ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…». Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, провідну ідею художнього твору.

Ідея соборності України, пошуки суспільної сили, спроможної згуртувати й об’єднати націю, характерні для роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» і послання Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».

Головним предметом художнього осмислення у творі «Чорна рада» П. Куліша є історичне минуле України, події, що відбувалися після Переяславської угоди 1654 року. Письменник, патріот України, який страждав від рабського підневільного становища рідного краю і мріяв про об'єднання України, з болем розповідає про ті часи, коли нашу землю, колись вільну, славну своїм героїчним минулим, визвольною боротьбою за незалежність, після смерті Богдана Хмельницького почали роздирати міжусобні чвари.

У посланні «І мертвим, і живим…» Тарас Шевченко порушує широкий спектр проблем: походження українців, правдиве прочитання історії України, мова як один із засобів національної самоідентифікації, стосунки між суспільними верствами, умови створення та шляхи розвитку гармонійного українського суспільства.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

«Апеляція! Та таку апеляцію напишіть, щоб у Красовського в носі закрутило, щоб йому свербіло!.. Я грошей не пожалію, аби мені Красовського в острог посадить...» – вигукує Мартин Боруля.

Саме він забороняє своїй доньці Марисі виконувати хатню роботу, бо намагається завести у своєму домі «дворянські порядки».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Андрій Малишко. «Пісня про рушник»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є епітет («дорогу далеку», «рушник вишиваний») – художній троп, виражений переважно прикметниками, що образно наголошує на характерній ознаці, рисі чи одиничній якості предмета.

Згадаймо, паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя; персоніфікація – художній прийом уподібнення неживих предметів чи явищ людським якостям; гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії; порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Виконуючи це завдання, згадайте тематику й проблематику новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

У цьому творі центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов’язком та гуманістичним началом.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»

Виконати це завдання допоможе знання сюжету та композиції новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo».

Зустріч ліричного героя із селянином є кульмінаційним моментом твору. Саме після цієї зустрічі ліричний герой розуміє, що готовий до боротьби: «Іду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

У висловлюванні Василя Стуса йдеться про Павла Тичину, який збагатив художню скарбницю феноменальними творами. Але в добу тоталітаризму у творчості Тичини, митця глибоко самобутнього, відбуваються жорстокі психологічні злами і кризи. Як зазначав Василь Стус: «В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням».

Відповідь: А.

ТЕМА: Сучасний літературний процес. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років ХХ століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо. Запропоновані рядки є прикладом постмодернізму.

Зверніть також увагу, що згадані письменники І. Римарук, Ю. Буряк, І. Малкович є представниками постмодерного письменства.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

Новела Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» закінчується запитаннями хлопця-сина: «Як вони так чули один одного – Марфа і тато? Як?..» А ще думаю: «Чому вони не одружилися, отак одне одного чуючи?».

Відповідь життєво лаконічна, філософськи мудра: «Тоді не було б тебе...» – шумить велика «татова» сосна».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Твори українських письменників-емігрантів

Виконати це завдання допоможе знання персонажів того чи того літературного твору. Згадайте імена героїв художніх творів і співвіднесіть їх зі справжнім прізвищем автора.

Омелько та Маруся Кайдаші – персонажі повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Наум та Настя Дроти діють у сентиментальній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся». Марися та Степан Борулі – герої драми Івана Карпенка-Карого (Тобілевича) «Мартин Боруля». Іван Багряний (справжнє прізвище – Лозов’ягін), є автором роману «Тигролови», героями якого є Наталка та Гриць Сірки.

Відповідь: 1Б 2В 3А 4Г

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Рядки «Народився Бог на санях в лемківськім містечку Дуклі...» і «У долоні у Марії місяць – золотий горіх...» узяті з поезії Богдана-Ігоря Антонича «Різдво». 

Гордо й від­верто заявляє Василь Симоненко, що Батьківщина для нього – найважли­віша: «Ради тебе перли в душі сію / Ради тебе мислю і творю…»; «Маю я святе синівське право / З матір’ю побуть на самоті…».  

Уривки «Я на гору круту крем’яную / Буду камінь важкий підіймать…» і «Може, квіти зійдуть – і настане / Ще й для мене весела весна…» узяті з поезії Лесі Українки «Contra spem spero!».

У романсі Олександра Олеся є такі рядки: «Сміються, плачуть солов’ї / І б’ють піснями в груди...» і «Відбились зорі у воді, / Летять до хмар тумани…»

Відповідь: 1В 2Б 3Д 4Г

ТЕМА: Література XX ст.

Виконуючи це завдання, згадайте художні образи програмових поезій. На початку твору Ліни Костенко «Українське альфреско» згадується «курочка ряба». Далі автор змальовує чудовий сільський пейзаж: Там  повен  двір  любистку,  цвітуть  такі  жоржини, / і  вишні  чорноокі  стоять  до  холодів.

Пригадайте поезію Максима Рильського «Молюсь і вірю. Вітер грає…». У цьому творі наявні символічні образи «веселого світу» і «щасливих вод».

Романтичний нічний весняний пейзаж, звукові, зорові й слухо­ві образи («місячні весняні ночі», «старі гаї») емоційно наснажують ліричний вірш Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…».

У «Пісні про рушник» Андрія Малишка через картини природи розкриваються почуття материнської та синівської любові. «Росяниста доріжка», «зелені луги», «солов’їні гаї», «тихий шелест трав», «щебетання дібров» – усе це прикмети прекрасного сонячного весняного ранку.

Відповідь: 1Г 2Д 3Б 4А

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Згадаймо поему Івана Франка «Мойсей», зокрема пролог до цього твору, у якому поет закликав сучасників і потомків до духовної єдності. «Поет висловлює впевненість у відродженні національної самосвідомості й гідності поневоленого, але не скореного великого європейського народу…» (рядок Б).

Про Тараса Шевченка йдеться в рядку А. Саме в посланні «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» поет «повертає вас лицем до вічних аксіом і нагадує нам вічні біблійні кари за переступ і зраду їх».

Темою повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сiм’я» є змалювання побуту й психології українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва, з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини. Саме про цей твір йдеться в рядку Д.

«Крізь товщу століть задивляється в ту глибінь поет, що був дитям запорозького сміху, здатного попри всі нещастя на руїнах рідної Трої утверджувати волю до життя..» – сказано про Івана Котляревського (рядок Г).

Відповідь: 1Б 2А 3Д 4Г

ТЕМА: Усна народна творчість. Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень.

Завдання перевіряє вміння розрізняти і називати різновиди календарно-обрядових пісень.

Календарна обрядова поезія пов’язана з порами року і сільськогосподарським календарем.

Жниварський пісенний цикл є своєрідним апофеозом землеробської праці селянина. У варіанті А наведено рядки із жниварської пісні.

Відповідь – А.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «Бджола та Шершень».

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художнього твору.

Ідеєю байки Григорія Сковороди «Бджола та Шершень» є уславлення улюбленої праці, яка є стимулом життя; засудження паразитич­ного способу існування.

Праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою», адже «немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла».

Відповідь – В.