ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання сюжетів художніх творів.

Сюжет поеми Івана Котляревського «Енеїда» побудовано на античній основі. Письменник перелицьовує на український лад сюжет твору давньоримського класика Вергілія. В античному творі йшлося про мандри троянців. У поемі І. Котляревського автор закладає новий національний зміст: під виглядом троянців постають українські козаки, богів Олімпу – українське панство; усі реалії твору відбивають життя українського суспільства XVIII ст. після зруйнування української «Трої» – Запорозької Січі.

У поемі «Мойсей» Іван Франко використав біблійну легенду про Мойсея, який вивів євреїв з єгипетського рабства.

«Повість минулих літ» належить до оригінальної літератури і є найдавнішою пам’яткою українського письменства. Це літописне зведення, складене в Києві на початку 12 століття.

Кіноповість Олександра Довженка «Зачарована Десна» є автобіографічною, адже розповідає про дитинство письменника, сповнене радощів і смутку, як джерело його духовності й мистецького таланту.

Відповідь: 1-Г; 2-Б; 3-В; 4-А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання літературних героїв й основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів літературних творів.

Тереза, Францішек, Ілля – це персонажі новели Олеся Гончара «Модри Камень».

Тайах, Сев, Богдан – герої роману Юрія Яновського «Майстер корабля».

Іван, Палагна, Юра діють у повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Мокій, Рина, Уля – герої комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло».

Відповідь: 1-Д; 2-Г; 3-Б; 4-В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання художніх образів літературних творів.

У вірші «Заповіт» Тарас Шевченко закликає український народ звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, обстоювати інтереси простого люду. Художні образи твору – степ широкий, лани широкополі, Дніпро, кручі: Як умру, то поховайте / Мене на могилі, / Серед степу широкого, / На Вкраїні милій, / Щоб лани широкополі, / І Дніпро, і кручі / Було видно, було чути, / Як реве ревучий.

«Чари ночі» Олександра Олеся – це шедевр інтимної лірики й один із кращих ліричних творів автора. У ньому влучно передано піднесений, мажорний настрій ліричного героя, який перебуває під впливом почуття кохання. Тут все складає «хвалу життю»:  летюча мить життя, палкі обійми ночі, густі пахощі.

Пригадайте вірш Богдана-Ігоря Антонича «Різдво». Художні образи цього твору подано у варіанті А: Бог на санях, лемки у крисанях, місяць – золотий горіх.

Василь Симоненко в поезії «Лебеді материнства» уславлює материнську любов, яка супроводжуватиме її дитину протягом життя; мати, як і Батьківщина, єдина, неповторна для кожної людини. Мавки чорнобриві, зорі сургучеві, синова колиска – художні образи цього твору.

Відповідь: 1-В; 2-Б; 3-А; 4-Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поетичних творів.

Згадаймо, що героїв Крут возвеличено у вірші Павла Тичини «Пам’яті тридцяти».

Возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом – це провідний мотив поезії Миколи Вороного «Блакитна Панна». Автор витворює гімн весняній природі, молодості, натхненню, оспівавши весну як блакитну панну.

У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка утверджує незламність духу людини й оптимістичним мотивом (утвердження сили духу людини, яка не скорилася життєвим негараздам), і всіма художніми засобами, й експресивним художнім звучанням.

У вірші Івана Франка «Чого являєшся мені у сні» ліричний герой звертається до своєї уявної коханої. Провідним мотивом твору є поетизація кохання – неповторного почуття, навіть якщо воно нерозділене.

Відповідь: 1-Д; 2-В; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

Творчість Івана Драча має ознаки  модернізму. У його творчій манері своєрідно поєдналися народна поетична притчевість і реальність сьогодення, фольклор і модерн. Поет збагатив класичні поетичні форми, ускладнив архітектоніку жанру поеми, вдихнув сучасне звучання в такий жанр, як балада.

Класичний сонет у творчості Драча стоїть поряд із віршем, написаним розкутим, асоціативним верлібром. Новаторськи підходить поет до ритмомелодики, тональності, емоційного настрою своїх творів.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

Шістдесятники – назва покоління  української національної інтелігенції з яскраво вираженою громадянською позицією, що ввійшло в культуру (мистецтво, літературу тощо) у другій половині 1950-х – період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» й найповніше себе творчо виявило на початку та в середині 1960-х років (звідси й назва).

Шістдесятники були внутрішньою моральною опозицією радянського тоталітарного державного режиму. Іван Драч – видатний поет, один із найяскравіших шістдесятників.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Valse melancolique».

Завдання перевіряє знання героїв літературних творів.

Виконуючи це завдання, згадайте Софію Дорошенко – головну героїню новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique».

Софія – творчо обдарована особистість, лірична й емоційна. Такі деталі, як подерті рукавички або затикання найменших щілин у вікні розкривають у ній нервову, вразливу, чутливу до світу, замкнену особистість. Мистецтво стає засобом саморозкриття, джерелом духовних сил героїні, яка зазнала приниження в житті (через нещасливе кохання).

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст. Михайло Коцюбинський. Олександр Довженко.

Завдання перевіряє знання особливостей художніх творів й основних відомостей про творчість їхніх авторів.

Заповнюючи пропуски, зверніть увагу, що імпресіоністичною є новела Михайла Коцюбинського «Intermezzo», а жанр кіноповісті створив в українській літературі Олександр Довженко.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто».

Виконуючи це завдання, згадайте головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Саме про Степана Радченка сказано: «Він – нова сила, покликана із сіл до творчої праці. Він – один із тих, що повинні стати на зміну гнилизні минулого й сміливо будувати майбутнє».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло».

Завдання перевіряє знання сюжету літературних творів.

Згадаймо комедію Миколи Куліша «Мина Мазайло». У третій дії п'єси є дуже важливий епізод, коли Мина, ніби крізь віки, чує голос своїх предків із Великого Лугу: найстаршого пращура-запорожця, прадіда-чумака, діда-селянина, що «мазав чужії вози, бо свого вже не стало». І всі вони в унісон прославляють своє прізвище, його давнє походження за ремісницькою ознакою: колеса мазали, от і Мазайло-Квачем прозивали. Драматург підкреслює тяглість традиції українського роду, його звитяжність, працьовитість, чесність і благородство навіть у бідності.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Завдання перевіряє ваше знання сюжету літературних творів.

Пригадаймо новелу «Я (Романтика)» Миколи Хвильового. Основною проблемою твору є внутрішнє роздвоєння особистості, людини між гуманізмом та обов’язком. Мрія про «загірну комуну» перетворюється на «дорогу в нікуди», коли герой переступає через людяність і вбиває власну матір.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно…»

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст й образи художнього твору.

Уривок з вірша Ігоря Калинця «Це погляд чий, / сестри чи Ваш … ? / Я пригадав. Той вечір. Ми, / вона і Ви. І я надвоє» перегукується з поезією Павла Тичини «О панно Інно…». Цей вірш  – найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини.

Провідним мотивом є нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Тож вірш сповнений краси, ніжності, чистоти. Цьому сприяють й художні засоби, поєднання зорової образності з музичністю: «О, панно Інно, панно Інно! / Я – сам. Вікно. Сніги… / Сестру я Вашу так любив – / Дитинно, злотоцінно. / Любив? – Давно. Цвіли луги…»

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані маркери, які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.

Про Павла Тичину йдеться у висловлюванні рядка В. Його життєвий і творчий шлях припав на складні й трагічні часи в історії України першої половини XX століття. Тичина пройшов непросту дорогу від геніального самобутнього лірика до поета, вимушеного служити тоталітарному режиму. Проте, попри всі суперечності й трагізм долі, він залишив яскравий слід в українській літературі й назавжди ввійшов до когорти її класиків.

Андрій Малишко «приятелював із такими відомими письменниками, як Максим Рильський та Остап Вишня, писав тексти до пісень, які звучали в Довженкових фільмах. Проте найкращі свої пісні створив у співавторстві з композитором Платоном Майбородою». Згадаймо «Пісню про рушник», музику до якої написав Платон Майборода.

«Це був кінодраматург, відчайдушний реформатор у сфері поетики. Найулюбленіший жанр його ранньої творчості – балада. Його новаторство насамперед полягає в прагненні поєднати прадавнє народнопоетичне й сучасне осягнення життя…», – сказано про Івана Драча. Уже першу його збірку було оцінено як етапну в історії української поезії. Найвагоміший мистецький здобуток раннього Драча – образ сонця. Пригадайте його «Баладу про соняшник». У ній поет утверджує думку, що сонце – символ краси мистецтва, краси народного духу й віри в нев'янущу народну творчість.

«Принциповий, нетерпимий до будь-якої неправди, не міг миритися з радянською ідеологією…» – сказано про Василя Стуса. 4 вересня 1965 року в Києві відбулася прем'єра фільму режисера Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», під час якої Іван Дзюба, Василь Стус і В’ячеслав Чорновіл влаштували акцію протесту проти масових арештів українських інтелектуалів, що пройшли напередодні.

Відповідь: 1-В; 2-Д; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів літературних творів.

Романами є твори «Майстер корабля» Юрія Яновського й «Тигролови» Івана Багряного.

«Я (Романтика)» Миколи Хвильового й «Модри Камень» Олеся Гончара – це новели

Твори Остапа Вишні «Моя автобіографія» і «Сом» є усмішками.

«Захар Беркут» Івана Франка й «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського є повістями.

Відповідь: 1-В; 2-Д; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання сюжету літературних творів.

Пригадайте сюжет твору Остапа Вишні «Моя автобіографія». Саме в цій гуморесці автор розповідає про своє дитинство й етапи становлення майбутнього письменника. Уривок із цього твору подано у варіанті відповіді Д.

«Зачарована Десна» –  твір, який дає змогу дізнатися про дитинство Олександра Довженка: «Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного, ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму…».

Новела «Я (Романтика)» Миколи Хвильового розкриває внутрішній світ Я-героя між фанатизмом і людяністю. У творі постає образ матері головного героя – Марії, яка є втіленням християнського людинолюбства й доброти, – інша, світла частина свідомості героя, який намагається марно протистояти злу. 

Уривок з роману Юрія Яновського «Майстер корабля» наведено у варіанті відповіді Б. Темою твору є спогади літнього чоловіка своєї молодості, початку роботи в кіномистецтві, першого знакового кохання і дружби.

Відповідь: 1-Д; 2-Г; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання авторів літературних творів.

Остап Вишня – це псевдонім, а справжнє прізвище автора твору «Бенгальський тигр» – Павло Губенко.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання авторів літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте сюжет усмішки Остапа Вишні «Сом». Цей твір є гумористичною розповіддю про сома, що жив у річці Оскіл і міг з’їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть парового катера.

А починається усмішка словами: «Ви були коли-небудь на річці на Осколі, що тече Харківщиною нашою аж у річку Північний Донець? Не були? Побувайте!..».

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання авторів літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте сюжет твору Остапа Вишні «Моя автобіографія». Саме в цій гуморесці автор розповідає про своє дитинство й етапи становлення майбутнього письменника.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання образів літературних творів.

Згадаймо, що героїв Крут також возвеличено у вірші Павла Тичини «Пам’яті тридцяти», у якому є образи Дніпра, Каїна, Аскольдової могили.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання авторів літературних творів.

Пригадайте вірш Богдана-Ігоря Антонича «Різдво». Рядки цього твору подано у варіанті відповіді В: «У долоні у Марії місяць – золотий горіх».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo».

Завдання перевіряє вміння визначати присвяти й художні особливості літературних творів.

Імпресіоністична новела Михайла Коцюбинського «Intermezzo» має присвяту кононівським полям.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору. Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі».

Завдання перевіряє вміння визначати мотив літературного твору.

Рядки з вірша «Журба» Леоніда Глібова «А молодість не вернеться, Не вернеться вона!..» перегукуються з провідним мотивом твору Олександра Олеся «Чари ночі».

Це шедевр інтимної лірики й один із кращих ліричних творів автора. У ньому влучно передано піднесений, мажорний настрій ліричного героя, який перебуває під впливом почуття кохання. Тут усе складає «хвалу життю».

О. Олесь будує вірш на наскрізному паралелізмі «людина – природа»: «Сміються, плачуть солов’ї / І б’ють піснями в груди: / «Цілуй, цілуй, цілуй її – / Знов молодість не буде!».

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору. Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Завдання перевіряє вміння визначати ідею художнього твору.

Пригадайте, що ідея твору – це ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковані всі образи й художні засоби твору.

Згадаймо історичний роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Темою твору є зображення нещасливого кохання Марусі Чурай і Грицька Бобренка на тлі історичних подій другої половини XVII ст.

Основною ідеєю твору дослідники вважають змалювання незнищенності особистості з багатим духовним світом й українського народу, глибока віра в їхню духовну силу.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном».

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості літературних творів.

Уривок «Сусіда мій по нарах молиться уві сні, а Бога не називає. До кого молиться?..» містить натяк на автобіографічний підтекст твору Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

Сюжет новели є значною мірою автобіографічним: в образі Михайла автор показав  свого репресованого батька, оповідач нагадує самого автора в юності.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Лебеді материнства».

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

Шістдесятники – назва покоління  української національної інтелігенції з яскраво вираженою громадянською позицією, що ввійшло в культуру (мистецтво, літературу тощо) у другій половині 1950-х (період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму) і хрущовської «відлиги», і найповніше себе творчо виявило на початку та в середині 1960-х років (звідси й назва).

Шістдесятники були внутрішньою моральною опозицією радянського тоталітарного державного режиму. Василь Симоненко – визначний український поет, прозаїк і журналіст. Один із найяскравіших представників покоління шістдесятників. Саме йому належить поезія «Лебеді материнства», рядки з якої подано у варіанті Д: «Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків».

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Стосунки природи й людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами, – тема повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Із щирим захопленням автор розповідає про полонину та роботу на ній.

Незабутня картина добування «живого вогню». Це якийсь таємничий танок, унаслідок якого людина отримує від природи бажаний вогонь.

Виявляється, що сир не роблять, а він народжується, як дитина. Коли настає час, а молоко гусне, ватаг починає своє чаклування.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про який твір ідеться.

Про Миколу Хвильового йдеться в рядках «Революціонер з голови до п’ят, міцно зв’язаний з кращими традиціями української художньої літератури: можна сказати, що шукання …(його) почалися там, де урвалися шукання Коцюбинського». Він один з основоположників пореволюційної української прози, неперевершений майстер малої прозової форми. Микола Хвильовий творчо розвинув художні засади Михайла Коцюбинського.

Микола Куліш є одним «… з найбільш оригінальних українських драматургів першої половини ХХ століття, представник «розстріляного відродження».

Андрій Малишко «у літературу ввійшов як поет-пісняр, бо пісні на його вірші стали народними; співпрацював із багатьма композиторами, але найбільше – з Платоном Майбородою». Пригадайте, що музику до поезії «Пісня про рушник» написав композитор Платон Майборода.

Василь Стус – один із найвидатніших українських поетів ХХ сто­ліття. Характеристика його творчості подана в уривку: «Дисципліна слова, лаконізм виразу, надзвичайно широкий словник, що постійно збагачується, ще й незупинне власне словотворення – ось шлях його поезії».

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості літературних творів.

Основний конфлікт новели «Intermezzo» Михайла Коцюбинського – депресія митця та пошук душевної рівноваги серед природи.

Шовіністичне міщанство проти національного відродження в Україні – конфлікт драми Миколи Куліша «Мина Мазайло».

Революційний фанатизм і святий образ матері розкриває новела «Я (Романтика)» Миколи Хвильового.

Краса людського кохання та ницість воєнних злочинів – конфлікт новели Олеся Гончара «Модри Камень».

Відповідь:1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання композиційних складників літературних творів.

Урбаністичний роман Валер’яна Підмогильного «Місто» має два епіграфи, один з яких: «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?».

Григір Тютюнник присвятив свою новелу «Три зозулі з поклоном» не людині, а найвищому людському почуттю: «Любові всевишній…»

Новела «Intermezzo» Михайла Коцюбинського присвячена кононівським полям. Їх власником був Євген Чикаленко, відомий український меценат, який і умовив Михайла Коцюбинського відпочити у своєму маєтку. 

Підзаголовок «Образ громадського життя Карпатської Русі в ХІІІ віці» має повість Івана Франка «Захар Беркут».

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору. Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Завдання перевіряє ваше знання авторів літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте сюжет історичного роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Головна героїня твору всією душею покохала Гриця, він був вродливим парубком, який поселився в серці Марусі надовго. Її любов була безоглядною та сильною:

Моя любов чолом сягала неба,
а Гриць ходив ногами по землі.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Contra spem spero!».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Вірш Лесі Українки «Contra spem spero!» – яскравий приклад неоромантизму.

У поезії звучить життєствердний настрій: «Буду жити! Геть думи сумні!..».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література ХХ ст. Іван Драч. «Балада про соняшник».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять. За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Ліро-епос – проміжний рід літератури, який виділяють поряд з епосом, лірикою і драмою.

У таких творах гармонійно поєднуються зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого утворюються якісно нові сполуки (балада, співомовка, поема, роман у віршах).

До ліро-епосу належить твір Івана Драча «Балада про соняшник».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків».

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й проблематики художнього твору.

Стосунки природи й людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами, – тема повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література ХХ ст. Василь Стефаник. «Камінний хрест»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв літературних творів і вміння впізнавати їх за портретними характеристиками.

У центрі сюжету новели Василя Стефаника «Камінний хрест» – родина Івана Дідуха.

Усе життя Іван працював на своєму клаптику землі, невеличкому піщаному пагорбі. У нього він вклав усе своє здоров’я та сили. Тяжка праця зігнула Івана, наче той пагорб. Саме тому «Івана кликали в селі Переломаним».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate».

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

У поезії «De libertate» Григорій Сковорода називає «батьком вольності» Богдана Хмельницького – гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти.

У романі у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко є ціла галерея історичних постатей. Найвідомішою з них є гетьман Богдан Хмельницький. І хоч це не головний герой роману, його характер авторка розкрила правдиво і повно.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

У вірші «Задивляюсь у твої зіниці…» Василь Симоненко звіряється у любові до України, закликає земляків любити рідну землю, дбати про її майбутнє.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання символічних образів літературних творів.

У поемі Івана Франка «Мойсей» є образи Оріона й терену. Мойсей розкрив народові його місію, розповідаючи казку про терен та античний міф про Оріона.

У поезії Лесі Українки «Contra spem spero!» переосмислено образ Сізіфа. Гора крем’яна – символічний образ, який є у цьому творі: «Я на гору круту крем’яную / Буду камінь важкий підіймать, / І, несучи вагу ту страшную, / Буду пісню веселу співать».

У новелі «Intermezzo» Михайла Коцюбинського також є символічні образи. Образ білих мішків символізує повішених людей. Ниви у червні (ниви в червні тільки починають набирати сили) символізують життєву енергію, а її так не вистачає головному герою.

Головний герой новели Василя Стефаника «Камінний хрест» усе життя важко працював на успадкованому горбі. Останній танець Івана Дідуха перед від’їздом із села як символ трагізму прощання з рідним краєм.

Відповідь: 1В, 2Д, 3Б, 4Г.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто».

Завдання скеровано на перевірку ваше знання персонажів художніх творів.

Про головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто» Степана Радченка йдеться в усіх рядках, ОКРІМ «Він був лагідний і грубший, ніж дозволяв його зріст, отже, з нього був би колись ідеальний панотець, а тепер – зразковий агроном». У них схарактеризовано студента-сільськогосподарника Левка.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Під час виконання завдання потрібно уважно прочитати висловлювання і знайти в ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Максим Рильський належав до київських неокласиків – групи українських поетів та письменників-модерністів початку ХХ століття. Неокласиками також були Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт (псевдонім Юрій Клен). Неокласики позиціювали себе як естетів і жорстко протиставляли себе народництву й романтизму.

Михайла Коцюбинського сучасники часто називали сонцепоклонником: «Він любив сонце. Сонце і море – цю незвичайну симфонію барв і звуків…».

Висловлювання «У його особі переміг історик-професіонал, з таким мистецьким хистом відтворює він пройняту грозовими розрядами атмосферу наростання кризи – Руїни, поступову втрату Україною державності...» стосується твору Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Це перший історичний роман нової української літератури, у якому події відбуваються на тлі доби Руїни.

У повісті «Захар Беркут» Іван Франко розповідає про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали. Події твору відбуваються в невеличкому українському селі Тухля в Карпатах.

Відповідь: 1А, 2Б, 3Д, 4Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних героїв та жанрів художніх творів.

Максим Беркут є персонажем повісті Івана Франка «Захар Беркут».

Залізна рука города – образ новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo».

Степан Радченко – це головний герой роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Учителя Івана Максимовича згадано в гуморесці Остапа Вишні «Моя автобіографія».

Націєвський – герой драми Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Відповідь: 1Г, 2Б, 3А, 4В.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло».

Завдання скеровано на перевірку знання героїв художнього твору.

Мокій Мазайло – головний опонент войовничого міщанства в трагікомедії Миколи Куліша «Мина Мазайло». Він є прихильником українізації, чинить рішучий спротив російському шовінізму в особах тітки та вчительки. Юнак глибоко шанує родову пам’ять, пропонуючи до свого прізвища додати втрачену колись частину Квач. Саме з його вуст чуємо схвильовані слова про красу української мови. Також Мокій обізнаний з етнографії. Йому належать усі з-поміж наведених висловлювань, окрім «Серце – це перш за все орган, що передчува і вгадує. Однині вірю йому, а більш нікому в світі. Серйозно кажу!». Авторкою цих слів є Мина Мазайло.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література ХХ ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo».

Завдання скеровано на перевірку знання сюжету та композиції твору Михайла Коцюбинського «Intermezzo».

«Intermezzo» – імпресіоністична новела без чітко окресленої сюжетної лінії та діалогів, усі події, що відбуваються, проходять ніби крізь душу героя і ним оцінюються.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів.

У романі Юрія Яновського «Майстер корабля» То-Ма-Кі (Товариш майстер кіно) – оповідач, автор роману.

Лукаш є головним героєм драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Дід Панько розповідає про великих сомів, яких ловив із паном, в усмішці Остапа Вишні «Сом».

У Зоську був закоханий Степан Радченко – головний герой роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Відповідь: 1Г, 2Д, 3Б, 4В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання літературних героїв та жанрів художніх творів.

У романі Юрія Яновського «Майстер корабля» То-Ма-Кі (Товариш майстер кіно) – оповідач, автор роману; редактор, сценарист і монтажер на кінофабриці. Степан Радченко – головний герой роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Персонажем повісті є Іван Палійчук (Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків»). Лаврін Кайдаш також персонаж повісті, автором якої є Іван Нечуй-Левицький («Кайдашева сім’я»).

Софія Дорошенко – героїня новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique». Іван Дідух – головний персонаж новели Василя Стефаника «Камінний хрест».

У поемі Івана Котляревського «Енеїда» Юнона – богиня шлюбу, дружина Зевса. Її зображено як жінку з дуже поганим характером («зла Юнона, суча дочка»), заздрісну, підступну інтриганку. Авірон діє в поемі Івана Франка «Мойсей».

Марися – дочка Мартина Борулі в драмі Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Відповідь: 1Г, 2Б, 3Д, 4В.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. «Моя автобіографія».

Завдання скеровано на перевірку знання сюжету художніх творів, розуміння творчості письменників.

У творі «Моя автобіографія» Остап Вишня в гумористичній манері розповідає про самого себе. Гумореску скомпоновано з невеличких розділів. Автор розповідає про найяскравіші, найхарактерніші епізоди, події. Зокрема Остап Вишня зазначає: «У 1921 роцi почав працювати в газетi “Вiстi” перекладачем».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. «Сом».

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

Усмішка Остапа Вишні «Сом» – це гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл і міг з’їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть паровий катер. У цьому творі є:

• опис краси природи на річці, що тече Харківщиною;
• згадка про письменника, який описав сома з Уфимської губернії;
• розповідь про сома й катер;
• порівняння сомів колишніх і радянських.

А роздум про роль природи у формуванні майбутнього письменника є в гуморесці Остапа Вишні «Моя автобіографія».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів – поетів першої половини ХХ століття.

«Всім серцем любіть Україну свою – / і вічні ми будемо з нею!» – рядки з вірша Володимира Сосюри «Любіть Україну!»

«Прийшли лемки у крисанях / і принесли місяць круглий», – уривок із поезії Богдана-Ігоря Антонича «Різдво».

У вірші Олександра Олеся «О слово рідне! Орле скутий!..» є рядки «О слово! Будь мечем моїм! / Ні, сонцем стань! вгорі спинися…».

Максим Рильський є автором сонету «У теплі дні збирання винограду…», у якому є рядки «Вона верталась із ясного саду, / Ясна, як сад, і радісна, як сміх».

Відповідь: 1Б, 2А, 3Д, 4В.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна».

Завдання скеровано на перевірку знання змісту художнього твору.

Згадаймо малого Сашка – ліричного героя кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна». Він жадібно вбирає перші життєві враження, по-дитячому наївно розуміє картину Божого суду: «Але картиною над картинами була картина страшного божого суду, що її мати купила за курку на ярмарку на страх лютим своїм ворогам – бабі, дідові і батькові. Вона була така страшенна й разом з тим повчальна, що на неї боявсь дивитися навіть Пірат».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Максим Рильський. «У теплі дні збирання винограду…»

Завдання скеровано на перевірку знання авторів програмових творів.

Миксим Рильський написав свій вірш «У теплі дні збирання винограду…» в жанрі сонету. Тут він, як і середньовічні поети, уславлює красу життя і головне його джерело – кохання.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О, панно Інно…»

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

Наведені в умові завдання рядки взято з вірша «О, панно Інно...», який є яскравим зразком інтимної лірики Павла Тичини.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту літературних творів та їхніх авторів.

Павло Тичина є автором рядків «На Аскольдовій могилі Український цвіт!» із поезії «Пам’яті тридцяти».

Остап Вишня написав гумореску «Моя автобіографія», у якому зазначав: «А от тепер сиди й думай, що на тебе вплинуло, що ти на письменника вийшов…».

У драмі-феєрії «Лісова пісня» Леся Українка устами Мавки говорить до Лукаша: «…Смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись».

Рядки «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє» взято з кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Відповідь: 1Б, 2Д, 3А, 4В.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків».

Завдання скеровано на перевірку знання героїв літературних творів.

Характеристики Івана Палійчука, головного персонажа повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків», подано в усіх уривках, ОКРІМ варіанта «В своїх дужих руках тримав сили небесні й земні, смерть і життя, здоров’я маржини й людини, його боялись, але потребували усі», у якому йдеться про мольфара Юру.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання змісту програмових творів.

Рядки «Звідси дивився на гори, близькі й далекі верхи, що голубіли на небі, на смерекові чорні ліси з їх синім диханням, на ясну зелень царинок, що, мов дзеркала, блищали в рамах дерев. Під ним, в долині, кипів холодний Черемош» узято з повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

У новелі Михайла Коцюбинського «Intermezzo» є уривок: «Мене втомили люди. Мені докучило бути заїздом, де вічно товчуться оті створіння, кричать, метушаться і смітять. Повідчиняти вікна! Провітрить оселю! Викинуть разом із сміттям і тих, що смітять. Нехай увійдуть у хату чистота й спокій».

Рядки «А всього маєтку лишив йому тато букату горба щонайвищого і щонайгіршого над усе сільське поле. На тім горбі копали жінки пісок, і зівав він ярами та печерами під небеса, як страшний велетень. Ніхто не орав його і не сіяв і межі ніякої на нім не було» узято з новели Василя Стефаника «Камінний хрест».

«І класичну музику люблю. Навчила мене її розуміти й відгадувати по «мотивах», одна з моїх товаришок, якої душа немов складалася з тонів і була сама олицетворена музика», – стверджує героїня новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique».

Відповідь: 1Д, 2А, 3Б, 4В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання скеровано на перевірку знання жанрів програмових творів.

У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка роздумує про негаразди в житті та висловлює сподівання на краще.

Віршем також є твір Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?..»

«Intermezzo» – новела, «Віють вітри» – пісня, «Бджола та Шершень» – байка, «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» – послання.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Олесь Гончар. «Модри Камень».

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати літературний твір.

Твердження «психологічна новела з ранньої творчості письменника, написана із фронтових спогадів» стосується твору «Модри Камень».

У цій новелі Олесь Гончар відтворив спогади руського (тут у значенні українського) вояка-партизана про зустріч із дівчиною Терезою у словацьких горах. Твір, що має п’ять розділів, написано як звертання оповідача до Терези.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання образів головних героїв та авторів літературних творів.

Новела «Три зозулі з поклоном» Григора Тютюнника присвячена Любові всевишній. Це кохання дійсно було неземне: молода жінка Марфа Яркова безнадійно закохалася у свого сусіда Михайла, батька оповідача. На запитання оповідача твору «… а чого тітка Марфа Яркова на мене так дивиться?» його мати відповідає: «Вона любила твого тата. А ти на нього схожий...»

Характеристика «І я, зовсім чужа людина, бандит – за одною термінологією, інсургент – за другою…» стосується головного героя новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

Софія – героїня новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique» – творчо обдарована особистість, лірична та емоційна й вимоглива водночас: «Я потребую спокою, що випливає з замилування до музики й гармонії в відносинах, передусім –  гармонії!»

Новела Олеся Гончара «Модри Камень» написана як звертання оповідача до Терези: «Ми ще зустрінемось, Терезо. Ми не можемо не зустрітися!»

Відповідь: 1Б, 2А, 3Д, 4В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання авторів літературних творів.

Василь Симоненко написав вірші  «Ти знаєш, що ти – людина?» і «Задивляюсь у твої зіниці…».

Павло Тичина є автором поезій «О, панно Інно…» та «Пам’яті тридцяти».

Перу Олександра Олеся належать твори «Чари ночі» й  «О слово рідне! Орле скутий!..».

Леся Українка написала драму-феєрію «Лісова пісня» і вірш «Contra spem spero».

Автором «Пісні про рушник» є Андрій Малишко.

Відповідь: 1А, 2В, 3Д, 4Г.