ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»

Для успішного виконання цього завдання пригадайте провідні мотиви творчості кожного зі згаданих поетів.

Підказка до правильної відповіді є в самій умові завдання («…безконечно знадливі лемківським колоритом»). Поетом, який народився на Лемківщині і оспівав її у своїх поезіях, є Богдан-Ігор Антонич.

Відповідь: В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови»

Завдання вимагає знань тематики перерахованих творів.

Ідеальний світ української родини переселенців зобразив у своєму пригодницькому романі «Тигролови» Іван Багряний. Це родина Сірків, яка опинилася на Далекому Сході, на Зеленому Клині. Саме сюди потрапив майже непритомний Григорій Многогрішний і довго не міг зрозуміти, де він, бо навколо себе відчував український дух.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси

Пригадайте ознаки названих художніх напрямів.

Поєднання інтелектуальної й масової, елітарної й кітчевої культури є характерною ознакою постмодернізму.

Як ми пам'ятаємо, визначальна риса романтизму – винятковий герой у виняткових обставинах; реалізму – типовий герой у типових обставинах; бароко – культ Бога, містицизм, перевага форми над змістом; експресіонізму – вираження суб’єктивних уявлень митця.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання вимагає від вас знати зміст програмових художніх творів, аналізувати літературний твір чи його уривок.

В усіх запропонованих творах є міфологічні персонажі.

Так, у драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки маємо Перелесника, у поемі «Кавказ» Тараса Шевченка – Прометея, у повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського – Чугайстира, у травестійно-бурлескній поемі «Енеїда» І. Котляревського – Юнону.

Міфологічний персонаж Див – зайвий варіант – наявний у «Слові про похід Ігорів» невідомого автора.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–В. 4–Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Щоб виконати це завдання, треба знати зміст програмових художніх творів, аналізувати літературний твір чи його уривок.

1. А «Лебеді материнства». Підказкою до правильної відповіді є слова В. Симоненка, що стали крилатими: «Вибрати не можна тільки Батьківщину».
2. В «Тигролови». Легко встановити цю відповідність, якщо пригадати героїв роману Івана Багряного «Тигролови», серед яких – згаданий енкаведист майор Медвин.
3. Д «Подвійне коло». Запропонована цитата – початок новели «Подвійне коло», що є однією з восьми новел, з яких складається роман у новелах «Вершники» Ю. Яновського. Крім того, в уривку згадано Половців – родину, змальовану у творі, що теж дозволяє безпомилково встановити правильну відповідь.
4. Б «Лісова пісня». Це слова Мавки з драми-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки.

Цитати з поеми Т. Шевченка «Катерина» немає.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Д. 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Для виконання цього завдання потрібно знати зміст програмових художніх творів, аналізувати літературний твір чи його уривок.

1. В Леся Череванівна, Петро Шраменко – історичний роман «Чорна рада» Пантелеймона Куліша.
2. А Марися Боруля, Микола Гуляницький – трагікомедія «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого.
3. Д Мотря Довбиш, Карпо Кайдаш – повість «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького.
4. Б Галя Гудзь, Чіпка Варениченко – роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика.

Зайвий варіант - Іван Палійчук, герой повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д. 4–Б.

ТЕМА: Усна народна творчість. Пісні Марусі Чурай. «Засвіт встали козаченьки»

Марусю Чурай уважають автором твору «Засвіт встали козаченьки». Цій легендарній піснетворці приписують авторство ще деяких пісень, зокрема «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю…».

Щодо інших запропонованих у завданні творів, то всі вони є фольклорними. Так, «Ой Морозе, Морозенку» та «Чи не той то Хміль» – це історичні пісні, «Ой летіла стріла» – балада, «Дума про Марусю Богуславку» – дума.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Бджола та Шершень»

У своїй байці «Бджола і Шершень» Г. Сковорода посилається на думки античних філософів: Цицерона, Катона, Епікура. Саме вислів Епікура перегукується з ідеєю байки – ідеєю «сродної праці», тобто праці, яка має стати для людини природною потребою, приносити їй задоволення, а суспільству – користь.

У всіх інших запропонованих творах висловів давньогрецьких філософів немає.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Такими словами відмовляється від залицянь заможного посадовця – возного – Наталка, головна героїня п’єси І Котляревського «Наталка Полтавка».

У творах інших письменників відсутній сюжет про сватання багача-посадовця з бідною дівчиною. Завдання передбачає спочатку встановити героя, його приналежність до певного твору, а тоді автора цього твору.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Саме такими словами, що стали афоризмом («Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!»), завершується послання Т. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим…». Цей вислів належить до крилатих фраз, які просто необхідно запам’ятати.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Бачити Україну єдиною, неподільною мріяв Яким Сомко, герой історичного роману «Чорна рада» П. Куліша, один із претендентів на гетьманську булаву.

Цей вислів характеризує його як майбутнього державного діяча, який уболіває за долю своєї держави, що переживає не найкращі часи – період Руїни.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

У селі Піски відбуваються події в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли…». Одна із сюжетних ліній твору є викладом історії цього села.

У повісті «Земля» маємо село Д. на Буковині, у повісті «Кайдашева сім’я» – село Семигори, у повісті «Тіні забутих предків» події відбуваються на Гуцульщині, а в новелі «Камінний хрест» – на Покутті.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні»

Дорікає коханій ліричний герой поезії І. Франка «Чого являєшся мені у сні?», яка входить до збірки «Зів’яле листя».

Із запропонованого уривка неважко здогадатися, що це інтимна лірика, тому варіанти А і Г одразу відкинемо як неправильні (Микола Вороний «Блакитна панна» – пейзажна лірика, М. Рильський «Молюсь і вірю» – філософська). Поезії П. Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить» та «О панно Інно», Олександра Олеся «Чари ночі» мають інші мотиви та стиль написання, хоч теж належать до інтимної лірики.

Відповідь – Д.