Література XX ст. – Література XX ст.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості літературних творів.

Михайло Коцюбинський визначає у новелі «Intermezzo», яка не є за жанровою ознакою драматичним твором, перелік дійових осіб:

Моя утома.

Ниви у червні.

Сонце.

Три білих вівчарки.

Зозуля.

Жайворонки.

Залізна рука города.

Людське горе.

Ці дійові особи – засіб художньої умовності, застосований для того, щоб дати читачеві ключ до розуміння складної образної природи та символічного змісту інших образів. Новела також має присвяту кононівським полям.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє ваше знання перебігу подій художнього твору.

Події в драмі-феєрії Лесі України «Лісова пісня» розгортаються в такій послідовності: Лукашева сопілка будить Мавку – Килина з Лукашем жнуть жито – Марище забирає Мавку – зустріч Лукаша із загубленою Долею.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка». Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори діляться на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів. Драматичні твори призначені для постановки на сцені, у них життя й характери показано через діалоги й монологи дійових осіб; ці твори характеризуються єдністю місця, часу й дії.

Зверніть увагу, що драматичними за родовою ознакою є твори Івана Котляревського «Наталка Полтавка» та Миколи Куліша «Мина Мазайло».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Завдання перевіряє ваше знання тематики художніх творів.

У запропонованому уривку йдеться про Степана Радченка – головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, тематики, проблематики й сюжету художніх творів.

Чорний трибунал, загірна комуна – це ключові слова до твору Миколи Хвильового «Я (Романтика)». Головний герой цієї новели є главковерхом чорного трибуналу.

У вступному етюді-розділі гуморески Остапа Вишні «Моя автобіографія» йдеться про народження майбутнього письменника, його батьків і ви­тівки дитинства. Отже, слова «майбутній письменник, багатодітна родина» є ключовими до цього твору.

Закинутий крейсер, закохана пара – це ключові слова до твору Олеся Гончара «Залізний острів». У цій новелі розповідається про романтичну подорож закоханих Тоні й Віталика на старий залізний крейсер, яка мало не закінчилася трагедією.

Алегоричні образи соняшника й сонця, що є в «Баладі про соняшник» Івана Драча, чітко вказують, про кого та про що йдеться — про поета й поезію, які самостверджуються на основі буденних реалій.

Відповідь: 1 – Б, 2 – В, 3 – Г, 4 – Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання програмових творів.

Рядки «Поезія – це завжди неповторність, / якийсь безсмертний дотик до душі» взяті з твору Ліни Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать»; автором уривку «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє» є Олександр Довженко; у романі Івана Багряного «Тигролови» рядки «Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи» визначають життєве кредо головного героя твору Григорія Многогрішного; уривок «Усмішка твоя – єдина, / Мука твоя – єдина, Очі твої – одні» узятий з вірша Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина…».

Відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»

Завдання перевіряє ваше знання образів літературних творів.

Повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» розповідає про ті особливості життя гуцулів, які для жителів решти частин України незвичні й не завжди зрозумілі. Адже Гуцульщина – це чи не єдиний регіон України, де найповніше збереглися стародавні звичаї, обряди, вірування, традиції, зумовлені природно-географічними та історичними чинниками.

Архітектура, ремесла, побут, одяг гуцулів – усе має відбиток давньослов’янського світогляду, світосприйняття. Саме в повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» діють такі міфічні істоти, як щезник, мольфар, нявки, Чугайстир.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє ваше вміння визначати провідні мотиви художніх творів.

Пригадайте драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня».

Твір створено на основі фольклорних українських джерел. Крім того, драма написана в руслі романтичних традицій, пошуків зв'язку між двома світами – природи й людини. Саме цей конфлікт стає провідним у «Лісовій пісні», визначаючи художні особливості, специфіку образів та ідейне наповнення твору.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Андрій Малишко. «Пісня про рушник»

Завдання перевіряє ваше знання змісту й мотивів художнього твору.

Андрій Малишко в «Пісні про рушник» поглиблює образ рушника, запозичений з народної творчості.

Ліричний герой з великою теплотою згадує рідну матір, її безсонні ночі над колискою сина, її намагання прилучити дитину до всього прекрасного, людяного, її сокровенне бажання бачити свою дитину щасливою, не обійденою долею. Ненька дарує синові рушник, вишиваний як символ життєвої дороги, на якому оживає «і дитинство, й розлука, і вірна любов».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє ваше знання персонажів літературних творів.

Пригадаймо головного героя драми Миколи Куліша «Мина Мазайло».

Харківський службовець Мина Мазайло, українець за похо­дженням, вирішив змінити своє «плебейське прізвище» на щось милозвучніше. Для Мини українське прізвище – показник низького походження, ніби натяк на «другосортність» людини. Саме в прізвищі він убачає причину своїх службо­вих і життєвих поразок. Мина легко забув свій славний козацький рід, «Мазайло» для нього, як камінь на шиї, тавро його соціального рабства. Отже, думка про те, що «малорос – це тип національно-дефективний, скалічений психічно, духовно, а – у наслідках, часом – і расово», є доречною для характеристики Мини Мазайла.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії.

Згадаймо, алегорія (іносказання) – образ, у якому все зображення має переносне значення, вираження ідеї в предметному образі; анафора – єдинопочаток, одна зі стилістичних фігур, яка утворюється повтором слів або словосполучень на початку суміжних мовних одиниць; порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, ніби та ін.; паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Задивляюсь у твої зіниці…»

Завдання перевіряє ваше знання змісту й мотивів програмових поезій.

Вірш Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…» написано у формі монологу, у якому ліричний герой називає Україну «матір’ю», «молитвою», «віковою розпукою»:

Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, тематики, проблематики й сюжету художніх творів.

Сосна, «бандуристочка сліпий» – це ключові слова до новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном». Батькова сосна – наскрізна, багатозначна деталь – спогад про батька, що житиме вічно; «бандуристочку сліпого» згадує Михайло в останньому листі до Софії.

Посланцем із Січі є герой роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» Іван Іскра, який мчить до гетьмана Богдана Хмельницького, щоб урятувати кохану від страти (за вироком суду).

Слова «кінофабрика, 70-літній оповідач» є ключовими до роману Юрія Яновського «Майстер корабля». Події твору тосуються роботи на Одеській кіностудії.

Іспит, молодий письменник – це ключові слова до урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Головний герой твору Степан Радченко складає іспити, а також прагне стати письменником.

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Висловлювання про Михайла Коцюбинського подано в рядку Б, адже саме його називають «сонцепоклонником».

У рядку А подано характеристику творчості видатного драматурга Миколу Куліша.

У висловлюванні рядка Г йдеться про кіноповість Олександра Довженка «Зачарована Десна». Саме вона дає нам уявлення «як проходило формування майбутнього письменника, громадського діяча, мислителя й кіно митця…».

Згадка про героїв новел Миколи Хвильового є в рядку Д.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Г, 4 – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

У запропонованих варіантах відповідей подано чотири події історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

Установімо послідовність їх розгортання: твір починається розповіддю про приїзд полковника Шрама та його сина Петра на хутір Хмарище до Череваня; наступною подією є двобій між Петром і Кирилом Туром після спроби останнього викрасти Лесю; потім відбулися вибори гетьмана в Ніжині (чорна рада), після яких Сомко опиняється за ґратами, а Кирило Тур прагне його визволити.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo». Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Завдання перевіряє вміння визначати літературні напрями й стилі.

Одним із напрямів модернізму є імпресіонізм. Яскраво виражені ознаки цього напряму притаманні новелам «Intermezzo» Михайла Коцюбинського та «Я (Романтика)» Миколи Хвильового. Автори в цих творах зосереджувалися на індивідуальності, неповторності, мінливості, душевній драмі кожного людського життя.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє знання образів головних героїв програмових творів.

Пригадайте сюжет і образи драми-феєрії «Лісова пісня».

Леся Українка в образі Мавки втілила свої мрії про вільне, духовно багате, гармонійне життя, а образом Лукаша ствердила думку, що людина з суперечливим характером, роздвоєною душею, дрібновласницькою психологією, обмежена і бездуховна, не має права на щастя, бо порушує своїми діями закони природи. Трагедія Лукаша в тому, що він зрадив не тільки Мавку, – він зрадив себе. «Ні, любий, я тобі не дорікаю, / а тільки – смутно, що не можеш ти / своїм життям до себе дорівнятись», – говорить Мавка Лукашу.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить…»

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль митця в літературному процесі, орієнтуватися в його творчості.

Перша збірка лірики Павла Тичини «Сонячні кларнети» є значним поступом як на творчому шляху самого митця, так і для української поезії загалом. Вірші молодого Тичини мелодійні, співучі та ліричні. Музикальність цих творів свідчить про рідкісний талант митця. Проте доба тоталітаризму призвела до жорстоких психологічних криз і зламів у житті Павла Тичини. Він почав оспівувати радянську владу. Саме тому Євген Маланюк адресує поету слова: «…від кларнета твого – пофарбована дудка зосталась…».

Пригадайте вірш Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить?», уривок з якого подано в рядку Г.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. «Сом»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

На малюнку зображено персонажів усмішки Остапа Вишні «Сом».

Автор описує чарівні місця на річці Оскіл. Дід Панько розповідає різні цікаві історії, особливо про сомів, які живуть у річці. 

Пригадайте, що твір складається з чотирьох частин: у першій опові­дач запрошує читача побувати на Осколі й помилуватися краєвидами цієї річки; у другій частині дід Панько застерігає бути обережним біля ковбані, у якій живе величезний сом; у третій частині йдеться про сома, який тягав за собою моторного човна; у четвертій герой-оповідач розпо­відає про те, чим живляться соми і як їх ловити.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто»

Виконуючи це завдання, згадайте епіграфи урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Ключем до прочитання твору є епіграфи.

Першим епігра­фом до свого твору автор узяв такі слова з Талмуду: «Шість прикмет має людина: трьома подібна на тварину, а трьома на янгола: як тварина – людина їси та п'є; як тварина – множиться і як тварина – викидає; як янгол – вона має розум, як янгол – ходить просто і як янгол – священною мовою розмовляє». Соломія Павличко з цього приводу зазначала: «Він (автор) зробив тіло головним героєм «Міста» й висунув ідею двоїстості людини, яка складається з ангельського і тваринного начал. Герої Підмогильного страждають від роздвоєності між душею (розумом, інтелектуальною сферою) і тілом, статевим потягом. Гармонія між цими двома сферами дається важко. По суті вона, на думку автора, неможлива».

Другий епіграф – це слова з роману Анатоля Франса «Таїс»: «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?». Правильною відповіддю є варіант А, оскільки героями роману «Місто» є Степан Радченко й Надійка.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів та основних відомостей про життя і творчість їх авторів.

В умові подано цитату Олександра Довженка, який, пишучи кіноповість «Зачарована Десна», згадував своє дитинство в рідному селі на Чернігівщині. Літературознавці зазначають, що кіноповість «Зачарована Десна» сповнена глибоких роздумів про життя українського села. Вона ніби сплетена з вінка задушевних ліричних новел-спогадів, пройнята м'яким народним гу­мором. За своїм художнім і філософським звучанням твір стоїть на рів­ні найкращих світових зразків художньої прози автобіографічного змісту.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, тематики, проблематики й сюжету художніх творів. Виконуючи це завдання, згадайте рід і жанр, а також основні події й символічні образи кожного твору.

Епос, село, батьки й діти – це ключові слова до повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». У центрі твору родина Кайдашів, події розгортаються в селі Семигори.

Для твору Івана Котляревського «Наталка Полтавка» характерними є такі ключові слова, як драма, сватання, кохання.

«Гайдамаки» Тараса Шевченка – це ліро-епічна поема героїчного змісту, темою якої є зображення боротьби українського народу проти польської шляхти (конфедератів).

Ліричним твором, який оспівує весну й кохання, є романс Олександра Олеся «Чари ночі».

Відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Твори українських письменників-емігрантів

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Висловлювання «Що стане визначальним у його творчості – краса чи служіння суспільним інтересам? Меч вояка за державність України поет змінив на перо, але мирна паличка для письма в його руках стає кинджалом…» (рядок А) характеризує творчість Євгена Маланюка. Він є автором збірки «Стилет чи стилос», у якій ліричний персонаж має вибирати між стилетом і стилосом, але можливостей для вибору майже немає. І ось тоді ліричний персонаж обирає стилос, який нагадує стилет (слово – зброя).

«Його ім’я входить до переліку імен «шістдесятників», а творчість митця звернена до Сонця, до Земля, що є дивовижними джерелами поезії та любові…», – сказано про Івана Драча. Уже перша його збірка була оцінена як етапна в історії української поезії. Найвагоміший мистецький здобуток раннього Драча – образ сонця. Пригадайте його «Баладу про соняшник». У ній поет утверджує думку, що сонце – символ краси мистецтва, краси народного духу й віри в нев'янучу народну творчість.

У висловленні «Слов’янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя і поета…» йдеться про Олександра Довженка, який є фундатором українського кіномистецтва.

Максим Рильський «уходив до когорти «неокласиків», величезну увагу приділяв красі поетичного слова, ясності й прозорості художнього образу; його твори повні сонця й глибоких філософських роздумів…».

Відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Усна народна творчість. Пісні Марусі Чурай

Запропоноване завдання перевіряє знання авторів програмових творів. Рядки «Ця дівчина не просто так, Маруся / Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа» узяті з роману Ліни Костенко «Маруся Чурай».

У цьому уривку йдеться про легендарну поетесу-піснярку з Полтави Марусю Чурай, яка є автором пісні «Засвіт встали козаченьки».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»

Завдання перевіряє ваше знання образів героїв художніх творів.

Згадаймо головного героя повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» Івана Палійчука.

Він був людиною, для якої кохання стало сенсом життя. Іван – син природи, навічно зачарований її дивами, її фантастичними образами. Після загибелі Марічки Іван йде в ліс на довгих шість років, а після повернення одружується з Палагною і починає господарювати. Найбільша втіха для нього – догляд за тваринами, вони як діти для нього: «Не був жадний багатства – не на те гуцул жиє на світі,– саме плекання маржинки сповняло радістю серце. Як дитина для мами – такою була для нього худібка…»

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє вміння визначати літературні напрями й стилі.

Згадаймо драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня». Твір написаний у стилі неоромантизму, однією з ключових рис якого є намагання подолати невідповідність між ідеалом і дійсністю, завдяки могутній силі волі зробити бажане дійсним. Саме це ми бачимо в коханні Мавки до Лукаша.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

На рисунку представлено основну проблему новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном»: традиційний «любовний трикутник». 

Марфа Яркова одружена, але таємно кохає Михайла, батька оповідача. Невдовзі Михайла засилають до Сибіру, звідки той не повернеться. Студент довідується про давнє кохання Марфи з розповіді матері Софії.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє вміння аналізувати сюжетні особливості художнього твору.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст.

Головний герой твору Мина Мазайло хоче змінити своє прізвище на престижніше – російське, усе українське він сприймає не тільки як чуже, але як і вороже.

Тарас Мазайло застерігає брата: «Подумай, що скажуть на тім світі діди й прадіди наші, почувши, що ти міняєш прізвище...»

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить…»

Завдання перевіряє вміння аналізувати поетичні твори й визначати вид лірики.

Пригадайте вірш Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…» . Цей твір належить до інтимної та пейзажної лірики. Автор оспівує красу ночі, напоєної любов’ю.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. 

Виконуючи це завдання, згадайте місце відображених у творі подій.

• Сюжет драми «Мина Мазайло» відбувається в Харкові;
• у Києві розгортаються події урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто»;
• Ліна Костенко є автором твору про легендарну поетесу-піснярку з Полтави Марусю Чурай;
• українське село Тополівка є композиційним епіцентром кіноповісті «Україна в огні».

Відповідь: 1Б 2В 3Г 4Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Про Остапа Вишню йдеться в рядку А. Саме «його гуморески та фейлетони користуються великою популярністю, досягають мільйонних тиражів…».

Першим поетом-оптимістом в українській новітній літературі вважають Павла Тичину. «Соняшні кларнети» – перша друкована збірка поетичних творів митця.

Олесь Гончар так схарактеризував творчість Володимира Сосюри: «Син Донеччини, задушевний лірик, він був серед тих, хто глибоко відчув красу і виявив нові можливості українського поетичного слова. Його поезія, довірлива, щира, безманірна, справді була співом душі — душі відкритої, людяної, дивовижно тонкої і ніжної у своїх почуваннях».

Згадайте основні віхи життя й творчості Василя Стуса. Його вірші «не можна просто гортати – у них треба входити й повільно обживати, як обживав поет на етапах свої камери».

Відповідь: 1А 2Г 3Б 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».  Література XX ст. Ліна Костенко «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє знання персонажів художнього твору.

На прощу до Києва вирушають героїні творів «Кайдашева сім’я» та «Маруся Чурай».

Згадаймо епізод із повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», коли дуже богомольна баба Палажка Солов'їха вмовила відпустити Мелашку до Києва на прощу, адже тоді благословення впаде на всю сім'ю.

У VІ розділі  («Проща») роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» ідеться про те, як Маруся вирушила в Київ на прощу, дорогою дівчина зустріла мандрівного дяка, душа її вже знову була готова до спілкування з людиною.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Андрій Малишко. «Пісня про рушник»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять та вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом у запропонованих рядках є епітет («дорогу далеку», «рушник вишиваний») – художній троп, виражений переважно прикметниками, що образно наголошує на характерній ознаці, рисі чи одиничній якості предмета.

Згадаймо, паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя; персоніфікація – художній прийом уподібнення неживих предметів чи явищ людським якостям; гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії; порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Виконуючи це завдання, згадайте тематику й проблематику новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

У цьому творі центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов’язком та гуманістичним началом.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»

Виконати це завдання допоможе знання сюжету та композиції новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo».

Зустріч ліричного героя із селянином є кульмінаційним моментом твору. Саме після цієї зустрічі ліричний герой розуміє, що готовий до боротьби: «Іду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

У висловлюванні Василя Стуса йдеться про Павла Тичину, який збагатив художню скарбницю феноменальними творами. Але в добу тоталітаризму у творчості Тичини, митця глибоко самобутнього, відбуваються жорстокі психологічні злами і кризи. Як зазначав Василь Стус: «В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету художніх творів.

Новела Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» закінчується запитаннями хлопця-сина: «Як вони так чули один одного – Марфа і тато? Як?..» А ще думаю: «Чому вони не одружилися, отак одне одного чуючи?».

Відповідь життєво лаконічна, філософськи мудра: «Тоді не було б тебе...» – шумить велика «татова» сосна».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Рядки «Народився Бог на санях в лемківськім містечку Дуклі...» і «У долоні у Марії місяць – золотий горіх...» узяті з поезії Богдана-Ігоря Антонича «Різдво». 

Гордо й від­верто заявляє Василь Симоненко, що Батьківщина для нього – найважли­віша: «Ради тебе перли в душі сію / Ради тебе мислю і творю…»; «Маю я святе синівське право / З матір’ю побуть на самоті…».  

Уривки «Я на гору круту крем’яную / Буду камінь важкий підіймать…» і «Може, квіти зійдуть – і настане / Ще й для мене весела весна…» узяті з поезії Лесі Українки «Contra spem spero!».

У романсі Олександра Олеся є такі рядки: «Сміються, плачуть солов’ї / І б’ють піснями в груди...» і «Відбились зорі у воді, / Летять до хмар тумани…»

Відповідь: 1В 2Б 3Д 4Г

ТЕМА: Література XX ст.

Виконуючи це завдання, згадайте художні образи програмових поезій. На початку твору Ліни Костенко «Українське альфреско» згадується «курочка ряба». Далі автор змальовує чудовий сільський пейзаж: Там  повен  двір  любистку,  цвітуть  такі  жоржини, / і  вишні  чорноокі  стоять  до  холодів.

Пригадайте поезію Максима Рильського «Молюсь і вірю. Вітер грає…». У цьому творі наявні символічні образи «веселого світу» і «щасливих вод».

Романтичний нічний весняний пейзаж, звукові, зорові й слухо­ві образи («місячні весняні ночі», «старі гаї») емоційно наснажують ліричний вірш Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…».

У «Пісні про рушник» Андрія Малишка через картини природи розкриваються почуття материнської та синівської любові. «Росяниста доріжка», «зелені луги», «солов’їні гаї», «тихий шелест трав», «щебетання дібров» – усе це прикмети прекрасного сонячного весняного ранку.

Відповідь: 1Г 2Д 3Б 4А

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Запропоновані рядки узяті з поезії Олександра Олеся «Чари ночі».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!».

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості програмових поезій.

Згадаймо вірш Лесі Українки «Contra spem spero!», який є одним із кращих не лише у творчості поетеси, а й у світовій літературі. Це своєрідна програма письменниці, її життєве кредо. Уся поезія побудована на антитезах, причому художні протиставлення звучать як крилаті, афористичні ви­слови, їх виразність досягається за допомогою метафоричної образнос­ті, яка посилює емоційність звучання твору:

Гетьте, думи, ви хмари осінні!

То ж тепера весна золота!

Чи то так у жалю, в голосінні

Проминуть молодії літа?

В довгу, темную нічку невидну

Не стулю ні на хвильку очей —

Все шукатиму зірку провідну,

Ясну владарку темних ночей.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників.

Пригадайте творчість Миколи Хвильового. Трагедія автора у новелі «Я (Романтика)» надто глибока.

Написаний в імпресіоністичній манері, твір у яскравій художній формі відображає ті складні протиріччя, які є в душі людини, у її свідомості та в навколишній дійсності. Ідейний пафос новели – духовна драма її автора.

Це ж стверджує і літературознавець М. Жулинський: «Як же так могло трапитись, що та свята мета, заради якої проливалася кров, творилося насильство, починає тьмяніти, набухати кров’ю невинних, чому так сталося, що мати змушена притуляти до згасаючого серця свого блудного сина, який заплутався на трагічних дорогах революції, вичерпався морально, зневірився і в розпачі піднімає руку на свою матір Україну, котра породила його і котра прощає йому цей смертний гріх?».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто».

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

У запропонованому уривку йдеться про головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво».

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій та їх авторів.

Проаналізуйте запропоновані уривки з поезій і згадайте їх авторів. «Прийшли лемки у крисанях / і принесли місяць круглий…» – це уривок з вірша «Різдво», автором якого є Богдан-Ігор Антонич.

У збірці віршів Б.-І. Антонича «Зелена євангелія» чимало рядків, у яких поет порівнює себе з тваринним і рослинним світом рідного краю: «Антонич теж звіря сумне і кучеряве», «...росте Антонич і росте трава», «Антонич був хрущем і жив колись на вишнях...».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконуючи це завдання, згадайте, які художні твори мають присвяти.

Любові всевишній присвячує свою новелу «Три зозулі з поклоном» Григір Тютюнник.

Імпресіоністична новела Михайла Коцюбинського «Intermezzo» має присвяту Кононівським полям.

Своєму батькові Ю. Кобилянському присвятила повість «Земля» Ольга Кобилянська.

Новелі Михайла Коцюбинського «Цвіт яблуні» присвячено новелу Миколи Хвильового «Я (Романтика)».

Відповідь: АГДВ.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

Микола Гурович Куліш – український письменник, режисер, драматург. Його ім’я пов’язане з театром Леся Курбаса «Березіль», тому саме про М. Куліша йдеться в рядку Д.

Серед улюблених занять Остапа Вишні були мисливство й рибальство, які давали можливість спостерігати красу природи. Любов письменника до всього живого, до світу природи є незаперечною ознакою його натури. Тож рибалити і полювати він ходив скоріше для того, щоб назбирати побільше смішних історій, які й лягли в основу багатьох його усмішок.

Про Олександра Довженка йдеться в рядку В. Саме він здобув усесвітню славу як режисер кіно.

У висловлюванні, поданому в рядку Г, згадано імпресіоністичну новелу «Intermezzo», автором якої є Михайло Коцюбинський.

Відповідь: ДБВГ.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поезій, їх символічні образи.

Мавка в «Лісовій пісні» виступає як невмируща сила природи, як безсмертна краса, що у своєму плині й розвитку стає вічним життєвим джерелом мистецького натхнення. Вона є уособленням світлого й гуманного начала в житті людини, високої поетичної мрії і чистого кохання, щирої дружби й волелюбності. Для неї воля – це такий самий природний стан, як життя, дихання, і…кохання:

             Ну, як таки, щоб воля – та пропала?

            Се так колись і вітер пропаде!

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «Пам’яті тридцяти»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

На репродукції зображено урочище, згадане у творі Павла Тичини. Пригадайте історичну основу поезії «Пам’яті тридцяти». Бій під Крутами – бій, що відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва. Сучасників особливо вразило поховання юнаків, які потрапили в полон до більшовиків і були ними страчені. Студентів поховали в Києві на Аскольдовій могилі, а поет Павло Тичина присвятив їм вірш «Пам’яті тридцяти».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня. «Сом»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби у творах.

Основним художнім засобом у запропонованих рядках є гіпербола – різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак певного предмета, явища або дії.

Згадаймо, персоніфікація – художній прийом уподібнення неживих предметів чи явищ людським якостям; порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього; алегорія – троп, у якому абстрактне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу; паралелізм – стилістична фігура, змістом якої є зображення паралельних явищ із різних сфер життя.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

Завдання перевіряє ваше знання образів літературних творів.

Темою роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» є доля легендарної піснетворки на тлі історичних подій середини ХVІІ століття. Твір починається розповіддю про розгляд судової справи Марусі Чурай. Справа ця стосувалася вбивства козака Грицька Бобренка. Мати вбитого звинувачувала дівчину Марусю у тому, що вона отруїла її сина, з яким довго зустрічалася. Грицько вирішив одружитися з іншою дівчиною, і цього Маруся пробачити не могла. Бобренчиха привела до суду людей, які називали Марусю відьмою, бачили, як вона перекидалася на сороку, робилася димом, збирала трави. Але до суду прибуває посланець із Січі, який дізнається, над ким відбувається суд, і пропонує розглянути справу з іншого боку:

Ця дівчина... Обличчя, як з ікон.

І ви її збираєтесь карати?!

А що як, інший вибрати закон, —

не з боку вбивства, а із боку зради?

Ну, є ж про зраду там які статті?

Не всяка ж кара має буть безбожна.

Що ж це виходить? Зрадити в житті

державу — злочин, а людину — можна?!

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.

Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр.

Романами є твори «Тигролови» й «Місто».

«Дитинство» й «Залізний острів» – це новели.

Поезії – «Молюсь і вірю. Вітер грає…» і «Contra spem spero!».

Кіноповістями є твори «Україна в огні» й «Зачарована Десна».

Відповідь: 1Д 2Б 3Г 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання жанрів літературних творів.

Уривок із твору, поданий у рядку А, узятий із соціально-побутової повісті «Кайдашева сім'я»; рядок Б – це уривок із соціально-психологічного роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»; у рядку В йдеться про героя драми-феєрії «Лісова пісня»; у рядку Г подано уривок з історичного роману «Чорна рада»; Терпило, про якого йдеться в уривку в рядку Д, – герой соціально-побутової драми «Наталка Полтавка».

Відповідь: 1Д 2Б 3Г 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, кому з митців воно належить.

Валер’яну Підмогильному належить висловлювання рядка В. Згадайте, що цей письменник є автором урбаністичного роману «Місто».

Микола Хвильовий є автором висловлювання, поданому в рядку Д. В уривку йдеться про героя його новели «Я (Романтика)».

Михайло Коцюбинський «дуже був зайнятий своїм оповіданням» (рядок А). Стосунки природи і людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами, – тема повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

«Се драма-казка, за термінологією Гауптмана (так він зве свій «Потоплений дзвін»), але я не знаю, як би се могло по-нашому зватись…», – каже про свою «Лісову пісню» Леся Українка (рядок Г)..

Відповідь: 1В 2Д 3А 4Г.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів. 

Мавка в «Лісовій пісні» виступає як невмируща сила природи, як безсмертна краса, що у своєму плині і розвитку стає вічним життєвим джерелом мистецького натхнення: «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає!».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Contra spem spero!»

Завдання перевіряє ваше вміння аналізувати літературні твори.

У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка використала давньогрецький міфологічний образ Сізіфа. 

У словах поетеси «Я на гору круту крем’яную / Буду камінь важкий підіймать…» переосмислено образ Сізіфа, тобто поетеса пише про сізіфову працю.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів художніх творів.

Зверніть увагу, що драма-феєрія – один із жанрових різновидів драми. Цьому виду властивий фантастично-казковий сюжет, поряд із людьми діють створені уявою письменника фантастично-міфічні істоти. Сценічна дія феєрії відрізняється використанням сценічних ефектів і трюків.

Драми-феєрії виникли в Італії у XVII столітті. Пізніше, у XVIII–XIX століттях, жанр феєрії було активно задіяно в європейському театральному, оперному мистецтві та балеті.

Особливості драми-феєрії:

• фантастично-казковий сюжет;
• дійові особи: міфічні або фантастичні істоти;
• надзвичайні історії.

Феєрією є п'єса «Лісова пісня» Лесі Українки.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. 

Згадаймо, що характерною особливістю композиції драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» є органічне пере­плетення життя двох світів – природи й людини.

Саме цього твору стосується характеристика Леоніда Новиченка: «поезія рідної природи, сприйнятої через прекрасні фольклорні образи, поезія мрії про щасливе, гармонійне, красиве життя».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література XX ст. Остап Вишня

Завдання перевіряє ваше вміння аналізувати літературні твори.

Згадаймо твір Остапа Вишні «Моя автобіографія»: у гумористичній манері автор розповідає про своє народження, виховання, навчання і, врешті, про становлення свого письменницького таланту.

У назві гуморески «Моя автобіографія» використано тавтологію.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

Завдання перевіряє знання змісту літературних творів.

«Зачарована Десна» – автобіографічна повість, спогади Олександра Довженка про дитинство в рідному селі на Чернігівщині.

Твір не має чіткого сюжету з послідовним розвитком подій – сюжет двоплановий: основна сюжетна лінія – це ніби окремі новели (ди­тинство Сашка, його враження, сцени захоплення навколишнім світом), другий план – ліричні відступи зрілого майстра слова (філософське ос­мислення художньої творчості, краси людської праці, природи й людини).

Запропонований уривок є ліричним відступом.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література XX ст. Володимир Сосюра

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів. 

Володимир Сосюра представляв в українській літературі 1920-х років неоромантиків, які несли читачам життєствердження, драматизм, патетику, стихію. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема композиції художнього твору. 

Згадаймо новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo».

Письменник за допомогою вмілих імпресіоністичних мазків зображує враження героя від природи, його внутрішній стан. Іноді новелу ще називають «поезією в прозі».

Твір складається з десяти невеликих етюдів-кадрів.

Кульмінацією є зустріч героя зі «звичайним селянином», що символізує життя (жахливе, страшне), від якого недавно тікав герой, їх розмова про тяжке існування.

Відповідь – Б.