ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання персонажів програмних творів та вміння впізнавати їх за прямою мовою або цитатами про них. Виконуючи це завдання, знайдіть ключові слова (маркери) у кожній цитаті.

Богдан – досвідчений моряк, герой роману Юрія Яновського «Майстер корабля». Цитата містить звернення Дорогі містери й леді та згадку про корабель, який є центральним образом-символом цього твору.

Низ – герой поеми Івана Котляревського «Енеїда». Це слова самого Низа, який разом з Евріалом збирається на небезпечну розвідку. Маркерами є згадка про Енея та самохарактеристика чисто сиротина.

Захар Беркут, головний герой однойменної повісті Івана Франка, старійшина тухольської громади, мав своє кредо: Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може помагати іншим. Цей афоризм найповніше розкриває гуманістичну позицію героя, для якого громадські інтереси та служіння рідному народові завжди були вищими за особисте благо.

Іван Іскра – герой роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Це слова Івана Іскри, якими він характеризує Марусю Чурай перед суддями та громадою Полтави, наголошуючи, що вона – голос наш і пісня.

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання тексту поетичних творів і вміння ідентифікувати твір за ключовими художніми образами.

Для правильного виконання завдання треба згадати центральні образи кожної поезії.

«Чари ночі» Олександра Олеся – перлина української інтимної лірики, побудована на заклику ловити кожну мить щастя. Ключові образи: Фауст (символ неповоротності минулого), солов’ї, що сміються й плачуть, та весна, яка символізує розквіт життя, молодість.

«Блакитна Панна» Миколи Вороного є зразком символізму. Образи серпанків, блаватів та блакиті створюють витончений портрет весни, яка постає в образі небесної Панни.

Поезія «Ви знаєте, як липа шелестить?» – взірець ранньої лірики Павла Тичини, де природа оживає завдяки музикальності слова. Автор майстерно поєднує зорові та слухові образи: нічний шелест лип, сяйво місяця та загадкові постаті дідуганів, що сплять у гаях. Усе це створює атмосферу таємничості, характерну для пантеїстичного світосприйняття поета.

Богдан-Ігор Антонич у вірші «Різдво» переносить біблійну подію на рідний ґрунт Лемківщини. Ключові художні образи: сани, лемки у крисанях та місяць, який золотим горіхом кладуть у долоню.

Відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє знання стилістичних особливостей творів та вміння впізнавати авторський текст за характерними художніми деталями (цитатами-маркерами).

«Тепер Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню» – це опис Івана Палійчука, головного героя повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Письменник через конкретні деталі побуту (кресаня, черес) і порівняння з природою (як смерічка) увиразнює нерозривний зв’язок людини з гірським світом Карпат.

Фінальні рядки новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном», що у варіанті Б, упізнаємо за ключовими словами: Соню, три зозулі (символ неможливого кохання та жертовності, який передає надзвичайну психологічну глибину, притаманну прозі Тютюнника, де багато чого сказано через підтекст та натяки), Сибір неісходима.

«Кому потрібно знати деталі моїх переживань? Я справжній комунар…» – внутрішній монолог героя новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)», який намагається переконати себе у своїй комунарській незламності. Ця цитата увиразнює трагічний розкол душі людини, затиснутої між фанатизмом і людяністю, яка такими ідеологічними гаслами намагається заглушити голос власної совісті та жах від вчиненого злочину – вбивства матері.

Уривок із драми-феєрії «Лісова пісня»  наведено у варіанті відповіді Г. Ця сцена пожежі є кульмінаційним моментом твору, де вогонь виступає символом руйнування гармонії між людським світом та природою. Спалах верби, що була втіленням Мавки, остаточно розриває духовний зв’язок героїв, підкреслюючи трагічну перемогу побутового зла над високим мистецтвом.

Відповідь: 1 – А, 2 – Г, 3 – В,  4– Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання творчого доробку того чи того митця та тематики його творів.

Вірш «У теплі дні збирання винограду...» – один із найвідоміших творів Максима Рильського.

Сюжет сонета побудовано на глибоко ліричному описі зародження кохання між немолодим чоловіком і юною дівчиною. У поезії майстерно передано мотив весняного пробудження почуттів, які наповнюють життя новою енергією та красою.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі та його належність до певного мистецького угруповання.

Автор наведених рядків Максим Рильський належав до «київських неокласиків», яких також називали «п’ятірним гроном» (за висловом М. Драй-Хмари). Це була група високоосвічених інтелектуалів (Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Юрій Клен), яка працювала в Києві в 1920-х роках. Вони висунули гасло «До джерел!», що означало орієнтацію на світову класику, античність та відродження книжної традиції.

Творчість неокласиків вирізнялася культом вишуканих форм, духовним аристократизмом та активним використанням сонета – саме до цього жанру належить наведений уривок. Сталінський режим знищив більшість представників «Грона».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло».

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору та вміння відтворювати послідовність ключових подій у ньому.

Сюжетна лінія комедії «Мина Мазайло» розгортається динамічно:

• спочатку Рина вмовляє Улю закохати в себе Мокія, щоб відвернути його від захоплення українською мовою;
• далі Мина Мазайло вчиться «правильної» вимови з учителькою Бароновою-Козино;
• згодом до родини приїздить тьотя Мотя з Курська, яка стає ідеологічним центром «боротьби» проти української мови;
• зрештою, стається кульмінаційна подія – звістка про звільнення Мини з посади «через опір українізації», яка призводить до краху всіх його планів.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Завдання перевіряє знання особливостей програмних творів української літератури.

У будинку розстріляного шляхтича відбуваються події твору Миколи Хвильового «Я (Романтика)». Там головний герой, чекіст «Я», постає перед трагічним вибором між власною ідеологією та загальнолюдськими цінностями. Новела має присвяту «Цвітові яблуні». Це звернення до однойменного імпресіоністичного твору Михайла Коцюбинського підкреслює глибокий зв’язок між митцями: Хвильовий запозичив у Коцюбинського майстерність психологічного аналізу, вміння відтворювати тонкі нюанси людської душі та зосередженість на внутрішньому світі особистості.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля».

Завдання перевіряє вміння визначати жанрові особливості художніх творів, розуміння їхньої символіки та знання основних характеристик програмних текстів української літератури.

В українській літературі твір Юрія Яновського «Майстер корабля» є першим мариністичним романом, що описує море та творчий процес. Корабель у цьому творі є головним символом, який уособлює будівництво нового життя, національне відродження та духовне оновлення української нації, що прагне творити власну культуру. Образ Тайах, балерини, що прибула з-за кордону, символізує натхнення, красу та ту живу силу любові, яка спонукає митців до створення нових шедеврів.

Варіанти відповіді А, Б, Г та Д неправильні: запропоновані твори, хоч і є романами, однак мають дещо іншу тематичну спрямованість: «Місто» – урбаністичний, «Тигролови» – пригодницький, «Чорна рада» – історичний, а «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – соціально-психологічний.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Задивляюсь у твої зіниці…».

Завдання перевіряє вміння ідентифікувати автора за цитатою (упізнавати літературний твір за його фрагментом), а також знання тематики та ідейного змісту творів української літератури XX століття.

Рядки, запропоновані у завданні, узято з вірша Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці…». Цей твір – зразок громадянської лірики, у якій поет висловлює синівську відданість Україні.

Образність поезії побудовано на глибокому патріотизмі, де Україна постає як найвища духовна цінність («молитва», «розпука вікова»), за право на життя якої поет готовий боротися.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo».

Завдання перевіряє знання програмних творів української літератури та їхніх напрямів (стилів, течій).

Уривок, наведений у варіанті відповіді Д, належить перу Михайла Коцюбинського – одного з найяскравіших представників імпресіонізму в українській літературі. Цьому стилю притаманні фіксація миттєвих вражень, вишукана гра світла та відтворення психологічних станів через зовнішні деталі.

Окрім того, твір (а отже, і стиль автора) легко впізнати за згадкою про вівчарку Оверка. У новелі «Intermezzo» цей образ глибоко символічний: він уособлює пригнічене й темне селянство, що мусить «нести свій ланцюг», так і не усвідомивши власної сили.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII –​ початку XX ст. Література XX ст.

Пригадайте героїнь художніх творів.

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Маруся Кайдашиха замолоду служила в панів покоївкою, від них і сама набралась трохи панства. Кайдашиха з погордою ставиться до бідніших від себе, любить вихвалятись: Ти бач, дочко, ти не ходиш до панів, а мене пани й попи просять варити обід, кличуть до себе в покої вечерять, ще й у покоях кладуть спати.

Галя Ґудзь – героїня роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Дівчина   виросла в багатстві, але не була розбещеною. Її батько – розбійник Максим Ґудзь. Саме їй належать слова: Горенько моє! Це ж, видно, і мені не краща доля судилася: розбишацька дочка – розбишацька й жінка!

Софія Дорошенко, героїня новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique», творчо обдарована особистість, лірична й емоційна. Вона розповідає: Мій фах вибагливий, і жадає зараз для себе нестісненої волі… Я потребую спокою, що випливає із замилування до музики і гармонії у відносинах, передусім – гармонії!

Темою драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка» є вірне кохання людей з народу усупереч життєвим труднощам. Горпина Терпилиха розповідає про своє життя: Три роки вже, як ми по убожеству свойому продали дворик свій на Мазурівці, покинули Полтаву і перейшли сюди жити.

Відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

У поезії Павла Тичини «О панно Інно…» йдеться про складні почуття ліричного героя – тугу за втраченим нерозділеним коханням, поєднану зі світлим спогадом. Сестра, сніги, любові усміх – це художні образи цього твору.

Леся Українка – авторка вірша «Contra spem spero!», назва якого в перекладі «Без надії таки сподіватись…». Хмари осінні, гора, барвисті квітки – ключові художні образи в цій поезії. Вони символізують життєві труднощі (хмари осінні, гора крем'яная) та незламну надію й творчу працю (барвисті квітки), протиставляючи сум і розпач активній боротьбі.

У вірші «О слово рідне! Орле скутий!..» Олександр Олесь використовує яскраві ме­тафори й епітети. Українське слово уподібнюється скутому орлу, тобто поневоленому народові, слово якого звучало завжди як співочий грім бать­ків моїх, що тепер дітьми безпам’ятно забутий. Тут також є образи меча та судних дощів. 

Сонет Максима Рильського «У теплі дні збирання винограду…» – зразок неокласичної інтимної лірики. Тут є образи ясного саду, лампади та Кіприди доброї.

Відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконуючи це завдання, пригадайте сюжети художніх творів.

Усмішка Остапа Вишні «Сом» є гумористичною розповіддю про сома, що жив у річці Оскіл і міг з’їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть паровий катер. Саме в цьому творі є слова: Чарiвна рiчка Оскiл... А скiльки там диких качок.

Кіноповість Олександра Довженка «Зачарована Десна» є автобіографічною, адже розповідає про дитинство письменника, сповнене радощів і смутку, як джерело його духовності й мистецького таланту. Уривок У нас був дід дуже схожий на Бога – початок опису діда Семена. Для малого Сашка дід був символом добра, що розмовляв з усім живим. 

У романі Івана Багряного «Тигролови» є уривок: Хабаровськ – столиця цілого Далекосхідного краю. Автор описує місто як центр радянського колоніального впливу, химерне «ельдорадо» та осереддя НКВД.

Море – це розпутна красива жінка, яка хвилює більше за всіх цнотливих голубок… Ця відома метафора належить Юрію Яновському з роману «Майстер корабля», де море постає пристрасною, збудливою і небезпечною стихією.

Зверніть увагу, уривок Тільки й слави, що на вокзалі «Харків» написано узято з твору «Мина Мазайло» Миколи Куліша.

Відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Зверніть увагу, що літературний жанр – це історично сформований різновид художнього твору, який має сталі ознаки: тематику, структуру, стиль і спосіб подання. Завдяки жанрам ми можемо відрізнити, наприклад, новелу від роману, поему від вірша тощо.

Драмами є твори «Мартин Боруля» Івана Карпенка-Карого і «Мина Мазайло» Миколи Куліша.

«Катерина» Тараса Шевченка і «Мойсей» Івана Франка є поемами.

«Камінний хрест» Василя Стефаника і «Модри Камень» Олеся Гончара – це новели.

«Пісня про рушник» Андрія Малишка і «Два кольори» Дмитра Павличка є піснями.

Відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Ключові образи твору – це основні, найважливіші художні образи, які формують уявлення читача про зміст та ідейний зміст твору.

Ключовими образами запропонованого твору є людина, серце, любов.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в літературних творах.

Провідним художнім засобом першого абзацу є тавтологія – риторична фігура, що полягає в повторенні однакових або схожих за змістом слів для підсилення виразу.

Зверніть увагу, що в першому абзаці часто повторюються однакові слова: Людина, Ти, Бог тощо.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

З настановами до сина звертається також ліричний герой твору Василя Симоненка «Лебеді материнства».

Твір побудовано як колискову, у якій матір, співаючи, мріє про щасливу долю своєї дитини. Пригадайте зміст цього твору:

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.

Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Проаналізуйте перший абзац запропонованого твору. Автор у листі до сина наголошує: Людина – це обов’язок, а не титул (народився – і вже людина). Людина – твориться, самонароджується.

Отже, Стус хоче донести проблему, передану в прислів’ї Всякий народиться, та не всякий у люди годиться.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Зверніть увагу, що автором запропонованого для аналізу твору є Василь Стус, який був одним із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників, поетом-авангардистом, перекладачем, літературознавцем і ключовою постаттю дисидентського руху.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Пригадайте, що ідея твору – це ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковано всі образи й художні засоби твору.

У творі автор наголошує на незламності й вічности українського народу.

Отже, ідею твору найточніше виражено в рядку

Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Провідним художнім засобом в останній строфі є риторичне звертання:

Ви, байстрюки катів осатанілих,

Не забувайте, виродки, ніде.

 Це звертання, яке не має на меті дійсного контакту з особою, предметом або явищем, до якого звертаються, і служить лише для того, щоб привернути до нього увагу читача й висловити ставлення мовця.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Фольклорний о́браз «На ясні зорі і на тихі води» (перша строфа) є також у творі «Дума про Марусю Богуславку».

Маруся звертається до козаків-невольників:

Ой визволи, Боже, нас всіх, бідних невольників,

З тяжкої неволі,

З віри бусурменської

На ясні зорі,

На тихі води,

У край веселий,

У мир хрещений!

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

За способом зображення життя художні твори ділять на три літературні роди – лірику, епос і драму. Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів. Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Виділяють тематичні різновиди лірики: пейзажну, філософську, громадянську, інтимну, патріотичну.

Зверніть увагу, що наведений в умові завдання вірш Василя Симоненка «Де зараз ви, кати мого народу?» – це яскравий зразок громадянської та філософської лірики.

Основна тематика охоплює викриття тиранів, прославлення незнищенності українського народу й утвердження віри в історичну справедливість.

«Уривок з поеми» Євгена Маланюка – це теж яскравий зразок громадянської та філософської лірики з виразною козацькою тематикою. Твір поєднує тему історичної пам'яті, осмислення державності, відданості Батьківщині та спадкоємності поколінь, де ліричний герой відчуває себе частиною нескореного народу. 

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Шістдесятники – це покоління української національної інтелігенції з виразною громадянською позицією, яке ввійшло в культурний простір (літературу, мистецтво, публіцистику) у другій половині 1950-х років XX століття. Їхня поява стала можливою завдяки тимчасовому послабленню комуністично-більшовицького тоталітаризму в період хрущовської «відлиги». Найповніше творчий потенціал митців і мисткинь цього покоління розкрився на початку та в середині 1960-х років, що й зумовило назву руху.

Шістдесятники були внутрішньою моральною опозицією радянського тоталітарного державного режиму. Василь Симоненко – видатний поет, один із найяскравіших шістдесятників.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля».

Завдання перевіряє знання сюжету та героїв художнього твору.

Згадаймо роман Юрія Яновського «Майстер корабля». Розповідь у творі ведеться від імені сімдесятирічного То-Ма-Кі (Юрія Яновського). Це своєрідна лірична сповідь про минуле, що переривається різними історіями із життя героїв. Події твору відбуваються переважно в Одесі.

Головними персонажами є Сев – художник, найкращий друг редактора (його прототипом був Олександр Довженко), оповідач То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно, у молодості редактор), Тайях – балерина, у яку закохані редактор і Сев. Богдан – матрос, який пережив багато пригод, в образі цього безстрашного підкорювача життя вгадується Григорій Гричер.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору. Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Пригадайте, що ідея твору – це ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковані всі образи й художні засоби твору.

Згадаймо віршований історичний роман Ліни Костенко «Маруся Чурай». Темою твору є зображення нещасливого кохання Марусі Чурай і Грицька Бобренка на тлі історичних подій другої половини XVII ст.

Основною ідеєю твору дослідники вважають змалювання незнищенності особистості з багатим духовним світом і українського народу, глибока віра в їхню духовну силу.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків».

Згадаймо тему повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків»: стосунки природи й людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами. У творі розповідається про кохання Івана і Марічки, українських Ромео і Джульєтти.

М. Коцюбинський, повертаючись 1910 poкy з лікування в Італії, на кілька днів зупинився в селі Криворівня на Гуцульщині (на запрошення фольклориста Володимира Гнатюка). Повість письменник написав унаслідок глибоких вражень від життя, звичаїв і обрядів, оригінальності мислення та світосприймання карпатських гуцулів.

Подивіться на зображення, там є ключові слова повісті: Марічка, гуцули, ворожнеча, нявки, вірність тощо.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Олесь Гончар. «Модри Камень».

У новелі «Модри Камень» Олесь Гончар зобразив трагічно обірване війною почуття між радянським солдатом й іноземною дівчиною-словачкою.

Тема твору – спогад солдата-розвідника про воєнний епізод, який відбувся в словацькому містечку Модри Камень.

Отже, правильним є такий варіант послідовного заповнення пропусків: Найсильніший, на нашу думку, прикінцевий внутрішній монолог розвідника, що переходить згодом у вдаваний діалог із Терезою. Це – згусток крові, болю, радості воїна. Олесь Гончар передає глибоке душевне зворушення ліричного героя, його палку любов, усі нюанси настрою».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто».

Виконуючи це завдання, згадайте головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Саме про Степана Радченка сказано: Він – нова сила, покликана із сіл до творчої праці. Він – один із тих, що повинні стати на зміну гнилизні минулого й сміливо будувати майбутнє».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно…».

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

Уривок із вірша Ігоря Калинця

Це погляд чий,

сестри чи Ваш […]?

Я пригадав. Той вечір. Ми,

Вона і Ви. І я надвоє.

перегукується з поезією Павла Тичини «О панно Інно…». Цей вірш – найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини. Провідним мотивом є нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Цей вірш сповнений краси, ніжності, чистоти. Цьому сприяють і художні засоби, поєднання зорової образності з музичністю:

О, панно Інно, панно Інно!

Я – сам. Вікно. Сніги…

Сестру я Вашу так любив –

Дитинно, злотоцінно.

Любив? – Давно. Цвіли луги…

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.

«Творча спадщина порівняно невелика за обсягом – «Твори» у двох томах, за які його удостоєно посмертно Шевченківської премії. Проте не обсягом, а змістом написаного, майстерністю слова, глибиною думки, тонкощами художньої деталі, спостережливістю, болем за понівечені людські душі відзначається його творча спадщина», – так охарактеризовано творчість Григора Тютюнника. Згадайте його новелу «Три зозулі з поклоном». У творі засобом узагальнення, типізації й індивідуалізації, конкретизації в зображенні предметів та характерів є художня деталь.

Остап Вишня започаткував новий  у літературі – усмішка.  У цих творах діє спостережливий, багатий душею оповідач, якому притаманне чуття прекрасного і який уміє скористатися народним колоритним словом. Висловлювання про письменника подано у варіанті Д.

Про творчість Івана Багряного йдеться у висловлюванні рядка А. Герої його романів «… романів діють в екстремальних умовах, виявляючи найкращі свої риси…». Згадайте хоча б головного героя пригодницького роману «Тигролови». Це молодий інженер-авіатор, нащадок славетного гетьмана, який втікає з каторги, виживає в тайзі, зберігаючи людяність та волелюбні прагнення.

Микола Хвильовий розпочав літературну дискусію 1925–1928 років, стосувалася ставлення до класики, проблеми новаторства та ролі письменника, а центральним питанням було існування самобутньої української літератури в контексті світового духовного розвитку. Саме про цього письменника йдеться в рядку В.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–А, 4–В. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання персонажів літературних творів.

Зоська Голубовська і поет Вигорський – це персонажі роману Валер’яна Підмогильного «Місто».

Мотрона Розторгуєва і Тарас Мазайло діють у комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло».

У романі у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» є такі персонажі, як Галя Вишняківна і Мартин Пушкар. Наталка Сірко і майор Медвин – це персонажі роману Івана Багряного «Тигролови».

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів літературних творів. 

Романами є твори «Майстер корабля» Юрія Яновського і «Місто» Валер’яна Підмогильного; «Три зозулі з поклоном» Григора Тютюнника і «Модри Камень» Олеся Гончара – це новели; згадаймо твори Остапа Вишні «Моя автобіографія» і «Сом», які є усмішками; «Пісня про рушник» Андрія Малишка і «Два кольори» Дмитра Павличка є піснями.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–Д. 

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє ваше знання авторів літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo», у якій є такі дійові особи: Ниви у червні, Сонце, Моя утома.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору 

Завдання перевіряє вміння аналізувати поетичні твори, визначати провідні мотиви в них.

Проаналізуйте твір Ліни Костенко.

Вірш пронизаний почуттям любові і надією.

Провідний мотив поезії суголосний з твором Олександра Олеся «Чари ночі», у якому є рядки «Лови летючу мить життя! / Чаруйсь, хмелій, впивайся…»

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі. 

Шістдесятники – назва покоління  української національної інтелігенції з яскраво вираженою громадянською позицією, що ввійшло в культуру (мистецтво, літературу тощо) в другій половині 1950-х – період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» – і найповніше себе творчо виявило на початку та в середині 1960-х років (звідси й назва). 

Шістдесятники були внутрішньою моральною опозицією радянського тоталітарного державного режиму.

Однією з перших речників шістдесятників в Україні була Ліна Костенко, авторка запропонованого для аналізу твору.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Юрій Яновський. «Майстер корабля»

Завдання перевіряє знання сюжету та героїв художнього твору.

Згадаймо роман Юрія Яновського «Майстер корабля». Розповідь у творі ведеться від імені 70-річного То-Ма-Кі (Ю. Яновський). Це своєрідна лірична сповідь про минуле, що переривається різними історіями з життя героїв. Події твору відбуваються переважно в Одесі.

Головними персонажами є Сев – художник, кращий друг редактора (його прототипом був Олександр Довженко), оповідач То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно, у молодості редактор), Тайях – балерина, у яку закохані редактор і Сев.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»

Завдання перевіряє знання сюжету та героїв художнього твору.

Стосунки природи й людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами, – тема повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Головний герой твору Іван Палійчук «знав, що в лісах повно лісовиків, які пасуть там свою маржинку, оленів, зайців і сарн, що там блукає веселий чугайстир, який зараз просить стрічного в танець та роздирає нявок».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)». Микола Куліш. «Мина Мазайло»

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

Розстріляне відродження – це літературно-мистецьке покоління України 1920-х – початку 1930-х років, яке досягло надзвичайно високого культурного й духовного розквіту, але згодом було фізично знищене сталінським тоталітарним режимом.

Митцями «розстріляного відродження» були зокрема й Микола Хвильовий, автор новели «Я (Романтика)», та Микола Куліш, який написав драму «Мина Мазайло».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література ХХ ст. Дмитро Павличко. «Два кольори»

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

Пригадайте вірш Дмитра Павличка «Два кольори». У творі рефреном повторюються слова: «червоне – то любов , а чорне – то журба».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література XX ст. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво»

Завдання перевіряє вміння визначати мотиви поезії.

У вірші Богдана-Ігоря Антонича «Різдво» переплетені християнські та язичницькі мотиви.

Автор зображує велике християнське свято на Лемківщині.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й героїв літературних творів.

Михайла, головного героя новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» заслано до Сибіру, щомісяця він пише листи своїй дружині Софії. Він відчуває на відстані душу закоханої в нього жінки. Адже в останньому листі з каторги Михайло жаліється Софії, що десь поряд із ним ходить Марфина душа, не даючи йому спокою, і просить дружину передати їй від нього «три зозулі з поклоном».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє знання історії написання художнього твору.

Туга за рідним краєм та спогади про дитинство, проведене на Волині, стали поштовхом до написання драми-феєрії «Лісова пісня».

Цей шедевр Леся Українка написала в 1911 році всього лише за три тижні у м. Кутаїсі, у Грузії. Леся тяжко сумувала за Батьківщиною, крім того, знову загострилася її хвороба. Ідея створити «Лісову пісню» була навіяна спогадами дитинства.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.

Про Миколу Куліша йдеться у висловлюванні рядка Б. Саме він увійшов «…в історію української літератури й театру як творець необарокової драми…».

Поезія Дмитра Павличка – це «…пісня опришківської душі… Душі, вишиваної двома нитками: червоною і чорною…».

Остап Вишня є автором твору «Моя автобіографія». Висловлювання про письменника подано у варіанті А.

«Поезія … народжувалася в середовищі української політичної еміграції, що поразку УНР … сприйняла як національну трагедію і втрату державності…» – ідеться про Євгена Маланюка.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання персонажів літературних творів.

Пригадайте автобіографічну кіноповість Олександра Довженка «Зачарована Десна». Малий Сашко розповідає «Фактично, святим був на всю хату один я. I от скiнчилася моя святість. Не треба було чіпати моркви. Хай би собi росла. А тепер я грiшний».

Степан Радченко (роман Валер'яна Підмогильного «Місто») їде з села до міста, але «крім сподіванок, нічого не вартих, він мав лише червонець на всі злидні й пригоди, що на нього чекали в місті».

Головний герой новели Василя Стефаника «Камінний хрест» Іван Дідух «був-сми наймитом, а потім вібув-сми десіть рік у війську, та я стола не знав, та й коло стола мені їда не йде до трунку».

То-Ма-Кі – псевдонім оповідача та одного з головних героїв роману Юрія Яновського «Майстер корабля», розшифровується як "Товариш Майстер Кіно", найвище звання для кінематографіста. Тому саме уривок «Мені однаково приємно говорити про кіно, про "Білу Пустелю", про мою юність і старість, про справи інтимні і справи громадські» характеризує цього персонажа.

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання змісту програмових поезій.

У вірші Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…» є рядки «Кохана спить, кохана спить, / Піди збуди, цілуй їй очі…».

Уривок «Чи то так у жалю, в голосінні / Проминуть молодії літа?..» узято з вірша Лесі Українки «Contra spem spero!».

«Маю я святе синівське право / З матір’ю побуть на самоті…» – заявляє ліричний герой поезії Василя Стуса «Задивляюсь у твої зіниці…».

У вірші Миколи Вороного «Блакитна Панна» є уривок «Гори, гай, луги, поля – Вся земля Їй виспівує: «Осанна!»».

Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й історичного тла літературних творів.

Події в повісті Івана Франка «Захар Беркут» відбуваються 1241 року, коли тухольці боронили свою батьківщину від монголо-татарської навали.

Історичним тлом комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є українізація в Україні у 20-і роки ХХ ст.

Роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» охоплює добу Хмельниччини.

Події пригодницького роману Івана Багряного «Тигролови» відбуваються на тлі сталінських репресій у 30-ті роки ХХ ст.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й героїв літературних творів.

Герой новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» повертається додому, розвантаживши з однокурсниками три вагони цегли. Пригадаймо, що цей твір має присвяту «Любові всевишній».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й героїв літературних творів.

Пригадаймо новелу «Я (Романтика)» Миколи Хвильового.

Основною проблемою твору є внутрішнє роздвоєння особистості, людини між гуманізмом та обов’язком.

Мрія про «загірну комуну» перетворюється на «дорогу в нікуди», коли герой переступає через людяність і вбиває власну матір. «Нікому, ніколи й нічого не говорити, як розкололось моє власне «я» – це право головного героя новели.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі»

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

У вірші Олександра Олеся «Чари ночі» влучно передано піднесений, мажорний настрій ліричного героя, який перебуває під впливом почуття кохання.

Тут є образи весняної ночі, солов’їного співу, летючої миті життя, радісного свята квіток, Фауста. Зверніть увагу, що автор цього твору належав до «празької школи» поетів.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література ХХ ст. Леся Українка. «Лісова пісня»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й героїв літературних творів.

На малюнку зображено епізод драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Згадайте, як мати Лукаша дає Мавці серпа й наказує жати. З цього нічого не виходить, бо Русалка польова благає Мавку не губити її красу. Щоб виправдатися перед матір’ю Лукаша, Мавка серпом ріже собі руку. Мати приводить на поле Килину – пишну молодицю з села. Вона вправно починає жати і жартувати з Лукашем. 

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Valse melancolique»

Завдання перевіряє ваше знання героїв літературних творів.

Виконуючи це завдання, згадайте героїнь новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique» Софію Дорошенко, Марту й Ганну.

Софія – творчо обдарована особистість, лірична й емоційна, «сентиментальна зламана істота, котра гине».

Марта – утілення любові. Стримана, терпляча, жіночна, «простодушна, до котрої належить щастя».

Ганна – емоційна, нестримна, вибухова, непостійна, «дика, відважна натура, яка не дбає про світ так, як гуцулка».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків»

Завдання перевіряє знання історії написання художнього твору.

Стосунки природи й людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами, – тема повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

А поштовхом для написання твору стало перебування М. Коцюбинського в селі Криворівня (Івано-Франківська область), під час якого він отримав багато вражень від життя, звичаїв і обрядів гуцулів.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Треба уважно прочитати висловлювання і знайти в ньому так звані маркери, які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.

Висловлювання «Письменник стрімко робить блискучу літературну кар’єру, стає всенародним улюбленцем, його гуморески та фейлетони користуються великою популярністю, досягають мільйонних тиражів…» (А) характеризує творчість Остапа Вишні. Він є видатним сатириком і гумористом, який увів у літературу жанр «усмішка», автор численних усмішок, гуморесок, фейлетонів, політичних памфлетів, літературно-мистецьких нарисів, рецензій.

У висловлюванні Г йдеться про Павла Тичину. Його життєвий і творчий шлях припав на складні й трагічні часи в історії України першої половини XX століття. Тичина пройшов непросту дорогу від геніального самобутнього лірика до поета, вимушеного служити тоталітарному режиму. Проте, попри всі суперечності й трагізм долі, він залишив яскравий слід в українській літературі й назавжди увійшов до когорти її класиків. Уже своєю першою збіркою «Сонячні кларнети» Павло Тичина здобув загальне визнання читачів і критики. Унесений у заголовок книжки незвичний образ – символ сонячних кларнетів – якнайкраще відбиває сутність індивідуального стилю молодого Тичини.

«Син Донеччини, задушевний лірик, він був серед тих, хто глибоко відчув красу українського поетичного слова і виявив його нові можливості. Поезія …, довірлива, щира, безманірна, справді була співом душі – душі відкритої, людяної, дивовижно тонкої і ніжної …» – це висловлювання про Володимира Сосюру.

Про Василя Стуса йдеться у висловлюванні Д. Тематика творчості Стуса була багатогранною. Його поезія містить протест проти тоталітарного режиму, оспівує боротьбу за свободу й гідність людини. Він також звертався до вічних тем любові, смерті, мистецтва й природи: «Тих віршів не можна гортати – у них треба входити і повільно обживати, як обживав поет на етапах свої камери – і тоді відкривається унікальна сторінка поезії XX віку – віку відчуження».

Відповідь: 1-А; 2-Г; 3-Б; 4-Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання сюжетів художніх творів.

Сюжет поеми Івана Котляревського «Енеїда» побудовано на античній основі. Письменник перелицьовує на український лад сюжет твору давньоримського класика Вергілія. В античному творі йшлося про мандри троянців. У поемі І. Котляревського автор закладає новий національний зміст: під виглядом троянців постають українські козаки, богів Олімпу – українське панство; усі реалії твору відбивають життя українського суспільства XVIII ст. після зруйнування української «Трої» – Запорозької Січі.

У поемі «Мойсей» Іван Франко використав біблійну легенду про Мойсея, який вивів євреїв з єгипетського рабства.

«Повість минулих літ» належить до оригінальної літератури і є найдавнішою пам’яткою українського письменства. Це літописне зведення, складене в Києві на початку 12 століття.

Кіноповість Олександра Довженка «Зачарована Десна» є автобіографічною, адже розповідає про дитинство письменника, сповнене радощів і смутку, як джерело його духовності й мистецького таланту.

Відповідь: 1-Г; 2-Б; 3-В; 4-А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання літературних героїв й основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів літературних творів.

Тереза, Францішек, Ілля – це персонажі новели Олеся Гончара «Модри Камень».

Тайах, Сев, Богдан – герої роману Юрія Яновського «Майстер корабля».

Іван, Палагна, Юра діють у повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Мокій, Рина, Уля – герої комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло».

Відповідь: 1-Д; 2-Г; 3-Б; 4-В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання художніх образів літературних творів.

У вірші «Заповіт» Тарас Шевченко закликає український народ звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, обстоювати інтереси простого люду. Художні образи твору – степ широкий, лани широкополі, Дніпро, кручі: Як умру, то поховайте / Мене на могилі, / Серед степу широкого, / На Вкраїні милій, / Щоб лани широкополі, / І Дніпро, і кручі / Було видно, було чути, / Як реве ревучий.

«Чари ночі» Олександра Олеся – це шедевр інтимної лірики й один із кращих ліричних творів автора. У ньому влучно передано піднесений, мажорний настрій ліричного героя, який перебуває під впливом почуття кохання. Тут все складає «хвалу життю»:  летюча мить життя, палкі обійми ночі, густі пахощі.

Пригадайте вірш Богдана-Ігоря Антонича «Різдво». Художні образи цього твору подано у варіанті А: Бог на санях, лемки у крисанях, місяць – золотий горіх.

Василь Симоненко в поезії «Лебеді материнства» уславлює материнську любов, яка супроводжуватиме її дитину протягом життя; мати, як і Батьківщина, єдина, неповторна для кожної людини. Мавки чорнобриві, зорі сургучеві, синова колиска – художні образи цього твору.

Відповідь: 1-В; 2-Б; 3-А; 4-Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поетичних творів.

Згадаймо, що героїв Крут возвеличено у вірші Павла Тичини «Пам’яті тридцяти».

Возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом – це провідний мотив поезії Миколи Вороного «Блакитна Панна». Автор витворює гімн весняній природі, молодості, натхненню, оспівавши весну як блакитну панну.

У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка утверджує незламність духу людини й оптимістичним мотивом (утвердження сили духу людини, яка не скорилася життєвим негараздам), і всіма художніми засобами, й експресивним художнім звучанням.

У вірші Івана Франка «Чого являєшся мені у сні» ліричний герой звертається до своєї уявної коханої. Провідним мотивом твору є поетизація кохання – неповторного почуття, навіть якщо воно нерозділене.

Відповідь: 1-Д; 2-В; 3-А; 4-Б.