ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання змісту та ідейно-тематичних особливостей творів того чи того автора.

У байці Григорія Сковороди «Бджола та Шершень» згадано Епікура, а також Катона, Цицерона та Сираха.

У цьому творі автор через діалог між Бджолою та Шершнем розкриває свою філософію «сродної праці». Автор звертається до античних мудреців, аби підкреслити важливість життя в злагоді з власною природою.

Окрім того, Г. Сковорода наводить цитату Епікура, яка є найважливішою для розуміння ідеї байки: Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів літературних творів.

Ліричними віршами  є твори «Заповіт» Тараса Шевченка та «О, панно Інно…» Павла Тичини.

«Я (Романтика)» Миколи Хвильового й «Модри Камень» Олеся Гончара – це новели.

«Мойсей» Івана Франка й «Сон» Тараса Шевченка – поеми.

«Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького й «Захар Беркут» Івана Франка є повістями.

Відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – А, 4 – Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання стилістичних особливостей творів та вміння впізнавати авторський текст за характерними художніми деталями (цитатами-маркерами).

«Тепер Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню» – це опис Івана Палійчука, головного героя повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Письменник через конкретні деталі побуту (кресаня, черес) і порівняння з природою (як смерічка) увиразнює нерозривний зв’язок людини з гірським світом Карпат.

Фінальні рядки новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном», що у варіанті Б, упізнаємо за ключовими словами: Соню, три зозулі (символ неможливого кохання та жертовності, який передає надзвичайну психологічну глибину, притаманну прозі Тютюнника, де багато чого сказано через підтекст та натяки), Сибір неісходима.

«Кому потрібно знати деталі моїх переживань? Я справжній комунар…» – внутрішній монолог героя новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)», який намагається переконати себе у своїй комунарській незламності. Ця цитата увиразнює трагічний розкол душі людини, затиснутої між фанатизмом і людяністю, яка такими ідеологічними гаслами намагається заглушити голос власної совісті та жах від вчиненого злочину – вбивства матері.

Уривок із драми-феєрії «Лісова пісня»  наведено у варіанті відповіді Г. Ця сцена пожежі є кульмінаційним моментом твору, де вогонь виступає символом руйнування гармонії між людським світом та природою. Спалах верби, що була втіленням Мавки, остаточно розриває духовний зв’язок героїв, підкреслюючи трагічну перемогу побутового зла над високим мистецтвом.

Відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – В,  4– Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання тексту поетичних творів і вміння ідентифікувати твір за ключовими художніми образами.

Для правильного виконання завдання треба згадати центральні образи кожної поезії.

«Чари ночі» Олександра Олеся – перлина української інтимної лірики, побудована на заклику ловити кожну мить щастя. Ключові образи: Фауст (символ неповоротності минулого), солов’ї, що сміються й плачуть, та весна, яка символізує розквіт життя, молодість.

«Блакитна Панна» Миколи Вороного є зразком символізму. Образи серпанків, блаватів та блакиті створюють витончений портрет весни, яка постає в образі небесної Панни.

Поезія «Ви знаєте, як липа шелестить?» – взірець ранньої лірики Павла Тичини, де природа оживає завдяки музикальності слова. Автор майстерно поєднує зорові та слухові образи: нічний шелест лип, сяйво місяця та загадкові постаті дідуганів, що сплять у гаях. Усе це створює атмосферу таємничості, характерну для пантеїстичного світосприйняття поета.

Богдан-Ігор Антонич у вірші «Різдво» переносить біблійну подію на рідний ґрунт Лемківщини. Ключові художні образи: сани, лемки у крисанях та місяць, який золотим горіхом кладуть у долоню.

Відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання персонажів програмних творів та вміння впізнавати їх за прямою мовою або цитатами про них. Виконуючи це завдання, знайдіть ключові слова (маркери) у кожній цитаті.

Богдан – досвідчений моряк, герой роману Юрія Яновського «Майстер корабля». Цитата містить звернення Дорогі містери й леді та згадку про корабель, який є центральним образом-символом цього твору.

Низ – герой поеми Івана Котляревського «Енеїда». Це слова самого Низа, який разом з Евріалом збирається на небезпечну розвідку. Маркерами є згадка про Енея та самохарактеристика чисто сиротина.

Захар Беркут, головний герой однойменної повісті Івана Франка, старійшина тухольської громади, мав своє кредо: Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може помагати іншим. Цей афоризм найповніше розкриває гуманістичну позицію героя, для якого громадські інтереси та служіння рідному народові завжди були вищими за особисте благо.

Іван Іскра – герой роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Це слова Івана Іскри, якими він характеризує Марусю Чурай перед суддями та громадою Полтави, наголошуючи, що вона – голос наш і пісня.

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в літературному процесі, зокрема у творчості письменників.

Щоб правильно виконати це завдання, звертайте увагу на ключові слова (маркери) у кожному висловлюванні: це допоможе визначати, про якого письменника йдеться.

Іван Карпенко-Карий. Маркер – найвище досягнення театру корифеїв. Іван Тобілевич (псевдонім Карпенко-Карий) був одним із засновників цього театру та найвидатнішим його драматургом.

Юрій Яновський – музика Глієра, танці, Іта Пензо. Ця цитата стосується роману «Майстер корабля», де описано захоплення героїв мистецтвом і балериною Ітою Пензо (прототип Тайах).

Остап Вишня – гумор як синонім свободи. Письменник-гуморист, творець жанру усмішки, який навіть у найтяжчі часи (заслання) не втрачав почуття гумору.

Василь Стефаник – талановитий новеліст; прищепив експресіонізм. Стефаник є неперевершеним майстром психологічної новели («Камінний хрест») і найяскравішим представником експресіонізму в українській літературі.

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Б, 4 – Д.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових і родинно-побутових пісень.

Завдання перевіряє вміння визначати вид календарно-обрядових пісень й аналізувати їхній зміст. 

Згадаймо, що календарно-обрядові пісні – ліричні твори, які виконують під час обрядів і ритуалів. Вони пов’язані із циклічністю природи, зміною пір року. Проаналізуйте зміст, образи, настрій запропонованого уривка. Тут згадано свято Івана Купала. Отже, цей уривок узято з купальської пісні – виду календарної-обрядової лірики, яка із часів язичництва супроводжувала обряд величання бога плодючості, згоди й любові – Купала.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Бджола та Шершень».

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору, визначати ідею.

Вислів давньогрецького філософа Епікура використав Григорій Сковорода у своїй байці «Бджола та Шершень». Ця думка розкриває концепцію сродної праці – ідеї про те, що кожен має робити те, до чого має природний хист і покликання.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання перевіряє знання жанру й сюжетних зв'язків твору, історичного тла епохи Руїни.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на українських теренах загострилася боротьба за гетьманування. Саме ці соціальні антагонізми слугують тлом для історії двох закоханих героїв – Петра Шраменка й Лесі Череванівни. А 60–80 роки XVII ст. увійшли в історію як доба Руїни.

Правильна відповідь: Б.