ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання авторів художніх творів. Григорій Сковорода є автором творів «De libertate» і «Всякому місту – звичай і права», Тарас Шевченко написав «Заповіт» і «До Основ’яненка», перу Івана Котляревського належать такі твори, як «Енеїда» і «Наталка Полтавка», автором поезії «О слово рідне, орле скутий!..» і романсу «Чари ночі» є Олександр Олесь.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Д, 4 – Г. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

У висловлюванні, поданому в рядку А, ідеться про поета, який збагатив художню скарбницю феноменальними творами. Але в добу тоталітаризму у творчості Тичини, митця глибоко самобутнього, відбуваються жорстокі психологічні злами і кризи. Як зазначав Василь Стус: «В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням».

Висловлювання в рядку Б стосується Лесі Українки. Максим Рильський у своєму «Слові про Лесю Українку» назвав її нащадком Прометея. Леся Українка мусила глибоко й відповідально розуміти своє покликання в українській літературі, коли писала: «Тяжкий твій спадок, батьку Прометею, / Та я, дочка твоя, прийму його...»

Маркерами, які вказують на те, що висловлювання в рядку А стосується Ольги Кобилянської, є згадка про буковинську письменницю та новий спосіб писання, узятий з німецької літератури. Пригадайте, що письменниця народилася на півдні Буковини (у містечку Гура-Ґумора). У віці 13-14 років Ольга Кобилянська писала вірші німецькою мовою. У 1880 р. написане перше німецькомовне оповідання О. Кобилянської «Гортенза, або Нарис з життя одної дівчини», у 1883 р. – «Доля чи воля?». Потім були створені алегоричні замальовки «Видиво»(1885), «Голубка і дуб» (1886), оповідання «Вона вийшла заміж»(1886-1887).

У рядку Д йдеться про «Енеїду» Івана Котляревського, який ставить перед собою завдання – переосмислити патетичну проблематику римського оригіналу, наблизити твір до української дійсності. Через образи античних богів, царів, героїв Котляревський змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків.

Відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – А, 4 – Б. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Мавка і Перелесник діють у драмі-феєрії «Лісова пісня», Мартин Пушкар і Галя Вишняківна – у романі у віршах «Маруся Чурай», Леся Черевань і Шрам – в історичному романі «Чорна рада», Лушня і Чіпка – у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових і родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння розрізняти і називати різновиди календарно-обрядових пісень.

Запропоновані рядки взяті з русальної пісні, яка є календарно-обрядовою.

Русальні пісні – жанр календарно-обрядової лірики, пов’язаний із святкуванням Русалій (Русального тижня, Русального великодня). Оскільки це свято було пов’язане з духами води, то в русальних піснях широко використовують образи русалок.

Відповідь – В.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художнього твору.

У «Слові про похід Ігорів» ідеться про невдалий похід новгород-сіверського князя Іго­ря на половців у 1185 р.

На малюнку зображено епізод саме з цього твору. На це вказує і затемнення сонця. Згадаймо сюжет поеми: Ігор вирушає в похід проти половців, незважаючи на затемнення сонця, яке попереджає князів про небезпеку.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати місце і роль художнього твору в літературному процесі.

Значення Івана Котляревського як зачинателя нової української літерату­ри винятково важливе, адже він порушив нові теми, широ­ко звернувся до невичерпних багатств мови народу.

У поемі «Енеїда» Котляревський через образи античних богів, царів, героїв змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків. Бурлеск тут набуває нових естетичних функцій – сміх його виходить за суто розважальні межі,  проникаючи у сфери серйозні.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви творів, їх символічні образи.

У поемі Тараса Шевченка «Кавказ» переосмислено образ Прометея, який символізує силу народу, його могутність і нескореність. Згадаймо рядки з твору:

Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день Божий довбе ребра
Й серце розбиває.
Розбиває, та не вип'є
Живущої крові, —
Воно знову оживає
І сміється знову.
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику художнього твору.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. 

Побутовим і соціальним є конфлікт, навколо якого вибудовується сюжетна інтрига. Чимало уваги Іван Нечуй-Левицький приділяє обставинам життя Кайдашів, у повісті майстерно виписані родинні події, сварки й колотнечі, які розгортаються динамічно, послідовно й стрімко.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Згадаймо героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Максима Ґудзя.  Саме він був «палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк».

Радимо проаналізувати також образи героїв інших творів, указаних у рядках Б, В, Г, Д.

Іван Брюховецький (роман «Чорна рада») здобуває владу безчесним шляхом, що не характеризує його як сміливого чи палкого гетьмана.

Лаврін Кайдаш (повість «Кайдашева сім’я»), хоч і був учасником домашніх сварок, але вдачу мав лагідну, м’яку, жартівливу.

Михайло Федорчук (повість «Земля») перейняв від батька любов до землі, працьовитість, був спокійним і чесним хлопцем.

В образі Наума Дрота (повість «Маруся») автор показав ідеального, на його погляд, селянина: «Добрий слухняний син, горілку не пив, з ледачими не водився».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»

Виконати це завдання допоможе знання сюжету та композиції новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo».

Зустріч ліричного героя із селянином є кульмінаційним моментом твору. Саме після цієї зустрічі ліричний герой розуміє, що готовий до боротьби: «Іду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки узяті з поезії Лесі Українки «Contra spem spero!».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь

Це завдання перевіряє знання відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.

Справжнє прізвище Олександра Олеся – Кандиба,  Івана Багряного –Лозов’ягін, Остапа Вишні – Губенко, Миколи Хвильового – Фітільов.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить…»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Красу весняної ночі відтворено в поезії Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…»:

Ви знаєте, як липа шелестить…

У місячні весняні ночі? –

Кохана спить, кохана спить,

Піди збуди, цілуй їй очі,

Кохана спить…

Відповідь – Б.