ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання тематики творів, внесених до програми зовнішнього незалежного оцінювання.

Запорозька тематика стала основою історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

В інших творах зображено події іншої епохи: роман у новелах «Вершники» – громадянська війна в Україні 1919 року, новела «Камінний хрест» – еміграція західноукраїнського селянства за океан на початку ХХ ст., повість «Тіні забутих предків» – події на Гуцульщині в кінці ХІХ ст., у соціально-психологічному романі  «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – події ХІХ ст.

Крім того, запропонований уривок належить до одного з ліричних відступів у романі «Чорна рада», які відіграють важливу роль у розкритті ідейно-художнього змісту твору.

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. Афоризми

Це завдання перевіряє знання життя та творчості письменників, включених до програми зовнішнього незалежного оцінювання.

Підказкою до правильної відповіді до цього завдання є рядки «…світ ловив, та не спіймав його душі…».

Зрозуміло, що йдеться про мандрівного філософа Григорія Сковороду, якого світ ловив своїми матеріальними принадами (посади, кар’єра тощо), але письменник не спокусився на них і зберіг свою совість, «як чистий кришталь». Тому й велів на своїй могилі зробити напис: «Світ ловив мене, та не спіймав».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Усна народна творчість. Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку»

Завдання перевіряє знання змісту фольклорних текстів, а точніше географію творів.

Про героїчну битву українського козацтва проти загарбників, зокрема татар, біля Савур-могили йдеться в історичній пісні «Ой Морозе, Морозенку» («Поставили Морозенка на Савур-могилу, дивись тепер, Морозенку, на свою Вкраїну!»).

У соціально-побутовій козацькій пісні «Засвіт встали козаченьки» і в родинно-побутовій «Віють вітри», авторство яких приписують Марусі Чурай, згадки про місце подій немає.

У «Думі про Марусю Богуславку» події відбуваються в Туреччині, а в баладі «Бондарівна» – у «містечку Богуславку».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Григорій Квітка-Основ’яненко. Тарас Шевченко. Іван Франко. Іван Карпенко-Карий.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання письменників і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, хто є автором того чи того висловлювання.

Висловлювання у рядку А належить Івану Карпенку-Карому. Тут ідеться про Борулю – головного героя трагікомедії «Мартин Боруля».

В основу поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка. Про це автор каже у висловлюванні в рядку Б.

Григорій Квітка-Основ’яненко роздумує над причинами народної любові до його героїнь (рядок Г), зокрема Марусі з однойменної повісті. 

З’ясувати, яке висловлення належить Тарасу Шевченку, допоможе знання основних фактів біографії митця. Тарас Шевченко у висловленні, указаному в рядку Д,  каже про своє бажання не тільки малювати, а й писати поезії, а також згадує про Карла Брюллова, який відіграв у житті Шевченка вирішальну роль, допомігши викупити його з кріпацтва.

Відповідь: 1Г, 2Д, 3Б, 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Гайдамаки». Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Ліна Костенко. «Маруся Чурай». Література XX ст. Валер’ян Підмогильний «Місто». Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови».

Виконати це завдання допоможе знання сюжету та композиції літературних творів.

«Гінець до гетьмана» – частина роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай»;

«Треті півні» – поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки»;

«Польова царівна» – соціально-психологічного роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»;

«Дракон» – пригодницького роману «Тигролови».

Відповідь: 1Б, 2В, 3Д, 4Г.

ТЕМА: Основні теоретико-літературні поняття: епос, новела, оповідання, повість, роман, різновиди повісті та роману; драма, комедія, трагікомедія, власне драма, містерія, драма-феєрія; різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах).

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.

Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр. Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку згадати назви творів запропонованих письменників, а потім установити їх провідні жанри.

Іван Багряний утвердив жанр українського пригодницького роману;

Григір Тютюнник був блискучим новелістом;

Олександр Довженко працював у жанрі кіноповісті;

Остап Вишня створив новий жанр – усмішку.

Відповідь: 1Б, 2Г, 3Д, 4А.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Літературні угруповання (Бу-Ба-Бу, «Нова дегенерація», «Пропала грамота», «ЛуГоСад»). Творчість Ю. Андруховича.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури; знати літературні угруповання 80-90-х років, найвизначніших представників літератури.

Юрій Андрухович – сучасний поет, прозаїк, перекладач, есеїст, творчість якого пов’язують із напрямком постмодернізму, що прийшов на зміну модернізму ще на початку 80-х років XX ст., і це має свою точку відліку – 1985 рік, коли Ю. Андрухович разом із В. Небораком та О. Ірванцем заснували поетичну групу «Бу-Ба-Бу» (Бурлеск-Балаган-Буфонада).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Головним героєм  роману Івана Багряного «Тигролови» є Григорій Многогрішний – нащадок українського гетьмана Дем'яна Многогрішного/

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Іван Драч. «Балада про соняшник»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

У баладі Іва­на Драча соняшник і сонце наділені людськими властивос­тями. Алегоричні образи соняшника й сонця чітко вказують, про кого та про що йдеться – про поета й поезію, які самостверджуються на основі буденних реалій.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»/

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Маруся Чурай, головна героїня однойменного роману у віршах Ліни Костенко, – напівлегендарна народна поетеса-піснярка. Доля героїні тісно переплітається з долею України, усієї нації, саме завдяки тому, що Маруся – піснярка, поетеса: «Пісня для неї такий же священний олтар, як і любов. Це великі стихії однієї великої душі, які зливаються в ціле, що його несила розділити».  

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє вміння аналізувати сюжетні особливості художнього твору.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст.

Питання мови, точніше, ставлення до неї персонажів, узято за основу конфлікту, що розгортається в комедії у формі дискусій, які породжують комічні ситуації, визначають основні сюжетні лінії  Цей твір ще називають «філологічним водевілем», бо його не можна перекласти іншою мовою через гру слів і значень.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Словами «Змичка міста й села – це міцна запорука майбутніх міст-садів» закінчує вступний твір до інституту головний герой урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто» Степан Радченко.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!».

Це завдання перевіряє знання не лише авторів творів, а й відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.

Автором твору «Contra spem spero!» є Леся Українка, справжнє прізвище якої – Косач.

Тобілевич – це Іван Карпенко-Карий, Кандиба – Олександр Олесь, Фітільов – Микола Хвильовий, Лозов’ягін – Іван Багряний.

Відповідь – В.