ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати вживання їх.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку В. У цьому реченні комами 3, 4 відокремлюємо обставину, виражену дієприслівниковим зворотом.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова.

Завдання перевіряє вміння правильно перетворювати пряму мову на непряму, добираючи відповідні сполучники та замінюючи займенники й форми дієслів згідно з правилами узгодження частин складного речення.

Унаслідок заміни прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. А непряма мова завжди стоїть після слів автора і приєднана до них сполучниками що, ніби, щоб, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, коли, де, ніби.

Пряму мову в реченні Олександр Довженко писав у щоденникових записах: «Я належу людству як художник і тільки йому звітую за свою працю» правильно передано непрямою мовою в рядку В: Олександр Довженко стверджував, що він належить людству як художник і тільки йому звітує за свою працю.

В інших варіантах відповіді маємо займенники, які треба замінити: особові (я, ти), присвійний (мою), зворотний (собі).

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівниковий зворот.

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Редагування потребує речення Потім секрет виготовлення було втрачено, і лише ураганом 1565 року, промчавши англійським графством Камберленд, було відкрито родовище невідомого матеріалу – графіту.

Граматично правильно це речення треба побудувати так: Потім секрет виготовлення було втрачено, і лише ураган 1565 року, промчавши англійським графством Камберленд, відкрив родовище невідомого матеріалу – графіту.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Лексична помилка є в рядку В: словосполучення перший дебют – це плеоназм (уживання слів, які дублюють лексичне значення одне одного), оскільки дебют уже означає перший виступ, появу або початок діяльності. Уживання слова перший у цьому разі – зайве дублювання значення.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір.

Завдання перевіряє вміння розрізняти значення префіксів у словах.

Зверніть увагу, що префікс при- в українській мові вживають переважно в дієсловах, іменниках і прикметниках.

Значення приєднання, додавання має цей префікс у словах прибудувати, прикріпити, приклеїти.

У слові присісти префікс при- має значення неповноти дії.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння розрізняти написання слів з однією чи двома літерами н відповідно до будови слова та орфографічних правил.

З однією н пишемо слова половина і бажаний (дієприкметник із суфіксом -ан-).

У слові ненастанно відбувається подвоєння на межі кореня та суфікса, тому потрібно писати подвоєні нн.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки подовження м’яких приголосних і подвоєння букв в орудному відмінку однини іменників, а також розрізняти ситуації, коли подовження не відбувається.

Подовження приголосних відбувається у формі орудного відмінка однини всіх іменників рядка Б: магістраллю, маззю, мігренню, міддю. В іменниках III відміни жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку перед закінченням -ю відбувається подовження приголосних.

Не відбувається подовження губних приголосних [б], [п], [в], [м], [ф] і [р]: верф’ю, кров’ю.

Не відбувається також подвоєння, якщо основа слова закінчується двома різними приголосними: стриманістю.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати, коли в групах приголосних відбувається спрощення, а коли його не позначають на письмі. 

Букву т на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка В: хвастливий, компостний, баластний. У цих словах не відбувається спрощення приголосних на письмі.

В інших варіантах відповіді є слова, у яких спрощення відбулося й закріпилося на письмі: лестити – улесливий, вість – вісник, область – обласний.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння визначати, коли складні слова слід писати разом, окремо або через дефіс відповідно до орфографічних правил української мови.

Пишемо разом слова:

• лісостеповий, оскільки цей прикметник утворено від складного іменника лісостеп;
• паранормальний, бо це прикметник, утворений за допомогою іншомовного префікса пара- та слова нормальний.

З дефісом пишемо складні:

• прикметники, утворені від сполучень незалежних слів (однорідних або неоднорідних): військово-польовий;
• на позначення смаків, кольорів, відтінків: кисло-солодкий, темно-синій;
• іменники, утворені з двох самостійних іменників без сполучного звука: інженер-механік, інтернет-видання, суші-бар, норд-вест, фітнес-клуб, художниця-карикатуристка.

Пів з іменниками в родовому відмінку пишемо завжди окремо (якщо це не єдине поняття в називному відмінку, як-от півострів чи півмісяць).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки вживання апострофа в українській мові відповідно до орфографічних правил і винятків.

Апостроф ставимо:

• перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять на початку кореня: В’єтнам, в’юнитися, слов’янин, нав’ючений;
• після префіксів, що закінчуються твердим приголосним, перед наступними я, ю, є, ї: під’юдити;
• після букви р, що позначає твердий приголосний [р]: підгір’я.

Апостроф у словах іншомовного походження пишемо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, ґ, к, х, ж, ч, ш, р, які позначають роздільну вимову [й] + голосний: Х’юстон, миш’як.

Апостроф НЕ пишемо перед буквами я, ю, є, ї після букв, що позначають губні приголосні [б], [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними – інша буква на позначення приголосного, крім р: Святослав, різьбярство, але арф’ярка.

В іншомовних словах апостроф не пишемо, коли я, ю позначають м'якість попереднього приголосного, а не звук [й]: гравюра.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И, О.

Завдання перевіряє вміння правильно добирати й писати ненаголошені голосні Е, И, О в коренях слів відповідно до орфографічних правил української мови.

Щоб з’ясувати, який голосний Е чи И треба писати, змінімо слово або доберімо спільнокореневе, у якому ненаголошений звук стане наголошеним: шелестіти, бо шЕлест.

И пишемо у відкритих складах -ри-, -ли-: вариво, кришталь.

З и пишемо слова із суфіксами -ик, -ник, -альник, -ильник, -чик(-щик), -ич, -ович, -иц(я), -ищ(е), -иськ(о), -ист(ий): сховище, парканчик, згарище, посміховисько, порадниця, вуличка.

Суфікс -ив(о) пишемо в іменниках середнього роду: плетиво.

З и пишемо також слова межиріччя (префікс межи-) і русалчин (присвійний прикметник, утворений за допомогою суфікса -ин).

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень орфоепічних навичок.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів із нормативним наголосом.

Правильно виділено букви на позначення наголошених голосних у всіх словах, ОКРІМ рядка В, адже у слові підліткова наголос падає на перший склад.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук [д] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку Б. Зверніть увагу, що тут у словах рюкзак, екзамен відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [з] одзвінчує попередній глухий [к], який унаслідок цього вимовляють як [ґ]. 

В інших варіантах відповіді виділені букви позначають різні звуки:

У рядку А в словах господиня, справедливий виділені букви позначають звук [с], а в слові мороз – [з] (зверніть увагу, що в українській мові дзвінкі приголосні в кінці слів не оглушують).

У рядку В в слові боротьба відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [т'], тож його вимовляють як [д']); у слові дзенькати буквосполучення дз позначає один звук [дз], а в слові дорожній виділена буква позначає звук [д].

У рядку Г в словах тьмяний і тюлень вимовляють звук [т'], а в слові пишеться – [ц:'], бо відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних у прислівниках та прикметниках.

Подвоєні букви -нн- треба писати на місці пропуску в обох словах варіанта відповіді В: виконувати старанно, невпинно переписував.

Прислівники зберігають подвоєння, наявне у вихідному прикметнику або дієприкметнику: гуманний – гуманно, невгамовний – невгамовно, безупинний – безупинно, радісний – радісно, старанний – старанно, невпинний – невпинно, самовідданий – самовіддано, безперестанний – безперестанно, активний – активно. 

Правильна відповідь: В.