ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський «Енеїда». Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля». Література XX ст. Валер’ян Підмогильний «Місто». Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови».

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Юнона – персонаж твору Івана Котляревського «Енеїда», Степан Радченко – персонаж твору Валер’яна Підмогильного «Місто», Медвин – персонаж твору Івана Багряного «Тигролови», Націєвський – персонаж твору Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш «Чорна рада». Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло». Олександр Довженко «Україна в огні». Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови».

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Медвин і Наталка Сірко діють у романі «Тигролови», Мокій Мазайло й Уля Розсоха – у драмі «Мина Мазайло», Василь Кравчина й Мина Товченик – у кіноповісті «Україна в огні», Петро Шраменко й Леся Черевань – у романі «Чорна рада».

Відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – Б, 4 – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський «Енеїда». Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло». Василь Стефаник. «Камінний хрест». Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків».

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання про кожен твір і знайдіть у ньому  так звані «маркери», які допоможуть визначити, про який твір ідеться.

Висловлювання у рядку А стосується повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». На це вказує назва річки та опис місцевості та, де відбуваються події твору. Також тут є згадка про незвичайних героїв (у творі діють міфічні істоти, наприклад, щезник, Чугайстир, арідник, нявки).

Іван Котляревський у поемі «Енеїда» через образи античних богів, царів, героїв змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків. Неважко здогадатися, що висловлювання, подане в рядку Б, описує «Енеїду».

Висловлювання, у якому йдеться про вимушені мандри за океан, стосується новели Василя Стефаника «Камінний хрест», тема якої – еміграція галицького селянства на межі XIX й XX ст.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст. Цей твір ще називають «філологічним водевілем», бо його не можна перекласти іншою мовою через гру слів і значень. «Українізація, русифікація, філологічний аспект» – це ті «маркери» (рядок Д), які вказують саме на цей твір.

У варіанті В подану характеристику композиції роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Д, 4 – Б.

ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку»

Завдання перевіряє вміння визначати жанрову приналежність творів.

Запропоновані рядки взяті з історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку». Про це свідчить згадка про битву козацького війська на чолі з Морозенком.

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє вміння аналізувати образи художнього твору.

У «Слові…» відводиться велике місце зображенню вчинків головних персонажів твору – Ігоря і Всеволода. Автор явно симпатизує своїм героям, бачить у них сміливих воїнів: «Слава Ігорю Святославичу, буй-тур Всеволоду, Володимиру Ігоревичу!».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».

Виконати це завдання допоможе знання сюжету та композиції драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Зустріч Наталки з возним, який пропонує їй вийти за нього заміж, є зав’язкою твору.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»)

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте, що гетьман Полуботок – держаний, політичний і військовий діяч, наказний гетьман Лівобережної України (1722–1723 pp.). Прагнучи позбавити уряд Петра I приводів для втручання у справи України, Павло Полуботок зміцнив адміністративний устрій держави, здійснив реформу судочинства. Навесні 1723 р. Петро I за організацію опозиційної діяльності викликав Павла Полуботка для пояснень у Петербург, а в листопаді того ж року ув'язнив його в Петропавлівській фортеці, де наказаний гетьман помер 20 грудня 1724 р.

В образі Павла Полуботка (поема «Сон» («У всякого своя доля...»)) Тарас Шевченко втілив трагічну долю свого народу, звинувативши в цьому трагізмі Петра І.

Із города із Глухова

Полки виступали

З заступами на лінію,

А мене послали

На столицю з козаками

Наказним гетьманом.

О боже наш милосердний!

О царю поганий,

Царю проклятий, лукавий,

Аспиде неситий!

Що ти зробив з козаками?

Болота засипав

Благородними кістками,

Поставив столицю

На їх трупах катованих!

І в темній темниці

Мене, вольного гетьмана,

Голодом замучив... 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, історичну основу художнього твору.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування. Цей період в історії України називають добою Руїни. Появі «Чорної ради», цієї енциклопедії національного буття, передувало глибинне дослідження козацьких літописів XVII–XVIII ст. Письменник вільно оперує фактами, добре знає документи, прагне переосмислити історію на художньому рівні.

Хоча сюжетна лінія роману жодного разу не сягає легендарних Дніпрових порогів і автор не вводить читача на територію Січі, її образ присутній у романі в спогадах старих січовиків, у діалогах козаків за столом чи в дорозі, у відступах-роздумах самого автора: «Запорожжя споконвіку було серцем українським, на Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались, козацькі предковічні пісні до посліду днів не замовкали, і було те Запорожжє, як у горні... Як вода в Чорному морі не переведеться, поки світ сонця, так і в Січі до віку вічного не переведуться лицарі. З усього світу злітаються вони туди, як орли на недоступну скелю».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

Основною темою драми «Мартин Боруля» є зображення нестримного потягу головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства. Але Марися, дочка Мартина Борулі, намагається зберегти своє щастя, їй панське життя, яким марить батько, ні до чого: «Я не хочу буть дворянкою! Краще жить на світі щасливим мужиком, ніж нещасним паном, – це всяке знає!..»

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій. Запропоновані рядки взяті з романсу Олександра Олеся «Чари ночі». Ліричний герой цього твору закликає:

Як іскра ще в тобі горить

І згаснути не вспіла, –

Гори! Життя – єдина мить,

Для смерті ж – вічність ціла

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

У новелі «Я (Романтика)» Миколи Хвильового центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов’язком і гуманістичним началом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло».

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-ті роки XX ст.

Мина Мазайло сприймає українізацію як спробу зробити його «провінціалом, другосортним службовцем». Мокій – син Мини Мазайла, його повна протилежність. Він захоплюється багатством та красою української мови й намагається переконати батька в тому, що українська мова – це мова предків: «А твоя теорія, що українська мова є австріяцька видумка, була теорією російських жандармів і царського міністра Валуєва».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Завдання перевіряє ваше знання образів літературних творів.

Темою роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» є доля легендарної піснетворки на тлі історичних подій середини ХVІІ століття.

У творі образ Богдана Хмельницького ніби епізодичний, але ми відчуваємо його присутність. Запропоновані рядки взяті з ІV розділу роману «Гінець до гетьмана», у якому йдеться про те, як Іван Іскра поспішає до Білої Церкви, де перебуває Богдан Хмельницький. У гетьмана – «безсонням обпалені очі», старшини – «у рубцях, у кривавому клоччі – прямо із бою».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»

Завдання перевіряє вміння визначати символічні образи поезій.

Богдан-Ігор Антонич у вірші «Різдво» переосмислив факт народження Христа як події, що відбувається в кожному місті й селі; уславлення народження життя й радості. Кожен образ у творі є своєрідним символом.

Відповідь – В.