ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей».

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.

В основу поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка. Події, описані у творі, автор тісно пов’язує з українською сучасністю.

Легендарна історія біблійного пророка виходить на національний український ґрунт. Письменник писав про свій народ і тільки для нього, про що зазначає в пролозі поеми.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема літературних напрямів (стилів, течій).  

Варто зазначити, що український експресіонізм започаткував Василь Стефаник, який від декадентських поезій у прозі перейшов на засади експресіонізму. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!».

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

У поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» переосмислено образ Сізіфа.

В античній міфології Сізіф – це корінфський цар, який був засуджений Зевсом на тяжку кару: він мусив викочувати на високу гору камінь, що, досягши вершини, щоразу скочувався вниз.

Темою поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» є роль митця в суспільстві, вираження власного громадянського і мистецького кредо поетеси. «Я на гору круту крем’яную / Буду камінь важкий підіймать / І, несучи вагу ту страшную, / Буду пісню веселу співать».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір та його символічні образи.

Новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)» починається словами «З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія».

Рядками «А серед мертвого степу, в дальній безвісті, горіли тихі озера загірної комуни» твір закінчується.

Як бачимо, і на початку, і наприкінці новели автор вводить образ «тихих озер загірної комуни».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить…».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова.

Згадаймо, антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ; оксиморон – різновид тропа, що полягає у зведенні слів або словосполучень, значення яких взаємовиключає одне одного, створюючи ефект смислового парадоксу;  метафора – образний вислів, в якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю; гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!».

Це завдання перевіряє знання не лише авторів творів, а й відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.

Автором твору «Contra spem spero!» є Леся Українка, справжнє прізвище якої – Косач.

Тобілевич – це Іван Карпенко-Карий, Кандиба – Олександр Олесь, Фітільов – Микола Хвильовий, Лозов’ягін – Іван Багряний.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Словами «Змичка міста й села – це міцна запорука майбутніх міст-садів» закінчує вступний твір до інституту головний герой урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто» Степан Радченко.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє вміння аналізувати сюжетні особливості художнього твору.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст.

Питання мови, точніше, ставлення до неї персонажів, узято за основу конфлікту, що розгортається в комедії у формі дискусій, які породжують комічні ситуації, визначають основні сюжетні лінії  Цей твір ще називають «філологічним водевілем», бо його не можна перекласти іншою мовою через гру слів і значень.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»/

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Маруся Чурай, головна героїня однойменного роману у віршах Ліни Костенко, – напівлегендарна народна поетеса-піснярка. Доля героїні тісно переплітається з долею України, усієї нації, саме завдяки тому, що Маруся – піснярка, поетеса: «Пісня для неї такий же священний олтар, як і любов. Це великі стихії однієї великої душі, які зливаються в ціле, що його несила розділити».  

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Іван Драч. «Балада про соняшник»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

У баладі Іва­на Драча соняшник і сонце наділені людськими властивос­тями. Алегоричні образи соняшника й сонця чітко вказують, про кого та про що йдеться – про поета й поезію, які самостверджуються на основі буденних реалій.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Головним героєм  роману Івана Багряного «Тигролови» є Григорій Многогрішний – нащадок українського гетьмана Дем'яна Многогрішного/

Відповідь – А.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Літературні угруповання (Бу-Ба-Бу, «Нова дегенерація», «Пропала грамота», «ЛуГоСад»). Творчість Ю. Андруховича.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 80-90-х років, найвизначніших представників літератури.

Юрій Андрухович – сучасний поет, прозаїк, перекладач, есеїст, творчість якого пов’язують із напрямком постмодернізму, що прийшов на зміну модернізму ще на початку 80-х років XX ст., і це має свою точку відліку – 1985 рік, коли Ю. Андрухович разом із В. Небораком та О. Ірванцем заснували поетичну групу «Бу-Ба-Бу» (Бурлеск-Балаган-Буфонада).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Основні теоретико-літературні поняття: епос, новела, оповідання, повість, роман, різновиди повісті та роману; драма, комедія, трагікомедія, власне драма, містерія, драма-феєрія; різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах).

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.

Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр. Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку згадати назви творів запропонованих письменників, а потім установити їх провідні жанри.

Іван Багряний утвердив жанр українського пригодницького роману;

Григір Тютюнник був блискучим новелістом;

Олександр Довженко працював у жанрі кіноповісті;

Остап Вишня створив новий жанр – усмішку.

Відповідь: 1Б, 2Г, 3Д, 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Гайдамаки». Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Ліна Костенко. «Маруся Чурай». Література XX ст. Валер’ян Підмогильний «Місто». Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови».

Виконати це завдання допоможе знання сюжету та композиції літературних творів.

«Гінець до гетьмана» – частина роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай»;

«Треті півні» – поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки»;

«Польова царівна» – соціально-психологічного роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»;

«Дракон» – пригодницького роману «Тигролови».

Відповідь: 1Б, 2В, 3Д, 4Г.