Література кінця XVIIІ – початку XX ст. – Література кінця XVIIІ – початку XX ст.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, історичну основу художнього твору.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування. Цей період в історії України називають добою Руїни. Появі «Чорної ради», цієї енциклопедії національного буття, передувало глибинне дослідження козацьких літописів XVII–XVIII ст. Письменник вільно оперує фактами, добре знає документи, прагне переосмислити історію на художньому рівні.

Хоча сюжетна лінія роману жодного разу не сягає легендарних Дніпрових порогів і автор не вводить читача на територію Січі, її образ присутній у романі в спогадах старих січовиків, у діалогах козаків за столом чи в дорозі, у відступах-роздумах самого автора: «Запорожжя споконвіку було серцем українським, на Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались, козацькі предковічні пісні до посліду днів не замовкали, і було те Запорожжє, як у горні... Як вода в Чорному морі не переведеться, поки світ сонця, так і в Січі до віку вічного не переведуться лицарі. З усього світу злітаються вони туди, як орли на недоступну скелю».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»)

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте, що гетьман Полуботок – держаний, політичний і військовий діяч, наказний гетьман Лівобережної України (1722–1723 pp.). Прагнучи позбавити уряд Петра I приводів для втручання у справи України, Павло Полуботок зміцнив адміністративний устрій держави, здійснив реформу судочинства. Навесні 1723 р. Петро I за організацію опозиційної діяльності викликав Павла Полуботка для пояснень у Петербург, а в листопаді того ж року ув'язнив його в Петропавлівській фортеці, де наказаний гетьман помер 20 грудня 1724 р.

В образі Павла Полуботка (поема «Сон» («У всякого своя доля...»)) Тарас Шевченко втілив трагічну долю свого народу, звинувативши в цьому трагізмі Петра І.

Із города із Глухова

Полки виступали

З заступами на лінію,

А мене послали

На столицю з козаками

Наказним гетьманом.

О боже наш милосердний!

О царю поганий,

Царю проклятий, лукавий,

Аспиде неситий!

Що ти зробив з козаками?

Болота засипав

Благородними кістками,

Поставив столицю

На їх трупах катованих!

І в темній темниці

Мене, вольного гетьмана,

Голодом замучив... 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».

Виконати це завдання допоможе знання сюжету та композиції драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Зустріч Наталки з возним, який пропонує їй вийти за нього заміж, є зав’язкою твору.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський «Енеїда». Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло». Василь Стефаник. «Камінний хрест». Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків».

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання про кожен твір і знайдіть у ньому  так звані «маркери», які допоможуть визначити, про який твір ідеться.

Висловлювання у рядку А стосується повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». На це вказує назва річки та опис місцевості та, де відбуваються події твору. Також тут є згадка про незвичайних героїв (у творі діють міфічні істоти, наприклад, щезник, Чугайстир, арідник, нявки).

Іван Котляревський у поемі «Енеїда» через образи античних богів, царів, героїв змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків. Неважко здогадатися, що висловлювання, подане в рядку Б, описує «Енеїду».

Висловлювання, у якому йдеться про вимушені мандри за океан, стосується новели Василя Стефаника «Камінний хрест», тема якої – еміграція галицького селянства на межі XIX й XX ст.

Основною темою комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є зображення українізації й міщанства в Україні у 20-і роки XX ст. Цей твір ще називають «філологічним водевілем», бо його не можна перекласти іншою мовою через гру слів і значень. «Українізація, русифікація, філологічний аспект» – це ті «маркери» (рядок Д), які вказують саме на цей твір.

У варіанті В подану характеристику композиції роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Д, 4 – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш «Чорна рада». Література XX ст. Микола Куліш «Мина Мазайло». Олександр Довженко «Україна в огні». Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови».

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Медвин і Наталка Сірко діють у романі «Тигролови», Мокій Мазайло й Уля Розсоха – у драмі «Мина Мазайло», Василь Кравчина й Мина Товченик – у кіноповісті «Україна в огні», Петро Шраменко й Леся Черевань – у романі «Чорна рада».

Відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – Б, 4 – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський «Енеїда». Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля». Література XX ст. Валер’ян Підмогильний «Місто». Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови».

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Юнона – персонаж твору Івана Котляревського «Енеїда», Степан Радченко – персонаж твору Валер’яна Підмогильного «Місто», Медвин – персонаж твору Івана Багряного «Тигролови», Націєвський – персонаж твору Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Основні теоретико-літературні поняття: епос, новела, оповідання, повість, роман, різновиди повісті та роману; драма, комедія, трагікомедія, власне драма, містерія, драма-феєрія; різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах).

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору. Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр. Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку з’ясувати, з якого твору герой, а тоді – до якого жанру належить твір.

Уля Розсоха – це персонаж комедії «Мина Мазайло», Катря Гримач – персонаж оповідання «Максим Гримач», Мотря Довбиш – персонаж повісті «Кайдашева сім’я», Галя Ґудзь – персонаж роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Іван Дідух – персонаж новели «Камінний хрест».

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Виконуючи запропоноване завдання, згадайте історію написання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». 

Панас Якович Рудченко (Панас Мирний) зафіксував у нарисі «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» історію про ватажка розбійників Василя Гнидку, яку почув від візника під час поїздки додому. Пізніше ця оповідь лягла в основу повісті «Чіпка», яку письменник надіслав для зауважень своєму братові Івану Білику. Брат Панаса розкритикував її за схематизм і невмотивованість учинків головного героя, порекомендувавши поглибите соціальне тло твору і  створити «народний роман на основі щирого реалізму». Спільна творчість Панаса Мирного та Івана Білика привела до трансформації невеликого твору в багатоплановий роман.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей».

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

В основу поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Виконуючи це завдання, згадайте, що автором твору «Мартин Боруля» є Іван Карпенко-Карий, справжнє прізвище якого Тобілевич.

Сюжет комедії письменник будує на фактах з життя своєї родини: батько драматурга, Карпо Адамович Тобілевич, вирішив домогтися визнання свого роду дворянським. Але не зміг цього зробити, оскільки прізвище в старих і нових документах відрізнялося однією літерою.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.

У посланні «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» Тарас Шевченко докоряє землякам у тому, що ті часто забувають про свої національні здобутки, про досвід багатьох поколінь своїх предків: «Нема на світі України, / Немає другого Дніпра, / А ви претеся на чужину / Шукати доброго добра». 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Козаки, які турбуються про долю своєї Батьківщини, прагнуть, щоб при владі був розумний гетьман, який зможе зміцнити державність України. Саме таким змальовано в романі паволоцького полковника Шрама, який заявляє: «Як треба рятовати Україну, байдуже мені i літа, й рани. Обновиться, яко орля, юность моя. На коня, на коня! Нічого гаятись!»

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати місце і роль митця в літературному процесі. Значення Івана Котляревського як зачинателя української літерату­ри винятково важливе, адже він порушив нові теми, широ­ко звернувся до невичерпних багатств мови народу, з’єднав її із найкращою, життєздатною книжною мовою, удосконалив техніку вірша і п’єси.

Сам Тарас Шевченко високо оцінює внесок І. Котляревського в розвиток української літератури, у поезії «На вічну пам'ять Котляревському» називає його українським соловейком, співцем України і пророкує Котляревському вічну славу: «Будеш, батьку, панувати, / Поки живуть люди, / Поки сонце з неба сяє, / Тебе не забудуть»

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. П. Куліш. І. Карпенко-Карий

Література XX ст. Остап Вишня.

Твори українських письменників-емігрантів. І. Багряний

Серед запропонованих письменників лише один драматург – І Карпенко-Карий, тому логічно, що висловлювання про сцену, театр – висловлювання його.

Відомо, що П. Куліш – автор першого історичного роману в українській літературі, отже, саме П. Куліш розмірковує про появу історичного роману.

Згадаймо, що Іван Багряний – письменник-емігрант, тому тільки він міг говорити про повернення до своєї Вітчизни, коли більшовицька система буде знищена.

Остапу Вишні належить висловлювання, у якому він розмірковує про право сміятися, адже сміх був невід’ємною складовою його творчості (згадаймо створений ним жанр усмішки), сміх у поєднанні з любов’ю до людини.

Висловлювання, у якому йдеться про вогонь у кузні батька, є зайвим варіантом, воно належить І. Франку, батько якого був ковалем, мав свою кузню, де дуже любив проводити час письменник у далекому дитинстві.

Відповідь: 1-А, 2-Б, 3-Д, 4-В.

ТЕМА: Давня українська література. «Повість минулих літ». «Слово про похід Ігорів».

Література кінця XVIII – початку XX ст. І. Котляревський «Наталка Полтавка». Т. Шевченко «Гайдамаки».

Персонажі Ігор і Ярославна (його дружина) діють у «Слові про похід Ігорів»;

Ярема (Галайда), (Іван) Гонта – у поемі Т. Шевченка «Гайдамаки»;

Тетерваковський (виборний), Терпилиха (Горпина, мама Наталки) – у п’єсі І. Котляревського «Наталка Полтавка»;

Кий і Либідь – у «Повісті минулих літ» (у легенді про заснування Києва).

Відповідь: 1-А, 2-Б, 3-Д, 4-Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Поновити втрачене дворянство прагне лише один із перерахованих героїв – Мартин Боруля з однойменної комедії І. Карпенка-Карого. Після безглуздих тривалих клопотань герой зізнається: «Чую, як мені легше робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні»

Дорікає коханій ліричний герой поезії І. Франка «Чого являєшся мені у сні?», яка входить до збірки «Зів’яле листя».

Із запропонованого уривка неважко здогадатися, що це інтимна лірика, тому варіанти А і Г одразу відкинемо як неправильні (Микола Вороний «Блакитна панна» – пейзажна лірика, М. Рильський «Молюсь і вірю» – філософська). Поезії П. Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить» та «О панно Інно», Олександра Олеся «Чари ночі» мають інші мотиви та стиль написання, хоч теж належать до інтимної лірики.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

У селі Піски відбуваються події в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли…». Одна із сюжетних ліній твору є викладом історії цього села.

У повісті «Земля» маємо село Д. на Буковині, у повісті «Кайдашева сім’я» – село Семигори, у повісті «Тіні забутих предків» події відбуваються на Гуцульщині, а в новелі «Камінний хрест» – на Покутті.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Бачити Україну єдиною, неподільною мріяв Яким Сомко, герой історичного роману «Чорна рада» П. Куліша, один із претендентів на гетьманську булаву.

Цей вислів характеризує його як майбутнього державного діяча, який уболіває за долю своєї держави, що переживає не найкращі часи – період Руїни.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Саме такими словами, що стали афоризмом («Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!»), завершується послання Т. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим…». Цей вислів належить до крилатих фраз, які просто необхідно запам’ятати.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Такими словами відмовляється від залицянь заможного посадовця – возного – Наталка, головна героїня п’єси І Котляревського «Наталка Полтавка».

У творах інших письменників відсутній сюжет про сватання багача-посадовця з бідною дівчиною. Завдання передбачає спочатку встановити героя, його приналежність до певного твору, а тоді автора цього твору.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Для виконання цього завдання потрібно знати зміст програмових художніх творів, аналізувати літературний твір чи його уривок.

1. В Леся Череванівна, Петро Шраменко – історичний роман «Чорна рада» Пантелеймона Куліша.
2. А Марися Боруля, Микола Гуляницький – трагікомедія «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого.
3. Д Мотря Довбиш, Карпо Кайдаш – повість «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького.
4. Б Галя Гудзь, Чіпка Варениченко – роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та Івана Білика.

Зайвий варіант - Іван Палійчук, герой повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д. 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання вимагає від вас знати зміст програмових художніх творів, аналізувати літературний твір чи його уривок.

В усіх запропонованих творах є міфологічні персонажі.

Так, у драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки маємо Перелесника, у поемі «Кавказ» Тараса Шевченка – Прометея, у повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського – Чугайстира, у травестійно-бурлескній поемі «Енеїда» І. Котляревського – Юнону.

Міфологічний персонаж Див – зайвий варіант – наявний у «Слові про похід Ігорів» невідомого автора.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–В. 4–Д.

ТЕМА: Література XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Пригадайте провідні теми або мотиви перерахованих у завданні творів.

Так сказав Іван Франко про свою поему «Мойсей».

В основі твору лежить біблійний сюжет про те, як пророк Мойсей провадить єврейський народ до землі обітованої. Але сам автор наголошував, що «ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Правильно виконати це завдання допоможе вам знання характеристик головних героїв програмових творів.

Відмовляється бути дворянкою Марися Боруля, дочка головного героя твору І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Саме дворянство як міф про краще життя є темою лише цього твору. Інші твори, героїв яких запропоновано у варіантах відповідей, ніякого стосунку до дворянства не мають.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання змісту й композиції програмових творів.

Нарис «Подоріжжя від Полтави до Гадячого» став важливим етапом підготовки роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Цей нарис Панас Мирний написав після розповіді візника про відомого на Полтавщині розбійника Василя Гнидку. Далі на основі нарису письменник створив повість «Чіпка», де прототипом головного героя був Василь Гнидка. Пізніше ця повість переросла в роман «Пропаща сила», над яким працював Панас Мирний разом зі своїм рідним братом Іваном Біликом.

Згодом твір вийшов під назвою «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (біблійний вислів).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко

Завдання перевіряє ваші знання життя та творчості українських письменників.

Так сказав про Тараса Шевченка Іван Франко у своєму відомому творі «Присвята».

Виконати успішно це завдання можна, якщо знати біографічні відомості про Т. Шевченка, зокрема те, що Кобзар пробув на засланні солдатом російської армії 10 років.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання тематики творів, внесених до програми зовнішнього незалежного оцінювання.

Запорозька тематика стала основою історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

В інших творах зображено події іншої епохи: роман у новелах «Вершники» – громадянська війна в Україні 1919 року, новела «Камінний хрест» – еміграція західноукраїнського селянства за океан на початку ХХ ст., повість «Тіні забутих предків» – події на Гуцульщині в кінці ХІХ ст., у соціально-психологічному романі  «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – події ХІХ ст.

Крім того, запропонований уривок належить до одного з ліричних відступів у романі «Чорна рада», які відіграють важливу роль у розкритті ідейно-художнього змісту твору.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Григорій Квітка-Основ’яненко. Тарас Шевченко. Іван Франко. Іван Карпенко-Карий.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання письменників і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, хто є автором того чи того висловлювання.

Висловлювання у рядку А належить Івану Карпенку-Карому. Тут ідеться про Борулю – головного героя трагікомедії «Мартин Боруля».

В основу поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка. Про це автор каже у висловлюванні в рядку Б.

Григорій Квітка-Основ’яненко роздумує над причинами народної любові до його героїнь (рядок Г), зокрема Марусі з однойменної повісті. 

З’ясувати, яке висловлення належить Тарасу Шевченку, допоможе знання основних фактів біографії митця. Тарас Шевченко у висловленні, указаному в рядку Д,  каже про своє бажання не тільки малювати, а й писати поезії, а також згадує про Карла Брюллова, який відіграв у житті Шевченка вирішальну роль, допомігши викупити його з кріпацтва.

Відповідь: 1Г, 2Д, 3Б, 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Гайдамаки». Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Ліна Костенко. «Маруся Чурай». Література XX ст. Валер’ян Підмогильний «Місто». Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови».

Виконати це завдання допоможе знання сюжету та композиції літературних творів.

«Гінець до гетьмана» – частина роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай»;

«Треті півні» – поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки»;

«Польова царівна» – соціально-психологічного роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»;

«Дракон» – пригодницького роману «Тигролови».

Відповідь: 1Б, 2В, 3Д, 4Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей».

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.

В основу поеми «Мойсей» Івана Франка покладено біблійну легенду про єврейського пророка. Події, описані у творі, автор тісно пов’язує з українською сучасністю.

Легендарна історія біблійного пророка виходить на національний український ґрунт. Письменник писав про свій народ і тільки для нього, про що зазначає в пролозі поеми.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Згадаймо головного героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Вареника. 

Це образ селянина-бунтаря, шукача правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став «пропащою силою». Варто зауважити, що й сам роман у першій редакції мав назву «Пропаща сила».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє вміння визначати тематику художнього твору.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, історичну основу художнього твору.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Цей період в історії України називають добою Руїни.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)». Остап Вишня. «Моя автобіографія». Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний «Тигролови»

Виконати це завдання допоможе знання авторів художніх творів.

Іван Багряний є автором пригодницького роману «Тигролови», Остап Вишня написав усмішку «Моя автобіографія», Микола Хвильовий – автор новели «Я (Романтика)», Панас Мирний у співавторстві з Іваном Біликом написав роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Відповідь: 1Д, 2А, 3Г, 4В.

ТЕМА: Основні теоретико-літературні поняття: епос, новела, оповідання, повість, роман, різновиди повісті та роману; драма, комедія, трагікомедія, власне драма, містерія, драма-феєрія; різновиди роману (роман у новелах, роман у віршах)

Завдання перевіряє вміння визначати жанр (жанровий різновид) художнього твору.

Ураховуючи певні особливості літературного твору, ми визначаємо його жанр.

Визначте жанр кожного твору, а потім установіть відповідність між творами одного жанру.

Повістями є твори «Тіні забутих предків» і «Кайдашева сім’я», романами – «Чорна рада» і «Тигролови», новелами – «Intermezzo» і «Три зозулі з поклоном», драмами – «Мартин Боруля» і «Мина Мазайло», «Максим Гримач» – це оповідання.

Відповідь: 1Д, 2Г, 3А, 4Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання образів героїв програмових творів.

Згадаймо героя роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Максима Ґудзя.  Саме він був «палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк».

Радимо проаналізувати також образи героїв інших творів, указаних у рядках Б, В, Г, Д.

Іван Брюховецький (роман «Чорна рада») здобуває владу безчесним шляхом, що не характеризує його як сміливого чи палкого гетьмана.

Лаврін Кайдаш (повість «Кайдашева сім’я»), хоч і був учасником домашніх сварок, але вдачу мав лагідну, м’яку, жартівливу.

Михайло Федорчук (повість «Земля») перейняв від батька любов до землі, працьовитість, був спокійним і чесним хлопцем.

В образі Наума Дрота (повість «Маруся») автор показав ідеального, на його погляд, селянина: «Добрий слухняний син, горілку не пив, з ледачими не водився».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику художнього твору.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва. 

Побутовим і соціальним є конфлікт, навколо якого вибудовується сюжетна інтрига. Чимало уваги Іван Нечуй-Левицький приділяє обставинам життя Кайдашів, у повісті майстерно виписані родинні події, сварки й колотнечі, які розгортаються динамічно, послідовно й стрімко.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви творів, їх символічні образи.

У поемі Тараса Шевченка «Кавказ» переосмислено образ Прометея, який символізує силу народу, його могутність і нескореність. Згадаймо рядки з твору:

Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день Божий довбе ребра
Й серце розбиває.
Розбиває, та не вип'є
Живущої крові, —
Воно знову оживає
І сміється знову.
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати місце і роль художнього твору в літературному процесі.

Значення Івана Котляревського як зачинателя нової української літерату­ри винятково важливе, адже він порушив нові теми, широ­ко звернувся до невичерпних багатств мови народу.

У поемі «Енеїда» Котляревський через образи античних богів, царів, героїв змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків. Бурлеск тут набуває нових естетичних функцій – сміх його виходить за суто розважальні межі,  проникаючи у сфери серйозні.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Мавка і Перелесник діють у драмі-феєрії «Лісова пісня», Мартин Пушкар і Галя Вишняківна – у романі у віршах «Маруся Чурай», Леся Черевань і Шрам – в історичному романі «Чорна рада», Лушня і Чіпка – у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

У висловлюванні, поданому в рядку А, ідеться про поета, який збагатив художню скарбницю феноменальними творами. Але в добу тоталітаризму у творчості Тичини, митця глибоко самобутнього, відбуваються жорстокі психологічні злами і кризи. Як зазначав Василь Стус: «В історії світової літератури, мабуть, не знайдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням».

Висловлювання в рядку Б стосується Лесі Українки. Максим Рильський у своєму «Слові про Лесю Українку» назвав її нащадком Прометея. Леся Українка мусила глибоко й відповідально розуміти своє покликання в українській літературі, коли писала: «Тяжкий твій спадок, батьку Прометею, / Та я, дочка твоя, прийму його...»

Маркерами, які вказують на те, що висловлювання в рядку А стосується Ольги Кобилянської, є згадка про буковинську письменницю та новий спосіб писання, узятий з німецької літератури. Пригадайте, що письменниця народилася на півдні Буковини (у містечку Гура-Ґумора). У віці 13-14 років Ольга Кобилянська писала вірші німецькою мовою. У 1880 р. написане перше німецькомовне оповідання О. Кобилянської «Гортенза, або Нарис з життя одної дівчини», у 1883 р. – «Доля чи воля?». Потім були створені алегоричні замальовки «Видиво»(1885), «Голубка і дуб» (1886), оповідання «Вона вийшла заміж»(1886-1887).

У рядку Д йдеться про «Енеїду» Івана Котляревського, який ставить перед собою завдання – переосмислити патетичну проблематику римського оригіналу, наблизити твір до української дійсності. Через образи античних богів, царів, героїв Котляревський змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків.

Відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – А, 4 – Б. 

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання авторів художніх творів. Григорій Сковорода є автором творів «De libertate» і «Всякому місту – звичай і права», Тарас Шевченко написав «Заповіт» і «До Основ’яненка», перу Івана Котляревського належать такі твори, як «Енеїда» і «Наталка Полтавка», автором поезії «О слово рідне, орле скутий!..» і романсу «Чари ночі» є Олександр Олесь.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – Д, 4 – Г. 

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Це завдання перевіряє знання відповідностей між псевдонімами письменників та їхніми справжніми прізвищами.

Справжнє прізвище Івана Карпенка-Карого (автора твору «Мартин Боруля») – Тобілевич, Олександра Олеся – Кандиба,  Миколи Хвильового – Фітільов, Івана Багряного – Лозов’ягін, Панаса Мирного – Рудченко.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Катерина».

На картині зображено головну героїню поеми «Катерина».

Перед нами – живописне полотно геніального майстра пензля Тараса Шевченка. Усі образи тут явно пов’язані між собою: опустивши очі, іде Катерина, услід їй осудливо дивиться селянин, холодно зиркає на неї москаль, і все це – на тлі чудового краєвиду.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Виконуючи завдання, уважно прочитайте запропоновану цитату, з’ясуйте, про кого з персонажів ідеться в цих рядках. У цьому вам допоможе знання героїв літературних творів.

В уривку сказано про паволоцького полковника й попа Івана Шрама. Саме йому відведено багато місця в історичному романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Завдання перевіряє вміння аналізувати літературний твір чи його уривок.

Послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» Тараса Шевченка закінчується словами: «Обніміться ж, брати мої. / Молю вас, благаю!»

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Виконати це завдання допоможе знання головних персонажів літературних творів.

Згадаймо головну героїню драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка». Саме в образі Наталки зображено просту, чесну, роботящу і розумну українську дівчину.  Працьовитість Наталки, як і інші риси її характеру, розкривається також словами виборного: «Красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, – яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця»

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє вміння аналізувати сюжетні особливості художнього твору.

Основною темою драми «Мартин Боруля» є зображення нестримного прагнення головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства.

Сюжет комедії письменник будує на фактах із життя своєї родини: батько драматурга, Карпо Адамович Тобілевич, вирішив домогтися визнання свого роду дворянським. Але не зміг цього зробити, оскільки прізвище в старих і нових документах відрізнялося однією літерою.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їх творів.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про кого з авторів ідеться.

У рядку Г йдеться про головного героя новели Миколи Хвильового «Я (Романтика)». У цьому творі центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов’язком і гуманістичним началом.

Маркерами, які вказують на те, що висловлювання в рядку В стосується Остапа Вишні, є згадка про усмішки. Адже саме Остап Вишня утвердив цей жанр в українській літературі.

Про Івана Котляревського йдеться у висловлюванні, поданому в рядку Д, адже значення письменника як зачинателя української літератури винятково важливе, саме він порушив нові теми, широко звернувся до невичерпних багатств мови народу, з’єднав її із найкращою, життєздатною книжною мовою, удосконалив техніку вірша і п’єси.

Висловлювання рядка А стосується Григорія Сковороди, якого називають «мандрівним філософом». У запропонованому висловлюванні є певні «маркери», які допоможуть вам правильно встановити відповідність. Адже згадано про «сродну працю», ідею якої Сковорода розкриває у байці «Бджола і Шершень», і «совість – як чистий кришталь» (ці рядки взяті з поезії «Всякому місту – звичай і права»).

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Персонажі Уля Розсоха і Мокій Мазайло діють у драмі «Мина Мазайло», Кирило Тур і Богдан Чорногор – у романі «Чорна рада», Палагна й Марічка Гутенюк – у повісті «Тіні забутих предків», Мелашка Балаш і Лаврін Кайдаш – у повісті «Кайдашева сім’я».

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Давня українська література. Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання авторів літературних творів.

Ліна Костенко є автором роману у віршах «Маруся Чурай» і поезії «Українське альфреско»;

Тарас Шевченко написав поеми «Сон» («У всякого своя доля») й «Катерина»;

Василь Стус – автор поезій «О земле втрачена, явися!» і «Як добре те, що смерті не боюсь я»;

Григорій Сковорода написав поезію «Всякому місту – звичай і права» і байку «Бджола та Шершень».

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–В, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ».

Завдання перевіряє вміння впізнавати символічні образи. У поемі Тараса Шевченка «Кавказ» переосмислено образ Прометея, який символізує силу народу, його могутність і нескореність.

Згадаймо рядки з твору:

Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день божий довбе ребра
Й серце розбиває.
Розбиває, та не вип'є
Живущої крові, —
Воно знову оживає
І сміється знову.
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.

Саме Прометея зображеного на малюнку.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, провідну ідею художнього твору.

Послання «І мертвим, і живим…» було написано у грудні 1845 року в с. В’юнищах, де Шевченко деякий час проживав у маєтку С. Самойлова. Перебуваючи в Україні, Тарас Григорович пильно придивлявся до інтелігенції. Він прагнув пізнати її інтереси, духовні запити, рівень освіченості, ставлення до історичного минулого та сучасного життя трудового люду. Виявилося, що більшість дворян були задоволені політикою самодержавства, вірні йому і зовсім байдужі до громадських справ свого краю, його минулого й сучасного. Їх цікавило тільки особисте збагачення, основним джерелом якого була нещадна експлуатація кріпосницьких селян, своїх же земляків.

Власні спостереження й роздуми, почуття й настрої Т. Шевченко в яскравій художній формі втілив у творі «І мертвим, і живим…». Епіграфом до твору стали слова з Біблії: «Коли хто говорить: люблю Бога, а брата свого ненавидить — лжа оце». Шевченко таким епіграфом натякає на панів, які експлуатують кріпаків і водночас говорять, що люблять народ. Цим самим поет порушує проблему лицемірства, фальшивого патріотизму, що ведуть згодом до зради, утрати своєї національної свідомості.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, історичну основу художнього твору.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування. Цей період в історії України називають добою Руїни.

Появі «Чорної ради», цієї енциклопедії національного буття, передувало глибинне дослідження козацьких літописів XVII–XVIII ст. Письменник вільно оперує фактами, добре знає документи, прагне переосмислити історію на художньому рівні. Хоча сюжетна лінія роману жодного разу не сягає легендарних Дніпрових порогів і автор не вводить читача на територію Січі, її образ присутній у романі в спогадах старих січовиків, у діалогах козаків за столом чи в дорозі, у відступах-роздумах самого автора: «Запорожжя споконвіку було серцем українським, на Запорожжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались, козацькі предковічні пісні до посліду днів не замовкали, і було те Запорожжє, як у горні... Як вода в Чорному морі не переведеться, поки світ сонця, так і в Січі до віку вічного не переведуться лицарі. З усього світу злітаються вони туди, як орли на недоступну скелю».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко

Завдання перевіряє знання біографічних відомостей про письменника.

Пригадаймо, що Іван Франко був сином сільського коваля. В автобіографічному оповіданні «У кузні» Іван Якович напише: «На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний огонь. У ньому пронизуються сині, червоні та золото-білі промені, жевріє, мов розтоплене вугля, і яриться в його глибині щось іще біліше, променясте… Се огонь у кузні мойого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною у свою душу на далеку мандрівку життя. І що він не погас і досі».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».

Виконуючи це завдання, зверніть увагу на роль пісень у драмі Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Радимо з’ясувати, які риси характеру персонажів підкреслює та чи інша пісня. Адже саме вона є потужним засобом формування літературних образів.

Народну пісню «Ой під вишнею, під черешнею / Стояв старий з молодою, як із ягодою» адресовано возному Тетерваковському.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда».

Запропоноване завдання перевіряє вміння визначати місце і роль художнього твору в літературному процесі.

У поемі «Енеїда» Котляревський переосмислив патетичну проблематику римського оригіналу, наблизив твір до української дійсності, через образи античних богів, царів, героїв змалював українське суспільство ХVІІІ століття, а в образах Енея і троянців показав українських козаків.

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконати це завдання допоможе знання героїв літературних творів.

Григорій Многогрішний і Медвин діють у романі «Тигролови», Лаврін Кайдаш і Мотря Довбиш – у повісті «Кайдашева сім’я», Іван Іскра й Галя Вишняк – у романі у віршах «Маруся Чурай», Лукаш і Килина – у драмі-феєрії «Лісова пісня».

Відповідь: 1В 2А 3Б 4Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання літературних творів та жанрів, до яких ці твори належать.

Твір «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є романом, «Кайдашева сім’я» – повістю, «Мойсей» –поемою, «Мартин Боруля» – комедією.

Відповідь: 1Б 2В 3Д 4А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Завдання перевіряє ваше знання жанрів художніх творів.

Щоб виконати це завдання, потрібно спочатку впізнати героя за портретною характеристикою, а потім уже установити жанр твору, у якому діє цей персонаж. Згадаймо, що «Парубок моторний \ І хлопець хоть куди козак» – це Еней, герой бурлескно-травестійної поеми Івана Котляревського «Енеїда».

Відповідь – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст та образи художнього твору.

Основною темою драми «Мартин Боруля» є зображення нестримного потягу головного героя дорівнятися у своєму статусі до міщанства або дворянства. Наприкінці твору розкриваються позитивні риси Мартина, він ніби народжується заново на світ, бо нарешті може природно себе поводити, тобто бути собою: «Чую, як мені легше робиться, наче нова душа сюди ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала». 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Виконуючи запропоноване завдання, згадайте історію написання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Панас Якович Рудченко (Панас Мирний) зафіксував у нарисі «Подоріжжя од Полтави до Гадячого» історію про ватажка розбійників Василя Гнидку, яку почув від візника під час поїздки додому. Пізніше ця оповідь лягла в основу повісті «Чіпка», яку письменник надіслав для зауважень своєму братові Івану Білику. Брат Панаса розкритикував її за схематизм і невмотивованість учинків головного героя, порекомендувавши поглибити соціальне тло твору і створити «народний роман на основі щирого реалізму». Спільна творчість Панаса Мирного та Івана Білика привела до трансформації невеликого твору в багатоплановий роман.

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику художнього твору.

У повісті «Кайдашева сім’я» Іван Нечуй-Левицький змальовує побут і психологію українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва.

Пригадайте події повісті. Після Другої Пречистої Карпо повінчався з Мотрею. Весілля було гучне. Наступного ж дня Кайдашиха рано збудила невістку та, прикинувшись хворою, загадала тій робити всю роботу в хаті. Невістка працювала, а Кайдашиха все вилежувалася. Вона була зовсім здорова й лише дурила Мотрю. Говорила вона все солодким голосом та робила невістці зауваження. Нарешті Мотря не витримала й почала сваритися. Вона була "не з таківських, щоб комусь покорятись". Саме цей епізод зображено на малюнку.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє вміння визначати тематику, історичну основу художнього твору.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Цей період в історії України називають добою Руїни. Появі «Чорної ради», цієї енциклопедії національного буття, передувало глибинне дослідження козацьких літописів XVII–XVIII ст. Письменник вільно оперує фактами, добре знає документи, прагне переосмислити історію на художньому рівні. Він поставив перед собою завдання – «написати рідною мовою історичний роман, дотримуючись суворих правил форми, властивої цьому різновиду епосу».

Відповідь – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

У запропонованому висловлюванні йдеться про Івана Котляревського.

Саме він є зачинателем нової української літератури. Згадайте, що саме із видання «Енеїди» у 1798 році починається нова доба українського письменства.

Відповідь – Г.