ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло».

Завдання скеровано на перевірку знання героїв художнього твору.

Мокій Мазайло – головний опонент войовничого міщанства в трагікомедії Миколи Куліша «Мина Мазайло». Він є прихильником українізації, чинить рішучий спротив російському шовінізму в особах тітки та вчительки. Юнак глибоко шанує родову пам’ять, пропонуючи до свого прізвища додати втрачену колись частину Квач. Саме з його вуст чуємо схвильовані слова про красу української мови. Також Мокій обізнаний з етнографії. Йому належать усі з-поміж наведених висловлювань, окрім «Серце – це перш за все орган, що передчува і вгадує. Однині вірю йому, а більш нікому в світі. Серйозно кажу!». Авторкою цих слів є Мина Мазайло.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних героїв та жанрів художніх творів.

Максим Беркут є персонажем повісті Івана Франка «Захар Беркут».

Залізна рука города – образ новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo».

Степан Радченко – це головний герой роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Учителя Івана Максимовича згадано в гуморесці Остапа Вишні «Моя автобіографія».

Націєвський – герой драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Відповідь: 1Г, 2Б, 3А, 4В.

ТЕМА: Усна народна творчість.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати тематику й художні особливості творів усної народної творчості.

Прощання козака з коханою, перед тим як вирушити на війну, – тема пісні Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки». У творі йдеться про козака, який вирушає в дорогу – захищати рідну землю. Він змушений покинути матір, кохану дівчину, тому просить свою неньку, коли з ним щось трапиться, прийняти його дівчину за свою дитину.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Під час виконання завдання потрібно уважно прочитати висловлювання і знайти в ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Максим Рильський належав до київських неокласиків – групи українських поетів та письменників-модерністів початку ХХ століття. Неокласиками також були Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт (псевдонім Юрій Клен). Неокласики позиціювали себе як естетів і жорстко протиставляли себе народництву й романтизму.

Михайла Коцюбинського сучасники часто називали сонцепоклонником: «Він любив сонце. Сонце і море – цю незвичайну симфонію барв і звуків…».

Висловлювання «У його особі переміг історик-професіонал, з таким мистецьким хистом відтворює він пройняту грозовими розрядами атмосферу наростання кризи – Руїни, поступову втрату Україною державності...» стосується твору Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Це перший історичний роман нової української літератури, у якому події відбуваються на тлі доби Руїни.

У повісті «Захар Беркут» Іван Франко розповідає про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали. Події твору відбуваються в невеличкому українському селі Тухля в Карпатах.

Відповідь: 1А, 2Б, 3Д, 4Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

Рядки «В житті ти мною згордувала, / Моє ти серце надірвала, / Із нього визвала одні / Оті ридання голосні – / Пісні» та  «І того дива золотого / Зазнає, щастя молодого, / Бажаного, страшного того / Гріха!» узято з вірша Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..».

Уривки з поеми Івана Франка «Мойсей» – «Твоїм будущим душу я тривожу, / Від сорому, який нащадків пізніх / Палитиме, заснути я не можу» та «О, якби хвилю вдать, що слова слуха, / І слово вдать, що в хвилю ту блаженну / Вздоровлює й огнем живущим буха!».

У посланні Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» є такі рядки: «Нема на світі України / Немає другого Дніпра; / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра…»; «Якби ви вчились так, як треба, / То й мудрість би була своя. / А то залізете на небо: / – І ми – не ми, і я – не я!».

Уривки  «Отак, ідучи попідтинню / З бенкету п’яний уночі, / Я міркував собі йдучи, / Поки доплентавсь до хатини» та «У всякого своя доля / І свій шлях широкий, / Той мурує, той руйнує, / Той неситим оком / За край світа зазирає…» є в поемі «Сон (У всякого своя доля…)» Тараса Шевченка.

Відповідь: 1Г, 2А, 3Д, 4Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних творів та жанрів, до яких ці твори належать.

Твір «Захар Беркут» є повістю, «Мойсей» – поемою, «Чорна рада» – романом, «Чого являєшся мені у сні?..» – віршем.

Відповідь: 1В, 2Г, 3Б, 4А.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто».

Завдання скеровано на перевірку ваше знання персонажів художніх творів.

Про головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто» Степана Радченка йдеться в усіх рядках, ОКРІМ «Він був лагідний і грубший, ніж дозволяв його зріст, отже, з нього був би колись ідеальний панотець, а тепер – зразковий агроном». У них схарактеризовано студента-сільськогосподарника Левка.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання скеровано на перевірку знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. У творі змальовано колоритні типові образи селян. Маруся Кайдашиха – сварлива, бездушна жінка: «На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне, а як гляне, то од її очей молоко кисне».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Висловлювання «Автор не тільки із жалем оплакує долю свого друга, але й долю всіх людей, які попали у полум’я страшної, жахливої загарбницької війни. Війна, яка покрила кров’ю гори, і яка породила не ріки, а море сліз» стосується поеми Тараса Шевченка «Кавказ». У творі  автор засуджує царський режим, що веде загарбницьку війну на Кавказі. Шевченко «…із жалем оплакує долю свого друга» Якова де Бальмена, який загинув на цій війні.

Висловлювання «Твір засвідчив, що український народ має свою давню і гідну пошани історію, велику культуру. Щедро використовуючи фольклор, опоетизовуючи народний побут, автор звеличив самобутність духовного життя нашої нації» стосується твору Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Це перший історичний роман нової української літератури.

Про «Кайдашеву сім’ю» Івана Нечуя-Левицького йдеться в цитаті «Жодна література світу не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо затьмареного тугою за кращим життям, твору...».

Висловлювання «Це твір-опозиція старого барокового письменства та нових літературних традицій, літературної та простонародної мови, «високої», серйозної тема тики та «низької», гротескної розповіді, античного сюжету та народних персонажів» стосується бурлескно-травестійної поеми Івана Котляревського «Енеїда».

Відповідь: 1Д, 2Г, 3В, 4Б.