ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Слово виговор – це росіянізм.

В українській мові вживають слово догана (засудження, несхвалення чиєїсь поведінки, чиїхось учинків тощо).

Саме тому словосполучення виговор з попередженням хибне. Правильне словосполучення – догана з попередженням.

Відповідь – А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня й суфікса.

Суфікс -ок має різне значення. Так у словах грибок, жучок, лужок його вживають на позначення пестливості, зменшення.

Слово жовток має таке лексичне значення: «Оточена білком жовта речовина, що міститься у середині пташиного яйця». Отже, у цьому слові суфікс -ок не має значення зменшення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені і ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок. У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: фаховИй, текстовИй, зрУчний, визвОльний.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників та поєднувати їх з прикметниками.

Іменники насип, кір, тюль належать до чоловічого роду. Іменник ваніль – жіночого роду (запашна ваніль).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова. Синоніми.

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо лексичне значення запропонованих слів.

Слова актор, артист, лицедій уживають на позначення особи, яка публічно виконує твори мистецтва. Отже, ці слова є синонімами.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: під’юдити, з’явитися,

Також апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять

-        на початку кореня (В’ячеслав);

-        після голосного та р у корені (нав’ючений, слов’янин).

Після р при роздільній вимові в українських та іншомовних словах теж ставимо апостроф (надвечір’я ). Але гравюра (тут немає роздільної вимови).

У словах Святослав та різьбярство апостроф не ставимо, адже тут є збіг губного та іншого кореневого приголосного.

В іншомовних словах апостроф пишемо після г, ґ, к, х, ж, ч, ш перед я, ю, є, ї (Х’юстон, миш’як). У слові ін’єкція теж ставимо апостроф, бо ін- – це префікс.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання традиційно пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: розвАл, тонкИй, рАзом, люблЮ.

Відповідь – В.

Зразок написання власного висловлення

Жаліти себе – це певною мірою намагатися сховатися від проблем, заховати голову в пісок. Переконаний, що вміння, яке нам час від часу потрібне, – це контроль над власними емоціями, особливо в стресових ситуаціях.

По-перше, спокійна й виважена реакція на виклики, перед якими нас ставить життя, допоможе розважливо все обміркувати, подолати перешкоди й досягти успіху.

Вражаючим прикладом мужності є для мене людина-легенда Нік Вуйчич. Його життя з самого початку – це постійні виклики. Ніколас народився з рідкісним захворюванням, що призводить до відсутності кінцівок. Замість того, щоб постійно скиглити та шкодувати себе, Вуйчич навчився контролювати свої емоції. Зараз Нік відомий на весь світ оратор, багатодітний батько і щасливий сім’янин.

По-друге, уміння керувати своїми емоціями – це неабияка ознака самоконтролю, яка допомагає знижувати нервово-емоційне напруження.

Згадаймо ліричного героя імпресіоністичної новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo». Він утомився від «залізної руки города», тому намагається відновити свої сили в лоні природи. Саме перепочинок, спокій і душевна рівновага допомогли героєві подолати виснаження й стрес.

Отже, життєві негаразди можуть зробити людину сильнішою, якщо вона навчиться керувати своїми емоціями. Для цього потрібно не скиглити й жаліти себе, а підвестися з колін й активно діяти.

ТЕМА: Усна народна творчість

Завдання перевіряє вміння аналізувати фольклорні твори. Пригадаймо, що фольклор – це усна народна творчість, яка створюється колективно і при цьому нерозривно пов’язана з життям і побутом, із характерними рисами та історією народу.

У варіантах відповідей у рядках А, В, Г, Д указані авторські твори («Бджола та Шершень» Григорія Сковороди, «Маруся Чурай» Ліни Костенко, «Повість минулих літ» Нестора Літописця, «Слово про похід Ігорів» невідомого автора), які не можна вважати фольклорними. Зверніть увагу, що пісні Марусі Чурай стали народними, тому вони є фольклорними творами.

Відповідь – Б.