ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення фразеологізмів.

Авгієві стайні – щось дуже занедбане, повне безладдя.

Альфа й омега – початок і кінець.

Аріаднина нитка – те, що дає правильний напрямок.

Азбучна істина – загальнозрозуміла елементарна річ.

Відповідь – ДГВБ.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово і не відповідає на питання, поєднує однорідні члени речення. Отже, це сполучник.

Слово завжди відповідає на питання як? та вказує на ознаку дії, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово усе відповідає на питання що? і вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

А слово до не має лексичного значення, з’єднує різні слова в реченні. Отже, це прийменник.

Відповідь – ГАБВ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Ви маєте увідповіднити фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До виділеного фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання якої? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні Б: Наприклад, розробник онлайн-ігор компанія Zynga використовує метод, (який?) який жартома називають «тестування на бідних».

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання з якою метою? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні В: Аби ще на етапі розроблення оцінити попит на нову гру, компанія розміщує (з якою метою?) її рекламу на якому-небудь популярному сайті й відстежує кількість натискань від потенційних гравців.

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання за якої умови? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні А: Якщо підійти до проблеми творчо, можна знайти безліч способів перевірити задум ще на старті (за якої умови?).

До фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання коли? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні Г: Доки до групи поціновувачів не долучиться значна кількість людей, розробники не мають підтвердження потрібності такого продукту (допоки?).

Відповідь – ВАГБ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення Людина найбільше ризикує в житті, очікуючи сприяння інших власній безпеці та в усьому розраховуючи на когось має одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

Речення Ніхто не передбачить, на що спроможний кожен із нас і на яку висоту здатний злетіти, ти й сам не дізнаєшся, доки не розправиш крила має вже чотири граматичні основи, складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані підрядним зв’язком, друга й третя – безсполучниковим, третя й четверта – знову підрядним. Отже, у цьому реченні є безсполучниковий та підрядні зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення На життєвому шляху трапляється багато перешкод, але кожен знає про зустрічний вітер, здатний підняти в небо паперового змія має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності але. Друга частина вказує на наслідок дії в першій частині. Отже, це складносурядне речення.

Речення Озираючись на пройдений шлях, більшість передусім згадуватиме й цінуватиме те, чого досягнула з неабиякими труднощами має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучним словом чого. Друга частина вказує на наслідок дії в першій частині. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення музикант-віртуоз знає: визнанню й славі передують години, місяці й роки виснажливої праці має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією, друга частина пояснює першу. Отже, це складне безсполучникове речення.

Відповідь – ВГДБ.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень.

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення 1 – це просте речення, у якому тире стоїть на місці пропущеного члена речення (присудка).

Речення 2 ускладнене відокремленою прикладкою, яка виділена тире в кінці речення.

Речення 3 – це просте речення, у якому тире стоїть між підметом і присудком, що виражені інфінітивами.

Речення 4 – це складне безсполучникове речення, частини якого пов’язані протиставним зв’язком.

Відповідь – ВДАБ.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Твердження «Театр – це співпраця актора й глядача» є в тексті А, «Театр – це синтез різних видів мистецтва» – у тексті Б, «Театр – це школа життя, що творить народ» – у всіх текстах.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

У 9 абзаці йдеться про «світ, зомбований віртуальністю».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

У всіх текстах ідеться про те, що театр – це місце, де натовп перетворюється в народ, що він є «ознакою повноліття нації». Отже, формує громадянську позицію, духовні й культурні цінності.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Про поширення інформації щодо діяльності театрів ідеться в тексті А, використання мультимедійних технологій – у тексті В, про порушення злободенної тематики – у тексті А та тексті В.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Театр робить глядача кращим, оновлює його, звільняє від травм і переживань.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Зміст і будова тексту. Поділ тексту на абзаци, мікротеми.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, аналізувати тексти різних стилів, типів і жанрів.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Уважно прочитаймо запропонований текст.

Сучасний театр – тематично багатогранний – текст А.

Театр спонукає людей до самовдосконалення – текст В.

Театр постійно шукає нові форми вираження – текст Б.

Відповідь – В.

Зразок написання власного висловлення

Стереотипи є своєрідним фільтром, через який людина сприймає дійсність. Переконана, що роль стереотипів у житті особистості є суперечливою: з одного боку, вони роблять наше існування більш зрозумілим і впорядкованим, а з іншого – обмежують можливість пізнання нового, сприяють формуванню хибних уявлень та упереджень.

По-перше, на основі вироблених стереотипів людина може мати вже сформоване враження, часто необ’єктивне, про іншу особу ще до початку знайомства з нею.

Згадую один випадок зі свого шкільного життя. Кілька років тому в нашому класі з’явився новий учень. Це був хлопець, який дуже добре вчився, але з ним ніхто не хотів спілкуватися, адже мої однокласники мали упереджену думку: відмінники – зануди. Стереотип у цій ситуації зумовив помилкове ставлення до особистості й призвів до хибних висновків про хлопця. Лише через кілька місяців ми зрозуміли, що наш однокласник є «душею компанії», він товариський, дотепний і готовий прийти на допомогу кожному, хто цього потребує.

По-друге, деякі зі стереотипів передаються з покоління в покоління, їх приймають на віру, навіть не перевіряючи. Це допомагає людині сприймати реальність, жити за певними правилами, прийнятими в суспільстві чи громаді.

У творах художньої літератури часто порушено проблему стереотипного сприйняття суспільством представників різної статі. Згадаймо головну героїню драми Івана Котляревського «Наталка Полтавка».  Дівчина є ідеалізованим тодішнім суспільством образом української жінки: «Золото – не дівка!.. Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна — яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших за себе, яка трудяща, яка рукодільниця, що й себе, й матір на світі держить». Проста дівчина  з благородною, світлою душею добре усвідомлює соціальну нерівність між бідною селянкою і багатим возним. Наталка втілює в собі ідеал традиційного патріархального суспільства, у якому жінці відведено цілком однозначну роль доброї господині та слухняної доньки.

Отже, стереотипи дають можливість людині контактувати з іншими, проєктують у зовнішній світ усвідомлення наших цінностей, але водночас можуть і призвести до перекручування реальності й хибних уявлень про оточення.