Література кінця XVIIІ – початку XX ст. – Література кінця XVIIІ – початку XX ст.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання персонажів програмних творів та вміння впізнавати їх за прямою мовою або цитатами про них. Виконуючи це завдання, знайдіть ключові слова (маркери) у кожній цитаті.

Богдан – досвідчений моряк, герой роману Юрія Яновського «Майстер корабля». Цитата містить звернення Дорогі містери й леді та згадку про корабель, який є центральним образом-символом цього твору.

Низ – герой поеми Івана Котляревського «Енеїда». Це слова самого Низа, який разом з Евріалом збирається на небезпечну розвідку. Маркерами є згадка про Енея та самохарактеристика чисто сиротина.

Захар Беркут, головний герой однойменної повісті Івана Франка, старійшина тухольської громади, мав своє кредо: Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може помагати іншим. Цей афоризм найповніше розкриває гуманістичну позицію героя, для якого громадські інтереси та служіння рідному народові завжди були вищими за особисте благо.

Іван Іскра – герой роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Це слова Івана Іскри, якими він характеризує Марусю Чурай перед суддями та громадою Полтави, наголошуючи, що вона – голос наш і пісня.

Відповідь: 1 – Д, 2 – В, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння знаходити міжтекстові зв’язки та знання образної системи знакових творів української літератури.

Образ Орла, який у байці Григорія Сковороди символізує високе покликання, фігурує також у поемі Тараса Шевченка «Кавказ». Поет використовує цей образ, спираючись на античний міф про Прометея:

Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день божий добрі ребра
Й серце розбиває.

У поемі цей образ набуває актуального символічного значення: орел стає уособленням російського самодержавства, що веде загарбницьку війну, а в контексті Шевченкового твору символізує хижого загарбника, чиї намагання зламати волелюбний дух народу є марними, адже «живуща кров» Прометея незнищенна.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

У наведеному творі Максима Рильського згадано персонажів, які в українській літературі стали знаковими завдяки бурлескно-травестійній поемі Івана Котляревського «Енеїда», яка є першим взірцем нової української літератури.

Бурлескно-травестійна поема – це твір, у якому античний сюжет «переодягнено» в українські реалії, побут і лексику, що, зрештою, створює гумористично-сатиричне забарвлення. Саме із цією поемою в українському літературному контексті передусім асоціюються згадані персонажі.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Завдання перевіряє знання системи персонажів програмних творів української літератури.

Правильною відповіддю є варіант В, оскільки всі ці персонажі є героями твору Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля»:

• Красовський – багатий шляхтич, з яким судиться Мартин Боруля;
• Трандалєв – повірений, який «годується» судами;
• Націєвський – чиновник, реєстратор із ратуші, що сватався до Марисі, але втік;
• Степан – син Мартина, канцелярист земського суду.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє вміння впізнавати літературний твір за ілюстрацією та знання особливостей художнього світу творів української літератури.

На зображенні ми бачимо типову побутову сцену з повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я», де розгортається одна із численних родинних суперечок між членами родини Кайдашів. Місцем дії твору є село Семигори, розташоване на берегах річки Рось, яку неодноразово згадано в тексті як важливий топонім, що обрамляє життя героїв.

Решта варіантів відповіді помилкові:

• Річка Каяла фігурує у «Слові про похід Ігоря»;

• Ворскла пов’язана з життям і творчістю Івана Котляревського;

• Десна – головний образ автобіографічної повісті «Зачарована Десна» Олександра Довженка.

• Черемош – символ Карпатського краю, зокрема в повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання історії написання програмних творів української літератури.

В основі роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» лежить реальна історія про «розбишаку» Василя Гнидку, яку Панас Мирний (Рудченко) почув під час подорожі від Полтави до Гадяча і згодом зафіксував у нарисі «Подоріжжя од Полтави до Гадячого». Початковий задум було суттєво перероблено завдяки співпраці автора з його братом, відомим критиком і фольклористом Іваном Біликом, тож роман є результатом спільної творчості двох авторів.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє знання образів головних героїв у творах української літератури.

Г – неправильне твердження. У романі Пантелеймона Куліша «Чорна рада» справді згадано історичне минуле та козацькі ватажки, проте постаті Івана Мазепи, Максима Залізняка й Івана Гонти належать до інших історичних епох.

«Чорна рада» описує події 1663 року (період Руїни), тоді як Мазепа став гетьманом пізніше (1687), а Залізняк і Гонта – це герої Коліївщини (1768), про яких ідеться, наприклад, у поемі «Гайдамаки» Тараса Шевченка.

Решта варіантів правильні:

А Василь Стефаник у новелі «Камінний хрест» справді відобразив трагедію масового переселення галицького селянства за океан на межі XIX й XX століть.

Б У творі Ольги Кобилянської «Valse mélancolique» Софія Дорошенко – талановита піаністка, яка справді мріяла про професійне навчання у Відні.

В Новелу Олеся Гончара «Модри Камень» написано у формі розповіді-спогаду бійця-розвідника про кохання до словацької дівчини Терези.

Д У драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» дядько Лев уособлює гармонію людини з природою; він не дозволяє зрубати столітній дуб, бо шанує лісових мешканців.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів». Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння класифікувати програмні твори за родами літератури.

Художню літературу класифікують за трьома основними родами – лірикою, епосом і драмою – залежно від того, як саме автор зображує життєві явища.

Ліро-епос – це «суміжний» літературний рід, що поєднує ознаки епосу (має сюжет і характери) і лірики (почуття й роздуми ліричного героя, утілені у віршованій формі). До ліро-епічних жанрів належать поеми, балади, думи, романи у віршах тощо.

У варіанті відповіді Г обидва твори є ліро-епічними: «Кавказ» Тараса Шевченка за жанром є сатиричною поемою з елементами лірики та героїки; «Слово про похід Ігорів» – героїчна поема.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»).

Завдання перевіряє знання художніх особливостей твору (епіграфа, підзаголовка тощо).

Цитата з Євангелія від Івана «Дух істини, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його і не знає Його» – епіграф до поеми Тараса Шевченка «Сон». Ці рядки налаштовують читача на те, що автор має намір показати приховану, справжню суть тогочасної імперської дійсності, яку багато хто воліє не помічати.

Твір має авторський підзаголовок – комедія. Проте це не означає, що твір є розважальним. Шевченко використав це визначення, щоб підкреслити сатиричний характер поеми, у якій він висміює, себто «комедійно» викриває, самодержавство, кріпосництво й тогочасний суспільний лад.

Студія – новела Василя Стефаника «Камінний хрест» (дослідження душі головного героя).

Опера – «Наталка Полтавка» Івана Котляревського («малоросійська опера у двох діях»).

Хроніка 1663 року – роман Пантелеймона Куліша  «Чорна рада» (вибори гетьмана в Ніжині 1663 р.).

Фрагмент – новела Ольги Кобилянської «Valse mélancolique».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».

Завдання перевіряє знання змісту твору та фактів про його автора.

Наведена цитата – характеристика головної героїні драми «Наталка Полтавка», яку дає виборний Макогоненко.

Автор цього твору – Іван Котляревський. Саме його вважають зачинателем нової української літератури завдяки поемі «Енеїда» (1798 р.), яку він уперше написав живою народною мовою.

Перший історичний роман (ідеться про «Чорну раду») написав Пантелеймон Куліш.

До «Покутської трійці» належав Василь Стефаник.

Творцем модерного роману (твір «Місто») вважають Валер'яна Підмогильного.

До «Розстріляного відродження» належали митці 20–30-х років XX ст. – Микола Хвильовий, Остап Вишня, Микола Куліш, Микола Вороний, Валер’ян Підмогильний тощо.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані «маркери», які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.

Про Івана Карпенка-Карого йдеться в рядку Г. На це вказує згадка про одного з батьків новочасного українського театру. Саме родину Тобілевичів називають основою українського театру, бо Іван Карпенко-Карий був драматургом і актором, його брати – режисерами та акторами, сестра – актриса й співачка.

Панас Мирний у своєму романі  «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» показав ту прірву, у яку затягує людину філософія вседозволеності, віднімання свого, винищення світу в ім’я побудови на порожньому місці нового, створеного за умоглядними, утопічними теоріями.

Висловлювання Це була досить на той час смілива думка – дати українською мовою історичний роман, а надто після гоголівського «Тараса Бульби», і треба сказати, що автор зі свого завдання вийшов досить добре стосується Пантелеймона Куліша. Згадаймо, головний предмет художнього осмислення у творі «Чорна рада» П. Куліша – історичне минуле України, події, що відбувалися після Переяславської угоди 1654 року. Письменник, патріот України, який страждав від рабського підневільного становища рідного краю і мріяв про об'єднання України, з болем розповідає про ті часи, коли нашу землю, колись вільну, славну своїм героїчним минулим, визвольною боротьбою за незалежність, після смерті Богдана Хмельницького почали роздирати міжусобні чвари.

Про Тараса Шевченка йдеться в рядку А.  Це глибока характеристика генія, який вийшов із кріпацтва, став велетнем культури, переніс десять років заслання і зробив колосальний внесок у свободу України.

Відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Література кінця XVIII –​ початку XX ст. Література XX ст.

Пригадайте героїнь художніх творів.

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Маруся Кайдашиха замолоду служила в панів покоївкою, від них і сама набралась трохи панства. Кайдашиха з погордою ставиться до бідніших від себе, любить вихвалятись: Ти бач, дочко, ти не ходиш до панів, а мене пани й попи просять варити обід, кличуть до себе в покої вечерять, ще й у покоях кладуть спати.

Галя Ґудзь – героїня роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Дівчина   виросла в багатстві, але не була розбещеною. Її батько – розбійник Максим Ґудзь. Саме їй належать слова: Горенько моє! Це ж, видно, і мені не краща доля судилася: розбишацька дочка – розбишацька й жінка!

Софія Дорошенко, героїня новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique», творчо обдарована особистість, лірична й емоційна. Вона розповідає: Мій фах вибагливий, і жадає зараз для себе нестісненої волі… Я потребую спокою, що випливає із замилування до музики і гармонії у відносинах, передусім – гармонії!

Темою драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка» є вірне кохання людей з народу усупереч життєвим труднощам. Горпина Терпилиха розповідає про своє життя: Три роки вже, як ми по убожеству свойому продали дворик свій на Мазурівці, покинули Полтаву і перейшли сюди жити.

Відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – Б, 4 – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Зверніть увагу, що літературний жанр – це історично сформований різновид художнього твору, який має сталі ознаки: тематику, структуру, стиль і спосіб подання. Завдяки жанрам ми можемо відрізнити, наприклад, новелу від роману, поему від вірша тощо.

Драмами є твори «Мартин Боруля» Івана Карпенка-Карого і «Мина Мазайло» Миколи Куліша.

«Катерина» Тараса Шевченка і «Мойсей» Івана Франка є поемами.

«Камінний хрест» Василя Стефаника і «Модри Камень» Олеся Гончара – це новели.

«Пісня про рушник» Андрія Малишка і «Два кольори» Дмитра Павличка є піснями.

Відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

Завдання перевіряє знання сюжету послання Тараса Шевченка «І мертвим, і живим…». Автор докоряє національній еліті, яка зневажає український народ:

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра;

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Панас Мирний у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» зображує життя та боротьбу українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва, напередодні та під час реформи 1861 року.

Вислів Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п’є духа могó, страхи Божі шикуються в бій проти мене… Чи дикий осел над травою реве? Чи реве віл, коли ясла повні? зі Старого Завіту підказав назву твору авторові.

Зверніть увагу, що роман є соціально-психологічним, оскільки автор досліджує формування характеру головного героя (Чіпки Варениченка) крізь призму соціальних умов (кріпацтво, несправедливість).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури. Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли на Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Головними героями твору є  реальні історичні особи: Яким Сомко та Іван Брюховецький. Після проведення «чорної ради» в Ніжині Сомка кидають до в’язниці. Запорожець Кирило Тур намагається врятувати ув'язненого гетьмана Якима Сомка перед його стратою. Тур пробирається до в'язниці, обдуривши Брюховецького, і пропонує Сомкові помінятися одягом, щоб той утік, проте Сомко рішуче відмовляється рятувати своє життя ціною життя запорожця.

Чужою смертю я волі куповати не хочу – так відповідає Сомко Кирилові Туру.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей».

Виконуючи це завдання, пригадайте історію написання поеми Івана Франка «Мойсей».

Іван Франко 1904 року побував в Італії, де його вразив шедевр Мікеланджело – скульптура «Мойсей». Це стало своєрідним поштовхом для написання поеми. Писав свій твір Франко протягом січня-липня 1905 року.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Пригадайте сюжет трагікомедії Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля».

Мартин Боруля прагне добитися дворянства, тому у своїй хаті запроваджує «дворянські порядки». У творі є епізод, коли головний герой хоче одружити доньку з «благородним» чиновником Націєвським, він навіть вибирає хрещених батьків для ще не народжених онуків.

Був чоловік, як і всі люде; тепер же десь тебе вкусила шляхетська муха – і так дворянство у тебе засвербіло – так каже Гервасій Гуляницький до Мартина Борулі.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів. 

У поемі Тараса Шевченка «Кавказ» ключовими художніми образами є Прометей (символ нескореного народу, борця за волю), орел (символ самодержавства, загарбницької політики Російської імперії), сині гори (символ свободи та прагнень до неї).

Вірш Івана Франка «Чого являєшся мені у сні?» – це зворушливий монолог, що вражає відображенням внутрішньої боротьби, душевних мук ліричного героя. Тут є такі художні образи: очі ясні, уста німі, гріх.

Воли, байстрюк, кріпацтво – це  художні образи, які є в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Груша, мотовило, свекруха  – це художні образи, які є в цьому творі.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й уміння визначати тему художнього твору. 

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Побут і ментальність української родини в пореформену добу – тема цього твору.

Події в повісті Івана Франка «Захар Беркут» відбуваються в XIII столітті, коли тухольці боронили свою батьківщину від монголо-татарської навали.

У трагікомедії Карпенка-Карого «Мартин Боруля» йдеться про намагання селянина документально відновити своє дворянство.

Темою драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка» є вірне кохання людей з народу усупереч життєвим труднощам.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Б, 4–В. 

ТЕМА: Аналіз літературного твору 

Завдання перевіряє знання сюжету літературних творів.

Розгорнутим пейзажем також починаються повісті «Захар Беркут» Івана Франка

«Сумно і непривітно тепер в нашій Тухольщині! Правда, і Стрий, і Опір однаково миють її рінисті, зелені узберіжжя, луги її однаково покриваються весною травами та цвітами і в її лазуровім, чистім повітрі однаково плавле та колесує орел-беркут, як і перед давніми віками. Але все інше як же змінилося! І ліси, і села, і люди! Що давно ліси густі, непрохідні закривали майже весь її простір, окрім високих полонин, сходили вдолину аж над самі ріки,— тепер вони, мов сніг на сонці, стопилися, зрідли, змаліли, декуди пощезали, лишаючи по собі лисі облази; інде знов із них остоялися лише пообсмалювані пеньки, а з-між них де-де несміло виростає нужденна смеречина або ще нужденніший яловець»

та «Кайдашева сімя» Івана Нечуя-Левицького

«Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені столітніми вербами. В глибокому яру ніби в'ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла. Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі. Коло хат зеленіють густі старі садки».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей»

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема композиції твору.

Композиція – це внутрішня організація тексту. Основні елементами композиції сюжету є експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка.

Розв'язка – це завершальний епізод художнього твору, який вирішує конфлікт, що виник у сюжеті, та показує результат подій. 

Розв’язкою твору «Мойсей» є гнівна промова Єгови.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й героїв літературних творів.

Образ імперського «раю» в Україні, де «латану свитину з каліки знімають…», «розпинають вдову за подушне…», «єдиного сина в військо оддають…», є у творі Тараса Шевченка «Сон» («У всякого своя доля…»).

Героєві твору сниться, ніби він летить над Україною, далі над Сибіром і згодом потрапляє до Петербурга. Пролітаючи над Україною, ліричний герой милується теплим пейзажем, який викликає в читача радість і естетичне задоволення, але ненадовго, адже чарівна природа різко контрастує з картинами життя простих людей: «Он глянь, – у тім раї, що ти покидаєш, / Латану свитину з каліки знімають, бо нічим обуть / Княжат недорослих…».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що твір Пантелеймона Куліша «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Одним з героїв роману є Кирило Тур. Це образ химерного запорожця, який хоче бути таким характерником, як ті, що про їхні вчинки оповідає народ. Саме він «… утілює могутній, лицарський дух запорозького козацтва, а його вчинки непередбачувані й відчайдушні: то викрадає наречену гетьмана, то йде заради нього на смерть».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання автора й сюжету художнього твору.

«Польова царівна», «Двужон», «Дитячі літа», «Хазяїн» – розділи роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Справжнє прізвище письменника – Рудченко.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

У повісті Івана Франка «Захар Беркут» є художні образи копне знамено, Тухля, громадський устрій.

У романі «Чорна рада» Пантелеймона Куліша події відбуваються і на хуторі Хмарище, і в Ніжині, зображений у творі також козак Кирило Тур.

У посланні Тараса Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» є такі образи-символи: німець, слов’янофіли, Дніпро.

У повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» зображено повсякденне життя родини Кайдашів у найрізноманітніших побутових виявах. Груша, мотовило, Бієвці (звідти родом Мелашка) – це художні образи, які є в цьому творі.

Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання сюжету й історичного тла літературних творів.

Події в повісті Івана Франка «Захар Беркут» відбуваються 1241 року, коли тухольці боронили свою батьківщину від монголо-татарської навали.

Історичним тлом комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло» є українізація в Україні у 20-і роки ХХ ст.

Роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай» охоплює добу Хмельниччини.

Події пригодницького роману Івана Багряного «Тигролови» відбуваються на тлі сталінських репресій у 30-ті роки ХХ ст.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Зухвальство чужинця, дружна відсіч ластівок і неминуча розплата за вторгнення нагадують події в повісті Івана Франка «Захар Беркут». Тухольці, лише об’єднавшись разом, змогли перемогти нашестя монголів й уникнути соціального гноблення.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка»

Завдання перевіряє вміння визначати проблематику художніх творів.

Згадаймо драму Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Автор порушує проблему конфлікту між батьками та дітьми у виборі життєвого шляху. Ця ж проблема розкрита в запропонованій пісні.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

У трагікомедії Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля» головний герой прагне добитися дворянства, тому й у своїй хаті встановлює «дворянські порядки».

Дочка Мартина Борулі Марися журиться: «Так от яке зуспіло мене горе! Дворянина батькові в зяті схотілось. О Боже мій! А де ж на всім широкім світі знайдеться дворянин, щоб так мене любив, як любить мій Микола? І я? Кого так щиро полюблю, щоб промінять його, забуть?».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада»

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Головними героями твору є реальні історичні особи Яким Сомко та Іван Брюховецький.

Іван Брюховецький до виборів являв собою простоту, щирість, обіцяв усім, хто його підтримає, усілякі блага. Пізніше, ставши гетьманом, промовляє: «Обдули ми дурне мужицтво, обдули міщан, обдули й старих дундуків». Ось справжня сутність Брюховецького. Саме його характеризує прислів’я «На язиці – мед, а на думці – отрута».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Енеїда»

Виконати це завдання допоможе знання головних персонажів літературних творів.

В уривку Максима Рильського згадано головного героя поеми Івана Котляревського «Енеїда». Еней – троянський цар, син Венери й Анхіза.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Кавказ»

Завдання перевіряє знання сюжету літературного твору, уміння визначати його тему, ідею й художні особливості.

Згадаймо, що поему «Кавказ» Т. Шевченко присвятив своєму другові, уродженцю України, полеглому в бою на Кавказі художникові Якову де Бальмену.

У творі митець засуджує колонізаторську політику російського самодержавства на Кавказі, показує страждання поневолених народів.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання сюжетів художніх творів.

Сюжет поеми Івана Котляревського «Енеїда» побудовано на античній основі. Письменник перелицьовує на український лад сюжет твору давньоримського класика Вергілія. В античному творі йшлося про мандри троянців. У поемі І. Котляревського автор закладає новий національний зміст: під виглядом троянців постають українські козаки, богів Олімпу – українське панство; усі реалії твору відбивають життя українського суспільства XVIII ст. після зруйнування української «Трої» – Запорозької Січі.

У поемі «Мойсей» Іван Франко використав біблійну легенду про Мойсея, який вивів євреїв з єгипетського рабства.

«Повість минулих літ» належить до оригінальної літератури і є найдавнішою пам’яткою українського письменства. Це літописне зведення, складене в Києві на початку 12 століття.

Кіноповість Олександра Довженка «Зачарована Десна» є автобіографічною, адже розповідає про дитинство письменника, сповнене радощів і смутку, як джерело його духовності й мистецького таланту.

Відповідь: 1-Г; 2-Б; 3-В; 4-А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання художніх образів літературних творів.

У вірші «Заповіт» Тарас Шевченко закликає український народ звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, обстоювати інтереси простого люду. Художні образи твору – степ широкий, лани широкополі, Дніпро, кручі: Як умру, то поховайте / Мене на могилі, / Серед степу широкого, / На Вкраїні милій, / Щоб лани широкополі, / І Дніпро, і кручі / Було видно, було чути, / Як реве ревучий.

«Чари ночі» Олександра Олеся – це шедевр інтимної лірики й один із кращих ліричних творів автора. У ньому влучно передано піднесений, мажорний настрій ліричного героя, який перебуває під впливом почуття кохання. Тут все складає «хвалу життю»:  летюча мить життя, палкі обійми ночі, густі пахощі.

Пригадайте вірш Богдана-Ігоря Антонича «Різдво». Художні образи цього твору подано у варіанті А: Бог на санях, лемки у крисанях, місяць – золотий горіх.

Василь Симоненко в поезії «Лебеді материнства» уславлює материнську любов, яка супроводжуватиме її дитину протягом життя; мати, як і Батьківщина, єдина, неповторна для кожної людини. Мавки чорнобриві, зорі сургучеві, синова колиска – художні образи цього твору.

Відповідь: 1-В; 2-Б; 3-А; 4-Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поетичних творів.

Згадаймо, що героїв Крут возвеличено у вірші Павла Тичини «Пам’яті тридцяти».

Возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом – це провідний мотив поезії Миколи Вороного «Блакитна Панна». Автор витворює гімн весняній природі, молодості, натхненню, оспівавши весну як блакитну панну.

У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка утверджує незламність духу людини й оптимістичним мотивом (утвердження сили духу людини, яка не скорилася життєвим негараздам), і всіма художніми засобами, й експресивним художнім звучанням.

У вірші Івана Франка «Чого являєшся мені у сні» ліричний герой звертається до своєї уявної коханої. Провідним мотивом твору є поетизація кохання – неповторного почуття, навіть якщо воно нерозділене.

Відповідь: 1-Д; 2-В; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»).

Завдання перевіряє знання сюжету літературних творів.

У поемі «Сон» («У всякого своя доля…») Тарас Шевченко зображує оповідача, якому сниться, ніби він летить над Україною, далі над Сибіром і згодом потрапляє до Петербурга. У цьому творі автор зображує картини закріпаченої України, сибірської каторги й здеградованої столиці царської Росії.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Завдання перевіряє знання сюжету й історії написання літературних творів.

У трагікомедії Карпенка-Карого «Мартин Боруля» є епізод, коли в наймита Омелька в місті вкрали чоботи, кобеняк і коней.

Пригадайте, що цей твір побудовано на фактах із родинного життя автора. Батько драматурга вирішив довести своє дворянське походження, витративши на це багато часу, коштів і зусиль, але йому було відмовлено через помилку в прізвищі в старих документах.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей».

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте поему Івана Франка «Мойсей». Згадайте позасюжетний елемент твору. Мойсей розповідає народові алегоричну притчу-казку про те, як дерева обирали собі короля.

Жодне з розкішних дерев: ані кедр, ані пальма, ані рожа, ані дуб, ані береза – не погодилися служити для захисту, честі, надії, підмоги інших дерев, лише терен згодився принести себе в жертву деревам, боронити їх, щоб вони буяли до неба.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання сюжетних ліній художнього твору.

Згадаймо роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Темою твору є зображення майже столітньої історії села Піски і, зокрема, долі правдошукача-бунтаря, «пропащої сили» Чіпки Варениченка.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут».

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте повість Івана Франка «Захар Беркут». Мирослава – дочка боярина Тугара Вовка. Дівчина не поділяє батькових упереджень і відповідає Максиму взаємністю. Вона зробила свій вибір, всупереч проханню батька, якого перестала поважати через його зраду вітчизни.

Мирослава сміливо стала на захист Тухольщини. Саме про неї йдеться в уривку «Вона була в батька одиначка, а до того ще зараз при народженню втратила матір. Нянька її, стара мужичка, відмалку заправляла її до всякої ручної роботи, а коли підросла, то батько, щоб розважити свою самоту, брав її всюди з собою і, щоб задоволити її палку натуру, привчив її владати рицарською зброєю, зносити всякі невигоди і сміло стояти в небезпеках».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів літературних творів.

Романами є твори «Майстер корабля» Юрія Яновського й «Тигролови» Івана Багряного.

«Я (Романтика)» Миколи Хвильового й «Модри Камень» Олеся Гончара – це новели

Твори Остапа Вишні «Моя автобіографія» і «Сом» є усмішками.

«Захар Беркут» Івана Франка й «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського є повістями.

Відповідь: 1-В; 2-Д; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання художніх образів і ключових слів творів Тараса Шевченка.

У поемі «Сон» («У всякого своя доля…») Тарас Шевченко зображує оповідача, якому сниться, ніби він летить над Україною, далі над Сибіром і згодом потрапляє до Петербурга (на багнищі гóрод). Він оглядає місто, а потім, зробившись невидимим, потрапляє в царський палац. У палаці він бачить блюдолизів і царицю-небогу.

У поемі «Катерина» Тарас Шевченко зображує долю жінки-покритки; Московщина; чужі люде – це ключові слова цього твору.

Поема «Кавказ» починається романтичним зображенням величі Кавказьких гір і розповіддю давньогрецького міфу про Прометея. Присвячений твір Якову де Бальмену. Символічними є образи: Прометей (символ нескореності, розп'ятий за бунт, за любов до людей); Ісус Христос (символ терпіння, розп'ятий за любов до людей); Кавказ (символ свободи); чурек (хліб) і сакля (хата).

Послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» – це показ змодельованого образу національної еліти, якою вона повинна бути, визначення її політичних і морально-етичних поглядів. Своя правда, і сила, і воля; добра слава України – ключові слова цього твору.

Відповідь: 1-Г; 2-А; 3-Б; 4-Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».

Виконати це завдання допоможе знання головних персонажів літературних творів. Згадаймо драму Івана Котляревського «Наталка Полтавка». На малюнку зображено першу зустріч Наталки та возного.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання історії написання художнього твору.

Готовий рукопис твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панас Мирний (Рудченко) надіслав братові Івану Білику, який був відомим фольклористом і літературним критиком.

Той схвально оцінив сюжет роману, але зробив деякі зауваження: «Тобі потрібно розширити горизонт і поглянути на життя, яким воно є, а не в ізольованому фокусі – розбишацтві. Автор повинен не з розбійницького притону дивитися на світ, а, навпаки, – зі світової точки на розбійницький притон».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»).

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Тарас Шевченко згадує гетьмана Полуботка в поемі «Сон» («У всякого своя доля…»).

Оповідач зажурився, згадавши сумну історію України, адже це на козацьких костях побудовано столицю російської імперії, а в темниці замордовано наказного гетьмана Полуботка.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Пригадайте соціально-побутову повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Маруся Кайдашиха – дружина Омелька, мала двох синів. Жінка гарно готувала й замолоду служила у панів покоївкою: «Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства».

Жінка любила вихвалятися, тому, їдучи на оглядини до батьків Мелашки, виставляла напоказ нові жовті чоботи: «Кайдашиха була сердита на Западинці, аж сопла. Вона простягла з полудрабка жовті чоботи й показала їх Балашисі до самих колін». 

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей». Іван Котляревський. «Енеїда».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Ліро-епос – проміжний рід літератури, який виділяють поряд з епосом, лірикою і драмою. У таких творах гармонійно поєднано зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці й епосу, унаслідок чого утворюються якісно нові сполуки (балада, співомовка, поема, роман у віршах).

До ліро-епосу належать поеми Івана Франка «Мойсей» та Івана Котляревського «Енеїда».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання композиційних складників літературних творів.

Урбаністичний роман Валер’яна Підмогильного «Місто» має два епіграфи, один з яких: «Як можна бути вільним, Евкріте, коли маєш тіло?».

Григір Тютюнник присвятив свою новелу «Три зозулі з поклоном» не людині, а найвищому людському почуттю: «Любові всевишній…»

Новела «Intermezzo» Михайла Коцюбинського присвячена кононівським полям. Їх власником був Євген Чикаленко, відомий український меценат, який і умовив Михайла Коцюбинського відпочити у своєму маєтку. 

Підзаголовок «Образ громадського життя Карпатської Русі в ХІІІ віці» має повість Івана Франка «Захар Беркут».

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання персонажів літературних творів.

Пригадайте головного героя поеми Івана Котляревського «Енеїда». Еней – козацький ватажок, сміливий, відчайдушний, розумний парубок, його батько Анхіз перебуває в царстві мертвих. Еней, шукаючи батька в пеклі, запитує у Сівілли: «Скажи ж, моя голубко сиза… / Чом батька я свого Анхиза / І досі в вічі не видав - Ні з грішними, ні у Плутона…».

Петро Шраменко – головний герой історичного роману Пантелеймон Куліш. «Чорна рада» . Перед тим, як вирушити рятувати кохану Лесю, він роздумує: «Кого я йду рятовати? Хіба в неї нема жениха боронити? Що я за вартовий такий?..».

Степан Боруля, герой трагікомедії Карпенко-Карого «Мартин Боруля», прагне добутися чиновницької посади: «Умственная робота – висшого порядка предмет! Я, брат, зразу аж плакав, як определили мене в казначейство…».

Максим Беркут – герой повісті Івана Франка «Захар Беркут». Наймолодший син Захара Беркута перейняв ідеали батька, хоробро б’ється у першій сутичці з монголами. Закоханий у боярську дочку – Мирославу. Наближаючись до будинків боярських, Максим думав: «Прощай, моя Тухольщино! Прощай, батьку мій, соколе сизий! Прощайте, браття і товариші мої!..»

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання художніх образів літературних творів.

У поемі «Кавказ» Тарас Шевченко зображує велич Кавказьких гір, а також використовує давньогрецький міф про Прометея.

У вірші Тараса Шевченка «Заповіт» є такі образи-символи: степ (воля), Дніпро (доля українського народу), сім’я вольна, нова (майбутнє).

Іван Франко у творі «Мойсей» обрав біблійну історію. Композиція поеми ускладнена реалістичними описами побуту кочового народу, вставною притчею про терен, міфом про Оріона, діалогами-монологами-звертаннями Мойсея, його молитвами. 

Вірш Івана Франка «Чого являєшся мені?..» – це зворушливий монолог, що вражає відображенням внутрішньої боротьби, душевних мук ліричного героя. Ридання голосні, довгі ночі, щастя молоде – художні образи цього твору.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Завдання перевіряє знання історії написання художнього твору.

Розповідь візника про місцевого розбійника Василя Гнидку стала основою для твору Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

Зверніть увагу, що справжнє прізвище автора – Панас Рудченко.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє ваше знання композиції й сюжету літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте соціально-побутову повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Темою твору є зображення побуту й психології українських селян у перші десятиріччя після скасування кріпацтва, з усіма його складнощами й суперечностями на прикладі однієї родини.

Зав’язка повісті –  одруження Карпа Кайдаша з Мотрею.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада».

Завдання перевіряє ваше знання образів головних героїв.

Виконуючи це завдання, варто згадати, що «Чорна рада» – це перший історичний роман нової української літератури.

Події, змальовані у творі, відбуваються після смерті Богдана Хмельницького, коли в Україні загострилася боротьба за гетьманування.

Ідея роману – утвердження думки про необхідність національної злагоди українців для побудови держави.

Головними героями твору є  реальні історичні особи: Яким Сомко та Іван Брюховецький; вигаданими персонажами є Петро та його кохана Леся Черевань.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

Згадаймо драму Івана Котляревського «Наталка Полтавка».

Автор визначив жанр твору як малоросійська опера. Особливістю композиції драми є обрамлення кожної дії піснями. Саме цей твір став класичним зразком українського оперного репертуару.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».

Завдання перевіряє знання змісту художнього твору.

У посланні «І мертвим, і живим…» Тарас Шевченко розвинув ідеї, закладені у творах, написаних у попередні роки, указав на історичне коріння суспільних явищ.

Він зіставляє минуле, сучасне, майбутнє. А починається цей твір з епіграфа «Аще кто речетъ, яко люблю Бога, а брата своего ненавидитъ, ложь есть».

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст.

Завдання скеровано на перевірку знання історії розвитку української літератури.

Театр корифеїв – перший професійний український театр. Його було відкрито 1882 року в Єлисаветграді, цього ж року український театр відокремився від польського та російського. Засновником театру був Марко Кропивницький, що володів усіма театральними професіями. Після нього Микола Садовський наполегливо боровся за українське слово та український театр за часів заборони їх.

Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Івана Карпенка-Карого та інших славетних акторів уперше названо «корифеями українського театру». З Театром корифеїв також пов’язані імена  Марії Заньковецької, Панаса Саксаганського.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Завдання скеровано на перевірку знання персонажів програмових творів.

Марися Боруля – працьовита, розумна дівчина, яка висміює батька за його прагнення стати дворянином.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати персонажів програмових творів. Героями роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є:

• Грицько Чупруненко – друг Чіпки з дитячих літ. За походженням він селянин, бідняк, «... Козачий син, сирота. Після смерті батька та матері (вони під холеру померли обоє одного-таки й року) громада оддала сироту далекій родичці – вдові Вовчисі; а як піднявся хлопець на ноги, то дід узяв його до себе в поміч коло отари»;
• Христя – дружина Грицька. Вона – весела, турботлива та розумна дівчина, «... Молода, весела, щебетуха, працьовита дівчина – дядина ще змалку не давала ногам та рукам її одпочивку, призвичаїла до роботи. Хазяйка уподобала наймичку, а наймичка – хазяйку»;
• Іван Вареник – батько Чіпки, його історію описано в другій главі. Іван назвався небожем місцевого жителя і став називати себе козаком Остапом Макаровичем Хрущем – «Та такий з його косар: такий жвавий, такий робочий – невтомний! Усьому лад дає, усім перед веде – отаманує. А через місяць йому обявлено, що тепер він піщанський громадянин  – козак, Остап Макарович Хрущ»;
• Мотря – мати Чіпки. Її чоловік виявився «двужоном», тому Мотрю підняло на глум усе село –«Жінка жонатого чоловіка? покритка-дівка?.. Ні жінка, ні дівка, а замужня вдова... Гріх перед Богом, – чим його замолити? Сором перед людьми, – чим його змити?.. А ще ж, може, і каратись за це прийдеться – хоч не на сім, то на тім світі...».

Відповідь: 1Б, 2А, 3Г, 4В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Чого являєшся мені у сні?..»

Завдання скеровано на перевірку знання теоретико-літературних понять, уміння розрізняти різновиди лірики.

Виокремлюють лірику пейзажну, філософську, громадянську, патріотичну, інтимну тощо. Щоб визначити, до якого виду лірики належить твір, потрібно проаналізувати його тему та ідею.

Вірш «Чого являєшся мені у сні?..» належить до інтимної лірики, адже в ньому відображено внутрішній світ закоханої людини, її думки та страждання.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання скеровано на перевірку знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

В останній строфі твору використано порівняння – троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв’язки, тобто єднальних сполучників як, мов, немов, наче, ніби: «Моя мати квітчала мене, як рожу…».

Тавтологія – спеціальне або непередбачене повторення тих самих, спільнокореневих або близьких за значенням слів: «А де ж ти, волоцюго, волочився до цього часу?».

Персоніфікація –один із різновидів метафори, у якому неістоти (предмети чи явища) набувають людських ознак і рис: «…густа каша ніби стогнала в горшку…».

Фразеологім хоч у вухо бгай означає «дуже лагідний, тихий, покірний».

Відповідь: 1Г, 2А, 3В, 4Б.