АУсі віки ми чуєм брязкіт зброї,
були боги в нас і були герої,
який нас ворог тільки не терзав!
Але говорять: «Як руїни Трої».
Про Київ так ніхто ще не сказав.
БНі! я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає.
ВЛедве встала, поклонилась,
Вийшла мовчки з хати;
Осталися сиротами
Старий батько й мати.
ГІ оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній
Тихо засіяє.
…Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!
ДВ житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні –
Пісні.