ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Ріка Десна була річкою дитинства О. Довженка. Письменникове дитинство минуло на її берегах. У творі «Зачарована Десна», написаному далеко від рідної землі, Довженко в ліричних відступах неодноразово подає образ Десни.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло»

Змінити прізвище мав намір Мина Мазайло – герой однойменної п’єси М. Куліша. Застерігає брата від такого вчинку Тарас Мазайло.

У сюжетах інших творів про зміну прізвища не йдеться.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Автором твору «Я (Романтика)» є Микола Хвильовий, справжнє прізвище якого – Фітільов.

Косач – це Леся Українка, Лозов’ягін – Іван Багряний, Тобілевич – Карпенко-Карий, Кандиба – Олександр Олесь.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Арфами, арфами…».

Провідним художнім засобом в уривку є персоніфікація – художній засіб, який ґрунтується на перенесенні дій з людини на явище, предмет.

Згадаймо, що паралелізм – це зіставлення картин з різних сфер життя (природа – людина), анафора – це єдинопочаток, оксиморон – це поєднання непоєднуваного (дзвінка тиша), у порівнянні певний предмет (явище) порівнюється з іншим на основі схожості, подібності. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

На рисунку зображено одного з персонажів античної міфології – Сізіфа, який викочує на гору камінь. Образ Сізіфа переосмислила Леся Українка в поезії «Contra spem spero!» (Без надії сподіваюсь!):

                 Я на гору круту кам’яную

                Буду камінь важкий підіймать…

У поемі «Кавказ» Т. Шевченко використав образ Прометея. В інших творах (варіанти А, Б, Г) античних образів немає.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Поновити втрачене дворянство прагне лише один із перерахованих героїв – Мартин Боруля з однойменної комедії І. Карпенка-Карого. Після безглуздих тривалих клопотань герой зізнається: «Чую, як мені легше робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні»

Дорікає коханій ліричний герой поезії І. Франка «Чого являєшся мені у сні?», яка входить до збірки «Зів’яле листя».

Із запропонованого уривка неважко здогадатися, що це інтимна лірика, тому варіанти А і Г одразу відкинемо як неправильні (Микола Вороний «Блакитна панна» – пейзажна лірика, М. Рильський «Молюсь і вірю» – філософська). Поезії П. Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить» та «О панно Інно», Олександра Олеся «Чари ночі» мають інші мотиви та стиль написання, хоч теж належать до інтимної лірики.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

У селі Піски відбуваються події в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли…». Одна із сюжетних ліній твору є викладом історії цього села.

У повісті «Земля» маємо село Д. на Буковині, у повісті «Кайдашева сім’я» – село Семигори, у повісті «Тіні забутих предків» події відбуваються на Гуцульщині, а в новелі «Камінний хрест» – на Покутті.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Бачити Україну єдиною, неподільною мріяв Яким Сомко, герой історичного роману «Чорна рада» П. Куліша, один із претендентів на гетьманську булаву.

Цей вислів характеризує його як майбутнього державного діяча, який уболіває за долю своєї держави, що переживає не найкращі часи – період Руїни.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Саме такими словами, що стали афоризмом («Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!»), завершується послання Т. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим…». Цей вислів належить до крилатих фраз, які просто необхідно запам’ятати.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Такими словами відмовляється від залицянь заможного посадовця – возного – Наталка, головна героїня п’єси І Котляревського «Наталка Полтавка».

У творах інших письменників відсутній сюжет про сватання багача-посадовця з бідною дівчиною. Завдання передбачає спочатку встановити героя, його приналежність до певного твору, а тоді автора цього твору.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Бджола та Шершень»

У своїй байці «Бджола і Шершень» Г. Сковорода посилається на думки античних філософів: Цицерона, Катона, Епікура. Саме вислів Епікура перегукується з ідеєю байки – ідеєю «сродної праці», тобто праці, яка має стати для людини природною потребою, приносити їй задоволення, а суспільству – користь.

У всіх інших запропонованих творах висловів давньогрецьких філософів немає.

Відповідь – А.

ТЕМА: Усна народна творчість. Пісні Марусі Чурай. «Засвіт встали козаченьки»

Марусю Чурай уважають автором твору «Засвіт встали козаченьки». Цій легендарній піснетворці приписують авторство ще деяких пісень, зокрема «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю…».

Щодо інших запропонованих у завданні творів, то всі вони є фольклорними. Так, «Ой Морозе, Морозенку» та «Чи не той то Хміль» – це історичні пісні, «Ой летіла стріла» – балада, «Дума про Марусю Богуславку» – дума.

Відповідь – Б.