ТЕМА: Основні теоретико-літературні поняття: епос, новела, оповідання, повість, роман, різновиди повісті та роману; драма, комедія, трагікомедія, власне драма, містерія, драма-феєрія; різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах).

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору. Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр. Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку з’ясувати, з якого твору герой, а тоді – до якого жанру належить твір.

Уля Розсоха – це персонаж комедії «Мина Мазайло», Катря Гримач – персонаж оповідання «Максим Гримач», Мотря Довбиш – персонаж повісті «Кайдашева сім’я», Галя Ґудзь – персонаж роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Іван Дідух – персонаж новели «Камінний хрест».

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Творчість О. Забужко.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури, знати найвизначніших представників постмодерного письменства.

Варто зауважити, що в літературознавстві період, що почався від 80-х – 90-х рр. ХХ століття, прийнято називати постмодернізмом, для якого характерні такі ознаки: поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, елітарної та масової культури, іронічно-сміхове та серйозне ставлення до дійсності; епатажність, абсурдизм, комічність як основні засоби зображення тощо.

Представником постмодерного письменства можна назвати, зокрема, Оксану Забужко.

Відповідь – В.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови».

Завдання перевіряє ваше знання тематики й проблематики художнього твору, уміння зіставляти літературний твір з відповідною історичною епохою.

Життя українських поселенців на Далекому Сході – важливі сторінки нашої історії. На прикладі родини Сірків із твору Івана Багряного «Тигролови» ми знайомимось з людьми, які утворили в кінці XIX – на початку XX століття Зелений Клин. Таких сімей було тисячі. Переселенці принесли з собою прадавні українські традиції, звичаї, обряди. Містам давали такі назви, які були в Україні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Андрій Малишко.

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Рушник у творі Андрія Малишка «Пісня про рушник» – це народний символ, що уособлює і долю, і материнську любов, і синівську вдячність, і життєвий шлях тощо.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко.

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Рядки «Можна все на світі вибирати, сину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину» виражають основну думку поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич.

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Богдан-Ігор Антонич у вірші «Різдво» переосмислив факт народження Христа як події, що відбувається в кожному місті й селі; уславлення народження життя й радості. Кожен образ у творі є своєрідним символом.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. «Моя автобіографія».

Це завдання передбачає перевірити знання не лише авторів творів, а й відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами. Автором твору «Моя автобіографія» є Остап Вишня, справжнє прізвище якого – Губенко.

Кандиба –  це Олександр Олесь, Косач – Леся Українка, Лозов’ягін – Іван Багряний, Тобілевич – Карпенко-Карий.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях. Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ тощо.

Згадаймо, анафора – це єдинопочаток, протилежна їй риторична фігура – епіфора.

Тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова.

Епітет – це художній троп, виражений переважно прикметниками, що образно наголошує на характерній ознаці, рисі чи одиничній якості предмета.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня». Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Виконати це завдання допоможе знання головних героїв літературних творів.

Проведіть паралель між образами Марусі Чурай з однойменного твору Ліни Костенко і Мавки з драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

У них є чимало спільного, обидві живуть у світі любові, краси, вічних цінностей, а їхні обранці – Гриць і Лукаш – приземлені. «Моя любов чолом сягала неба, / А Гриць ходив ногами по землі», – казала Маруся.  «Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки - смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись», – звертається Мавка до Лукаша.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!».

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Темою поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» є роль митця в суспільстві, вираження власного громадянського і мистецького кредо поетеси. Власну життєву позицію вона висловлює категорично: "Ні, я хочу крізь сльози сміятись, / Серед лиха співати пісні, / Без надії таки сподіватись, / Жити хочу! Геть думи сумні!"

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Виконуючи запропоноване завдання, згадайте історію написання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». 

Панас Якович Рудченко (Панас Мирний) зафіксував у нарисі «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» історію про ватажка розбійників Василя Гнидку, яку почув від візника під час поїздки додому. Пізніше ця оповідь лягла в основу повісті «Чіпка», яку письменник надіслав для зауважень своєму братові Івану Білику. Брат Панаса розкритикував її за схематизм і невмотивованість учинків головного героя, порекомендувавши поглибите соціальне тло твору і  створити «народний роман на основі щирого реалізму». Спільна творчість Панаса Мирного та Івана Білика привела до трансформації невеликого твору в багатоплановий роман.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей».

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

В основу поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Виконуючи це завдання, згадайте, що автором твору «Мартин Боруля» є Іван Карпенко-Карий, справжнє прізвище якого Тобілевич.

Сюжет комедії письменник будує на фактах з життя своєї родини: батько драматурга, Карпо Адамович Тобілевич, вирішив домогтися визнання свого роду дворянським. Але не зміг цього зробити, оскільки прізвище в старих і нових документах відрізнялося однією літерою.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.

У посланні «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» Тарас Шевченко докоряє землякам у тому, що ті часто забувають про свої національні здобутки, про досвід багатьох поколінь своїх предків: «Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра». 

Відповідь – Б.