ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.

«Прославити завоювання міста українським елементом села» – таке завдання поставив перед собою Валер’ян Підмогильний, автор урбаністичного роману «Місто».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно». Теоретико-літературне поняття асонанс.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є асонанс – стилістичний прийом, який полягає в нанизуванні одного й того самого голосного звука в одному рядку чи в більшій частині вірша, завдяки чому може створюватися додаткова інтонаційна виразність і смислова глибина вірша. Згадаймо, антитеза – стилістична фігура, яка полягає в зіставленні протилежних понять, характеристик предметів і явищ; анафора – це єдинопочаток, протилежна їй риторична фігура – епіфора. Інверсія – стилістична фігура, що полягає в незвичному розташуванні слів у реченні, порушенні розміщення частин тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. Місце і роль митця в літературному процесі.

Виконати це завдання допоможе розуміння творчості письменника.

Запропоноване висловлювання – це слова Остапа Вишні, який був одним з найпопулярніших письменників у сатирико-гумористичних жанрах (памфлетах, фейлетонах, гуморесках). Саме Остап Вишня утвердив жанр усмішки в українській літературі. Він робив усе для того, «щоб народ мій усміхнувся!».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Катерина».

На картині зображено головну героїню поеми «Катерина».

Перед нами – живописне полотно геніального майстра пензля Тараса Шевченка. Усі образи тут явно пов’язані між собою: опустивши очі, іде Катерина, услід їй осудливо дивиться селянин, холодно зиркає на неї москаль, і все це – на тлі чудового краєвиду.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Виконуючи завдання, уважно прочитайте запропоновану цитату, з’ясуйте, про кого з персонажів ідеться в цих рядках. У цьому вам допоможе знання героїв літературних творів.

В уривку сказано про паволоцького полковника й попа Івана Шрама. Саме йому відведено багато місця в історичному романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.

Послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» Тараса Шевченка закінчується словами: «Обніміться ж, брати мої. / Молю вас, благаю!»

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Виконати це завдання допоможе знання головних персонажів літературних творів.

Згадаймо головну героїню драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Саме в образі Наталки зображено просту, чесну, роботящу і розумну українську дівчину.  Працьовитість Наталки, як і інші риси її характеру, розкривається також словами виборного: «Красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, – яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця»

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє вміння аналізувати сюжетні особливості художнього твору.

Основною темою драми «Мартин Боруля» є зображення нестримного прагнення головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства.

Сюжет комедії письменник будує на фактах із життя своєї родини: батько драматурга, Карпо Адамович Тобілевич, вирішив домогтися визнання свого роду дворянським. Але не зміг цього зробити, оскільки прізвище в старих і нових документах відрізнялося однією літерою.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Всякому місту – звичай і права»

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

У поезії «Всякому місту – звичай і права» Григорій Сковорода ставить в один ряд і засуджує здирників і бюрократів, розпусників і пияків, леда­рів і підлабузників. Ліричний герой вірша думає не про маєтки й чини, а про те, щоб мати чисту совість: Знаю, що смерть – як коса замашна, / Навіть царя не обійде вона… / Хто ж бо зневажить страшну її сталь? / Той, в кого совість, як чистий кришталь...

Відповідь – Г.

ТЕМА: Усна народна творчість. «Ой Морозе, Морозенку»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви історичних пісень, характеризувати образи героїв їх – історичних осіб.

Героїчну битву козацького війська проти татарських нападників зображено у творі «Ой Морозе, Морозенку». Пригадаймо теми інших творів, зазначених у рядках Б, В, Г, Д.

В історичній пісні «Чи не той то Хміль» ідеться про одну з найвидатніших битв українського козацького війська в ході Визвольної війни під Жовтими Водами.

У піснях Марусі Чурай передано переживання дівчини від розлуки з коханим («Віють вітри») і прощання козака з коханою й матір’ю, перед тим, як вирушити на війну («Засвіт встали козаченьки»).

«Дума про Марусю Богуславку» розповідає про звільнення українською дівчиною козаків з турецької неволі.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

У рядку Г йдеться про головного героя новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)». У цьому творі центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов’язком і гуманістичним началом.

Маркерами, які вказують на те, що висловлювання в рядку В стосується Остапа Вишні, є згадка про усмішки. Адже саме Остап Вишня утвердив цей жанр в українській літературі.

Про Івана Котляревського йдеться у висловлюванні, поданому в рядку Д, адже значення письменника як зачинателя української літератури винятково важливе, саме він порушив нові теми, широко звернувся до невичерпних багатств мови народу, з’єднав її із найкращою, життєздатною книжною мовою, удосконалив техніку вірша і п’єси.

Висловлювання рядка А стосується Григорія Сковороди, якого називають «мандрівним філософом». У запропонованому висловлюванні є певні «маркери», які допоможуть вам правильно встановити відповідність. Адже згадано про «сродну працю», ідею якої Сковорода розкриває у байці «Бджола і Шершень», і «совість – як чистий кришталь» (ці рядки взяті з поезії «Всякому місту – звичай і права»).

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Уля Розсоха і Мокій Мазайло діють у драмі «Мина Мазайло», Кирило Тур і Богдан Чорногор – у романі «Чорна рада», Палагна й Марічка Гутенюк – у повісті «Тіні забутих предків», Мелашка Балаш і Лаврін Кайдаш – у повісті «Кайдашева сім’я».

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання авторів літературних творів.

Ліна Костенко є автором роману у віршах «Маруся Чурай» і поезії «Українське альфреско»;

Тарас Шевченко написав поеми «Сон» («У всякого своя доля») й «Катерина»;

Василь Стус – автор поезій «О земле втрачена, явися!» і «Як добре те, що смерті не боюсь я»;

Григорій Сковорода написав поезію «Всякому місту – звичай і права» і байку «Бджола та Шершень».

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–В, 4–Б.