ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Саме такими словами, що стали афоризмом («Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!»), завершується послання Т. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим…». Цей вислів належить до крилатих фраз, які просто необхідно запам’ятати.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Бачити Україну єдиною, неподільною мріяв Яким Сомко, герой історичного роману «Чорна рада» П. Куліша, один із претендентів на гетьманську булаву.

Цей вислів характеризує його як майбутнього державного діяча, який уболіває за долю своєї держави, що переживає не найкращі часи – період Руїни.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

У селі Піски відбуваються події в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли…». Одна із сюжетних ліній твору є викладом історії цього села.

У повісті «Земля» маємо село Д. на Буковині, у повісті «Кайдашева сім’я» – село Семигори, у повісті «Тіні забутих предків» події відбуваються на Гуцульщині, а в новелі «Камінний хрест» – на Покутті.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні»

Дорікає коханій ліричний герой поезії І. Франка «Чого являєшся мені у сні?», яка входить до збірки «Зів’яле листя».

Із запропонованого уривка неважко здогадатися, що це інтимна лірика, тому варіанти А і Г одразу відкинемо як неправильні (Микола Вороний «Блакитна панна» – пейзажна лірика, М. Рильський «Молюсь і вірю» – філософська). Поезії П. Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить» та «О панно Інно», Олександра Олеся «Чари ночі» мають інші мотиви та стиль написання, хоч теж належать до інтимної лірики.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Поновити втрачене дворянство прагне лише один із перерахованих героїв – Мартин Боруля з однойменної комедії І. Карпенка-Карого. Після безглуздих тривалих клопотань герой зізнається: «Чую, як мені легше робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

На рисунку зображено одного з персонажів античної міфології – Сізіфа, який викочує на гору камінь. Образ Сізіфа переосмислила Леся Українка в поезії «Contra spem spero!» (Без надії сподіваюсь!):

                 Я на гору круту кам’яную

                Буду камінь важкий підіймать…

У поемі «Кавказ» Т. Шевченко використав образ Прометея. В інших творах (варіанти А, Б, Г) античних образів немає.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Арфами, арфами…».

Провідним художнім засобом в уривку є персоніфікація – художній засіб, який ґрунтується на перенесенні дій з людини на явище, предмет.

Згадаймо, що паралелізм – це зіставлення картин з різних сфер життя (природа – людина), анафора – це єдинопочаток, оксиморон – це поєднання непоєднуваного (дзвінка тиша), у порівнянні певний предмет (явище) порівнюється з іншим на основі схожості, подібності. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Автором твору «Я (Романтика)» є Микола Хвильовий, справжнє прізвище якого – Фітільов.

Косач – це Леся Українка, Лозов’ягін – Іван Багряний, Тобілевич – Карпенко-Карий, Кандиба – Олександр Олесь.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло»

Змінити прізвище мав намір Мина Мазайло – герой однойменної п’єси М. Куліша. Застерігає брата від такого вчинку Тарас Мазайло.

У сюжетах інших творів про зміну прізвища не йдеться.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Ріка Десна була річкою дитинства О. Довженка. Письменникове дитинство минуло на її берегах. У творі «Зачарована Десна», написаному далеко від рідної землі, Довженко в ліричних відступах неодноразово подає образ Десни.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

«Любові всевишній» присвятив твір «Три зозулі з поклоном» Григір Тютюнник. За жанром – це новела.

Інші твори (роман у новелах Ю. Яновського «Вершники», роман у віршах Л. Костенко «Маруся Чурай», драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня», кіноповість О. Довженка «Україна в огні») присвят не мають.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Наведені поетичні рядки – фрагмент роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай»:

...Лежала тінь від столу і до печі.

Лампадка тріпотіла в божнику.

А він сидів, зіщуливши ті плечі

і звісивши ту голову тяжку.

"Як не хочеш, моє серце,

Дружиною бути,

То дай мені таке зілля,

Щоб тебе забути.

Буду пити через силу,

Краплі не упущу.

Тоді я тебе забуду,

Як очі заплющу..."

Торкнувся шклянки білими вустами.

Повільно пив. І випив. І погас.

Ой сонце, сонце, промінь твій останній!

Оце і є вся правдонька про нас.

Саме в цьому творі актуалізовано фольклорний мотив про отруєння дівчиною (імовірно Марусею Чурай) свого нареченого (Гриця Бобренка).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Творчість Ю. Андруховича.

До постмодернізму належить творчість Ю Андруховича, сучасного письменника.

Є Маланюк – представник празької школи, В. Стус і В. Симоненко – «шістдесятники», творчість Б.-І. Антонича, лемківського поета, припадає на міжвоєнні часи.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Основні теоретико-літературні поняття: епос, новела, оповідання, повість, роман, різновиди повісті та роману; драма, комедія, трагікомедія, власне драма, містерія, драма-феєрія; різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах)

Кожен літературний твір має певний жанр, який визначаємо, ураховуючи певні його особливості.

Деякі жанри своїх творів пропонують самі автори. Так, «Мина Мазайло» М. Куліша – комедія, «Маруся Чурай» Л. Костенко – роман у віршах, «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського – повість, а жанр «Лісової пісні» Леся Українка визначила як драма-феєрія.

Відповідь: 1-Д, 2-А, 3-Б, 4-В.