ЗНО онлайн 2021 року з української мови – пробний тест

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. У цьому завданні такі слова запропоновано в реченні, адже наголос має значеннєво-розрізнювальну функцію, важливий для мовців лише в контексті. 

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: дОнька, принестИ, фаховИх, уподОбань.

Учасникам ЗНО рекомендовано перелік слів з наголосами. Цей своєрідний словник є в Програмі зовнішнього незалежного оцінювання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначають спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність. При збігові кількох приголосних в основі слова відбувається, як правило, це явище, тобто один із звуків зникає у вимові, а на письмі це фіксують пропуском відповідної літери згідно з фонетичним принципом орфографії. Саме в групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. 

Отже, спрощення відбуватиметься у словах виїзний, обласний, заздрісно, очисний, улесливий, тижневий, ремісник, хруснути, провісник, доблесний, якісний, безшелесно.

Є винятки, де спрощення на письмі не позначають (зап’ясний ,шістнадцять, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк).

Спрощення не відбувається в словах іншомовного походження (баластний, гігантський).

У групі -скн- спрощення відбувається у вимові й на письмі: блиск – блиснути.

Група приголосних -скн- не змінюється в слові випускний.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. И та І в іншомовних словах

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (И та І в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

У цьому завданні помилку допущено в написанні слова дісконт.

В українській мові в основах іншомовних слів на позначення загальних назв після дев’яти букв (д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р) перед наступним приголосним, крім Й, пишемо И.

Отже, потрібно написати дисконт. Інші слова написано правильно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и] в коренях та суфіксах слів

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (ненаголошений [е]) та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• у буквосполученнях -ере-, -еле- (беззастережно);
• у словах, що перевіряють наголосом (клекотіти – клЕкіт, змалЕчку - малЕнький) 
• завжди в суфіксах дієприкметників (упереджений, змушений);
• коли при зміні слова е чергується з і: очевидячки – очі, увечері – вечір)
• в окремих словах, які не можна перевірити наголосом і які потрібно запам’ятати (бентежний, керівник).

И пишемо у відкритих складах -РИ-, -ЛИ- в групі слів (кришити).

Також И пишемо в прислівниках, утворених за допомогою словотворчих часток чи-, чим- (чимдуж).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: від’ємний, між’ярусний, з’єднати, супер’ядро.

Також апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять

• на початку кореня (підв’ялити, розм’якшення );
• після голосного та р у корені (суб’єктивізм)

Не буде апострофа і в слові курйозний, адже його ставлять лише перед я, ю, є, ї.

В іншомовних словах апостроф ставимо після префікса, що закінчується літерою на позначення твердого приголосного, перед я, ю, є, ї (ін’єкційний); також після р, якщо є роздільна вимова (інтер’єр).

У певних іншомовних словах апостроф не ставимо відповідно до вимови (фюзеляж, бювет).

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні прикметники. 

Проаналізуймо запропоновані слова.

Через дефіс потрібно писати прикметники суспільно-політичний, суспільно-економічний, південно-західний, садово-городній, садово-дачний, садово-парковий, науково-дослідний, науково-популярний (усі частини цих слів рівноправні, їх можна з’єднати сполучником сурядності і).

Разом потрібно писати слова південноукраїнський (бо Південна Україна), південнокримський (бо південний Крим), науково подібний (бо подібний до наукового).

Окремо потрібно писати прикметник суспільно корисний, адже логічний наголос тут падає на перше слово і від нього не можна утворити ступенів порівняння.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія 

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з різними вивченими орфограмами. 

Розгляньмо запропоновані речення.

У реченні Б є орфографічні помилки. Слово журналістська потрібно писати без спрощення, адже це слово іншомовного походження. Слова з першою частиною стерео-, аудіо-, авіа-, нафто-, газо-, супер- тощо потрібно писати разом. Отже, відеоролики.

У реченні В орфографічна помилка в іншомовному слові брошура (а не брошюра),адже у словах, запозичених із французької мови, після ш, ж пишемо у. Також потрібно писати ознайомляться, тому що м’який знак завжди є в дієслівних формах дійсного та наказового способу.

У реченні Г потрібно писати зосередження, адже в іменниках середнього роду ІІ відміни в позиції між голосними відбувається подвоєння літер на позначення подовжених приголосних. Також правильно передусім, тому що прислівники, які утворені поєднанням прийменника з займенником, пишемо разом.

У реченні А орфографічних помилок немає.

Відповідь – А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Основні способи творення іменників

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати слова, використовуючи суфікси.

У мові суфікси виконують формотворчу й словотворчу функції. За їхньою допомогою можна утворити слова з новим значенням. Також суфікси надають слову найрізноманітніших додаткових відтінків стосовно головного лексичного значення (пестливості, зневажливості, згрубілості тощо). Наприклад, батечко, дідуган, ручище, котеня, хлопчисько.

За допомогою суфікса -ищ- в українській мові утворюють слова на позначення територій – родовище, попелище, сховище.

Також суфікс -ищ- може надавати згрубілого відтінку стосовно головного лексичного значення слова: вовк – вовчище.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

У цьому блоці завдання на лексику запропоновано в мікротексті – й перевіряють вони різні вміння: розрізнення паронімів, правильне вживання лексичних норм, уникання суржику тощо.

Проаналізуймо лексичне значення запропонованих слів.

Конструювання – створення конструкції чогось, організація взаєморозташування частин споруди, будови, машини.

Спорудження – будівництво, зведення чогось переважно великого, складного.

Заснування – початок чого-небудь, створення зазвичай чогось значного.

Як бачимо, усі ці слова доречні стосовно якихось масштабних, значних дій. У запропонованому ж реченні йдеться про уявний майданчик для обговорення новин на форумі. Отже, доречним тут буде слово створення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Нормативним в українській мові вважають слововживання порушені питання.

Конструкція підняті питання скалькована, вона не є нормативною.

Неправильним є і вживання слова дані, адже в українській мові це слово має лексичне значення «відомості, показники, необхідні для ознайомлення з чимось чи для певних висновків». А конструкція дані питання теж скалькована.

Слово виставлені має багато лексичних значень (пред’явлені з певною метою, проголошені – стосовно вимог чи пропозицій тощо), але жодне з них не є доречним у нашому контексті.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо лексичне значення запропонованих слів.

Перетинаються – перехрещуються між собою.

Пересікаються – перетинаються, мають точку перетину ліній.

Зустрічаються – сходяться разом, проводять зустріч; наближаються під час руху навпроти. Конструкції зустрічаються питання, зустрічаються помилки є скалькованими.

Стикатися – мати можливість пізнавати щось, вступати в суперечку, несподівано зустрічатися з ким-небудь. Саме це слово є найбільш доречним у запропонованому реченні.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо лексичне значення запропонованих слів.

Міжусобний – походить від іменника міжусобиці (внутрішній розбрат, війна між окремими людьми чи суспільними групами в державі) 

Особовий – той, який визначає граматичну категорію особи; характеризує певну особу (особова справа, особовий склад, особове посвідчення тощо)

Особистісний – індивідуальний, пов'язаний з виявом чиїх-небудь особистих, індивідуальних рис, особливостей.

Як бачимо, доречним у реченні буде слово особистий – той, який здійснюють безпосередньо, не через інших осіб.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Пароніми – це слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значеннями. Незначна відмінність у вимові та незнання точного лексичного значення часто призводить до помилок. 

Проаналізуймо запропоновані слова.

Неформальні – офіційно не затверджені, ніким не зареєстровані.

Неформені – ті, що не відповідають певній формі, не однакові за формою, кольором, кроєм.

Неформалістичні – ті, хто не має формального ставлення до чогось чи когось, не визнає певних формальностей.

Неформалістські – ті, хто не є прихильниками, послідовниками формалізму.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає другорядну дію, яка відбувається раніше або одночасно з основною, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета та пов’язаний з присудком. 

Дієприслівниковий зворот також не може бути пов’язаним з односкладним безособовим реченням, бо там немає діяча (підмета). 

Редагування потребує речення Розв’язуючи життєві проблеми, спочатку вони можуть здаватися складними, адже підмет вони (проблеми) не може виконувати дії, про яку йдеться в дієприслівниковому звороті.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

Чуже висловлювання, передане від імені того, кому воно належить, називають прямою мовою. При прямій мові є слова автора, що вказують, кому належать ці слова чи думка. 

Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї або ж усередині. 

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать саме від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні В пряма мова є простим розповідним реченням, а слова автора стоять після неї. 

Отже, розділові знаки потрібно поставити так: «П», – а. 

«Частина пакетів потрапляє до світового океану з катастрофічними на-слідками для флори та фауни» – додає автор проєкту Костянтин Яловий.

У цьому варіанті коми після прямої мови коми немає. Отже, пряма мова в цьому реченні оформлена неправильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в простому та складному речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Кому (4) в завданні обґрунтовано як розділовий знак при однорідних членах речення. Насправді це кома між частинами складного речення, що поєднані сурядним зв’язком (граматичні основи відповідно – можемо проникати та називають).

Решта знаків пояснено правильно.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Синонімія речень.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне.

Діалогу, запропонованому в завданні, відповідає за змістом речення Тато емоційно нагадав Марічці роздрукувати пакет потрібних документів, але донька сказала, що не зможе через використаний картридж.

Саме тут змальовано ситуацію із запропонованого діалогу.

У реченні А йдеться про скарги Марічки на тата, у реченні Б – про образу тата на Марічку, у реченні Г – про ставлення тата до вагомих, на думку Марічки, причин, а в речення Д – про повторну відмову Марічки.

Відповідь – В. 

ТЕМА: Дієслово. Наказовий спосіб дієслів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати форму наказового способу й особові форми дієслів.

Форму наказового способу ІІ особи множини утворюємо, додаючи до форми ІІ особи однини закінчення -іть (якщо закінчується на голосний) або -те (якщо закінчується на приголосний): економити – ти – економ, ви – економте.

Дієслово продовжити належить до ІІ дієвідміни: продовжити – продовжать. Отже, у особових закінченнях цього дієслова потрібно писати и. Форма майбутнього часу – продовжите.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Рід іменників

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, а також визначати їхній рід.

Закінчення іменників ІІ відміни в родовому відмінку залежить від того, яке лексичне значення має те чи інше слово. Іменники на позначення назв речовин, матеріалів мають закінчення -у (-ю). Отже, сиру.

Незмінний іншомовний іменник салямі жіночого роду. Отже, потрібно обрати варіант нарізану. Рід таких слів необхідно запам’ятовувати. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Уживання прийменникових форм

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно добирати форми слів і поєднання їх у словосполучення. 

Під час виконання цього завдання нам обов’язково потрібно ставити подвійне відмінкове запитання.

У родовому відмінку множини іменники, у яких немає суфікса -ин-, зазвичай мають закінчення -ів: секрети – секретів. Займенники в родовому відмінку множини мають закінчення -іх: усі – усіх. Нормативним також є поєднання дієслова навчати з відмінковою формою родового відмінка: навчати кого? чого? 

Якщо ми вживаємо слово в орудному відмінку й говоримо про обєкт, на який переходить дія, то нормативним є вживання прийменника за: за ким? чим? – за матеріалами.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Рід іменників. Форми ступенів порівняння якісних прикметників. 

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників, а також правильно утворювати ступені порівняння якісних прикметників.

Рід іменників, утворених словоскладанням, визначаємо за першим словом, якщо обидві частини складного слова є змінюваними. Отже, запропоноване слово робот-газонокосарка чоловічого роду і його потрібно поєднати з дієсловом став.

Серед запропонованих варіантів прикметників необхідно обрати слово найбільшу. Під час творення ступенів порівняння прикметників не використовують слів сама, самий, саме, адже це скалькована форма.

Форму вищого ступеня порівняння від слова великий утворюємо від іншої основи: великий – більший, відповідно – найбільший (найвищий ступінь, проста форма).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати порядкові та кількісні числівники.

Проаналізуймо запропоновані варіанти.

У складених порядкових числівниках відмінюємо лише останнє слово. Отже, необхідно обрати форму тисяча дев’ятсот двадцятого.

У кількісному числівнику п’ятдесят два відмінюємо два слова: у складному числівнику п’ятдесят потрібно відмінювати лише другу частину. Отже, потрібний варіант – п’ятдесяти двох. Форма двух є скалькованою з російської мови. Останній запропонований числівник ужитий у родовому відмінку. Отже, правильними є форми дев’ятнадцяти, дев’ятнадцятьох. 

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Це робота з так званим деформованим текстом, яка перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати, логічно мислити, установлювати зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його. 

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-ромбом  є початковим реченням запропонованого деформованого тексту. Це визначення поняття «ізоляція».

Наступні речення мають поглиблювати цю інформацію, розширювати чи конкретизувати її. Речення із символом-кружечком  буде другим у тексті, адже продовжує думку, що ізоляція – це захід, який не має альтернативи, та стверджує, що людині необхідна громада.

Наступним є речення, позначене символом-квадратом  : воно пояснює, конкретизує почуття тих, хто усамітнений, їхню необхідність перебувати в спільноті.

Відсутність громади руйнує людину – і вона починає боротися із самотністю, телефонуючи друзям. Про це йдеться в реченні, позначеному символом-трикутником .

Речення, позначене символом-трапецією , є своєрідним висновком: автор тексту продовжує попередню думку, апелює до уявного співрозмовника, стверджуючи, що навіть така телефонна розмова – це певний засіб протидії наслідкам ізоляції.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при відокремлених членах речення

Вам потрібно продемонструвати свої знання про головні й другорядні члени речення, уміння визначати їх у реченні, правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, є в реченні, позначеному символом  (лише перебуваючи в ній).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).

Встане слово на позначення активізації уваги співрозмовника є в реченні, позначеному символом .

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Будова складнопідрядного речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє знання про складнопідрядне речення та ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, правильно розставляти розділові знаки в них.

У реченні, позначеному символом  (Такий стан якому немає альтернативи, – це своєрідне ув’язнення в одиночній камері, адже бути людиною можна тільки в громаді), потрібно поставити кому перед словом якому, адже це початок підрядної частини складнопідрядного речення, що стоїть усередині головної.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно, комунікативно доцільно використовувати речення з однорідними членами в мовленні, розставляти розділові знаки.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Однорідні присудки є в реченні, позначеному символом   (людина прагне, хоче вийти, зменшити).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів. Зверніть увагу: у завданні запропоновано не окремі фразеологізми, а речення зі стійкими конструкціями.

Спочатку з’ясуймо значення фразеологізмів.

Рвали боки – дуже сміятися, реготати.

Рвали руки – дуже важко, з надмірним напруженням, над силу працювати.

Рвали вуха – викликати неприємні відчуття, вражати (про звуки).

Рвали горло – дуже кричати, галасувати.

Тепер додаймо в запропоновані речення відповідні фразеологізми.

Відповідь – ДАБВ.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово надуживаність відповідає на питання що?, указує на предмет. Отже, це іменник.

Слово зазвичай відповідає на питання як? та вказує на ознаку дії, не змінюється. Це прислівник.

Слово той відповідає на питання який? і вказує на ознаку, але не називає її. Отже, це займенник.

А слово однак не має лексичного значення, поєднує частини складного речення. Отже, це сполучник.

Відповідь – ГДАВ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення До кожного лікарського засобу додано інструкцію; спочатку може здатися, що інформація в ній призначена лише для фахівців, але це не так має чотири граматичні основи, складається з чотирьох частин. Перша та друга частини поєднані безсполучниковим зв’язком; друга й третя – сполучником підрядності що. Це підрядний зв’язок. А третя й четверта поєднані сполучником сурядності але. Отже, у цьому реченні є безсполучниковий та сполучникові сурядний та підрядний зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення Насамперед потрібно впевнитися, чи назва препарату на упакуванні збігається з назвою в інструкції, що містить надзвичайно важливі для пацієнта розділи має три граматичні основи, складається з трьох нерівноправних частин, що пов’язані сполучником чи та сполучним словом що. Від одного речення до іншого можна поставити питання (у чому?, якої?) Отже, це складнопідрядне речення з послідовною підрядністю.

Речення У частині «Показання до застосування» має бути зазначено захворювання чи стан, проте в будь-якому разі треба з’ясувати в лікаря доцільність уживання цього засобу має лише дві граматичні основи. Воно має дві частини, що пов’язані сполучником сурядності проте. Отже, це складносурядне речення.

Речення Ліки, як і продукти харчування, мають властивість псуватися: за неправильного зберігання їх ефективність істотно знизиться, застосування ж може завдати більше шкоди, ніж користі має три граматичні основи, складається з трьох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією, друга й третя частини пояснюють першу. Отже, це складне безсполучникове речення.

Відповідь – ДВБГ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів. Це завдання також перевіряє ваше вміння встановлювати синонімічні зв’язки між простим і складним реченням, порівнювати структури таких речень. 

Ви маєте увідповіднити фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання яких? На таке ж питання відповідає фрагмент у реченні А: Науковий слем – своєрідний розважальний жанр у вигляді виступу, (якого?) під час якого вчені з гумором розповідають про свою роботу як дослідників.

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання з якої причини? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні В: Під час виступу треба зосередитися на об’єктах і методах дослідницької роботи,(з якої причини?) оскільки в науково-популярних лекціях найважливішим є пояснити суть проблеми.

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання коли? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні Б: Як тільки участь у науковому слемі підтверджено, (коли?) треба надіслати організаторам докладну презентацію виступу, збагачену цікавинками й спецефектами.

До фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання з якою метою? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні Г: Автори обов’язково мають додати до виступу кілька жартів,(з якою метою?) щоб легше було сприймати інколи складну наукову інформацію.

 Відповідь – АВБГ.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

До слова мета в реченні Жити на повну, без обмежень і страху – ось мета успішної особистості  можна поставити питання є що? Отже, це частина складеного іменного присудка, виражена іменником. Також перед словом мета стоїть частка ось, яка зазвичай стоїть перед присудком.

У реченні У європейських школах елементом форми для дівчат є спідниця в клітинку  до  виділених слів можна поставити питання яка?,  а також підібрати синонім картата. Отже, це неузгоджене означення.

У реченні Скасовано всілякі заборони – і волі дух зривається в простір до виділеного слова можна поставити питання кого? що?. Отже, це додаток.

У реченні Крізь високий густий очерет біліла широкою срібною стрічкою Рось до виділеного слова можна поставити питання як? Отже, це обставина.

У реченні Циферблат наріжного годинника хуртовина снігом замела до виділеного слова можна поставити питання хто? що? Отже, це підмет.

Відповідь – ГАВБ.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Змісту текстів Б і В стосується твердження для життєвого успіху необхідні самовдосконалення і постійний розвиток. Про це йдеться в абзацах 14, 15 (текст В) та в абзаці 11 (текст Б). 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Підтвердження думки тексту А Освіта – це процес здобуття інформації та навичок, необхідних для створення фундаменту, що знадобиться в житті знаходимо в таких рядках тексту Б: « Знання забезпечують гарну платформу, з якої ви можете оцінити свої здібності в тій чи тій галузі, а відтак сформувати навички, що сприятимуть професійному успіху, допоможуть у кар’єрі».

Підтвердження думки тексту А Навчаючись тут, майбутній фахівець не тільки накопичує корисну інформацію, а й набуває необхідних важливих навичок знаходимо в цих же рядках: «…а відтак сформувати навички, що сприятимуть професійному успіху, допоможуть у кар’єрі».

Підтвердження думки тексту А Постійно вчитися потрібно для того, щоб почуватися щасливо й задоволено, претендувати на гарну роботу, гідну зарплату знаходимо в таких рядках тексту Б: «Освіта сприяє задоволенню особистих амбіцій, підвищенню самоповаги та забезпеченню фінансової стабільності».

А от підтвердження думки тексту А Хороший фахівець повинен мати вищу освіту, навіть якщо він працює не за своєю спеціальністю у тексті Б немає.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Ідея мему із зображенням засновника Microsoft Білла Гейтса перегукується з твердженням у рядку Вища освіта не потрібна для успіху, вона не гарантує кар’єри, адже на мемі бачимо американського бізнесмена, який у періоди 1996-2007 та 2006-2009 років був визнаний найбагатшою людиною планети за версією журналу Forbes. Білла Гейтса зображено на фоні фрази: «Вища освіта? Ні, не чув…», що свідчить про те, що засновник Microsoft із власного досвіду не вважає вищу освіту важливою умовою для успіху в житті. До речі, Б. Гейтса було відраховано з Гарвардського університету за слабку успішність і регулярні прогули.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст та пошукаймо перегук із названими в питанні проблемами.

• А Багато теорії – практика ж фактично розпочинається вже на робочому місці.
• Текст В: 90 % «навчання» у вишах – це запам’ятовування. Терміни, дати, теореми, концепції…

• В Вища освіта не є гнучкою, у ній немає адаптивності.
• Текст В: Усе це класно й потрібно. Було. У дев’яностих і раніше. Тоді відомості важили в сотні разів більше, бо їх складніше здобували. Інтернет змінив усе. Ціна інформації наближається до нуля, а вміння її фільтрувати, обробляти та створювати нове стало основною цінністю фахівця. Але в університетах цього немає! Вибирати не можна – маєш учити все. 

• Г Виші не дають студентові реальної «картинки» його майбутньої професії.
• Текст В:Увесь цей час лекторка монотонно начитувала якусь маячню з підручника. Наступні чотири роки «освіти» мало чим відрізнялися…Набагато ціннішою є людина, яка вміє розібрати й зібрати машину, ніж та, що знає історію автомобільної індустрії, тенденції цієї галузі, біографію Форда та назви всіх деталей.

• Б Контрактна форма навчання у виші потребує великих фінансових витрат.
• У тексті В ця проблема сучасної освіти не названа.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Відповідь на це питання знаходимо в абзаці 13: ««І що це було?!» – запитав себе через півтори години. Увесь цей час лекторка монотонно начитувала якусь маячню з підручника. Наступні чотири роки «освіти» мало чим відрізнялися. Добре, що з третього курсу я бував в університеті тільки на модулях і сесіях».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Ознаки розмовного стилю притаманні текстам Б і В, адже в них є живий обмін думками, невимушене спілкування, апелювання до співрозмовника, стилістично знижені мовні засоби (фразеологізми, жаргонізми), також багато неповних речень, повторів, вигуків, вставних конструкцій тощо.

Відповідь – Б.

Зразок написання власного висловлення

Сучасний ринок праці є динамічним, змінним і гнучким. Він вимагає від працівників готовності до виконання функцій у нових умовах чи сфері діяльності. Роботодавці хочуть знайти креативних співробітників, які здатні продукувати нові ідеї, уміють відійти від шаблонів і загальноприйнятих правил і знайти нестандартні рішення.

Чому креативне мислення таке важливе? По-перше, цінність працівника на ринку праці миттєво виростає, якщо він уміє помічати незвичне у звичних речах, ефективно й творчо розв’язує поставлені завдання.

По-друге, здатність продукувати нові ідеї допомагає людині реалізувати творчий задум, знайти шляхи для самореалізації.

Згадаймо історію американського бізнесмена Теда Тернера. Він був першим, хто придумав, що новинне мовлення можна зробити цілодобовим. Тед запустив телеканал, який транслювався двадцять чотири години сім днів на тиждень. Таким чином нова ідея допомогла чоловікові стати мультимільйонером і медіа-магнатом.

Книга-дослідження життя відомих людей «Неординарні. Історії успіху», автором якої є Малколм Гладуелл, на прикладах неординарних особистостей розповідає, як стати успішним. Мене вразили неймовірні історії з життя Біла Гейтса, а також одне з найвідоміших досліджень у психології – експеримент «Терміти» Льюїса Термена. Автор доводить, що здатність успішно вирішувати проблеми нестандартним чином допомагає реалізовувати свої задуми.

Отже, кожен, хто хоче досягти успіху в сучасному мінливому світі, має відмовитися від традиційних схем мислення, уміти творчо й оригінально розв’язувати завдання та продукувати нові нестандартні ідеї.