ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання образів головних героїв та авторів літературних творів.

Новела «Три зозулі з поклоном» Григора Тютюнника присвячена Любові всевишній. Це кохання дійсно було неземне: молода жінка Марфа Яркова безнадійно закохалася у свого сусіда Михайла, батька оповідача. На запитання оповідача твору «… а чого тітка Марфа Яркова на мене так дивиться?» його мати відповідає: «Вона любила твого тата. А ти на нього схожий...»

Характеристика «І я, зовсім чужа людина, бандит – за одною термінологією, інсургент – за другою…» стосується головного героя новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

Софія – героїня новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique» – творчо обдарована особистість, лірична та емоційна й вимоглива водночас: «Я потребую спокою, що випливає з замилування до музики й гармонії в відносинах, передусім –  гармонії!»

Новела Олеся Гончара «Модри Камень» написана як звертання оповідача до Терези: «Ми ще зустрінемось, Терезо. Ми не можемо не зустрітися!»

Відповідь: 1Б, 2А, 3Д, 4В.

ТЕМА: Література XX ст. Олесь Гончар. «Модри Камень».

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати літературний твір.

Твердження «психологічна новела з ранньої творчості письменника, написана із фронтових спогадів» стосується твору «Модри Камень».

У цій новелі Олесь Гончар відтворив спогади руського (тут у значенні українського) вояка-партизана про зустріч із дівчиною Терезою у словацьких горах. Твір, що має п’ять розділів, написано як звертання оповідача до Терези.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання скеровано на перевірку знання жанрів програмових творів.

У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка роздумує про негаразди в житті та висловлює сподівання на краще.

Віршем також є твір Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..»

«Intermezzo» – новела, «Віють вітри» – пісня, «Бджола та Шершень» – байка, «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» – послання.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

Рядки «Звідси дивився на гори, близькі й далекі верхи, що голубіли на небі, на смерекові чорні ліси з їх синім диханням, на ясну зелень царинок, що, мов дзеркала, блищали в рамах дерев. Під ним, в долині, кипів холодний Черемош» узято з повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

У новелі Михайла Коцюбинського «Intermezzo» є уривок: «Мене втомили люди. Мені докучило бути заїздом, де вічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і смітять. Повідчиняти вікна! Провітрить оселю! Викинуть разом із сміттям і тих, що смітять. Нехай увійдуть у хату чистота й спокій».

Рядки «А всього маєтку лишив йому тато букату горба щонайвищого і щонайгіршого над усе сільське поле. На тім горбі копали жінки пісок, і зівав він ярами та печерами під небеса, як страшний велетень. Ніхто не орав його і не сіяв і межі ніякої на нім не було» узято з новели Василя Стефаника «Камінний хрест».

«І класичну музику люблю. Навчила мене її розуміти й відгадувати по «мотивах», одна з моїх товаришок, якої душа немов складалася з тонів і була сама олицетворена музика», – стверджує героїня новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique».

Відповідь: 1Д, 2А, 3Б, 4В.

ТЕМА: Сучасний літературний процес.

Завдання скеровано на перевірку вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років ХХ ст. називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо. У рядках «Я… переконаний, що найбільше зло, яке нищить i українських літераторів, i їхню потенційну публіку, – депресивний синдром української літератури, оті плачi-голосiння за долею-волею, самокатування. Для мене “Бу-Ба-Бу” стало радикальним способом подолання депресії, антидепресантом» згадано літературне угрупування представників постмодернізму «Бу-Ба-Бу» (Бурлеск-Балаган-Буфонада).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків».

Завдання скеровано на перевірку знання героїв літературних творів.

Характеристики Івана Палійчука, головного персонажа повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків», подано в усіх уривках, ОКРІМ варіанта «В своїх дужих руках тримав сили небесні й земні, смерть і життя, здоров’я маржини й людини, його боялись, але потребували усі», у якому йдеться про мольфара Юру.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Сучасний літературний процес.

Завдання скеровано на перевірку вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

«Між полиць плацкарту / ти гербарій між сторінок / купюра замість закладки / паперова секунда у гаманці» – уривок із поезії Олександра Ірванця. Подані рядки яскраво ілюструють постмодернізм, характерними ознаками якого є епатажність, абсурдизм, комічність, буфонада як основні засоби зображення.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту літературних творів та їхніх авторів.

Павло Тичина є автором рядків «На Аскольдовій могилі Український цвіт!» із поезії «Пам’яті тридцяти».

Остап Вишня написав гумореску «Моя автобіографія», у якому зазначав: «А от тепер сиди й думай, що на тебе вплинуло, що ти на письменника вийшов…».

У драмі-феєрії «Лісова пісня» Леся Українка устами Мавки говорить до Лукаша: «…Смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись».

Рядки «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє» взято з кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Відповідь: 1Б, 2Д, 3А, 4В.