Проаналізуйте уривок прозового твору й виконайте завдання до нього.
Кримське сонце
Тоді, як вороно-синя ніч молоком голубим береться, коли чадру свою ніч скидає, синю чадру, синю, аж ворону, а море, чадру тую вхопивши, у кришталево чистих хвилях своїх її вимиває, синяву оту їй виполіскує… – тоді сонце!
Воно до Ай-Петрі підкрадається тихо-тихо, а тоді, прискочивши, тільки – лясь золотим віником по зубастонеоковирній її голові! – та тоді вгору, угору, угору по блакитному схилу... Тікає... А Ай-Петрі як тріпоне враз волохатою сивою головищею, як замотає бородищею, – а борода та клаптями, а волосся шматтями, а вітрець тільки – ф-ф-у! – і лиса стара Ай-Петрі... Жоднісінького тоді клаптика біло-туманової на ній вовни!
А сонце регочеться! А сонце регочеться!.. Угорі!
І регочуться тоді хвилі на морі, і кипариси сміються, і лаври тіпаються з реготу, і до них долучаються абрикоси, виноград та велінгтонії...
За Остапом Вишнею
Тему уривка найкраще відображає вислів
АВід сонця втікати – світла не бачити.
БЯкби не було хмар, то ми б не знали ціни сонця.
ВСонце світить на добрих і злих.
ГХмарні дні вчать сонце любити.
ДСонце гріє, сонце сяє – вся природа оживає.
