ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати стильові ознаки постмодернізму в художніх текстах та орієнтуватися в тенденціях розвитку літератури кінця XX – початку XXI століття.

Для постмодерної поетики характерні принцип гри, іронія, фрагментарність, колаж, інтертекстуальність і відмова від класичної віршованої форми (ритму й рими) на користь верлібру.

Уривок у варіанті відповіді Г – людина сама нічого не може людині завжди потрібен інший... – має ці ознаки: вільний інтелектуальний вірш, у якому автор відмовляється від традиційного римування та мелодики, зосереджуючись на філософській рефлексії, децентрації суб’єкта та діалозі із читачем.

Вірші в інших варіантах відповіді побудовані на класичних ритмічних структурах і сталих поетичних образах, притаманних романтизму, класицизму чи ранньому модернізму.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі та його належність до певного мистецького угруповання.

Автор наведених рядків Максим Рильський належав до «київських неокласиків», яких також називали «п’ятірним гроном» (за висловом М. Драй-Хмари). Це була група високоосвічених інтелектуалів (Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Юрій Клен), яка працювала в Києві в 1920-х роках. Вони висунули гасло «До джерел!», що означало орієнтацію на світову класику, античність та відродження книжної традиції.

Творчість неокласиків вирізнялася культом вишуканих форм, духовним аристократизмом та активним використанням сонета – саме до цього жанру належить наведений уривок. Сталінський режим знищив більшість представників «Грона».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати жанрову специфіку того чи того твору за його формальними та змістовими ознаками.

Запропонований твір Максима Рильського належить до лірики, оскільки зосереджений на відтворенні внутрішніх станів ліричного героя.

Ключем до визначення його жанру є строфічна будова: текст налічує рівно 14 рядків, що чітко розподілені на два катрени (чотиривірші) та два терцети (тривірші). Така точність структури й використання античних образів є ознаками сонета. Саме до цієї «строгої форми» найчастіше зверталися «київські неокласики», демонструючи свою майстерність та орієнтацію на високу світову класику.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

У наведеному творі Максима Рильського згадано персонажів, які в українській літературі стали знаковими завдяки бурлескно-травестійній поемі Івана Котляревського «Енеїда», яка є першим взірцем нової української літератури.

Бурлескно-травестійна поема – це твір, у якому античний сюжет «переодягнено» в українські реалії, побут і лексику, що, зрештою, створює гумористично-сатиричне забарвлення. Саме із цією поемою в українському літературному контексті передусім асоціюються згадані персонажі.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння розпізнавати художні засоби в тексті поезії.

У своєму творі Максим Рильський майстерно використав різні художні засоби: епітети (рожева хмарка, гаряча долоня, безсмертний дотик), персоніфікації (дихав і сміявся світ, молились зграї лебедині), порівняння (хвилі гналися, мов коні), тавтологію (міцніша за міцний граніт). А ось оксюморона – поєднання протилежних за змістом, несумісних понять (як-от дзвінка тиша) – у поезії немає.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання творчого доробку того чи того митця та тематики його творів.

Вірш «У теплі дні збирання винограду...» – один із найвідоміших творів Максима Рильського.

Сюжет сонета побудовано на глибоко ліричному описі зародження кохання між немолодим чоловіком і юною дівчиною. У поезії майстерно передано мотив весняного пробудження почуттів, які наповнюють життя новою енергією та красою.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати жанр того чи того твору.

Запропонований для аналізу текст «Орел і Сорока» належить перу Григорія Сковороди та входить до його збірки «Байки Харківські».

Твір має всі характерні ознаки байки: короткий обсяг, алегоричні персонажі (тварини, які уособлюють певні типи людей) та чітка двочастинна структура.

Перша частина – розповідь (діалог), а друга – повчальний висновок, який автор називає силою.

Оповідання, новела та повість є епічними жанрами без обов’язкової алегорії та дидактичного висновку, а поема – великий віршований твір.

Отже, за жанром твір – байка.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання фактів про життя й творчість письменників.

Автор байки «Орел і Сорока» – видатний український філософ, поет і байкар Григорій Сковорода.

Українським Сократом, українським Горацієм, українським Езопом назвали митця ще за життя. Це свідчить про визнання його інтелектуального масштабу у світі: Г. Сковорода став тим філософом і просвітником, який вивів українську науку, педагогіку та художнє слово на новий рівень. Його творчість, зокрема байкова спадщина, поєднує античні традиції з українською ментальністю.

Інші характеристики стосуються інших видатних постатей: солов'їне серце України – Андрій Малишко, сонячний поет – Іван Драч, революціонер з голови до п’ят – Микола Хвильовий, селянський Бетховен – Василь Стефаник.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати провідну думку та проблематику художнього твору.

Провідною думкою байки Григорія Сковороди є концепція «сродної праці» – необхідності вибору діяльності, яка відповідає внутрішнім нахилам і природі людини.

У своєму творі автор через алегоричний діалог героїв доводить думку про те, що кожна істота (як і кожна людина) має діяти відповідно до власної природи. Орел, що прагне висоти, та Сорока, яка тяжіє до земного, уособлюють різні життєві шляхи.

Варіант відповіді Д найкраще підходить для цієї філософії: життя без «спорідненої праці» Сковорода вважав позбавленим сенсу та душевного спокою.

Відповідь: Д.