ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»)

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте, що гетьман Полуботок – держаний, політичний і військовий діяч, наказний гетьман Лівобережної України (1722–1723 pp.). Прагнучи позбавити уряд Петра I приводів для втручання у справи України, Павло Полуботок зміцнив адміністративний устрій держави, здійснив реформу судочинства. Навесні 1723 р. Петро I за організацію опозиційної діяльності викликав Павла Полуботка для пояснень у Петербург, а в листопаді того ж року ув'язнив його в Петропавлівській фортеці, де наказаний гетьман помер 20 грудня 1724 р.

В образі Павла Полуботка (поема «Сон» («У всякого своя доля...»)) Тарас Шевченко втілив трагічну долю свого народу, звинувативши в цьому трагізмі Петра І.

Із города із Глухова

Полки виступали

З заступами на лінію,

А мене послали

На столицю з козаками

Наказним гетьманом.

О боже наш милосердний!

О царю поганий,

Царю проклятий, лукавий,

Аспиде неситий!

Що ти зробив з козаками?

Болота засипав

Благородними кістками,

Поставив столицю

На їх трупах катованих!

І в темній темниці

Мене, вольного гетьмана,

Голодом замучив... 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, історичну основу художнього твору.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування. Цей період в історії України називають добою Руїни. Появі «Чорної ради», цієї енциклопедії національного буття, передувало глибинне дослідження козацьких літописів XVII–XVIII ст. Письменник вільно оперує фактами, добре знає документи, прагне переосмислити історію на художньому рівні.

Хоча сюжетна лінія роману жодного разу не сягає легендарних Дніпрових порогів і автор не вводить читача на територію Січі, її образ присутній у романі в спогадах старих січовиків, у діалогах козаків за столом чи в дорозі, у відступах-роздумах самого автора: «Запорожжя споконвіку було серцем українським, на Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались, козацькі предковічні пісні до посліду днів не замовкали, і було те Запорожжє, як у горні... Як вода в Чорному морі не переведеться, поки світ сонця, так і в Січі до віку вічного не переведуться лицарі. З усього світу злітаються вони туди, як орли на недоступну скелю».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

Основною темою драми «Мартин Боруля» є зображення нестримного потягу головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства. Але Марися, дочка Мартина Борулі, намагається зберегти своє щастя, їй панське життя, яким марить батько, ні до чого: «Я не хочу буть дворянкою! Краще жить на світі щасливим мужиком, ніж нещасним паном, – це всяке знає!..»

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій. Запропоновані рядки взяті з романсу Олександра Олеся «Чари ночі». Ліричний герой цього твору закликає:

Як іскра ще в тобі горить

І згаснути не вспіла, –

Гори! Життя – єдина мить,

Для смерті ж – вічність ціла

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

У новелі «Я (Романтика)» Миколи Хвильового центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов’язком і гуманістичним началом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло».

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-ті роки XX ст.

Мина Мазайло сприймає українізацію як спробу зробити його «провінціалом, другосортним службовцем». Мокій – син Мини Мазайла, його повна протилежність. Він захоплюється багатством та красою української мови й намагається переконати батька в тому, що українська мова – це мова предків: «А твоя теорія, що українська мова є австріяцька видумка, була теорією російських жандармів і царського міністра Валуєва».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Завдання перевіряє ваше знання образів літературних творів.

Темою роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» є доля легендарної піснетворки на тлі історичних подій середини ХVІІ століття.

У творі образ Богдана Хмельницького ніби епізодичний, але ми відчуваємо його присутність. Запропоновані рядки взяті з ІV розділу роману «Гінець до гетьмана», у якому йдеться про те, як Іван Іскра поспішає до Білої Церкви, де перебуває Богдан Хмельницький. У гетьмана – «безсонням обпалені очі», старшини – «у рубцях, у кривавому клоччі – прямо із бою».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»

Завдання перевіряє вміння визначати символічні образи поезій.

Богдан-Ігор Антонич у вірші «Різдво» переосмислив факт народження Христа як події, що відбувається в кожному місті й селі; уславлення народження життя й радості. Кожен образ у творі є своєрідним символом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови».

Завдання перевіряє ваше знання змісту художнього твору.

«Сміливі завжди мають щастя» – ці слова рефреном звучать упродовж усього роману Івана Багряного «Тигролови». Спочатку їх вимовляє стара Сірчиха, потім повторює головний герой, і, нарешті, саме цими словами завершується роман.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Сучасний літературний процес

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 1980–1990-х років, найвизначніших представників літератури.

Ігор Римарук – український поет, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка (2002), був президентом Асоціації українських письменників.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Григорій Многогрішний і Наталка Сірко діють у романі «Тигролови», Гриць Бобренко й Лесько Черкес – у романі у віршах «Маруся Чурай», Мартин Боруля і Гервасій Гуляницький – у драмі «Мартин Боруля», Чіпка Варениченко і Максим Ґудзь – у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Відповідь: 1Б 2А 3Г 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Висловлювання, запропоноване в рядку В, стосується Івана Драча. В українській поезії він є продовжувачем традицій Михайла Коцюбинського, Павла Тичини. Сонце стає його символом. Пригадаймо «Баладу про соняшник». У цьому творі Іван Драч розкриває життєдайний образ сонця-поезії. Павло Тичина дав таку оцінку твору: «Цей твір цікавий... По-перше, тема обдарованості й таланту подана цілком по-новому... По-друге: розв'язання теми цілком своє, а не традиційне... По-третє: колір сонця у поета оранжевий, тобто жовтогарячий. Це, як мені здається, цілком відповідає характерові творчого сприймання світла українським народом...».

Про Миколу Куліша йдеться в рядку Г. Він є творцем «модерної драми». Його комедія «Мина Мазайло» змушує читачів замислюватися над проблемами сьогодення, коріння яких сягає в далеке минуле. Звернення автора до проблеми зміни прізвища було зумовлено курйозним випадком. За спогадами дружини письменника, працюючи над чернеткою твору, Куліш якось зайшов до ЗАГСу, де прочитав список змінених прізвищ. Між іншими там було прізвище Гімненко, змінене на Алмазов. Це так його розсмішило, що він вирішив вставити цей факт у п'єсу. Зміною прізвища харківський службовець Мина Мазайло прагне змінити спосіб життя, одержати ніби нове народження.

Висловлювання в рядку Б стосується Остапа Вишні, який увійшов в українську літературу як високоталановитий майстер сатири та гумору. Саме він є автором тематичних циклів усмішок: «Усмішки сільські», «Мисливські», «Закордонні».

Про «Енеїду» Івана Котляревського йдеться у висловлюванні, поданому в рядку А. Письменник переосмислив патетичну проблематику римського оригіналу, наблизив твір до української дійсності. Через образи античних богів, царів, героїв Котляревський змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків.

Відповідь: 1В 2Г 3Б 4А.

ТЕМА: Усна народна творчість.

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

«Дума про Марусю Богуславку» розповідає про звільнення українською дівчиною козаків з турецької неволі.

Пригадаймо, як починається дума: «Що на Чорному морі, / На камені біленькому, / Там стояла темниця кам’яная, / Що у тій темниці пробувало сімсот козаків, / Бідних невольників».

Саме напередодні Великодня Маруся відвідує темницю й нагадує бранцям про Світле свято.

Відповідь: А.