ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні?..»

Завдання перевіряє вміння визначати провідний мотив художнього твору. Вірш Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..» – це зворушлива сповідь ліричного героя коханій, яка згордувала його почуттям.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє знання сюжету, тематики та героїв програмових творів.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

У творі змальовано типові образи селян. Згадаймо Омелька Кайдаша. Уже немолодий, він більшу частину свого життя відробив на панщині, яка «...наклала на нього свій напечаток». Образ Омелька Кайдаша змальовано в побутовому реалістичному плані. Крок за кроком минає в повісті сумне життя затурканого селянина. Його недолі автор співчуває, хоча й насміхається із його нерозсудливих вчинків, з його сімейної війни. Але цей сміх гіркий, у якому бачимо сум. Кайдаш втратив авторитет голови родини, не може зрозуміти, чому це його не слухають діти, виглядає нещасною людиною.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Слова Лукаша перегукуються з рядками вірша Олександра Олеся «Чари ночі»:

Сміються, плачуть солов’ї

І б’ють піснями в груди:

«Цілуй, цілуй, цілуй її, –

Знов молодість не буде!»

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Виконуючи це завдання, згадайте тематику й проблематику новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

У цьому творі центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов’язком та гуманістичним началом.

На поданому рисунку зображено проблему морального вибору головного героя: «Я – главковерх чорного трибуналу революції, зовсім чужа людина, бандит за однією термінологією, інсургент – за другою. Я – чекіст, але я і людина».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Згадайте події кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Оповідач у творі – сам письменник, який виступає у двох образах: як автор і як герой кіноповісті – маленький Сашко. Основні риси малого Сашка – безпосередність, довірливість, допитливість, спостережливість. Він жадібно вбирає перші життєві враження. Хлопець згадує, що «… картиною над картинами була картина страшного Божого суду… Вона була така страшенна й разом з тим повчальна, що на неї боявся дивитися навіть Пірат…». Спочатку Сашко жахався картини Божого суду, а потім звик, «як солдат звикає до грому гармат».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О, панно Інно…»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Основним художнім засобом у запропонованих рядках є метафора – це перенесення назви з одних предметів, явищ, дій, ознак на інші на основі подібності між ними.

Згадаймо, гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії; паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя; тавтологія – синтаксичний прийом, сутність якого полягає в тому, що в реченні спеціально або випадково повторюються спільнокореневі, близькі за значенням однієї або різних частин мови слова; порівнянням називається словесний вираз, у якому уявлення про зображуваний предмет конкретизується шляхом зіставлення його з іншим предметом, таким, що містить у собі необхідні для конкретизації уявлення ознаки в більш концентрованому вияві.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Завдання перевіряє ваше знання тематики літературних творів та образів головних героїв.

В основу твору Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» покладено реальний автобіографічний факт.

У центрі сюжету – любовний трикутник. Марфа, одружена з нелюбом, кохає Михайла, якого незабаром засилають до Сибіру на каторгу. У Михайла залишилися дружина Софія та малолітній син. Між двома жінками, Софією та Марфою, немає ревнощів, їх об’єднують горе й туга. Час од часу від Михайла надходять листи до дружини. У них він пише, що любить її та сина. Марфа раніше, ніж Софія, відчуває, що прийшов лист від Михайла; благає листоношу дати їй його, щоб просто потримати в руках. В останньому листі до дружини Михайло, ніби відчуваючи, що більше ніколи цього не скаже, зізнається Соні, що кожного дня коло нього «ходить Марфина душа нещасна» і просить навідати її та передати від нього «три зозулі з поклоном».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Лемківський фольклор ліг в основу багатьох поезій Богдана-Ігоря Антонича. Пригадаймо його вірш «Різдво». У цьому творі Б.-І. Антонич змалював різдвяну містерію, де давні волхви перетворюються на сусідських дядьків-лемків, які принесли до хати традиційну святкову хлібину.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Сучасний літературний процес

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

Уважно прочитайте запропоновані рядки з поезії Івана Андрусяка.

Поданий уривок яскраво ілюструє постмодернізм. Саме література цього напряму передає хаос світовідчуття, емоційний стан сучасної людини.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання сюжетів літературних творів.

Епізоди про те, як Еол улаштовує шторм на морі і як гостював Еней у царя Латина, є в поемі Івана Котляревського «Енеїда»; пригадайте епізоди поеми Тараса Шевченка «Катерина»: спочатку батьки виганяють доньку-покритку з дому, а потім вона зустрічається з офіцером-кривдником; розповіді про лицарський поєдинок за Лесю Череванівну та вибори гетьмана в Ніжині є в романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада»; на початку повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» є епізод про те, як брати Карпо й Лаврін обговорюють дівчат на виданні, у цьому ж творі йдеться й про те, як Мелашка (невістка Кайдашів) іде на прощу до Києва.

Відповідь: 1В 2Г 3Б 4Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання змісту програмових поезій.

Рядки «Маю я святе синівське право / З матір’ю побуть на самоті…» («Задивляюсь у твої зіниці») і «Сьогодні усе для тебе – / Озера, гаї, степи…» («Ти знаєш, що ти – людина…») належать Василю Симоненку; Пало Тичина є автором рядків «Зимовий вечір. Тиша. Ми. / Я Вам чужий – я знаю…» («О, панно Інно…») і «На кого завзявся Каїн? / Боже, покарай!» («Пам’яті тридцяти»); уривки «Людей мільярди і мільярди слів, / а ти їх маєш вимовити вперше» і «Остання в світі казка сидить під образами. / Навшпиньки виглядають жоржини через тин…» узяті з поезій Ліни Костенко («Страшні слова, коли вони мовчать» і «Українське альфреско» відповідно); рядки «Чому ж стоїш без руху ти, / Коли ввесь світ співає?..» («Чари ночі») і «Співочий грім батьків моїх, / Дітьми безпам’ятно забутий…» («О слово рідне! Орле скутий!..») належать Олександру Олесю.

Відповідь: 1Б 2Г 3А 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання сюжетів, тематики, образів літературних творів, а також відповідності між псевдонімами та справжніми прізвищами письменників.

Уривок із твору, позначений цифрою 1, узятий з усмішки «Моя автобіографія» Остапа Вишні, справжнє прізвище якого Павло Губенко; уривок із соціально-психологічного роману Панаса Мирного (Панаса Рудченка) «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» подано в рядку, позначеному цифрою 2; у рядку номер 3 запропоновано уривок з новели «Я (Романтика)» Миколи Хвильового (Миколи Фітільова); Іван Карпенко-Карий, справжнє прізвище якого Тобілевич, є автором драми «Мартин Боруля», уривок з якої є в рядку, позначеному цифрою 4.

Відповідь: 1Г 2Д 3В 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про якого з митців йдеться.

Про Панаса Мирного йдеться в рядку Г. Адже саме цей письменник увійшов в історію української літератури як автор реалістично-психологічної прози (пригадайте його соціально-психологічний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»).

У рядку В йдеться про твір Андрія Малишка «Пісня про рушник».

Про Валер’яна Підмогильного йдеться у висловлюванні рядка В. Згадайте, що цей письменник є автором урбаністичного роману «Місто».

Про Івана Карпенка-Карого йдеться в рядку А. Драматург був вірним сподвижником театральної справи. Іван Карпенко-Карий написав вісімнадцять оригінальних п'єс, кожна стала своєрідною вершиною драматургії.

Відповідь: 1Г 2В 3Д 4А.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання поезій.

Рядки «Любові усміх квітне раз – ще й тлінно. / Сніги, сніги, сніги…» взяті з твору Павла Тичини «О панно Інно…»; автором уривку «І уже в душі моїй / В сяйві мрій / В’ються хмелем арабески…» є Микола Вороний («Блакитна Панна»); у поезії Василя Стуса «Як добре те, що смерті не боюсь я…» є рядки «Що жив, любив і не набрався скверни, / ненависті, прокльону, каяття…»; уривок «Остання в світі казка сидить під образами. / Навшпиньки виглядають жоржини через тин…» узятий з вірша Ліни Костенко «Українське альфреско».

Відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – В, 4 – Г.