ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

В образі Наталки, головної героїні драми «Наталка Полтавка»,  Іван Котляревський зобразив просту, чесну, роботящу й розумну українську дівчину. Вона вміє щиро й вірно кохати, проте заради матері жертвує собою і подає рушники возному. Дівчина переживає глибокі душевні муки. Драму Наталчиного серця розкрито в піснях. Вона виконує всі пісні, уривки з яких наведено в рядках А, Б, В, Г. У варіанті, позначеному Д, наведено уривок із пісні, яку виконує Петро.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

Завдання скеровано на перевірку знання образів художнього твору.

Ярославна, дружина князя Ігоря, плаче за своїм чоловіком, звертаючись із проханням про допомогу до Дніпра-Славутича, до вітру, до сонця: «Вітриле, вітре, Стри́боже швидкий, / Навіщо мечеш стріли половецькі».

Новгород-сіверський князь Ігор мужньо боронить рідну землю від найзапеклішого ворога – половців: «То ж сядьмо, браття русичі, на коней, / Щоб глянуть на великий синій Дон!..».

Київський князь Святослав бачить незрозумілий, смутний сон: «Мене укрили чорним покривалом / Й дали напитись синього вина…».

Всеволод основними рисами характеру нагадує свого брата князя Ігоря. Він каже: «Один ти в мене, Ігорю, мій брате, / Порада і розрада ти моя!».

Відповідь: 1В, 2А, 3Б, 4Д.

ТЕМА: Давня українська література.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

Рядки «Почнемо не за вимислом Бояна, / А просто, як насправді все було» узято з поеми «Слово про похід Ігорів».

Григорій Сковорода є автором рядків «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним» (байка «Бджола та Шершень») і «Знаю, що смерть – як коса замашна, / Навіть царя не обійде вона» (пісня «Всякому місту – звичай і права»).

У літописі «Повість минулих літ» в уривку про помсту княгині Ольги є рядки: «Візьмемо жону його Ольгу за князя свого Мала і Святослава [візьмемо]…».

Відповідь: 1А, 2Б, 3В, 4Г.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. «Сом».

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

Усмішка Остапа Вишні «Сом» – це гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл і міг з’їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть паровий катер. У цьому творі є:

• опис краси природи на річці, що тече Харківщиною;
• згадка про письменника, який описав сома з Уфимської губернії;
• розповідь про сома й катер;
• порівняння сомів колишніх і радянських.

А роздум про роль природи у формуванні майбутнього письменника є в гуморесці Остапа Вишні «Моя автобіографія».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. «Моя автобіографія».

Завдання скеровано на перевірку знання сюжету художніх творів, розуміння творчості письменників.

У творі «Моя автобіографія» Остап Вишня в гумористичній манері розповідає про самого себе. Гумореску скомпоновано з невеличких розділів. Автор розповідає про найяскравіші, найхарактерніші епізоди, події. Зокрема Остап Вишня зазначає: «У 1921 роцi почав працювати в газетi “Вiстi” перекладачем».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних героїв та жанрів художніх творів.

У романі Юрія Яновського «Майстер корабля» То-Ма-Кі (Товариш майстер кіно) – оповідач, автор роману; редактор, сценарист і монтажер на кінофабриці. Степан Радченко – головний герой роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Персонажем повісті є Іван Палійчук (Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків»). Лаврін Кайдаш також персонаж повісті, автором якої є Іван Нечуй-Левицький («Кайдашева сім’я»).

Софія Дорошенко – героїня новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique». Іван Дідух – головний персонаж новели Василя Стефаника «Камінний хрест».

У поемі Івана Котляревського «Енеїда» Юнона – богиня шлюбу, дружина Зевса. Її зображено як жінку з дуже поганим характером («зла Юнона, суча дочка»), заздрісну, підступну інтриганку. Авірон діє в поемі Івана Франка «Мойсей».

Марися – дочка Мартина Борулі в драмі Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Відповідь: 1Г, 2Б, 3Д, 4В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда».

Завдання скеровано на перевірку розуміння змісту терміна «кульмінація»і знання композиції поеми Івана Котляревського «Енеїда».

Кульмінація в літературному творі – найнапруженіший момент у розвитку дії, вирішальний, переломний момент у взаєминах, зіткненнях літературних героїв або між героєм і обставинами. У кульмінації розкрито гостроту конфлікту, описаного в сюжеті твору.

Кульмінацією поеми Івана Котляревського «Енеїда» є двобій Енея з Турном, після якої боги також розділилися на два загони.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів.

У романі Юрія Яновського «Майстер корабля» То-Ма-Кі (Товариш майстер кіно) – оповідач, автор роману.

Лукаш є головним героєм драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Дід Панько розповідає про великих сомів, яких ловив із паном, в усмішці Остапа Вишні «Сом».

У Зоську був закоханий Степан Радченко – головний герой роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Відповідь: 1Г, 2Д, 3Б, 4В.

ТЕМА: Усна народна творчість.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати зміст, образи, настрої творів усної народної творчості.

Історична пісня – твір про важливу історичну подію, конкретних історичних осіб. Згадка про Кармелюка в уривку «За Сибіром сонце сходить, / Хлопці, не зівайте, / Ви на мене, Кармелюка, / Всю надію майте!» указує на те, що ці рядки взято з історичної пісні.

Родинно-побутові пісні – це пісні, у яких відображені почуття, переживання, думки людини, пов’язані з її особистим життям, подіями в сім’ї, родинними стосунками. Рядки «По садочку ходжу, / Кониченька воджу, / Через свою неньку / Нежонатий ходжу» є зразком родинно-побутової пісні.

Суспільно-побутові пісні – пісні, у яких ідеться про соціальні й побутові події. В уривку «Добре було нашим батькам на Вкраїні жити, / Дак не знали наші батьки панщини робити» згадано панщину, тобто це рядки із суспільно-побутової пісні.

Календарно-обрядові пісні – це пісні, які виконують під час календарних свят, обрядів. У рядках «Ой на Івана, та й на Купала / Там дівчинонька квіти збирала» згадано свято Івана Купала, під час якого виконували купальські обрядові пісні біля ритуального вогнища.

Відповідь: 1Г, 2А, 3Б, 4В.