ТЕМА: Література XX ст. Іван Драч. «Балада про соняшник»

Завдання перевіряє вміння визначати автора літературного твору.

У творі «Балада про соняшник» Іван Драч роздумує про суть мистецтва, його таїну; розкриває важливу роль слова в людському житті.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня

Це завдання перевіряє знання псевдонімів письменників.

Справжнє прізвище Остапа Вишні – Павло Губенко.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить...»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Поезія Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить...» зображує кохання через призму кольорів природи; вираження емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя, перших і тендітних почуттів кохання. 

Провідний мотив – світле й радісне почуття кохання весняної ночі. 

Риторичні за­питання («Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?», «Ви знаєте, як сплять старі гаї?»), риторичні окличні речення («А солов’ї!.. Та ви вже знаєте, як сплять гаї!») привертають увагу до краси весняної ночі, готують слухача до сприйняття наступної картини.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

Вільна академія пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ) – літературне об'єднання в Україні. Виникло в Харкові, існувало з 1926 до 1928 року. Лідером організації був Микола Хвильовий, який висунув гасло «Геть від Москви!». 

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література ХХ ст. Дмитро Павличко «Два кольори»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки узяті з вірша Дмитра Павличка «Два кольори». Ліричний герой цієї поезії веде зворушливу розповідь про роль материного благословення, даного в символічному вигляді вишитої сорочки, у своєму житті.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів, уміння їх упізнавати за цитатними характеристиками.

Гриць Бобренко – один із головних персонажів роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Це дуже гарний на вроду козак, сміливий і безстрашний у бою, але в побуті він слабовольний і безхарактерний. Григорій хоч і любив Марусю Чурай, але накинув оком і на Галю Вишняківну – дочку заможних батьків:

Він народився під такою зіркою,
що щось в душі двоїлося йому.
Від того кидавсь берега до того.
Любив достаток і любив пісні.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література ХХ ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів.

У центрі сюжету новели Василя Стефаника «Камінний хрест» родина Івана Дідуха.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку ХХ ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.

У посланні «І мертвим, і живим…» Тарас Шевченко розвинув ідеї, закладені у творах, написаних у попередні роки, указав на історичне коріння суспільних явищ. Він зіставляє минуле, сучасне, майбутнє. Цей твір закінчується закликом:

Обніміться ж, брати мої.
Молю вас, благаю!

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. «Запорожжя споконвіку було серцем українським, на Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались», – пише Пантелеймон Куліш.

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Всякому місту – звичай і права»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є анафора – це повторення однакових звуків, складів, слів або словосполучень на початку віршованих рядків чи строф.

Згадаймо:

• інверсія – це фігура поетичного синтаксису, яка виявляється в незвичному розташуванні слів;
• антитеза – протиставлення двох слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом;
• асонанс – повторення однакових голосних звуків у рядку або строфі, що надає віршованій мові милозвучності, підсилює її музичність;
• алітерація – повторення подібних за звучанням приголосних у віршованому рядку, строфі для підсилення звукової або інтонаційної виразності й музичності.

Відповідь: В.

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень

Завдання перевіряє вміння аналізувати народні пісні, визначити їх мотиви, тематику.

Історична пісня – це ліро-епічний твір, у якому відтворено історичні події чи конкретні історичні постаті та висловлено ставлення народу до них.

Заклик «Годі тобі, пане-брате, / Ґринджоли малювати, / Бери шаблю гостру, довгу. / Та йди воювати!» є в історичній пісні «Зажурилась Україна», яка образно змальовує історію й причини появи козацтва.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання присвят літературних творів. 

«Любові всевишній присвячується» новела Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

Присвячує «Високоповажній Наталії Кобринській» свою повість «Людина» Ольга Кобилянська.

Присвяту «Цвітові яблуні» має новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)». 

«Искреннему моему Якову де Бальмену» присвячена поема Тараса Шевченка «Кавказ».

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів. 

Максим Ґудзь, пани Польські, баба Оришка – це персонажі роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Мавка, Лукаш, Килина діють у драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Микола, Макогоненко, Терпилиха – герої драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Чугайстир, Палагна, Юра є в повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–А.