А«Його пісня – це драма людської долі, у якій “переплелись, як мамине шиття”, “сумні і радісні дороги”. І йдучи у світ малою дитиною, і вертаючись із “безвістей життя” до рідного порога вже посивілим, ліричний герой у душі й на полотні несе з собою “оба” кольори».
Б«Те, що біблійну легенду про народження Христа поет розкрив по-своєму, не треба розуміти, як святотатство, це відчуття близькості своєї до Сина Божого, єдності з тим, хто взяв на себе гріхи людства і постраждав за нього».
В«Уходив до когорти “неокласиків”, величезну увагу приділяв красі поетичного слова, якості і прозорості художнього óбразу, його твори повні сонця й глибоких філософських роздумів».
Г«Йому притаманні баладні елементи фантастики (зосібна, олюднення óбразів соняшника і сонця, їх “одивнення” за рахунок зумисної прозаїзації, заземлення), особливий ліричний драматизм…»
Д«Одним із його перших віршів, що справив враження вибуху в країні, де ще не відійшли духовні зашпори від постійного ляку, в якому жили (існували) люди, є вірш “Ти знаєш, що ти – людина?” ...»
