ТЕМА: Морфологія. Іменник. Кличний відмінок іменників. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові. Лексикологія. Лексичне значення слова.

Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи те слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також врахувати групу. 

Іменник Лазар – це іменник II відміни (мʼяка група), тому в кличному відмінку матиме закінчення -ю (Лазарю).

Суфікс -івн-(-а) [-ївн-(-а)] вживаємо для утворення жіночих імен по батькові від особових імен на приголосний: Валеріївна.

Дієслово доказати вжито в невластивому йому значенні, тому, замість нього, слід уживати довести теорему.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Звʼязок прийменника з непрямими відмінками іменника. Рід незмінюваних іменників.

Супермаркет – це іменник чоловічого роду II відміни, що в родовому відмінку однини має закінчення -у, оскільки є назвою будівлі (просторове поняття).

Прийменник по слід уживати для вираження мети дії, а прийменник за уживаємо на позначення просторових відношень.

Незмінюваний іменник авокадо середнього роду, бо це назва неістоти.

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова. Відмінювання числівників.

У словосполученні піднімати питання слово піднімати не підходить за лексичним значенням, тому його слід замінити на порушувати.

Числівник шістсот сімдесят чотири в цьому реченні слід поставити в орудний відмінок (скількома?). 

У складених числівниках відмінюються обидві частини: шістьмастами (шістьомастами). Зверніть увагу, що при відмінюванні першої частини складених числівників в орудному відмінку зберігаються паралельні відмінкові форми.

У десятках відмінюємо лише другу частину (-десят), тому числівник сімдесят в орудному відмінку матиме форму сімдесятьма.

Числівник чотири в орудному відмінку має закінчення -ма – чотирма. Зверніть увагу, що після р у слові чотирма мʼякий знак не пишемо.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Узгодження числівників з іменниками. Лексичне значення слова.

Якщо іменник жіночого роду, то разом із ним слід вживати числівник півтори. Якщо іменник чоловічого або середнього роду – півтора.

Числівник півтора узгоджується з іменником місяць у родовому відмінку (кого? чого?) однини – півтора місяця. 

Числівники два, три, чотири узгоджуються з іменниками у формі називного відмінка (хто? що?) множини – три архітектори.

Прийменник біля вживаємо для позначення місця, тому словосполучення біля двох років хибне. Для позначення приблизної кількості вживаємо прийменник близько або коло з іменником у родовому відмінку – близько двох років.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Прикладка як різновид означення. Відмінювання числівників.

Виконуючи це завдання, обовʼязково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Присудок встановили з додатком памʼятник вимагають іменника в давальному відмінку (кому?) – Іванові Франку. Зверніть увагу, що чоловічі прізвища на -о та приголосний відмінюються так, як іменники II відміни.

Назви сіл, міст та річок слід узгоджувати в усіх відмінках із загальною назвою, тому іменник Львів узгоджуємо із загальною назвою – «в місті Львові».

При відмінюванні складених порядкових числівників змінюється лише останнє слово – тисяча девʼтсот шістдесят четвертому.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Лексикологія. Іншомовні слова.

Українським відповідником до іншомовного слова індиферентний є байдужий.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Правильно побудовано речення в рядку А: дієприслівниковий зворот Збираючись у подорож вказує на дію пропущеного підмета ви.

У рядках Б, Г, В, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються різних діячів.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні.

Кома (5) обґрунтована як кома між однорідними членами.

Наявність протиставного сполучника а та другої граматичної основи (воно тягнеться) вказує на те, що кома стоїть на межі сурядних частин складного речення. Отже, запропоноване обґрунтування коми є хибним.

Решта обґрунтувань правильні.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою.

У реченні «Ви вважаєте, що проблеми – це труднощі під час досягнення бажаного? – запитав професор і одразу додав: насправді вони є шляхом» розділові знаки вжито неправильно. 

Розставмо ці розділові знаки правильно: «Ви вважаєте, що проблеми – це труднощі під час досягнення бажаного? – запитав професор і одразу додав: – Насправді вони є шляхом». 

Це поєднання двох конструкцій «пряма мова й слова автора; слова автора й пряма мова». Коли перша частина слів автора стосується тієї частини прямої мови, яка стоїть перед розривом, а друга – тієї, що після нього, то після слів автор ставимо двокрапку й тире, а пряма мова продовжується з великої літери («П, – а: – П».).

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Немає лексичної помилки в рядку Б: стати в пригоді.

В інших варіантах спостерігаємо лексичні помилки:

• надсилати за адресом – правильно вживати словосполучення надсилати на адресу, адже ставимо питання куди? і слово адреса жіночого роду. Адрес – це письмове вітання з нагоди відзначення ювілею чи іншої видатної події;
• заключати угоду – скальковане дієслово, яке треба замінити на укласти (угоду);
• хутровий – це той, що пов’язаний із розведенням звірів, обробкою й торгівлею хутром; хутряний – виготовлений, пошитий із хутра, тому правильно хутряне пальто;
• слово обʼєм уживається переважно у фізико-математичному значенні, тому правильно вживати словосполучення обсяг інформації.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення. Узгодження членів речення.

Речення «На конференцію приїхали лікарі й офтальмологи» побудовано неправильно, адже офтальмолог – це лікар.

Речення «Руслан відвідав Німеччину, Іспанію, а також Європу» також є хибним, оскільки Німеччина та Іспанія – це країни Європи. Однорідними членами речення не можуть бути ширші й вужчі поняття.

У реченні «Микола Хвильовий любив та захоплювався творчістю Коцюбинського» є граматична помилка, адже не можна вживати один додаток, який стосується кількох однорідних присудків, якщо вони вимагають від нього різних відмінкових закінчень.

Присудок любив вимагає додатка в знахідному відмінку (кого?що?), а присудок захоплювався – додатка в орудному відмінку (ким? чим?).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Словотвір. Катойконіми.

Катойконіми – назви жителів певної місцевості чи населеного пункту, утворені від топонімів.

Катойконіми, утворені від назв міст, що закінчуються на -ці, мають суфікси -анин, -янин, -чанин: Чернівці - чернівчанин, чернівчанка, чернівчани.

Інші назви міст, поданих у тесті, утворюються за допомогою суфікса -ець: Івано-Франківськ – іванофранківець; Черкаси – черкасець, Запоріжжя – запорожець.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис частки НЕ з різними частинами мови.

Частку не з дієприкметниками, що виконують функцію присудка, пишемо окремо, тому правильно човен не привʼязаний.

Не засіяні ніким поля також слід писати окремо, адже дієприкметник має пояснювальне слово ніким.

Не знаючи, не лізь слід писати окремо, оскільки частку не з дієсловами пишемо саме так.

Нездужало вжито в значенні «хворіти», тому пишемо разом. Зверніть увагу, що не здужати в значенні «не змогти» слід писати окремо.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери. Лапки у власних назвах.

Проаналізуймо запропоновані слова. 

У рядку Б є помилка, оскільки присвійні прикметники, утворені від власних особових назв за допомогою суфікса -івськ-, пишемо з малої літери – шевченківський стиль. 

Зверніть увагу, що присвійний прикметник відповідає на питання чий? чия? чиє? чиї? 

Якщо присвійні прикметники, що походять від власних особових назв, входять до словосполучення зі значенням «імені когось», «пам’яті когось», то пишемо їх із великої літери: Шевченківська премія (премія імені Шевченка).

У рядку В є помилка, адже в назві пам'ятки архітектури пишемо з великої літери лише перше слово: Золоті ворота.

У рядку Г дамоклів меч – це стійке фразеологічне сполучення, тому в подібних конструкціях пишемо обидва слова з малої літери (напр., ахіллесова п’ята, прокрустове ложе).

Отже, помилки немає в рядку А.

Відповідь: А.