«Ця смілива дівчина символізує тих українок, які з примусу залишили рідний край, але любили його всім серцем і дбали про своїх земляків, що потрапили в полон» – так схарактеризовано героїню твору, у якому є рядки
АЄсть же люди, що і моїй
Завидують долі,
Чи щаслива та билинка,
Що росте на полі?..
БОй, матінка плаче,
Поки жити буде.
А сестриця плаче,
Поки не забуде…
ВЩо сьогодні у нашій землі християнській великодная субота,
А завтра святий празник, роковий день Великдень
ГНе плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися
Та за свого миленького
Богу помолися…
Д…Іще й орду татарськую
За собой веду, —
А все тото, вражі ляхи,
На вашу біду…
