ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє вміння аналізувати сюжетні особливості художнього твору.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст.

Головний герой твору Мина Мазайло з комічною цілеспрямованістю намагається змінити своє прізвище на більш благозвучне, на його думку, російське. Мазайло вважає, що українізація принижує, робить з нього другосортну людину. Врешті-решт Мину Мазайла звільняють з посади за «систематичний і зловмисний опір українізації…».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за цитатними характеристиками.

Маруся Чурай, головна героїня однойменного роману у віршах Ліни Костенко, – напівлегендарна народна поетеса-піснярка. Саме про неї йдеться в уривку «її пісні – як перло многоцінне, / як дивен скарб серед земних марнот».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Лебеді материнства»

Завдання перевіряє ваше вміння визначати провідні мотиви ліричних творів.

На думку автора твору «Лебеді материнства», незмінними, духовними величинами в житті кожної людини є мати й Батьківщина. «Батьківщину, як і рідну матір, не обирають» – це провідна думка вірша Василя Симоненка «Лебеді материнства».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій, уміння визначати символічні образи в них.

Згадаймо вірш Богдана-Ігоря Антонича «Різдво», у якому відтворено мотиви двох релігійних основ: сюжет християнської містерії, тон­ко помережаний язичницькими елементами, розгортається в українському середовищі. Волхви уподібнювалися до лемків: «Прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий». Язич­ницький місячний знак – «золотий горіх» – опинився в долоні Матері Бо­жої, утаємниченої в долю її небуденного Сина.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів та вміння впізнавати їх за портретними характеристиками.

У центрі сюжету новели Василя Стефаника «Камінний хрест» – родина Івана Дідуха.

Усе життя Іван працював на своєму клаптику землі, невеличкому піщаному пагорбі. У нього він вклав усе своє здоров’я та сили. Тяжка праця зігнула Івана, наче той пагорб. Саме тому «люди прозвали його Переломаний».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє ваше вміння визначати провідні мотиви ліричних творів.

Вірш Лесі Українки «Contra spem spero!» став своєрідним маніфестом поетеси, утвердженням її позитивного погляду на життя всупереч хворобі, яка підточувала її тіло. «Жити хочу! Геть, думи сумні!» – такою є провідна думка цього твору.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

У творі є постійне нагнітання епізодів і сцен сварок, завдяки чому досягається напруженість у розвитку подій, чітко окреслюється характер конфлікту. Іван Нечуй-Левицький сміється крізь сльози: він показує духовну деградацію й моральний занепад поневоленого народу, руйнування традиційних підвалин життя українського селянства.

«Їм не до сміху, оскільки вони – учасники великої родинно-побутової війни, якій не видно кінця», – сказано про персонажів твору Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє вміння визначати тему, ідею, проблематику літературних творів.

Згадаймо соціально-психологічний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Панас Мирний та Іван Білик змалювали масштабну панораму народного життя з усім комплексом суспільних процесів, що відбувалися майже півтора століття. У романі окреслені основні суспільні конфлікти, розкриті соціальні чинники поведінки персонажів.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Усна народна творчість. Пісні Марусі Чурай. Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Згадаймо творчість Марусі Чурай, саме цій напівлегендарній піснярці з Полтави приписують авторство пісні «Віють вітри, віють буйні». На думку дослідників, цю пісню Маруся Чурай написала тоді, коли чекала на повернення коханого з війни, не маючи жодної вістки від нього.

Іван Котляревський використав цю пісню як вступну арію Наталки Полтавки в однойменній драмі. Пісня «Віють вітри, віють буйні» передає почуття головної героїні, яка страждає від розлуки з коханим Петром.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Виконати це завдання допоможе знання сюжету художніх творів.

Згадаймо драму Івана Котляревського «Наталка Полтавка». «Де згода в сімействі, де мир і тишина, / щасливі там люди, блаженна сторона…», – це перші рядки загальновідомої української пісні за словами Івана Котляревського. Цю пісню співають у творі Терпилиха, виборний і Наталка.

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету та персонажів художнього твору.

У поемі «Слово про похід Ігорів» ідеться про невдалий похід новгород-сіверського князя Іго­ря на половців у 1185 р.

У рядках «…Тут кривавого вина недостало; тут пир докінчили хоробрі русичі…», – так у «Слові про похід Ігорів» зображено поразку Ігоря в бою з половцями.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їхні мотиви, тематику.

У суспільно-побутових піснях відобразилися думки, почуття, настрої народу, викликані явищами, подіями чи обставинами суспільного життя. Ці твори дають широку, правдиву картину історичного буття народу.

Проаналізуймо запропонований уривок. У ньому згадано рекрутів. Наприкінці XVIII ст. в Україні, коли царський уряд ліквідував козацькі війська, було запроваджено рекрутство. Тоді служба у війську була фактично довічною: якщо рекрут не гинув на війні, то повертався додому дуже старим або калікою. У XIX ст. у війську служили 25 років. Душевних мук додавали тривога за долю рідних, туга за своїм селом чи містом, працею коло землі, відсутність надії на звільнення – усе це відображувала тематика рекрутських і солдатських пісень, які належать до суспільно-побутової лірики.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

У рядку А йдеться про Олександра Довженка. Спогади митця про своє «зеленооке» дитинство, сосницьке життя, про кровний зв'язок з народом і рідною землею лягли в основу написання письменником кіноповісті «Зачарована Десна».

Про Миколу Хвильового йдеться в рядку Б. Це текст передсмертної записки митця, адресованої товаришам-письменникам.

Серед запропонованих письменників драматургом був Микола Куліш. Неважко здогадатися, що висловлювання рядка В стосується його комедії «Мина Мазайло».

Остап Вишня був завзятим мисливцем і рибалкою. У щоденнику письменник зазначав: «Були на полюванні. Не вбили і не застрелили нічого. Для мене це – типове явище. Коли я приходжу, як завжди, додому "попом", без нічого, – усі спокійні» (рядок Г).

Відповідь: 1Б 2А 3Г 4В.