ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що твір Пантелеймона Куліша «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Одним з героїв роману є Кирило Тур. Це образ химерного запорожця, який хоче бути таким характерником, як ті, що про їхні вчинки оповідає народ. Саме він «… утілює могутній, лицарський дух запорозького козацтва, а його вчинки непередбачувані й відчайдушні: то викрадає наречену гетьмана, то йде заради нього на смерть».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання автора й сюжету художнього твору.

«Польова царівна», «Двужон», «Дитячі літа», «Хазяїн» – розділи роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Справжнє прізвище письменника – Рудченко.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate»

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору, визначати ідею.

Свобода є найбільшою людською цінністю – така ідея поезії «De libertate» («Про свободу»): «Що є свобода? Добро в ній якеє? / Кажуть, неначе воно золотеє? / Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, /Проти свободи воно лиш болото».

У творі Григорій Сковорода називає «батьком вольності» Богдана Хмельницького – гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти.

Відповідь: А.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.

Згадаймо, що календарно-обрядові пісні – ліричні твори, які виконують під час обрядів і ритуалів. Вони пов’язані з циклічністю природи, зміною пір року.

Проаналізуйте зміст, образи, настрій запропонованого уривку. Тут згадуються русалки, отже, це русальна пісня, різновид календарно-обрядової. Такі пісні співають, святкуючи Русалії (Русальний тиждень). Основа текстів – поетизовані архетипи духів землі та води, лісові й водяні істоти (зокрема русалки), а також образи, що їх супроводжують. 

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.

Про Миколу Куліша йдеться у висловлюванні рядка Б. Саме він увійшов «…в історію української літератури й театру як творець необарокової драми…».

Поезія Дмитра Павличка – це «…пісня опришківської душі… Душі, вишиваної двома нитками: червоною і чорною…».

Остап Вишня є автором твору «Моя автобіографія». Висловлювання про письменника подано у варіанті А.

«Поезія … народжувалася в середовищі української політичної еміграції, що поразку УНР … сприйняла як національну трагедію і втрату державності…» – ідеться про Євгена Маланюка.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання персонажів літературних творів.

Пригадайте автобіографічну кіноповість Олександра Довженка «Зачарована Десна». Малий Сашко розповідає «Фактично, святим був на всю хату один я. I от скiнчилася моя святість. Не треба було чіпати моркви. Хай би собi росла. А тепер я грiшний».

Степан Радченко (роман Валер'яна Підмогильного «Місто») їде з села до міста, але «крім сподіванок, нічого не вартих, він мав лише червонець на всі злидні й пригоди, що на нього чекали в місті».

Головний герой новели Василя Стефаника «Камінний хрест» Іван Дідух «був-сми наймитом, а потім вібув-сми десіть рік у війську, та я стола не знав, та й коло стола мені їда не йде до трунку».

То-Ма-Кі – псевдонім оповідача та одного з головних героїв роману Юрія Яновського «Майстер корабля», розшифровується як "Товариш Майстер Кіно", найвище звання для кінематографіста. Тому саме уривок «Мені однаково приємно говорити про кіно, про "Білу Пустелю", про мою юність і старість, про справи інтимні і справи громадські» характеризує цього персонажа.

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

У вірші Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…» є рядки «Кохана спить, кохана спить, / Піди збуди, цілуй їй очі…».

Уривок «Чи то так у жалю, в голосінні / Проминуть молодії літа?..» узято з вірша Лесі Українки «Contra spem spero!».

«Маю я святе синівське право / З матір’ю побуть на самоті…» – заявляє ліричний герой поезії Василя Стуса «Задивляюсь у твої зіниці…».

У вірші Миколи Вороного «Блакитна Панна» є уривок «Гори, гай, луги, поля – Вся земля Їй виспівує: «Осанна!»».

Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

У повісті Івана Франка «Захар Беркут» є художні образи копне знамено, Тухля, громадський устрій.

У романі «Чорна рада» Пантелеймона Куліша події відбуваються і на хуторі Хмарище, і в Ніжині, зображений у творі також козак Кирило Тур.

У посланні Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» є такі образи-символи: німець, слов’янофіли, Дніпро.

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Груша, мотовило, Бієвці (звідти родом Мелашка) – це художні образи, які є в цьому творі.

Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й історичного тла літературних творів.

Події в повісті Івана Франка «Захар Беркут» відбуваються 1241 року, коли тухольці боронили свою батьківщину від монголо-татарської навали.

Історичним тлом комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є українізація в Україні у 20-і роки ХХ ст.

Роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» охоплює добу Хмельниччини.

Події пригодницького роману Івана Багряного «Тигролови» відбуваються на тлі сталінських репресій у 30-ті роки ХХ ст.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

В уривку «почував себе хіба ж таким господарем у чужій оселі» ужито порівняння.

Порівняння – це художній засіб (троп), який полягає в зіставленні двох різних предметів, явищ чи подій для пояснення одного через інше за допомогою допоміжних слів-сполучників (як, мов, немов, наче, ніби) або ж у формі орудного відмінка без сполучників, щоб підкреслити спільні риси та надати тексту емоційного забарвлення й образності.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння аналізувати художній твір, визначати ключові образи.

Ключові образи твору – це основні, найважливіші художні образи, які формують уявлення читача про зміст та ідейний зміст твору.

Ключовими образами запропонованого твору є ластівки, гніздо, розбишака, розплата.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Зухвальство чужинця, дружна відсіч ластівок і неминуча розплата за вторгнення нагадують події в повісті Івана Франка «Захар Беркут». Тухольці, лише об’єднавшись разом, змогли перемогти нашестя монголів й уникнути соціального гноблення.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема композиції твору.

Композиція – це внутрішня організація тексту. Основні елементами композиції сюжету є експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.

Зав’язка дії – це подія, яка стає початком дії. Зав’язка або виявляє вже наявне протиріччя, або створює, «зав’язує» конфлікти.

Зав’язкою запропонованого твору є речення «Замість ластівки я угледів у гнізді горобця».

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати ідею художнього твору.

Пригадайте, що ідея твору – це ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковані всі образи й художні засоби твору.

Ідею твору найточніше передано в прислів’ї «Дружній череді і вовк не страшний», адже ластівки, згуртувавшись, змогли дати відсіч горобцю.

Відповідь: Г.