Проаналізуйте віршований твір і виконайте завдання до нього.
МАНА
І знов вона... вона, та дівчина кохана,
Ввижається мені! Що не почну робить,
Де не піду я, скрізь за мною, мов з туману,
Вона з’являється і все зорить, зорить!
На устоньках її рожевих усміх сяє,
І іскри сиплються з-під довгих чорних вій...
Від усміху того у мене серце в’яне,
І мов огнем пече той погляд чарівний!
Чого тобі, мано? Лиши мене, дай спокій...
Несила вже мені терпіти далі, ні!
Хай біль мене гризе пекучий та глибокий,
Не додавай же мук пекельних ще мені!
Адже ж сама мене ти трутила від себе,
Сама на глум взяла кохання перший пал
І кинула в багно той скарб, що я для тебе
В душі своїй носив, як мрію, ідеал!
Навіщо ж знов тепер приходиш ти до мене,
Бентежиш мозок мій, до себе вабиш знов?
Хай вже вгамується те почуття шалене
І похова навік свою любов.
Микола Вороний
У рядках
На устоньках її рожевих усміх сяє,
І іскри сиплються з-під довгих чорних вій...
Від усміху того у мене серце в’яне,
І мов огнем пече той погляд чарівний!
ужито
Аантитезу, епітет, порівняння
Бепітет, метафору, порівняння
Вриторичне звертання, епітет, персоніфікацію
Гепітет, метонімію, алегорію
Дпаралелізм, порівняння, риторичне запитання
