАБВ.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Іменники очищення, споруди, класи, роль відповідають у тексті на питання кого?, що? Це знахідний відмінок.

Слово стан відповідає в тексті на питання що? Отже, це слово стоїть у називному відмінку.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Дієслово. Наказовий спосіб дієслів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати форму наказового способу та особові форми дієслів.

Форму наказового способу І особи множини утворюємо, додаючи до форми ІІ особи однини закінчення -імо (якщо форма ІІ особи однини закінчується на голосний): ходи – ходімо.

Дієслово подякувати поєднується з іменниками в давальному відмінку (подякувати йому).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати порядкові та кількісні числівники.

Проаналізуймо запропоновані варіанти. Необхідно визначити, у якому відмінку має вживатися числівник

У складному кількісному числівнику дев’ятсот відмінюємо дві частини. Нам потрібна форма родового відмінка. Отже, дев’ятисот.

У складному числівнику сімдесят потрібно відмінювати лише другу частину. Отже, потрібний варіант – сімдесяти.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати ступені порівняння якісних прикметників.

Спочатку обираємо варіанти цікавішим або більш цікавим. Варіант найцікавішим не можна поєднати зі словом все, а варіант більш цікавішим є неправильним, адже під час утворення складеної форми вищого ступеня до слів більш і менш потрібно додавати звичайний прикметник.

Далі обираємо варіант легше або більш легко. Варіант легкіше є неправильним, адже суфікс -к- під час творення ступенів порівняння зазвичай зникає. Якщо ж обрати варіант легко, то в реченні буде граматична помилка (легко, ніж іншим).

Серед запропонованих варіантів прикметників також необхідно обрати слово найсильнішим. Під час творення ступенів порівняння прикметників не використовують слів сама, самий, саме.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Рід іменників. Кличний відмінок

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, а також визначати їхній рід, узгоджувати прикметники й іменники.

Іменник підпис чоловічого роду. Отже, потрібно обрати прикметник розбірливий.

Іменник Петро – це іменник ІІ відміни, без суфікса, тому в кличному відмінку буде Петре. Чоловічі імена по батькові мають в цьому відмінку закінчення -у. Отже, Петре Миколайовичу.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, позначення часу.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно вживати числівники на позначення часу.

Указуючи час, використовуємо прийменники о, на. Вживання прийменника у в конструкціях на позначення часу не є нормативним. Отже, о пів на сьому.

Пам’ятник встановлено кому? Лесі Українці.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник . Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета. У рядках А, Б, В, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються одного діяча.

А от у рядку Г дієприслівник передає додаткову дію до основної дії іншого суб’єкта. Граматична основа – перелік має бути написаний. Але він не може пакувати валізи.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

З дефісом потрібно писати прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому, -єму, -е, -є, -и (по-перше). Але потихеньку, поволі, адже в цих словах інші суфікси (-у та -і).

Прислівники на позначення часу зазвичай пишемо разом (відтепер, надалі).

Разом пишемо прислівники на позначення напряму (зісподу, навмання).

Разом пишемо прислівники, першою частиною яких є частки ані-, аби-, що-, де-, як-. Тому разом потрібно писати прислівники щовівторка, абикуди.

Правопис деяких прислівників потрібно просто запам’ятати (безвісти, до вподоби, по суті тощо).

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово нехай не відповідає на питання, указує на відтінок значення, утворює форму наказового ступеня. Отже, це частка.

Слово геть відповідає на питання куди? та вказує на ознаку дії, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово йому відповідає на питання кому? і вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

А слово із не має лексичного значення, з’єднує різні слова в реченні. Отже, це прийменник.

Відповідь – ВАДБ.

ТЕМА: Рід іменників. Відмінювання іменників та прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати й відмінювати іменники й прикметники та визначати рід іменників.

Іменник резюме – це слово іншомовного походження, неістота. Отже, це іменник середнього роду (якісне резюме).

Дієслово навчимо вимагає форми родового відмінка. Отже, дієвих прийомів.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Дієприкметник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники та вживати в мовленні дієприкметники.

Проаналізуймо запропоновані варіанти.

Активні дієприкметники в сучасній українській мові не є нормативними. Отже, потрібно вибрати варіант захопливе. 

Іменник гості у формі знахідного відмінка множини мають форму гостей.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників. Прийменник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати кількісні числівники та правильно вживати прийменники.

Проаналізуймо запропоновані варіанти. 

Прийменник згідно не є нормативним. Потрібно вживати прийменник згідно з.

Використання слів по моїм чи по моїх теж є не нормативним, адже це калька з російської мови. Правильною є конструкція за моїми спостереженнями.

Необхідно визначити, у якому відмінку потрібно вжити числівник.

У складних числівниках двадцять і вісімдесят потрібно відмінювати лише другу частину. Вони в реченні стоять у родовому відмінку. Отже, потрібний варіант – двадцяти, двадцятьох, вісімдесяти, вісімдесятьох. 

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Кличний відмінок. Дієслово. Дієвідміни

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, а також правильно утворювати дієслівні форми.

Іменник Микола – це іменник І відміни, тверда група, тому в кличному відмінку буде Миколо. Чоловічі імена по батькові мають у цьому відмінку закінчення -у. Отже, Миколо Геннадійовичу.

При зміні дієслів ІІ дієвідміни відбувається чергування [д] – [дж] у першій особі однини: приводити – приводжу.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Форми ступенів порівняння якісних прикметників. Рід іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати ступені порівняння якісних прикметників і визначати рід іменників.

Серед запропонованих варіантів прикметників необхідно обрати слово найдальшому. Під час творення ступенів порівняння прикметників простої форми найвищого ступеня додаємо до прикметника простої форми вищого ступеня (дальшому) префікс най-. 

Полин – іменник чоловічого роду. Отже, в орудному відмінку - полином.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У рядках А, Б, В, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, що її передає присудок, стосуються різних діячів.

А от у рядку Д дієприслівник передає додаткову дію до основної того ж суб’єкта (я перечитую, я згадую).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати різні вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.

У варіанті А потрібно писати прислівник впевнено (бо впевнений) без подвоєння та будь-яких (частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь пишемо через дефіс).

У варіанті Б потрібно писати збалансований (у дієприкметниках подовження не відбувається) та раціон, адже в іншомовному слові далі голосний звук.

У варіанті Г потрібно писати незважаючи (бо це не дієприслівник, а прийменник) та корисні, адже в групі стн відбувається спрощення.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

Через дефіс потрібно писати прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому, -єму, -е, -є, -и. Але потихеньку, адже в цьому слові інший суфікс (-у).

Прислівники на позначення часу зазвичай пишемо разом (зранку, навесні, влітку, донині, відтоді).

Разом пишемо прислівники на позначення напряму (зісподу, навмання).

Правопис деяких прислівників потрібно просто запам’ятати (без упину, до вподоби, начисто, в основному тощо).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово надуживаність відповідає на питання що?, указує на предмет. Отже, це іменник.

Слово зазвичай відповідає на питання як? та вказує на ознаку дії, не змінюється. Це прислівник.

Слово той відповідає на питання який? і вказує на ознаку, але не називає її. Отже, це займенник.

А слово однак не має лексичного значення, поєднує частини складного речення. Отже, це сполучник.

Відповідь – ГДАВ.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати порядкові та кількісні числівники.

Проаналізуймо запропоновані варіанти.

У складених порядкових числівниках відмінюємо лише останнє слово. Отже, необхідно обрати форму тисяча дев’ятсот двадцятого.

У кількісному числівнику п’ятдесят два відмінюємо два слова: у складному числівнику п’ятдесят потрібно відмінювати лише другу частину. Отже, потрібний варіант – п’ятдесяти двох. Форма двух є скалькованою з російської мови. Останній запропонований числівник ужитий у родовому відмінку. Отже, правильними є форми дев’ятнадцяти, дев’ятнадцятьох. 

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Рід іменників. Форми ступенів порівняння якісних прикметників. 

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників, а також правильно утворювати ступені порівняння якісних прикметників.

Рід іменників, утворених словоскладанням, визначаємо за першим словом, якщо обидві частини складного слова є змінюваними. Отже, запропоноване слово робот-газонокосарка чоловічого роду і його потрібно поєднати з дієсловом став.

Серед запропонованих варіантів прикметників необхідно обрати слово найбільшу. Під час творення ступенів порівняння прикметників не використовують слів сама, самий, саме, адже це скалькована форма.

Форму вищого ступеня порівняння від слова великий утворюємо від іншої основи: великий – більший, відповідно – найбільший (найвищий ступінь, проста форма).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Уживання прийменникових форм

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно добирати форми слів і поєднання їх у словосполучення. 

Під час виконання цього завдання нам обов’язково потрібно ставити подвійне відмінкове запитання.

У родовому відмінку множини іменники, у яких немає суфікса -ин-, зазвичай мають закінчення -ів: секрети – секретів. Займенники в родовому відмінку множини мають закінчення -іх: усі – усіх. Нормативним також є поєднання дієслова навчати з відмінковою формою родового відмінка: навчати кого? чого? 

Якщо ми вживаємо слово в орудному відмінку й говоримо про обєкт, на який переходить дія, то нормативним є вживання прийменника за: за ким? чим? – за матеріалами.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Рід іменників

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, а також визначати їхній рід.

Закінчення іменників ІІ відміни в родовому відмінку залежить від того, яке лексичне значення має те чи інше слово. Іменники на позначення назв речовин, матеріалів мають закінчення -у (-ю). Отже, сиру.

Незмінний іншомовний іменник салямі жіночого роду. Отже, потрібно обрати варіант нарізану. Рід таких слів необхідно запам’ятовувати. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Дієслово. Наказовий спосіб дієслів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати форму наказового способу й особові форми дієслів.

Форму наказового способу ІІ особи множини утворюємо, додаючи до форми ІІ особи однини закінчення -іть (якщо закінчується на голосний) або -те (якщо закінчується на приголосний): економити – ти – економ, ви – економте.

Дієслово продовжити належить до ІІ дієвідміни: продовжити – продовжать. Отже, у особових закінченнях цього дієслова потрібно писати и. Форма майбутнього часу – продовжите.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає другорядну дію, яка відбувається раніше або одночасно з основною, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета та пов’язаний з присудком. 

Дієприслівниковий зворот також не може бути пов’язаним з односкладним безособовим реченням, бо там немає діяча (підмета). 

Редагування потребує речення Розв’язуючи життєві проблеми, спочатку вони можуть здаватися складними, адже підмет вони (проблеми) не може виконувати дії, про яку йдеться в дієприслівниковому звороті.

Відповідь – Д.